BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Тема.    Точка зору.    Соціум.    Львівські обсервації.    Батьки і діти.    Наука / Здоров'я.    Арт.    Поступ / Спорт.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
3 листопада 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:10 26-04-2017 -   У райцентрі на Львівщині пацієнти обікрали лікаря  
  11:6 26-04-2017 -   У райцентрі на Львівщині пацієнти обікрали лікаря  
  11:4 26-04-2017 -   На ремонт перекрили вулицю Литвиненка у Львові  
  11:3 26-04-2017 -   В аеропорту "Львів" затримали росіянина з таджицьким паспортом  
  10:32 26-04-2017 -   У травні зі Львова до Унівської Лаври вирушить XXIV Міжнародна піша проща  
Україна
  11:1 26-04-2017 -   У мережі продають фальшиві відповіді на ЗНО 2017  
  10:59 26-04-2017 -   Україна піднялася в рейтингу свободи преси  
  10:34 26-04-2017 -   СБУ виявила два схрони зі зброєю на Донбасі  
  10:24 26-04-2017 -   Аваков: Книгу Апостол хотіли продати в Росію  
  10:23 26-04-2017 -   Стрілянина в Києві: У поліції розповіли подробиці  
Світ
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  
  14:44 25-04-2017 -   Російські хакери два роки читали пошту міністерства оборони Данії  
  14:38 25-04-2017 -   РФ буде поставляти електрику в Луганськ  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Василько – син Італії
(уривок зі ще не дописаної книги "Свої серед чужих, або Сто і одна розповідь про життя в Італії")
Роман КУРИЛАС
 
...Йому всього одинадцять років. Тільки розумом, терпінням, силою волі він перевершив своїх однолітків.

Він до школи не ходить -- не має змоги, вчиться самотужки вдома, навчається тут, в Італії. І цього року зумів закінчити п'ятий клас. А ще володіє комп'ютером, який подарували добрі люди.

Василько не італієць, але вільно володіє італійською мовою, бо він в Італії усьоме і вп'яте йому зробили складну операцію... Він з України, з міста Кузнєцовська, що недалеко від Рівного. Місто ще й досі назване на честь росіянина Кузнєцова. Тільки чому?..

За три кілометри від міста розташована атомна електростанція. Тут платять "гробові", як кажуть місцеві люди, по четвертій зоні на кожну дитину -- аж 36 гривень. У місті проживає майже 50 тисяч людей, переважно молодих. Вони одружуються, народжують дітей і самі не доживають свого віку, ще молодими вмирають. Можливо, тому і платять ці нещасні "гробові".

На станції батько хлопчика працює слюсарем, мати -- медсестрою, там живуть його два брати і три сестри. У місті Василько і народився. Тільки він не ходить, їздить у візочку. Сам крутить руками колесо -- так і живе.

Таким він народився. Але чому? Ніхто не знає. Лікарі кажуть -- патологічна ламкість кісток. Можливо, причиною є Чорнобиль, а можливо, ця станція, що неподалік, яка, напевно, "дихає", викидаючи в повітря отруту? Ніхто не знає. А може, не хочуть знати? Тільки Господь знає.

... Ще шестирічним хлопчиком за допомоги добрих людей привіз батько сина в Італію, у Неаполь -- до університетської клініки ім. Федеріка II, до професора Фабріціо Чігала, до його чуйних лікарів-колег. Через три місяці після приїзду Василькові п'ять годин робили складну операцію, скріплюючи кістки ніг спеціально зробленими металевими штирями.

А потім -- довгі місяці в гіпсі. Ще три місяці -- терапія, спеціально розроблена в клініці. Опісля -- додому, в Україну. І знову кістки ніг тріщать, бо ліків, щоб скріплювати їх, немає. В Італії є. Чому ж у нас немає? Тому, що ми не італійці? І знову Італія. Знову клініка університету. І так щороку...

Професор Фабріціо Чігала і його асистент мають золоті руки, вони складають Василькові ноги по частинах, скріплюючи їх за допомогою штирів ще новішої конструкції. І все це роблять безкоштовно...

Крім медичної допомоги Василькові, його батько і мати відчували моральну та матеріальну. Це ж вона, баронеса Клемія Комо, керівник італійського Центру "Допомога життю", надала прекрасне помешкання для їх проживання.

...Тут, на Вомеро, на престижній вулиці Скарлатті, на четвертому поверсі всі роки по приїзді в Італію жив Василько разом із татом або мамою. Його відвідували, допомагали чим могли, випадкові люди -- італійці з вулиці. Приходили і наші жінки-заробітчанки. Хоча самим нелегко, але ділилися -- як-не-як свої, не чужі...

Уже відчиняє двері симпатичний, середнього віку італієць. Чорні вусики надають йому строгості, але він добродушний... Вітається насамперед із Васильком:

-- Чао, Васілій!

-- Чао, -- відповідає він із візочка і, відірвавшись від комп'ютера, подає йому руку.

-- Коме стай? -- запитує Макс.

-- Бене, -- говорить хлопчик.

Але чи добре йому? Напевно, що ні. Тільки Василько -- сильна людина. Від болю він не плаче, хоч і дитина.

...Василько своїм ходом уже в чудовому парку Флоредіана, що неподалік від вулиці Скарлатті. Дорослі за ним ледве поспішають. А він сидить у візочку з ногою в гіпсі, руками тримається за колеса, розганяє візок, оминаючи високі вічнозелені пальми, що своїми вітами роблять приємну прохолоду, обминає колючі кактуси, розлогі фікуси і раптом зупиняється. Хлоп'я хоче бавитися, бо ще дитя. Тільки він ніби виріс із дитячого віку, бо так і чути вітання, як з дорослим:

-- Чао, Васілій! Коме стай?

-- Чао! Бене! -- відповідає їм і їде далі.

А в парковій алеї між деревами з'являється височезний на зріст, як римський гладіатор, італієць.

Василько ще здалека побачив його і кричить:

-- Чао, Альберто!

-- Чао, Васілій!

Альберто бере хлопця з візочка на руки. Вони друзі, бо знаються давно. Бере його, як рідного сина, бо сам ще дітей не має. А Василько любить його, як рідного тата, ніжно притулившись, щось шепоче на вухо йому...

У чудовому ресторані, з вікна якого видно море, "Ренцо і Лючіа", відбувся святковий вечір, організований працівниками Центру "Допомога життю". Це ж вони виготовили і розповсюдили серед небайдужих італійців і українців спеціальне запрошення з фотографією Василька та назвою "Ми чоловіки".

Адже Василько їде додому, в Україну, до рідних братів і сестер. А через деякий час повинен повернутися, щоб продовжити лікування. Бо потрібна ще одна операція, щоб закріпити його кості від стоп до колін. А поки що виготовили хлопчикові спеціальне ортопедичне взуття, яке фіксує ноги до колін. Це дасть йому змогу помаленьку ходити. Знає про майбутню операцію Василько, знають і присутні. Тільки про це ніхто не говорить. Навіщо завдавати болю йому?!

А вечір розпочинається. Люди сходяться. Прийшли професор Чігала з дружиною, його колега доктор Лотіто. Прибула і директор центру баронеса Клемія Комо. Тільки вона не в розкішних дворянських шатах, а скромно одягнена жінка, така ж, як усі італійці. Вона заможна, але не шкодує грошей на допомогу знедоленим людям. Прийшли всі, хто знав Василька, і з-поміж українців...

Дружина професора Чігала, даруючи Василькові годинник, сказала:

-- Носи завжди, сину Італії! -- і поцілувала, як рідного сина.

Прощались, але без сліз. Всі обіймали Василька, бажали щасливо повернутися до свого першого дому. Адвокат Сальєрі витягнув із кишені конверт із грішми та сказав:

-- Це тобі на дорогу, Васілій, від нас усіх, -- та поклав конверт йому на коліна. -- А як потрібно буде тобі приїхати, то гроші вишлемо.

Що Василько повинен був сказати? Він кожному говорив таке зрозуміле всім слово подяки:

-- Граціє!.. Граціє!.. Граціє!..

-- Васильку, ти віриш, що будеш здоровий? Що будеш ходити? -- запитав я його.

-- Вірю! -- відповів хлопчик впевнено.

-- І я вірю, -- подаю йому руку, як дорослому чоловікові, прощаючись із Васильком Савчуком, своїм земляком.

...Василько поїхав. Тільки здається мені, що він тут, на вулиці Скарлатті, що чути його дзвінкий голос, сміх... Інколи проходжу вулицею, сідаю на лавку навпроти будинку, дивлюся у вікна, з яких не раз виглядав Василько. Не видно... Потім погляд мій ковзає вниз по вулиці і ніби десь далеко чути:

-- Чао, Васілій! Коме стай?

І за нього в душі відповідаю:

-- Бене!..

Липень, 2005 р.

Італія, Неаполь









» 
Тріумф сили духу
Прикута до візочка Марія Кундик пише вірші, музику і дарує людям... радість та здоров'я
Богдан МАЗУР
 
Сьогодні часто можна почути нарікання з уст здорових молодих людей на негоду, незадовільні житлові та економічні умови, брак грошей та сірість буття загалом. "Чому все так, а не інакше, чому мій сусід живе краще (багатше, щасливіше, комфортніше), ніж я, -- полюбляємо скаржитися ми. -- Чому доля така несправедлива до мене?!".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Протести в білих халатах 
  ·  Україна – без Євро-2012 
  ·  6 000 перемишлян без води 
Погляд
  ·  Судді радяться 
  ·  Коновалюк вистрелив у Сівковича 
  ·  Самореклама Медведька 
  ·  Заява Південної Осетії -- провокація 
  ·  Священик і бізнес -- речі несумісні 
  ·  Чиновники запрацюють ліпше? 
  ·  Денькович їде до Турчинова 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Незрячі артисти страйкують 
  ·  Таксисти поїхали до Президента 
  ·  "Самопоміч" оголошує конкурс "Громадська ініціатива молоді" 
  ·  Купити книгу для бібліотеки – проблема? 
  ·  Педагогічний конгрес у Львові 
  ·  Здорових дітей стає менше 
  ·  Відомче житло – у комунальну власність 
  ·  Про пам'ятник Бандері говоритимуть у міськраді 
  ·  Щоби не відмивали грошей... 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Гріхи Порошенка –як марево 
  ·  Плагіат і піар-технології 
  ·  Україна – на продаж 
Поступ у світі
  ·  США готуються до нападу Росії 
  ·  Китайська космічна розвідка 
  ·  Хвиля насильства в Парижі 
  ·  Президент Ірану проводить чистку серед послів 
  ·  Спадщина митрополита 
Інтерв'ю
  ·  Юрій КОСТЕНКО: „Ми працювали з виборцями, коли не було ні НСНУ, ні „Батьківщини” 
  ·  Ярослав ДАВИДОВИЧ: Вони сподівались, що історія все виправдає 
Тема
  ·  Кендзьор + Олійник = вибори 
  ·  Руїни львівського спорту 
Точка зору
  ·  Орест ЧАБАН: Найціннішим паливом є не газ, а хліб 
Соціум
  ·  Василько – син Італії 
  ·  Тріумф сили духу 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Батьки і діти
  ·  Три скоринки хліба, або Реалії шкільних їдалень 
  ·  Дискримінація люблячих татусів 
Наука / Здоров'я
  ·  Зробити колекціонерство суспільно значимим 
  ·  Світовид зі Збруча 
  ·  Рецепти швидкої допомоги під час застуди 
Арт
  ·  Василь ШКЛЯР: У тих сльозах тоне і сюжет, і стиль, і самобутність... 
  ·  Фіона Гордон: Про любов -- незграбну та дурну 
Поступ / Спорт
  ·  Король футболу 
  ·  Перші ластівки весни-2006 
  ·  Перемога на батьківщині Бетховена 
  ·  Гостьовий вояж 
  ·  Українці піднімаються вгору 
Пост-Factum
  ·  Електричка до Львова 
  ·  КАЛЕНДАР