BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    public relations Postupu.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
12 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

public relations Postupu  »  tHE TIMES

___________________________________________________________________________

welcome to Ukraine!
Лондон, 7 вересня 2002 року
 
Минулого року було створено Всеукраїнську благодійну організацію “Місія “Україна – відома”. Її діяльність має бути спрямована на “на піднесення міжнародного авторитету України, формування її позитивного іміджу у світі”. Серед засновників організації – Леонід Кравчук, Віктор Медведчук.
Тож не дивно, що президент Кучма ще 4 жовтня 2001 року видав спеціальний указ, у якому, зокрема, доручив Кабміну сприяти “Місії “Україна – відома” в розвитку її інфраструктури та здійсненні діяльності, забезпечити взаємодію органів виконавчої влади з цією організацією. Нещодавно на замовлення “Місії “Україна – відома” австрійські компанії MIP і “Трун Філз” провели за кордоном опитування. Дослідники поцікавилися в лідерів, які формують громадську думку і відповідають за прийняття рішень, із 19 країн світу. У більш ніж 80 % респондентів Україна асоціюється передусім із корупцією, у 70 % – з бюрократією і бідністю. Лише трохи більше за 60 % кажуть, що Україна в них асоціюється з незалежністю. При цьому майже 70 % назвали нашу державу невідомою для них.
Організатори “Місії “Україна – відома” вважають за необхідне відшліфувати інформацію про Україну, поширювану за кордоном. Тож, можливо, внаслідок цієї діяльності в різних закордонних медіа останнім часом починають з’являтися позитивні відгуки про нашу державу. Сьогодні знайомимо читачів “Поступу” із двома з них, що з’явились у Лондоні та Москві.


Останнім часом українці, що мають доступ до іноземної преси, могли спостерігати різкий поворот у бік позитивізації іміджу України на Заході. Після низки публікацій у Financial Times і кількох менш відомих виданнях цю тенденцію підтримав справжній газетний гігант – лондонська Times.

Якщо після публікації кількох статей у Financial Times, котра має досить сумнівну славу, можна ще було крутити носом і дивитися на появу позитивних відгуків про Україну на Заході “крізь пальці”, то на думку однієї з найстаріших і найбільш авторитетних газет світу – лондонської Times – не звернути увагу неможливо.

Але впевненість у тому, що позитивний імідж України став вигідним комусь на Заході (чи принаймні українські імджмейкери державного масштабу почали працювати значно ефективніше) поглиблює не лише кількість позитивної інформації про нашу державу за досить короткий час (що вже скидається на тенденцію) і не тільки те, що вона почала з’являтися у справді впливових і поважних виданнях.
Вражає сам настрій статті авторства Метью Перріса, яка не містить дієслів умовного способу, політики й зауважень про торгівлю зброєю. Натомість там є чимало вражень – про людей, природу, архітектуру; ще є трішки історії і (мабуть, уперше поза офіціозними заявами) визнання України Європою на повен голос. Щоправда, деколи британський журналіст перегинає палицю і стаття починає нагадувати рекламу туристичної фірми.

Окрім туристичних і євроінтеграційних принад нашої держави, автор рекламує і книгу Анни Рейд Вorderland (“Країна на межі”), знову ж таки – про Україну, і також напрочуд позитивну. Саме враження від книги Рейд спонукали Метью Перріса, за його зізнанням, вирушити в мандрівку Україною. А вже побачене тут надихнуло на статтю.

На позитивний настрій налаштовує вже сам її початок – лірична оповідь про занедбану обсерваторію на вершині гори Піп Іван і подорож на Говерлу. Окрім таланту пейзажиста, автор виявляє непогану обізнаність в історії краю, розповідаючи про карпатські, та й загалом західноукраїнські, землі, які побували під владою кількох імперій. Саме незначний досвід незалежності та негативний вплив окупантів британець вважає одними з основних причин українських проблем. “У Львові, котрий був почергово австрійським, польським, німецьким і радянським, ми спитали в старої жінки, за чиєї окупації було найкраще. “Усі були погані”, – відповіла вона”, – розповідає Перріс і нагадує, що британці майже безперешкодно формували націю та державу впродовж кількох сотень років, а в українців такої можливості не було. “Що таке країна? Що таке кордон? Що таке нація? Для нас, британців, століттями відповіді на такі питання були очевидними, і відповіді ці не змінювали жодна війна і жоден договір. Ми знаємо, де ми. Ми знаємо, хто ми”. Натомість селяни в “долинах, що переходили від імперії до імперії (йдеться все ще про українські Карпати, – Авт.) знають лише, що вони розмовляють українською, так само, як обробляють землю, вирощують худобу, копають картоплю чи оздоблюють дахи дбайливо виконаним різьбленням”.

Але проблему відсутності єдності нації й аморфності українського суспільства можна вирішити. Чого ж досягнуть наші співгромадяни за такої умови – це журналіст Times демонструє за допомогою слів Анни Рейд про Львів. Зараз столиця Західної України нагадує “поганеньку копію Зальцбурга”, але може вже в найближчому майбутньому стати “малою Прагою”, якщо для цього буде створено умови.

Підтримати думку колеги змушують Перріса, за його словами, люди, котрі живуть в Україні.
Британець надзвичайно добре відгукується про всіх, кого зустрів у нашій країні. І робить узагальнення: “Країні та її народові бракує пристрасті й брутальності, вогню і криги, притаманних Росії: українці здаються стриманими, надміру пристойними, завжди ввічливими. Туристів тут не ображають і не грабують”. Який же турист (мабуть, саме для нього згадується й про надзвичайну дешевизну майже всіх товарів – як на кишеню британця) відмовиться від нагоди відвідати Україну після того, як до цих слів автор додав іще й таке: “Усе, що потрібно мандрівнику, є тут і закликає його сюди. Закликає чудовими давніми будівлями й брукованими вулицями, дбайливо обробленими полями й метушливими ринками, новими церквами, що їх будують по всій країні, ясними обличчями й синіми очима дітей, котрі йдуть до школи. Треба лише стабільності. Визначеності. Миру. Капіталізм і людська природа довершать справу”. Тож окрім чудової природи і людей, ввічливих, порядних і працьовитих, маємо ще й чудову давню архітектуру. Наприклад, Львова та Києва, про які Періс пише найбільше.

Тому й дивується автор, що таким важким є наш шлях до Європи. На його думку, Україну не потрібно приймати у Європу, потрібно просто визнати приналежність нашої держави до неї. “Цю країну не докинеш до кошика третього світу. Це Європа. Це європейці”. І хоч докази Перріса можуть здатися дещо наївними (наявність водо- й електропостачання, повсюдного телефонного зв’язку, безперебійного руху тролейбусів і метро в Києві) – справді серйозна заява. Це звернення не до потенційних туристів, а до чиновників Євросоюзу: “Якщо вибирати з усіх окупацій України, занепала Австро-Угорська імперія й Габсбурги з нестабільним управлінням були для України найкращим варіантом. Наш Європейський Союз міг би запропонувати поліпшену версію такої ж розслабленої структури. Якщо Угорщина приєднається до ЄС, міста на зразок Львова відділятиме від ЄС лише півгодинна поїздка, і буде трагедією, якщо наступна хвиля розширення стане останньою”, – пише Метью Перріс і досить переконливо просить європейців не створювати нової “залізної завіси” – це було б “колосальною історичною помилкою”.

Загалом же не можна не зауважити, що свою справу автор зробив професійно. Читаєш і пишаєшся, що живеш у такій красивій країні, серед працьовитих, порядних, ввічливих людей, у самому центрі Європи (що ж має собі уявити британець, який ніколи не бачив, як тут ведеться насправді?). І тішишся тим, що двері до Євросоюзу для тебе ще не зачинено. Та й нової “залізної завіси” ніхто “не вішатиме”. От тільки вже занадто нагадує її та стіна, об яку б’ються головою наші працьовиті, порядні і ввічливі люди, намагаючись отримати візу в посольстві будь-якої держави ЄС. Хоча й це може бути лише тимчасовою проблемою, якщо тенденція до появи позитивних публікацій про Україну на Заході переросте у правило.









»  НОВАЯ ГАЗЕТА
В Украине совсем не то что на Украине
Москва, 26 серпня 2002 року
 
Може здатися не таким уже й дивним, що європейці, які нашими стратегічними партнерами не вважаються, почали позитивно сприймати Україну і навіть висловлюють це на папері. Зате дивує, що добрі згадки про нас з’явилися в пресі стратегічного партнера. “Новая газета” навіть визнала нас рівними у правах зі “старшою сестрою”. Що більше, журналістка цієї газети пише, що галичани (свят-свят-свят!) – не бандити з кулеметами, а “цілком адекватні” люди, деколи навіть інтелігенти.
Навряд чи когось обдурить те, що авторка – громадянка України, а також зауваження, що “редакція не завжди погоджується з думкою авторів”. Зазвичай у Росії (і більш ніж “зазвичай”, коли йдеться про Україну) не друкують “невідповідних” думок.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Заробляти — не економити 
Погляд
  ·  Швейцарія зупинилася в передпокої 
  ·  Львівські політики влаштовують партійні чистки 
Поступ у Львові
  ·  Бандитські методи держави 
  ·  Компромісний вирок 
  ·  Обласні депутати шукають винних 
  ·  Особливості українсько-польських віз 
  ·  Львівські аграрії на зерні не зароблять 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко на барикадах 
  ·  Більшовизація парламенту 
  ·  Кучма хоче володіти інформацією 
  ·  Редактор “УП” — у небезпеці 
  ·  Опозиція відмовилася від охорони 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  День пам’яті та жалоби 
  ·  Потяг пішов під укіс 
  ·  Позірна перемога шоумена 
  ·  НОВИНИ ЗІ СВІТУ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
public relations Postupu
  ·  welcome to Ukraine! 
  ·  В Украине совсем не то что на Украине 
Арт-Поступ у світ
  ·  Маніфеста” життя для привабливої європейської буржуазії 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Ґудзик Delete не врятує від правосуддя 
  ·  dVD-програвач з підтримкою DivХ 
  ·  Китай блокує AltaVista 
  ·  Балачки навколо “Lord Of The Rings: The Two Towers” 
  ·  aMD не подобаються тестові програми 
  ·  Системні вимоги UT2k3 
  ·  ІНФА 
Спорт-Поступ
  ·  Росія продовжує програвати 
  ·  Справу Сичова” закрито 
  ·  Знову пристрасті навколо Реброва 
  ·  Воротар ледь не збив повітряної кулі 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Ціна знання – життя 
  ·  Ностальгія 
  ·  КАЛЕНДАР