BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Кіно.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
2 листопада 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт  » 

___________________________________________________________________________

Народитися в Театрі. Режисером
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Збігнєв Хшановський народився у театрі. 1935 року у Львові, в будинку театру Скарбка (тепер -- ім. Марії Заньковецької). Недивно, що потім цей чоловік студіював режисуру у Вищій театральній школі при Театрі ім. Вахтангова. Дещо несподівано -- у 1958-1966 рр. працював на Львівському ТБ режисером молодіжних, музичних і кінопрограм. Народжений у театрі, що б не казали про людську долю, був приречений стати режисером і здійснити дотепер понад 50 театральних постановок. Найгучніша серед них -- опера "Мойсей", яку (після прем'єри влітку 2001 р. у Львові) Ігор Пилатюк, ректор Львівської музичної академії, назвав не те щоб музичною подією року чи останнього десятиліття: "Ця опера підводить риску під століттям!" Вічна тема і безсмертна музика Мирослава Скорика, благословення Івана Павла ІІ й шалена праця співаків у вивченні партій зі складною теситурою...

Це неабияка приємність -- поспілкуватися за філіжанкою кави із талановито галантним і простим, а водночас відомим режисером, заслуженим діячем польської культури (від 1983 року мешкає і працює у Польщі), багаторічним художнім керівником Польського народного театру у Львові п. Збігнєвом Хшановським.

Про театр і Львів

-- Як Ви вперше потрапили в театр? Що він зачарував Вас настільки, що став справою всього життя?

-- Мій батько працював освітлювачем у Театрі ім. Заньковецької, тож він мені неабияк полегшив (Сміється. -- Авт.) вхід за лаштунки театру як такого. Попри те, що я закінчив слов'янську філологію (відділ полоністики)у ЛНУ ім. Івана Франка, театр таки переважив усі мої інші захоплення, тож я поїхав у Москву й вступив на режисерський факультет при Театрі ім. Вахтангова...

-- Ваша перша професійна постановка на великій сцені була дуже успішною, отож відкрила шлях до співпраці з іншими театрами, до того ж не лише Львова. Чому Ви досі опікуєтеся Polski Teatr We Lwowie при обласному Будинку вчителя, де у Вас набагато менше можливостей для постановок, аніж, скажімо, в інших театрах Польщі?

-- Постановка, яку я здійснив у Театрі імені Заньковецької -- комедія "Дами і гусари" Олександра Фредра -- прем'єра якої відбулася 1975 року, не сходила зі сцени до 1981 року, коли мені довелося залишити Львів. І мені дуже приємно, що цього року, коли я святкував свій ювілей тут, у Львові, київське радіо поставило на загальнодержавну, як то кажуть, емісію програми моїх "Дам і гусарів" як золотий фонд українського радіо.

Так, тут, де ми зараз із вами перебуваємо, на вулиці Коперніка, 42, я впродовж багатьох років пов'язаний зі скромним аматорським Польським театром у Львові, театром мого вчителя Петра Гаусфатера, який закликав до життя цей театр. Я зв'язаний також і з різними театрами у Польщі (Вроцлав, Валбжих, Щецін...). Але Polski Teatr We Lwowie -- це той театр, у якому я беззастережно й вільно можу проявляти свої артистичні задуми. Незалежно від тих обставин, які є під час співпраці з іншими театрами.

-- Цікаво знати, як часто буваєте у рідному місті? Встигаєте тут відпочити?

-- Я буваю у Львові не більше як 3-4 дні, отож мій час перебування тут дуже ущільнений. Передусім тому, що ці візити пов'язані з театральними постановками і різноманітними діловими зустрічами, я заледве встигаю здійснити заплановане й узгоджувати майбутні постановки.

-- Чи є у Вас вдома комп'ютер?

-- Ні, немає. По-перше, я не відчуваю такої потреби, а по-друге, у мене не вистачає часу навіть на те, щоб телевізор подивитися тоді, коли хотілося б. Однак у мене є відеотека і час від часу я дивлюся якесь добре кіно...

Про оперне мистецтво і Львів

-- Чому оперне мистецтво має шалений престиж і популярність у розвинутій Європі й на Заході, а в нас молоде покоління далеке від розуміння опери. У них підхід до постановок інший чи проблема набагато глибша -- у розвитку нашого суспільства?

-- Оперне мистецтво -- це мистецтво елітарне, яке вимагає великих коштів і ще більших зусиль... Останнім часом так повелося, особливо на Заході, що це мистецтво зірок. Мистецтво зірок-дириґентів, мистецтво зірок-вокалістів... тому потрапляння на вистави оперних театрів таких реномованих сцен, як італійська "Ла Скала", віденська чи паризька опери, не всім по кишені. Тож буває там заможна еліта, хоча не всі ці люди є затятими меломанами. Бо власне ті, хто б дуже хотів потрапити на ту чи іншу постановку, не мають на це грошей. А тим, хто завжди має можливість потрапити, випадає робити хорошу позу, нібито вони все знають, все розуміють і дуже добре оцінюють. При цьому все одно не меншає людей, які мають величезне бажання побачити ту чи іншу постановку.

Коли я свого часу був у Парижі, то теж страшенно хотів подивитися "Принцесу Турандот", яка тоді йшла в Паризькій опері. Звичайно, що квитки туди було не так просто дістати, та за годину до початку вистави завжди продають квитки, які залишилися. Я простояв понад дві години в черзі й поспостерігав за людьми, які хотіли потрапити на "Принцесу...". Це були люди різного віку й соціального статусу. Дехто з них відходив від каси ні з чим, розуміючи, що не може собі дозволити так багато заплатити за квиток. Мені вдалося побачити те, про що я мріяв. На цю ефектну постановку, очевидно, було затрачено вдосталь і коштів, і вміння -- осилити цю величезну сцену нової Паризької опери. Співали співаки буквально з усього світу -- Росії, Фінляндії, Америки... Справді, естетичне задоволення від побаченого й почутого не залишає жодних претензій до музичного рівня, режисури чи сценографії. Бо це найвищий рівень, який можна побачити в опері зі світовою славою.

-- А як на цьому тлі виглядає Львівська опера, українське оперне мистецтво загалом?

-- Звичайно, перша оперна сцена в Україні -- це Національна опера театру ім. Тараса Шевченка в Києві. Та через те, що я народився і виріс у Львові, то найкраще обізнаний з репертуаром Львівської опери, а також із людьми, які там працюють. На жаль, у мене не вистачає часу, щоб періодично відвідувати інші оперні театри України, тому нічого про їхню роботу напевне сказати не можу. Якщо говорити про нашу львівську оперу... то попри важкі умови, в яких перебуває сучасне українське оперне мистецтво, львів'янам все одно вдається підтримувати свій мистецький рівень. Я маю надію, що з огляду на те, що львівська опера отримала статус національної, її матеріальна база покращиться і з цього театру не тікатимуть талановиті артисти. Директор Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької -- Тадей Едер -- це людина, яка зуміла втримати біля себе видатних людей у набагато складніші часи, ніж тепер. У будь-якому разі там є сили, які можуть розвивати театр і надалі. Не можу не згадати Євгена Лисика, який оформлював сцену для таких моїх постановок -- "Птахи" Аристофана і "Стара жінка висиджує" Тадеуша Ружевіча. Євген Лисик був геніальним художником, монументальне мистецтво якого залишиться в історії не лише львівської опери. Думаю, цей великий вчитель виховав не одне покоління талановитих художників, які продовжать його, як не пафосно прозвучить, мистецьку місію.

...і про Віденський бал у Львові

-- Ви були режисером Першого віденського балу у Львові. Чи були Ви на правдивих балах у Відні?

-- Мені приємно, звичайно, що вибір організаторів Першого Віденського балу у Львові випав саме на мене. Чому? Вони мені не пояснювали, чому саме я. Мабуть, якоюсь мірою такому вибору організаторів Першого віденського балу у Львові сприяли мої театральні вистави. Та режисура цього свята не є справою лише однієї людини, тому що режисерські задуми втілюють багато інших людей, і власне в тому вся складність колективної роботи. Я проваджу до того, що непередбачуваних речей завжди вистачає, як би не готувалися організатори свята чи його гості.

Я був у Віденській опері, але не на балах. Проте принагідно запитував про віденські бали у самих віденців і мені казали, що все-таки для пересічного громадянина Австрії це дуже дорогий бал. По-перше, вони мусять майже протягом року ходити на танцкласи, які є дуже дорогими. Сукні, фраки -- задоволення теж із недешевих. Буфет у Віденській опері під час балу є платним: там немає такого поняття, як фуршет. Тож потрапити на Віденський бал може далеко не кожен мешканець Відня.









» 
"Надія є" – ренесанс українського рокабілі
Любомира РЕМАЖЕВСЬКА
 
Відроджена група Mad Heads нарешті потішила прихильників випуском нового альбому. Гурт Mad Heads не просто кардинально змінив свій імідж, а й став ковтком свіжого повітря в українському шоу-бізнесі. Тепер вони -- не просто Mad Heads, а вже мають новий статус -- Mad Heads XL, адже нове неординарне доповнення огортає гурт певною таємничістю і ставить його на новий щабель розвитку.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  "Другий хліб" коштуватиме 5 гривень! 
  ·  Фальсифікація – реноме американської влади 
  ·  Спільна молитва 
  ·  Загиблі у "Схипхолі" – львів'яни 
Погляд
  ·  Парламент "подружився" з бюджетом 
  ·  Генпрокурорівські ігри 
  ·  "Карпати" чекають на "Ворсклу" 
  ·  На Львівщині формують списки 
  ·  Списки виборців уточнюють 
  ·  Доній візьметься за пропаганду 
Поступ у Львові
  ·  Коли тепло буде у всіх? 
  ·  Школу позбавили тепла 
  ·  Тершовчин – жертва політичного замовлення? 
  ·  Купувати на ринках небезпечно? 
  ·  На Львівщині продають неякісний хліб! 
  ·  Врятували життя людині 
Поступ з краю
  ·  Губернатор покриває хабарників 
  ·  Порошенка "здав" свій 
  ·  Журналісти готові страйкувати 
  ·  Зі справою Колесникова "не все гладко"? 
  ·  Польські свині "вставляють" наших 
Поступ у світі
  ·  Наскільки зміниться німецька політика 
  ·  Бомбосховище на продаж 
  ·  Російсько-китайське партнерство 
  ·  Грецькі умови до єврокандидатів 
Арт
  ·  Народитися в Театрі. Режисером 
  ·  "Надія є" – ренесанс українського рокабілі 
Кіно
  ·  Помаранчеві Ромео і Джульєтта "оживуть" на екранах 
Спорт-Поступ
  ·  Беккенбауер презентує ЧС-2006 
  ·  Оптимістичний дебют Шаптали 
  ·  Кличка визнано фаворитом 
  ·  Неприємний сюрприз 
Пост-Factum
  ·  Кому шити одяг для Папи 
  ·  Більшість британців вірить у привидів