BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Роки Незалежності.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
31 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:32 20-09-2017 -   У Львові викрили кишенькового злодія, який обікрав двох неповнолітніх дівчат  
  12:57 20-09-2017 -   У п’ятьох районах Львова планові знеструмлення  
  11:33 20-09-2017 -   У центрі Львова ще одна вулиця стане пішохідною  
  11:31 20-09-2017 -   У Львові біля цирку 18-річний юнак побив та пограбував інваліда  
  11:30 20-09-2017 -   В’їзд на вулицю Театральну у Львові став платним  
Україна
  13:34 20-09-2017 -   У Києві ухвалили рішення про перейменування Московського мосту та станції метро "Петрівка"  
  13:30 20-09-2017 -   Відсторонено від посади скандального психіатра Міноборони  
  13:28 20-09-2017 -   Цієї осені до армії призвуть понад 10 тисяч рекрутів  
  13:26 20-09-2017 -   У Тернополі обшукали прокуратуру і поліцію  
  13:1 20-09-2017 -   Харківська поліція отримає нового керівника  
Світ
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  
  12:58 20-09-2017 -   Міністр культури РФ назвав автомат Калашникова культурним брендом Росії  
  11:36 20-09-2017 -   Китайці заявили про створення вакцини від карієсу  
  10:15 20-09-2017 -   Нідерланди виділили гроші на суд щодо MH17  
  10:4 20-09-2017 -   Землетрус в Мексиці: 21 дитина загинула під час завалення школи  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Маріанна Дубова: Коли працюєш для дітей, треба з ними ж і радитися
Розмовляла Галина БУНЯК
 
Маріанна Дубова -- художник-ілюстратор дитячих книжок, хоч і не професійний. І попри те, що у сфері ілюстрування працює зовсім недавно -- близько трьох років, -- вона вже має своїх шанувальників. Власне з її роботами мені довелося ознайомитися швидше, ніж познайомитися з їхньою авторкою. Тож довелося домовлятися про інтерв'ю фактично на сліпо. А коли ми таки зустрілися, перше, що впало мені у вічі, були її очі, -- у них просто-таки світилися щирість і... якась дитячість. І як би це банально не звучало, але тоді якось відразу стало зрозуміло, чому її малюнки є настільки живими і чому вони так подобаються дітям...

-- Насамперед стандартне запитання: відколи Ти почала малювати і хто був Твоїм першим "глядачем"?

-- Коли я була зовсім маленькою, то бачила малюнки свого прадіда, який умів дуже гарно малювати, хоч і не був професійним художником. Тато свого часу теж малював -- ті картини й досі прикрашають нашу кімнату. Бабуся з маминого боку теж гарно малювала, хоч була медсестрою. А ще вона була шульгою... І я теж ліворука, тож, можливо, хист передався мені по спадковості...

Навчалася я в художній школі, а також брала уроки у професійного художника, бо колись думала вступати в тоді ще художнє училище імені Івана Труша. А коли закінчила школу, переді мною постав вибір: вступати в Академію мистецтв, у Поліграфічний інститут на ілюстратора або у Львівську політехніку на спеціальність дизайн, яка тоді була чимось новим і тому найцікавішим. Вибрала останнє і вступила до Львівської політехніки на архітектурний факультет за напрямом "дизайн".

А потім доля звела мене з Галиною Шопою, редактором видавництва "Євросвіт", і я почала малювати ілюстрації до дитячих книжечок. Першою була книжка поезій, а потім виникла ідея серії для малюків "Євросвітик". Власне над нею зараз і працюю.

Що ж до перших глядачів, то ними, звісно ж, були мої рідні і... я сама.

-- Ти сама?

-- Так. Просто деякі малюнки я нікому не показую, залишаючи їх лише для себе.

-- Зараз навіть у життя творчих людей щораз більше входить техніка. Ти, коли малюєш свої ілюстрації, робиш це старим-добрим олівцем чи за допомогою комп'ютера?

-- Олівець завжди залишиться для мене улюбленим і універсальним засобом відтворення, але зараз здебільшого користуюся комп'ютером.

Спершу пробувала через сканер переносити малюнки з паперу, але то виявилося непрактичним, бо після того треба було дуже багато працювати над малюнком, аби він набув нормального вигляду. Тож зараз, коли йдеться про роботу, я вимушена використовувати машину. Зрештою, є деякі програми, якими я користуюся як пензлем, але все ж таки роздруковане зображення ніколи не передасть живості ручної роботи, бо за допомогою комп'ютера неможливо "витягнути" деякі ефекти, хіба що потрібно бути комп'ютерним генієм.

-- А важко було переходити від паперу до монітора?

-- Важко. І наслідок цього переходу принаймні для мене є досить помітним, особливо у перших книжечках.

-- Маріанно, а як Ти ставишся до критики?

-- Досить позитивно. Втім лише тоді, коли ця критика об'єктивна і спрямована на покращання і вдосконалення майстерності. Коли ж хтось просто має намір вилити на твою роботу злість, заздрість чи просто критикує заради критики -- як на мене, це не здорово.

У світі нема досконалості, і в роботі завжди залишається щось, що можна покритикувати (звісно, не йдеться про те, що вимагає досконалості, -- автомобіль, літак, медичний препарат тощо). Коли робота досконала (іноді таке трапляється), на мою думку, вона стає мертвою. Тому іноді краще рисунок (живопис, чи будь-яку іншу роботу) залишити трішечки недовершеним для того, щоб дати можливість глядачеві домислити, творчо допрацювати те, чого не показано.

Як на мене, такий підхід позитивно впливає на людину, а особливо це хороший підхід для роботи з дітьми. Бо ж дітлахи надзвичайно творчі і для них треба залишити поле для безпосередньої творчості, розвитку їх думок, переживань...

Тому перед тим, як покритикувати щось недосконале, варто подумати, чи не є ця недосконалість виправданою. Просто скрізь повинна бути розумна межа.

-- Хто він -- Твій критик?

-- Моїми критиками є діти. В ідеалі для того, щоби працювати для дітей, треба з ними ж і радитися, однак це не завжди вдається. А ще моїм критиком є редакція, з якою ми пліч-о-пліч створюємо нові книжечки. Ми вчимося на власних помилках, намагаємося вдосконалювати свою техніку, прогресувати з кожним новим випуском.

-- А як щодо самокритики?

-- Намагаюся бути самокритичною, шукати в собі і своїх роботах помилок. Але насправді це дуже важко, так само важко, як не бути собою. Тому я завжди просила своїх викладачів оцінити мою роботу без мене, так би мовити, з погляду незацікавленої особи. Але головне, не боятися помилятися, бо страшнішим є не бачити цих помилок і вважати, що все досконало.

-- Іноді художники починають зумисне примітивізувати ілюстрації до дитячих книжок, посилаючись на те, що "так малюють діти". Чи правильно це і як узагалі Ти ставишся до такого явища?

-- Не можна в дитячій книжці зображати життя таким, яким воно є насправді, -- жорстоким, не надто солодким і привабливим (звісно, якщо це не енциклопедичне видання). Де є творчість, уява, елементи виховання, там виправдане певне спрощення, недосконалість, яка залишає поле для домислювання. От і дитячі книжки десь зумисно створюють яскравими, світлими, добрими, бо це потрібно дітлахам. Їм необхідно в дитинстві набратися добра і вихованості, аби бути справжньою людиною, а доросле життя потім зробить своє...

Утім і надмір примітивізації зображень -- не для дітей. Ну хіба що для зовсім маленьких, коли вони лише вчаться бачити предмети і розуміти примітивні фігури. Діти, які пізнають світ, мають сприймати його максимально природно. Це вже вони самі можуть передавати світ так, як вони його сприймають. Саме діти бачать і зображують те основне, до якого ми, дорослі, змушені доходити якимись науковими складними доказовими шляхами. Краще запитати в дитини, і вона розповість вам, що і яким є насправді.

-- Ти кажеш, що треба запитувати дітей, а чи практикують таке наші ілюстратори загалом і Ти зокрема?

-- Особисто я б хотіла мати можливість постійно запитувати в дитини, радитися з нею, стежити за її світосприйняттям, реакцією на той чи інший малюнок, але... В мене є похресник, і час від часу я переглядаю його книжечки, де він ледь чи не до кожного малюнка подомальовував щось своє. Але діти є різні, і я не можу порівняти, а своїх ще нема (усміхається. -- Авт.).

От за кордоном художники-ілюстратори мають свою "маленьку аудиторію" і працюють для неї. Там батьки вибирають книжечки не лише певного автора, а й конкретного художника. Але там є рівень. Нам до них ще далеко...

-- Чому Ти так кажеш?

-- Бо за кордоном дитяча ілюстрація -- це окрема галузь в ілюструванні. Необхідно вивчати психологію дитини, брати до уваги особливості розвитку різних дітей, вік, стать тощо. У нас воно лише потроху виходить на хоча б якийсь рівень. Але переконана, що з часом і ми досягнемо високого рівня.

-- Зараз маємо таке явище, як своєрідна "монстризація", тобто дітлахів малюють із квадратними головами, а тварин такими, що їх не кожен дорослий впізнає. На Твою думку, це нормально?

-- Малюнки такого штибу, як на мене, розраховані на підлітків, тінейджерів, які часто самі кидають виклик суспільству, і такі чи то мультфільми, чи комікси, чи просто ілюстровані книжки швидше їх зацікавлюють.

А маленький читач, побачивши такі дивакуваті зображення, очевидно, завалить батьків сотнями запитань: чому, навіщо, як це так. Дитину нелегко обдурити, вона вміє робити висновки, порівнювати речі... Бо в дітей хороша пам'ять. Тому, мабуть, для маленьких варто малювати просто, але лише до певної міри.

-- У майбутньому Ти бачиш себе художником-ілюстратором чи все-таки дизайнером?

-- Я б воліла провести дві паралелі і йти ними у житті. Дуже б хотіла поєднати ці дві надзвичайно цікаві роботи, кожна з них є творчістю.

-- Чи можеш спробувати спрогнозувати напрям розвитку сфери ілюстрування дитячої літератури?

-- Єдине, чого б хотілося, -- це дешевого, якісного, цікавого і легкого видавництва. Думаю, що хороші, вдумливі художники знайдуться. Треба лише засобів для існування дитячої книжки, бо будуть можливості -- буде і розвиток.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Водіїв каратимуть жорсткіше? 
  ·  ЄС та Україна спростять візовий режим 
  ·  Кінах входить у курс справ 
  ·  Дрездену повернули собор 
  ·  В Лазаренка народився син 
Погляд
  ·  Газ у депресивний реґіон 
  ·  ПОНЕДІЛКУВАННЯ ІЛЬКА ЛЕМКА 
  ·  Київ треба рятувати? 
  ·  Незрячим бандуристам не заплатили 
  ·  Збільшилася реалізація послуг зв'язку 
  ·  Пам'яті Листопадового Чину 
  ·  "Наша Україна" провела конференцію 
Поступ у Львові
  ·  Через мистецтво до здоров'я 
  ·  Дмитро РЕПКО: Медики знають як голодувати 
  ·  Ні сміттєзвалищу на Яворівському полігоні 
  ·  КП ''Червоноградводоканал'' оштрафували 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
  ·  Шановний Юзю ОБСЕРВАТОРЕ! 
Поступ з краю
  ·  Ігор ШУРМА: Поганий той солдат, який не мріє бути генералом 
Поступ у світі
  ·  Хусейн був готовий здаватися 
  ·  Чорна субота в Індії 
  ·  Новий уряд Польщі 
  ·  Молдова критикує Москву 
  ·  Найвищий пес у світі 
Інтерв'ю
  ·  Маріанна Дубова: Коли працюєш для дітей, треба з ними ж і радитися 
Роки Незалежності
  ·  1995: Україна -- країна мільйонів мільйонерів 
Львів'яни
  ·  Кость ПРИСЯЖНИЙ: Львів – це ерзац Європи 
Спорт-Поступ
  ·  "Карпати" люблять у Варшаві 
  ·  Гросмейстерський хід назад 
Пост-Factum
  ·  Яке вино пив Тутанхамон 
  ·  Пам'ятник філософській канапі