BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    cоціологія.    Інтерв'ю.    Тема.    Репортаж.    Львівські обсервації.    Наука.    Арт.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
27 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:8 23-03-2017 -   На Львівщині шахраї видурили в жінки 15 тис. грн  
  16:8 23-03-2017 -   У львів’янина вилучили майже дві сотні наркотаблеток  
  16:6 23-03-2017 -   На Львівщині на городі виявили яму з нафтою  
  15:57 23-03-2017 -   Львівській музичній школі № 6 присвоєно ім’я Богдана-Юрія Янівського  
  14:36 23-03-2017 -   Через несправну пічку у будинку насмерть вчаділа сім'я  
Україна
  17:6 23-03-2017 -   Площа пожежі на складах у Балаклії збільшилася  
  16:4 23-03-2017 -   ГПУ: Охорону екс-думівця Пономарьова посилять  
  16:3 23-03-2017 -   З України намагалися вивезти левеня, заховане у папугах  
  15:59 23-03-2017 -   Порошенко звинуватив Росію у вбивстві Вороненкова  
  14:25 23-03-2017 -   У центрі Києва застрелили колишнього депутата Держдуми від КПРФ  
Світ
  16:0 23-03-2017 -   ІДІЛ узяла відповідальність за теракт у Лондоні  
  13:27 23-03-2017 -   Астроном передбачив швидке отримання сигналу від інопланетян  
  12:12 23-03-2017 -   Brexit: ЄС запропонує Великобританії зону вільної торгівлі  
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  
  11:6 23-03-2017 -   Австрія збільшує виплати мігрантам, які добровільно виїжджають  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Наука  » 

___________________________________________________________________________

Євген ГЛАДИШЕВСЬКИЙ: Ми маємо науковців, гідних Нобеля
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Цього року у Львові відбулися дві наукові конференції, одна з них -- "Львівські хімічні читання", друга -- міжнародна, на якій зустрілися кристалохіміки з Польщі, Росії, Німеччини, Італії, Франції, Австрії, Нідерландів, Швейцарії, США... й України. На жаль, ЗМІ нашого міста "не помітили" цих конференцій. Наукові кола є в певному сенсі ізольованими від мас-медіа, і те, що відбувається сьогодні з українською наукою, цікавить хіба що самих науковців. Нам таки думається, що не кожен мусить знати, що означає "кристалографія", але кожен повинен усвідомлювати, що Ейфелеву вежу створив не Бог і що якби не наукові технології, ми були б дуже обмеженими не тільки в щоденному побуті, а й, даруйте, тотально обмеженими -- у спілкуванні між собою і світом. Це в тому разі, якби ми не вимерли від великих і страшних епідемій. А ті, хто обдарував людство благами цивілізації, -- не актори на театральній сцені, а чорно працюють у своїх лабораторіях і нерідко перевертають світ догори дриґом.

Професор Євген Гладишевський -- унікальна людина, якою може гордитися не тільки Львів. Настільки скромної людини мені поки що не доводилося бачити. Дивно, як у совіцькі часи таких людей не з'їла система. Бувають люди -- як кристали -- зі здатністю до самоогранювання. Дивно, як цей видатний хімік-кристалограф не залишив України, а продовжував виховувати нові покоління талановитих науковців в екстремальних умовах.

У Львові під час німецької окупації вибір факультетів для абітурієнтів був обмежений. Євген Гладишевський обрав хіміко-технологічний факультет Політехнічного інституту, а 1945 року перейшов в університет на хімічний факультет. До Вашої уваги подаю "дистилят" розмови із соросівським професором, заслуженим діячем науки, лауреатом Державної премії України Гладишевським Євгеном Івановичем -- одним із засновників загально відомої Львівської кристалохімічної школи.

-- Поясніть, будь ласка, якомога простіше, що це за наука -- кристалографія?

-- Кристалографія (і кристалохімія) -- це наука про будову речовини, взаємозв'язок між складом, структурою та властивостями речовин. Наприклад, ця наука пояснює, як розміщуються і якими силами пов'язуються між собою атоми заліза в структурі сталі. Відомо понад сто хімічних елементів, деякі з них мають модифікації, тому налічується близько 180 структур простих речовин. Кількість бінарних сполук (сполуки, які складаються з атомів двох різних елементів) становить декілька десятків тисяч. А таких сполук, які складаються з трьох і більше різних елементів, налічується приблизно десять мільйонів. Це сполуки металів з неметалами, металів з металами, неметалів з неметалами. Наприклад, сполук металів з металами (інтерметалічних сполук) сьогодні відомо не багато, приблизно 45 тисяч, і всі вони кристалічні. Багато з них одержало широке застосування як сучасні матеріали, яких може бути значно більше. Як бачите, для наукових досліджень роботи вистачає... (Сміється. -- Авт.)

-- Зрозуміло, що без розвитку кристалохімії невідомо, на яких сплавах би трималися купи бетонні мости. В чому полягає найбільший вклад львівської кристалографії у розвиток цієї науки у світі?

-- Більшість сучасних матеріалів -- це тверді кристалічні тіла -- прості речовини, хімічні сполуки, їхні суміші або тверді розчини. Тому кристалохімічні дослідження -- встановлення взаємозв'язків між складом сполук, їхньою структурою й основними властивостями покладено в основу матеріалознавства. Серед сучасних матеріалів важливими є метали та інтерметалічні сполуки: електропровідники, напівпровідники, надпровідники, магніти, каталізатори, різноманітні конструкційні матеріали, надтверді, жаростійкі, корозійностійкі та інші речовини. Тому з половини минулого століття в багатьох країнах помітно збільшилася кількість наукових праць, присвячених питанням кристалохімії.

Внесок Львівської кристалохімічної школи в ці дослідження суттєвий: підготовлено 128 кандидатів хімічних наук, здебільшого випускників кафедри неорганічної хімії, більшість із них сьогодні продовжує вивчати проблеми кристалохімії. Уперше досліджено взаємодію трьох тисяч потрійних систем і побудовано близько тисячі ізотермічних перерізів потрійних діаграм стану, синтезовано і визначено кристалічну структуру понад 5 тис. інтерметалічних сполук (із 45000 відомих), розшифровано 350 нових структурних типів (із 4 тис. відомих сьогодні), одержано 84 авторські свідоцтва і патенти. Виявлено важливі кристалохімічні закономірності. Загальна кількість публікацій на 2005 р. -- 4000, зокрема 26 монографій, 46 підручників і навчальних посібників. Проведено 17 національних і міжнародних наукових конференцій у галузі кристалохімії та взято участь у 120-ти конференціях у різних країнах світу.

-- Чи є серед українських наукових світил у галузі кристалохімії реальні претенденти на премію Нобеля?

-- Думаю, так! Професор Петро Крип'якевич -- єдиний українець в історичному атласі кристалографів світу, якого визнали видатним кристалографом минулого століття! Професор Юрій Кузьма синтезував сполуку, яка стала основою найбільш потужних сучасних магнітів. Один із наших випускників, до речі, кристалограф, який працює зараз у США, на мій погляд, уже заслужив Нобеля. Це -- Віталій Печарський, 1954 року народження. Цей науковець поїхав 1994 року на стажування в лабораторію Еймс департаменту енергетики США. Там і залишився...

-- А в чому полягає науковий прорив цього кристалографа?

-- Він синтезував речовину, яка в магнітному полі охолоджується до температури, близької до абсолютного нуля. Абсолютний нуль дорівнює -273 градусів за Цельсієм. Нижчої температури не може бути, проте людина ще не досягла такої низької температури. Відкриття професора Печарського дозволяє знизити вже досягнутий наукою результат іще на півградуса. Це відкриття гідне Нобелівської премії. Важливість наукового прориву Печарського велика: у подальшому дослідженні космосу його відкриття ще зіграє свою роль.

-- Схоже, в Україні цей науковець не здійснив би цього. Тому що...

-- Тому, що в нас немає сучасної наукової апаратури для дослідження кристалічної структури в таких низьких температурах. І звичайно, не лише тому...

-- Отож у нас науковець працює доти, доки його не запросять працювати на Сполучені Штати. Якщо без жартів, то як Ви підтримуєте контакти зі своїми учнями, коли така серйозна справа?

-- Наші випускники, професори працюють не тільки в Україні, а й у США, Швейцарії, Німеччині, Норвегії. З усіма ми підтримуємо постійні контакти, вони відвідують нас, запрошують нас на наукові стажування чи пропонують виконання спільних грантів. Тільки 2005 року 10 наших молодих науковців одержали гранти та стипендії і проходять стажування в наукових закладах Чехії, Польщі, Італії, Франції, Австрії, Швейцарії та Канади.

-- Так, деякі науковці таки отримують ордени, дипломи, відзнаки, стипендії, але чи має тепер наука в Україні якусь вагому фінансову підтримку з боку держави?

-- Навіть не знаю, як Вам на це запитання відповісти. На початку 1970-х років наша кристалохімія, скажімо, отримала відчутну підтримку з бюджетних коштів для розвитку нашого наукового напряму. Розширився кадровий склад, на кафедрі почали працювати, крім викладачів, також 20 науковців. На жаль, зараз становище дещо гірше, але кафедра продовжує щорічно отримувати близько 100 тис. для виконання конкретних держбюджетних тем.

-- А чому українська наука, яка подавала такі великі надії навіть у Союзі, тепер залишилася на периферії?

-- Цього сказати не можна! Кафедра продовжує готувати кваліфікованих молодих спеціалістів, зокрема кандидатів та докторів наук. Лише за останні 15 років підготовлено 30 кандидатів та шість докторів наук. Окрім того, значно посилилася наукова співпраця з головними закордонними кристалохімічними центрами, а наші досягнення одержали визнання у вигляді спільних наукових грантів, спільних публікацій і запрошень на міжнародні конференції. Кристалографи України об'єднані в Комітет кристалографів України, який, до речі, очолюють львів'яни. Вони також є членами Міжнародного союзу кристалографів.

Dovidka: Євген ГЛАДИШЕВСЬКИЙ. Народився 14 квітня 1924 року в с. Реклинець Сокальського р-ну Львівської обл. в учительській сім'ї. Закінчив хімічний факультет Львівського університету. 1947 року став асистентом кафедри неорганічної хімії. 1967-го -- декан хімічного факультету, з 1968-го -- професор. 1971 року -- проректор із наукової роботи Львівського державного університету ім. Франка. З 1999-го -- головний науковий співробітник НДЧ ЛНУ ім. Івана Франка. Дійсний член НТШ. Соросівський професор. Стипендіат Президента України. Закордонні наукові відрядження: Польща, Югославія, Чехословаччина, Японія, Болгарія, Швейцарія тощо. Автор понад 570-ти наукових праць і 20-ти патентів. Член видавничої ради Journal of Phase Equilibria ASM International USA. Напрям наукової роботи -- кристалохімія інтерметалічних сполук, керівник кандидатських дисертацій 30 співробітників, з яких 10 згодом стали докторами наук, професорами.









» 
Релігійна ботаніка Карла Ліннея
 
Перебуваючи у Швеції, варто відвідати музей-садибу відомого шведського природознавця Карла Ліннея (1707-1778), який першим послідовно використав бінарну номенклатуру і вибудував найбільш вдалу штучну класифікацію рослин і тварин. Він описав близько 1500 видів рослин, написав "Систему природи" (1735) та "Філософію ботаніки" (1751).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Людям потрібна робота 
  ·  "Качиний" грип замість курячого 
  ·  Пам'ять про Волошина "розростеться" по Україні 
  ·  Буняк і далі хоче будувати Високий Замок 
Погляд
  ·  Телебачення українізується 
  ·  Без Росії ні туди ні сюди 
  ·  Авто слідчого вляпалося в "темну історію" 
  ·  Занижені ціни до квітня не піднімуть 
  ·  ТРК "Україна" українізувалася 
  ·  Розпочати бізнес можна швидше 
  ·  Депутати продаватимуть "Мерседес" 
  ·  Пожежа у школі 
Поступ у Львові
  ·  Нові святі Львова 
  ·  З'їзд греко-католицьких єпископів Європи 
  ·  Суперечки навколо освіти 
  ·  Інтернати реформують? 
  ·  Скнилівські скарги припали порохом? 
  ·  Обіцянки для Борислава 
Поступ з краю
  ·  Суперечки навколо освіти 
  ·  Мороз знову за своє 
  ·  В Україні — юридичний Чорнобиль 
  ·  Піратам виплатять викуп 
  ·  Під крило до Януковича 
  ·  Латифундія для пані Шуфрич 
Поступ у світі
  ·  Назарбаєв готується знову стати президентом 
  ·  "Мурашки" заблокували кордон 
  ·  Качинський приїде в Україну 
  ·  Березовський скаржиться на Сороса 
  ·  Віце-президент США пропагує тортури 
cоціологія
  ·  На старті великих перегонів 
Інтерв'ю
  ·  Роман ЗВАРИЧ: Не зрозуміло, чим займалася Генеральна прокуратура 
Тема
  ·  Львів зсередини і ззовні 
Репортаж
  ·  Стокгольм — місто на островах 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Наука
  ·  Релігійна ботаніка Карла Ліннея 
  ·  Євген ГЛАДИШЕВСЬКИЙ: Ми маємо науковців, гідних Нобеля 
Арт
  ·  Роман ЧАЙКА: Я не хочу, щоб ці вибори стали останнім кроком до прірви 
  ·  Зоряний "Келих вогню" — знову ажіотаж 
  ·  Життя як диво: до нас їде Кустуріца 
  ·  "Молодість": термометр чарівного й жахаючого 
Постаті
  ·  Залізна леді 
Спорт-Поступ
  ·  Дозвольте гімнастці піти красиво 
  ·  Перший крок 
  ·  Реванш не вдався 
  ·  Борис ШАХЛІН: Чесних арбітрів все-таки більше 
Пост-Factum
  ·  Перетворювачі природи 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ГОРОСКОП