|
|
|
|
Наука »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Релігійна ботаніка Карла Ліннея |
|
|
| |
| |
Перебуваючи у Швеції, варто відвідати музей-садибу відомого шведського природознавця Карла Ліннея (1707-1778), який першим послідовно використав бінарну номенклатуру і вибудував найбільш вдалу штучну класифікацію рослин і тварин. Він описав близько 1500 видів рослин, написав "Систему природи" (1735) та "Філософію ботаніки" (1751).
Музей-садиба Карла Ліннея розташована неподалік міста Упсала. Тут можна побачити, в яких умовах жив і працював видатний шведський науковець, творець першої систематики рослинного й тваринного світу, перший президент Шведської академії наук (з 1739 року).
Неподалік будинку Ліннея був ботанічний сад, куратором якого був науковець. Його будинок був переповнений різноманітними ботанічними експонатами й рослинами, які йому надсилали вчені й мандрівники з усього світу.
Насамперед музей вражає тим, наскільки відданим біологічній науці був Лінней. Наприклад, стіни однієї з кімнат повністю обклеєні ботанічними ілюстраціями.
Карл Лінней був дуже релігійним. Сповідував лютеранство в дуже ортодоксальній формі. Отож, коли став куратором ботанічного саду в м. Упсала, облаштував його згідно з Біблією, яку досконало знав і вважав за джерело абсолютної правди, зокрема щодо ботаніки. Його називали біблійним Адамом для рослин -- як Адам назвав райських тварин, так Лінней назвав земні рослини. Зрозуміло, що науковець дотримувався думки про сталу кількість видів рослин -- їх існує стільки, скільки створив на початку Господь. Це був його девіз.
Узявши за зразок Біблію, в якій, на його думку, четвірка є особливим числом (від чотирьох райських річок), а також з огляду на чотири континенти (потім Австралія зруйнувала цей аргумент), Лінней створив сад, який мав чотири частини для різних рослин. Тут науковець хотів відтворити рай, який, на його думку, був тропічним островом, з якого рослини поступово поширювалися в усі кінці світу, незначно змінюючись при цьому, залежно від місцевих умов.
Грядки в цьому саду були розбиті відповідно до його класифікації, яка віддзеркалювала Божий порядок, що панував, на думку Ліннея, в ботаніці. Сад мав навчати Божих законів за посередництвом ботаніки. У своїх численних працях Лінней популяризував ті самі ідеї. Крім того, науковець дбав, щоб його книги були дешевими й доступними.
Карл Лінней також працював викладачем. Його лекції були дуже популярними серед студентів, а сам професор дбав про те, щоби так було. Зокрема він був єдиним організатором специфічних ботанічних паломництв.
Шведи нині дуже гордяться Карлом Ліннеєм. Його портрет зображений на 100-кроновій банкноті. |
|
|
|
|
Євген ГЛАДИШЕВСЬКИЙ: Ми маємо науковців, гідних Нобеля |
|
|
| Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК |
| |
|
Цього року у Львові відбулися дві наукові конференції, одна з них -- "Львівські хімічні читання", друга -- міжнародна, на якій зустрілися кристалохіміки з Польщі, Росії, Німеччини, Італії, Франції, Австрії, Нідерландів, Швейцарії, США... й України. На жаль, ЗМІ нашого міста "не помітили" цих конференцій. Наукові кола є в певному сенсі ізольованими від мас-медіа, і те, що відбувається сьогодні з українською наукою, цікавить хіба що самих науковців. Нам таки думається, що не кожен мусить знати, що означає "кристалографія", але кожен повинен усвідомлювати, що Ейфелеву вежу створив не Бог і що якби не наукові технології, ми були б дуже обмеженими не тільки в щоденному побуті, а й, даруйте, тотально обмеженими -- у спілкуванні між собою і світом. |
| Детальніше>> |
|
|
|
