BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Реклама в Поступі.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ДУЕТ

___________________________________________________________________________

Смак європейського есейю
Маркіян ФІЛЕВИЧ
 
Від часу презентації цього видання (Анджей Стасюк, Юрій Андрухович “Моя Європа”, Львів, “Класика”, 2001, ст.127) на Форумі книговидавців минув рік. За цей час книжка встигла не тільки з’явитися на полицях крамниць, а й розійтися, ставши бестселером.

Зустрівши під однією обкладинкою твори двох плідних й відносно відомих авторів, читач отримав гарненьку нагоду до порівнянь. Звичайно ж порівнювати власну майстерність, влучність, дотепність (про геніальність ні слова), мабуть, не було найголовнішою метою авторів. Але такий -то вже в’їдливий народець – читачі – обов’язково дійде до порівнянь. А ціллю авторів було запропонувати два дещо відмінні погляди на, як то вони висловлюються, “найдивнішу частину світу”. Такий підзаголовок книжечки “Моя Європа” завис десь між тубільським патріотизмом та відсирілим епатажем.. А втім, титли це ще не текст. Стасюк у своєму “Корабельному щоденнику” пропонує нам путівник європейськими навколишностями, котрий скомпонований із безлічі кавальчиків домашнього та мандрівного життя автора. Не варто зупинятись на окремих моментах цієї мозаїки оповіді – їх надто багато і всі вони надто знайомі. Такий спосіб викладу Стасюк умотивовує місцем, про яке ото в книжці йдеться: “...бо тут у нас, неможливо зліпити будь-яку довгу, змістовну оповідь, що не була б нуднішою і менш імовірною від решти світу й життя”. Місце – герой оповіді – це, як ми всі вже здогадались, Центрально-Східна Європа з центром у Стасюковім домі, десь у Бещадах. У тій загубленій Європі виринають смішно-сумні поляки, словаки, мадяри, українці й цигани (особливо цигани!). Автор щодо них займає дещо двоїсту позицію – то він селюх-тубілець, котрий нічого поза власним плотом не бачив й не хоче бачити – він забуває швейцарські пейзажі, він нудиться розмовами з німцем; але у своїх провінційних мандрівках центральною Європою він виступає богемним та епатажним зайдою. Така роздвоєність автора створює ефект штучності усіх його пригод – здається, ніби розглядаєш усі ландшафти твору через два оптичні скельця різної потужності. Інший неприємний присмак Стасюкового есею – надмірна пристрасть автора до різноманітних стравоописів – докладно знаєш, де, що і скільки він з’їв та випив. Мабуть, то був ефект, розрахований радше на американських туристів (така собі літературна форма кулінарного путівничка). Галичани, що ту книжку читають і самі знають, де, що і скільки у навколишніх краях можна з’їсти та випити. А зайва згадка про це у творах, наближених до красного письменства, навіває хіба що нудьгу.
Наступне, що втрапило до ока, це мова. Хто переклав його “Корабельний щоденник” українською, залишається загадкою. Сумнівно, що він писав українською, також сумнівно, що перекладав Андрухович, бо надто вже кострубато вийшло: “чорні хустки і сукні вбирали спеку, але їм не було жарко”(ст.26) і т.п. Автор “Корабельного щоденника” живе аж надто посередині, де нічого не відбувається, де події згусли од відсутності часу, де до людей приходить вічність. Схід для такої середини Європи видається майже ефемерним і майже неіснуючим (його неіснуванню присвячено десяток сторінок, що оповідають також про дитинство автора). Натомість Захід постає у творі далекою, але зовсім реальною химерою (а також доброю, як і всі чудовиська). Химера вже майже проковтнула оту центральну Європу, і лиш деякі натяки (як-от присутність циган) дозволяє говорити, що “центрально-” це ще не до кінця Європа... У цих, пардон, “геополітичних” літературних міркуваннях Стасюк відрізняється від свого станіславського колеги. Для Андруховича Схід реальний аж занадто.
Він вривається в оповідь то літаками “на бреющем полете”, то хуліганами з 50-х, то мовою службовців з похоронного закладу. В обох оповідях Хароном, який веде читача у примарний край, виступає автор. Есей Андруховича розвивається хронологічно, тоді як Стасюк залишається вірним лиш топографії. Саме тому в “Центрально-Східній ревізії” Андрухович витягує на світ Божий усю свою родину, ще аж з позаминулого століття. Здається, “ревізія” чи не єдиний твір, де Андрухович дозволяє собі щирість. В інших творах його претензії на дендизм частенько навівають нудоту. У “ревізії” ж він не безликий споглядач, але частинка тої “ніби-Європи”. Це вигідно відрізняє його від Стасюка, котрий місцями скочується у туристичні обсервації. Тут Андрухович – передусім син, котрий прощається з батьком. Батько в есеї – це синонім Центрально-Східної Європи – саме зараз на наших очах зникає. Таким, зрештою, є загальний настрій двоесейної книжки – моя Європа була, залишився лиш спогад, примарне фантазування і вицвілі фотографії. До речі, про фотографії, точніше одну, що прикрашає обкладинку книжки. Чому альпійський пейзаж із типовою австрійською архітектурою, мав би відображати “Мою Європу” – невідомо. Звичайно, Австрією, точніше Австро-Угорщиною у книжці пахне, та все ж імперія тут не головний персонаж. Чи не влучніше було б помістити на обкладинці знимку сліпого скрипаля, про котру у своєму есеї згадує Стасюк? Але це вже справи технічні та естетичні, котрі примарності “Моєї Європи” не змінять.


P.S. До речі, на цьогорічному Форумі книговидавців один із найвідоміших сучасних письменників України – прозаїк, поет, есеїст, лауреат Гердерівської премії 2000 року, докторант Пенсильванського університету, унікум “станіславівського феномена”, Патріарх легендарного поетичного угруповання “БУ-БА-БУ” Юрій Андрухович – також матиме змогу зустрітися із шанувальниками його творчості. Оказією для цього стане презентація збірки його поезій, випущеної івано-франківським видавництвом “Лілея -НВ”. У Львові культовий автор може задемонструвати й одразу два свої романи “Московіада” і “Переверзія”, перекладені російською. Нещодавно у московському клубі “ОГІ” Громадська рада україно-російської співпраці влаштувала Андруховичу авторський вечір із нагоди виходу перекладів.









»  ФОРУМ
Свято наближається
Місто у передчутті книжкового буму і небувалої сенсації
Вікторія САДОВА
 
Традиційним вересневим Форумом видавців України у Львові нікого вже не здивуєш. Бо відбувається він 20 вересня удев’яте. Але від 2000 року ми стали свідками небувалого феномену – масового інтересу відвідувачів до книжкової виставки. Щоб стримувати маси “штурмовиків”, охочих потрапити в Палац мистецтв, доводилося і двері перед натовпом зачиняти і охорону посилену викликати. Такого дива до того взагалі ніхто ніде не бачив ні з видавців, ні з розповсюджувачів, ні з преси, яка приїжджала з різних міст.

“Різні висновки були щодо цього торік у пресі, – говорить виконавчий директор Форуму видавців Катерина Шевченко. – Дехто пояснював це тим, що тут нема чогось такого, як київська Петрівка чи харківський Райський куточок. З цим погоджуюся тільки частково. Спілкуюся дружньо з багатьма видавцями, і знаю, що не тільки торгівля у Львові їх приваблює, а сам дух Львова, і зокрема дух читацького Львова. Вони просто розчулюються, коли до них приходить 10–12-річна дитина із затисненими в кулачку грошима і шукає саме ту книжку, яку б хотіла купити”.
Детальніше>>
»  iN MEMORY
Вечір скорботи, переданий музикою
Яким ГОРАК
 
Незвичний концерт в Італійському дворику запропонував камерний оркестр Львівської музичної академії ім. М. Лисенка. На сороковини трагедії на Скнилівському летовищі колектив пом’янув музикою загиблих. Крім того, що акція стала проявом чуйності, їй судилося стати першою іскоркою концертного життя нашого міста, яке помітно завмерло за літні місяці. Першою чорною ластівкою.

Слухачів, незважаючи на пізню годину ( 9 вечора!), зібралося чимало. Їх зустрічала музика безсмертного “Реквієм” В.- А. Моцарта ( в записі вона звучала до початку концерту) та ефектна підсвітка свічками архітектурних декорацій. Атмосфера сприяла скорботному настрою, а виступи музикантів на прохання художнього керівника і диригента – народного артиста України, лауреата державної премії ім. Т. Шевченка Мирослава Скорика та концертмейстра – заслуженого артиста України Артура Микитки не винагороджувалися оваціями публіки, як це зазвичай прийнято.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Жах очікування 
Погляд
  ·  Чорний вівторок 
  ·  Цивілізація – шлях до занепаду 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Поступ у Львові
  ·  Подарунок на відкуп 
  ·  Пожежа за графіком 
  ·  Фальстарт театрального сезону? 
  ·  16 вересня у Львові 
  ·  Менше дискусій – більше поезії 
  ·  Сезон безпеки для дітей 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма: “Нехай виходять на вулицю!” 
  ·  Тимошенко привезла харизму 
  ·  Дефляція чи інфляція 
  ·  Ужгород отримав мера 
  ·  Податківці радилися у Ялті 
  ·  Надзвичайна ситуація на Луганщині 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пристрасті довкола Іраку 
  ·  Гайдер + повінь = політична криза 
  ·  Коли це закінчиться? 
  ·  Стороннiм вхiд заборонено 
  ·  Автомобільні катастрофи російських урядовців 
  ·  Теледебати відбулися вдруге 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Реклама в Поступі
  ·  Загроза, котра завжди поруч 
Арт-Поступ
  ·  Свято наближається 
  ·  Смак європейського есейю 
  ·  Вечір скорботи, переданий музикою 
Пост-Factum
  ·  Закінчився Венеціанський фестиваль 
  ·  КАЛЕНДАР