BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Ексклюзив.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ексклюзив  » 

___________________________________________________________________________

Лєх КАЧИНСЬКИЙ: Не сподіваюсь на рай на землі
Розмовляв Орест ДРУЛЬ
 
У другому турі президентських виборів, який відбувся у неділю, своїм новим керманичем поляки обрали Лєха Качинського. Це інтерв'ю з паном Качинським журнал "Місто" взяв ще перед виборами, воно було надруковане в останньому номері журналу. Сьогодні пропонуємо його читачам "Поступу".

-- Ющенко обіцяв, що за час своєї каденції створить п'ять мільйонів нових місць праці. Це зараз проблема номер один для України. Коли люди мають роботу, то можуть нормально жити. Ці інвестиції йдуть через міста. І це дуже важливе питання для мерів українських міст. Що треба зробити, щоб інвестиції йшли до міста?

-- Я маю тут полегшене завдання. І завжди говорю, що для Польщі Євросоюз є доброю справою, але має теж і негативи. Зокрема у справі обмеження державного суверенітету, особливо з ухваленням нової Конституції. Натомість для мого міста -- Варшави Союз має тільки позитивне значення.

Щодо інвесторів. Намагаємося переконати тих, хто до нас приходить, що нічого не робитиметься під столом. Неможливі всякі схожі дії. Поважний капітал це дуже цінує. У Варшаві є надзвичайно складна ситуація із справами власності на землю, будівлі, об'єкти. Пекельно складна ситуація. Західні інвестори цього дуже бояться, бо для них це незвична справа. Але теж швидко вчаться. У нас є такий юридичний термін -- довічне користування. Це походить ще від часів соціалізму, коли нічого не передавали у власність, а тільки в користування. Тож ті капіталісти, які раніше хотіли бути власниками землі, тепер переконалися, що можна купувати землю на правах довічного користування за значно дешевшу ціну. І їм сподобалися ці типові соціалістичні права. Тож з інвесторами треба бути еластичними. Треба займатися промоцією міста. Над цим зараз дуже багато працюють мої заступники.

Проблема полягає і в тому, щоб відповідно запрезентувати себе на інвестиційних ярмарках, таких як у Барселоні. За останні два роки ми вже підняли на шість позицій наше місце у рейтингу інвестиційної привабливості в Європі. Коли я обійняв цю посаду, Варшава займала 26-те місце, а тепер 20-те. Звичайно, і 20-те місце не є найкращим як на столицю великої країни, але набагато ліпше, ніж 26-те. Думаю, що ми ще трохи підтягнемося. Хоча б на 18-19 позицію. З усіх міст Центрально-Східної Європи ми перебуваємо зараз на другому місці. Випереджає нас Прага, але Будапешт ми вже перегнали.

-- Тож першою справою є промоція міста?

-- Так, промоція і переконування людей, що тут не вирішують справи за чаркою і під столом. Бо тільки неповажний капітал хоче прийти, заробити і втікати. Така його специфіка. Натомість поважний капітал хоче тут щось утримувати. Наприклад, готель, офісний центр, фабрику. Варшава ніколи не була таким промисловим містом, як Лодзь чи Сілезія з потужним гірництвом та металургією. У Варшаві розвивалася електронна промисловість та машинобудування. Був також металургійний завод, який тут, на околицях столиці, збудували з політичних міркувань. Ця гута не була такою потужною, як у Кракові металургійний комбінат імені Леніна, натомість випускала високоякісну сталь. Її купили італійці. Раніше вона називалась "Гута Варшава", а потім "Гута Лукіні". Тепер на її території мають бути торгівельні об'єкти.

-- І це добре чи зле?

-- Це погано, бо потрібно також залучати інвестиції у промисловість. Ми притягуємо високі технології. Зараз у Варшаві реалізують три проекти технологічних парків. Це теж треба робити, бо Варшава має чверть мільйона студентів. Потрібні добрі фахівці з інформаційних технологій, в нас є добрі програмісти. Часто це люди, що навіть не мають вищої освіти, але мають талант.

Це перша справа, а друга -- треба мати сильне юридичне забезпечення, правничі фірми. Польща належить до країн, які чи не найбільше лібералізували ринок юридичних послуг. Я теж свого часу був міністром юстиції. І ми, можливо, дещо менше пильнували свої інтереси, натомість західні фірми тепер знають, що з юридичним обслуговуванням не матимуть жодних проблем. Будуть мати фірми до вибору до кольору, які можуть їх обслуговувати. Треба цю галузь розвивати. Правничі фірми можна любити чи ні, але вони дуже потрібні.

І ще доступність міста. Дуже важливо, як долетіти, не доїхати, а долетіти до міста. Важливі теж є дороги. І ще прошу звернути увагу на одну справу. Це дуже важливо для туризму, але не менш важливо для бізнесу, -- безпека. Західні бізнесмени не люблять таких міст, де не можна ввечері вийти на вулицю. Вони люблять трохи погуляти, але не належать до тих, що влаштовують бучу в кнайпах. І тут важливим є покращання ситуації у Варшаві. І те саме відчуття західних дипломатів, що тут не гірше, ніж у їх столицях, і навіть краще.

Ми маємо також одну спільну перевагу. Варшаву сприймають як плацдарм для руху далі на Схід. А з України до того дальшого Сходу є навіть ближче, ніж від нас. Хоча вони під поняттям Схід розуміють і вашу державу, Україну. Натомість за вами Росія, Каспійське море тощо. І цей фактор теж треба використати.

Київ має такі права, про які Варшава навіть не може мріяти. Немає мови, щоб у Польщі щось такого пройшло. Натомість столиці мають перевагу, і урядова політика має цю перевагу дещо нівелювати, щоб і інші міста, такі як, наприклад, Львів, Запоріжжя, Одеса, Харків, теж мали шанси для розвитку.

-- У нас проблема, що є Київ -- місто номер один, а далі прірва.

-- У нас також така проблема. Я не завжди був у Варшаві, походжу з Помор'я. Є там Тріймісто (агломерація трьох міст Ґданськ -- Ґдиня -- Сопот), де зародилась "Солідарність". У 1980-1990-х роках його вважали другою столицею Польщі. Звідти багато людей перебралось до Варшави, особливо молодих, освічених. Не кажу вже про установи. Будь-який центральний офіс намагається перебратися до столиці. З Ґданська до Варшави перебралося велике аґентство нерухомості, з Ґдині -- центральний офіс великого банку... Залишився там лише центр руху "Солідарність".

У цій боротьбі із перевагою столиці багато залежить від політики уряду. Натомість Львів має одну перевагу, бо він є таким, як кажуть в Польщі чи Австрії, "галіцийським" та розташований близько до кордону ЄС та європейських столиць. Знаю, що Львів має свій специфічний характер. І є певні шанси для Львова. Треба їх добре використати. Тим паче, що в Польщі багато людей має сентименти до Львова. Звичайно, ніхто вже не хоче, щоб туди Польща повернулася, бо це нереально, але певна ностальгія залишається.

-- Ви теж маєте такі сентименти?

-- Особисто я був у Львові 1967 року, коли закінчував середню школу. Ми прямували тоді до Одеси і заїхали до Львова, де мали родичів. Це буди дуже давні роки. Скажу відверто: це було ще польське місто. Але місто виглядало сумним. Костели були перетворені на якісь склади. Потім Львова я не бачив, але, як кожен поляк, емоційно та історично прив'язаний до цієї землі.

-- Чи плануєте побувати зараз у Львові?

-- Так, я хотів би заїхати цього року до Львова. Хоча це буде важко зробити, бо в Польщі цьогоріч проходитиме виборча кампанія.

Шансом для України, яка вже однозначно задекларувала свою незалежність, на мою думку, є прекрасні землі. Хоча це складне питання з морального погляду як у вас, так і у нас. У нас уже інвестують іноземні кошти в землю, зокрема найбільш родючу. На північному заході Польщі, де було багато державних сільськогосподарських господарств (по-вашому совхозів), великі масиви землі купують тепер інвестори з Данії.

-- Наскільки важливою для Вас є справа польських військових поховань на Личаківському цвинтарі -- цвинтаря Орлят?

-- Звичайно, що важливою. Майже немає такої родини, з тих місць, де я походжу, у яких би хтось не воював чи загинув у 1918-1920 роках. Мій дід загинув на Північному фронті 1920 року над Німаном вже після Варшавської битви. Традиція національної війни, хоча, можливо, це і не була війна великомасштабна, дуже сильна в польському народі, зокрема серед тих, хто походить зі шляхетських, міщанських, інтеліґентних родин. До того ж для більшості пересічних поляків "львівські Орлята" асоціюються не з війною між поляками та українцями, а з війною з більшовиками.

-- Кажуть, добре вчитися на помилках, особливо історичних. Повертаючись до сучасності: чи могли б Ви назвати кілька головних помилок, які Польща зробила під час підготовки до інтеґрації в ЄС і яких би можна було уникнути?

-- Хоча про це багато говорять, але якихось принципових помилок ми не зробили. На мою думку, були дві непринципові. По-перше, інфраструктура, яка мала б привести країну до ЄС, була в першій половині 1990-х років занадто слабкою.

По-друге, треба було бути жорсткими. Уряд Бузека (1997-2001) був жорстким, хоч і мав свої помилки. Я був протягом року в цьому уряді. Натомість уряд Міллера (2001-2004) поставив своєю метою увійти до ЄС за будь-яку ціну. І якщо б не сильна мобілізація з боку опозиції, то ми б мали набагато гірші умови вступу до Євросоюзу, ніж маємо.

З огляду на специфіку кожної країни треба ставити певні умови. Наведу приклад. Польща не видає своїх громадян. Польський громадянин, який скоїв злочини в інших країнах, може бути осуджений польським судом, але видавати його не можна. І цьому суперечать міжнародні норми арешту, що діють в ЄС...

Я не прихильник надмірної інтеґрації, є противником Європейської Конституції. Треба було зробити відповідні застереження перед вступом до ЄС.

Україна не може говорити, що її ніхто в Євросоюзі не хоче. Бо очевидно, що одна з шести великих держав ЄС, якою є Польща, напевне хотіла б членства України. Інша річ, що рівень бідності в Україні є значно нижчий, ніж середньоєвропейський, вона є біднішою і від Польщі. Але Україна має великі можливості. В цьому зацікавлені всі сторони. І найважливішою справою є добра підготовка. І це треба робити вже від завтра. Немає на що чекати.

Друга справа, треба жорстко вести переговори. Інтеґрація не є актом ліквідації націй, бо їх неможливо знищити. Поляк залишається поляком, німець -- німцем... Але за свої інтереси треба боротися. Це вам, як приятелям, раджу.

Іспанський амбасадор колись мені говорив, що прийняття Туреччини є ціною, яку Європа має заплатити Америці. Але якщо до сфери американських інтересів належить Туреччина, то для Польщі в тисячу разів важливішою є Україна. Як на мене, то ви повинні бути в Євросоюзі швидше, ніж Туреччина.

-- Що Україна здобуде, якщо Ви виграєте президентську кампанію в Польщі?

-- Щодо України, то для вступу в ЄС та НАТО дуже добре мати таку країну, що прокладає шлях туди. Процитую тут одного українського дипломата ще з передющенківських часів: "Під час війни літаки літали парами, це надійніше, ніж поодинці". Для нас цю роль здійснювала Німеччина.

-- Які, на Вашу думку, були помилки президента Кваснєвського щодо України.

-- Хтось із моїх колег запитав у Ющенка, якою тепер є роль Кваснєвського. І відповідь була однозначною: ця роль була безперечно позитивною. Натомість перед тим його роль була і доброю, і поганою. Погана полягала в тому, що він був занадто пов'язаний з Кучмою, суть правління якого дедалі більше виявлялася. Натомість генерально Кваснєвський розумів, про що йдеться, і часто між його політикою і нашими поглядами була тотожність.

Багато того, що діялося в Україні, було і в Польщі. Якщо негативні явища в Україні означити темно-зеленим кольором, то в Польщі вони виглядали б світло-зеленими. Дещо меншою мірою. Не вбивали в нас журналістів, не було таких однозначних відвертих кланів. Усе було більш приховане, робилось в білих рукавичках. Хоча і тут, і там було зелене, натомість відтінки відрізнялись. Не знаю, наскільки Кваснєвський, з огляду на те, що в Польщі відбувалися схожі явища, був пов'язаний з тим? Але це лише мої припущення...

Натомість нинішня політика така -- що далі на схід простягається Захід, то краще для Польщі. Є дві справи. Ключі від НАТО є у Вашингтоні. Там ми теж можемо проговорити, маємо свої добрі зв'язки з певними дуже впливовими колами у Вашингтоні. Кращі, ніж це було колись.

Щодо російських справ, зокрема українсько-російських відносин, то я і мій брат говоримо обережно. Не тому, що не знаємо, чого хочемо. Просто нам не завжди зрозуміла особливість українсько-російських відносин. Зокрема на Східній Україні багато міст через своє населення є великою мірою російськими.

-- Ви дуже поважна людина, Ви керуєте Варшавою, зробили багато для Польщі. У чому Ви вбачаєте сенс свого життя?

-- Головний сенс уже реалізувався п'ятнадцять років тому -- Польща -- вільна.

-- То кінець життя, як у Фукуями "Кінець історії"?

-- Звичайно, це не кінець життя, дай Боже, щоб тільки половина. Натомість це власне моєму поколінню вдалося 1989 року. Я був у тому заанґажований від 1976 року, відколи в Польщі існувала організована опозиція. Щодо цього мета життя здійснилася. Натомість другим сенсом, не кажу про приватний бік життя, який має кожний і я також, хочу щоб моя держава виглядала якнайкраще, була сильною, щоб швидко розвивалася. Ми ще значно відстаємо від пересічного рівня ЄС. Деякі наші реґіони належать до найбідніших єврореґіонів. Цей стан речей треба міняти. Хоча я ніколи не сподіваюсь на рай на землі. Євросоюз теж не є таким раєм.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  24,2 мільярда — ціна, якої не очікували 
  ·  Шева знову претендує на "Золотий м'яч" 
  ·  Катеринчук просить не критикувати Тимошенко 
  ·  Грядуть масштабні звільнення 
Погляд
  ·  Перегони до СОТ 
  ·  25 кадр 
  ·  Вірастюк і Ко другі у світі 
  ·  Як голосуватиме Львів? 
  ·  Розвиваємося чи занепадаємо? 
  ·  Львів зсередини і ззовні 
  ·  Трансляції матчу з "Шахтарем" не буде 
  ·  Гудима захищає Сірика 
  ·  Борги погашають 
Поступ у Львові
  ·  Невігластво — це нормально? 
  ·  Хотіли, як ліпше... 
  ·  Браконьєри на вокзалі 
  ·  Місця на кладовищі для вибраних? 
  ·  Під Дрогобичем теж сміттєзвалище 
  ·  У музеях — жодних резиденцій 
  ·  Пальне дешевшає 
  ·  Пестициди вивезуть 
  ·  Птиця дешевшає, овочі дорожчають 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Звільнення українських заручників 
  ·  Революція аптек: перезавантаження 
  ·  З Іраку -- до Нового року 
  ·  Газ подорожчає 
  ·  Піскун дотримав слова 
Поступ у світі
  ·  Брати-близнюки очолили Польщу 
  ·  США і Великобританія об'єдналися проти Сирії 
  ·  Бразилійці не готові скласти зброю 
  ·  Пхеньян і Сеул шукають порозуміння 
  ·  За Вільмою іде Альфа 
Арт
  ·  Сергій ГАЙ: Закодовані послання 
Ексклюзив
  ·  Лєх КАЧИНСЬКИЙ: Не сподіваюсь на рай на землі 
Спорт-Поступ
  ·  Суддям набридли перемоги "Челсі" 
  ·  Донецького дербі знову не вийшло 
  ·  Сотвори собі кумира 
Пост-Factum
  ·  Польським журналістам бракує грошей 
  ·  КАЛЕНДАР