BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Роки незалежності.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:19 25-05-2017 -   У Львові поблизу залізничного вокзалу пограбували чоловіка  
  14:8 25-05-2017 -   За одну ніч львівські патрульні зупинили десятьох п'яних водіїв  
  14:0 25-05-2017 -   До Львова приїде німецька скрипалька Сюзанна Мате  
  13:58 25-05-2017 -   На пл. Кропивницького збудують дитячий майданчик  
  13:9 25-05-2017 -   Кримчанин організував у Львові торгівлю амфетаміном  
Україна
  15:22 25-05-2017 -   Нацполіція отримала 635 нових гібридних авто  
  14:6 25-05-2017 -   В тернопільських автоматах з продажу води виявили технічну воду замість артезіанської  
  14:5 25-05-2017 -   Береза пригрозив опозиції ніччю довгих ножів  
  14:4 25-05-2017 -   Рада визнала бойовий гопак національним видом спорту  
  14:1 25-05-2017 -   СБУ пояснила заборону соцмереж синім китом і порно  
Світ
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  
  14:3 25-05-2017 -   У Каннах показали фільм із зіркою "Сутінків"  
  13:13 25-05-2017 -   Лобода стане ведучою російської премії  
  10:27 25-05-2017 -   У Красноярському краї РФ згоріли 130 будинків  
  15:23 24-05-2017 -   У США загорівся літак у польоті, є постраждалі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Усі проходять крізь Крим, Рим і Національну бібліотеку
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК, Київ-Львів
 
Найбільші скарби країни лежать там, звідки їх може взяти кожен її громадянин. Немає такого банку -- зате в Києві стоїть 27-поверхова баштова книгозбірня із корисною площею приміщень понад 35 тис. квадратних метрів. До Національної бібліотеки України імені Вернадського варто потрапити хоч б для того, щоб усвідомити міфологічну силу чорнокнижників або й навіть помсту проклятих спалених книжок, які не може втратити одна людина, а втрачає все людство.

Що ми знаємо про ноосферу Вернадського? Або про нього самого? Жодних риторичних запитань більше не ставитиму. Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю (геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо), перший президент Української академії наук, член Чехословацької і Паризької академій -- це коротко про людину, іменем якої назвали Національну бібліотеку України. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури, здійснює міжнародний книгообмін із понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. Не східцями йдучи -- архітектурною окрасою стилобатної частини будови є пандус, де встановлені 11 бюстів видатних осіб світової науки і культури -- я прийшла до приймальні генерального директора Національної бібліотеки України ім. Вернадського, академіка НАН України, академік-секретаря Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України -- Онищенка Олексія Семеновича. Ось про що ми встигли поспілкуватися із цим простим і водночас вдумливим чоловіком.

Чого прагне душа професора

-- ...Як давно Ви, п. Олексію, тут працюєте? Це я проваджу до того, чи не набридло Вам ще "боронити" Національну бібліотеку від необхідних поточних ремонтів, невиправдано малих зарплат Ваших працівників тощо.

-- Я працюю тут із 1992 року, і це ось уже тринадцятий критичний рік. Ні, напевно, ще не набридло, якщо ми тут сидимо. Кадрова проблема у нас постійна: бо молода людина не може довго перебиватися тими символічними заробітками, які тут отримує.

-- Ви забобонна людина, якщо 13-й рік називаєте критичним.

-- Ні, я не забобонний. Це був жарт (Сміється. -- Авт.).

-- Чи не могли б Ви коротко розповісти про шлях, яким прийшли сюди? Я маю на увазі професійне зростання, умовно кажучи.

-- Коли я закінчив історико-філософський факультет Шевченкового університету, то поїхав працювати журналістом у тернопільську обласну газету "Вільне життя". Через три роки роботи "кущовим" кореспондентом я вирішив -- мабуть, у мені "відновився філософ" -- вступати в аспірантуру Інституту філософії Академії наук. Кандидатська, докторська... став професором. Тоді я ще працював у одному з філіалів Академії суспільних наук, де ми вивчали масову свідомість. Фактично я був соціологом. Але постійно моя душа...

-- То чого, перепрошую, що перебиваю, прагла душа професора?

-- Душа прагнула іншого. Тобто я роками виношував ідею створення великого (на той час республіканського) культурного центру. Кілька разів я подавав на зібраннях президії академії свою ідею. Але не було ні коштів, ні потрібних однодумців, аби створити схожий культурний центр, який би по-новому переосмислював і взагалі створював якусь певну стратегію розвитку української культури і науки. Тим часом звільнилося місце директора Національної бібліотеки України ім. Вернадського, і мені запропонували: "Ось маєш базу, йди і втілюй свої ідеї". Так я почав працювати тут. Щоправда, того всього, що праглося тоді здійснити, таки не вдалося зробити досі в повному обсязі.

-- Ну чому, згодом в Україні, як на Заході, життя триватиме цілодобово: магазини, офіси та бібліотеки працюватимуть і вночі...

-- За кордоном бібліотеки працюють цілодобово -- це правда. Ми, на жаль, цього собі дозволити поки що не можемо. Ми, зрештою, продовжуємо розширювати свої фонди в той спосіб, аби інформація була в нас на усіх прийнятних носіях. Передусім маємо владнати цю проблему. Бо доки ми все це багатство не облаштуємо технічно, то не зможемо працювати в сучасних умовах. А надто, ми ризикуємо втратити... не лише на кількості відвідувачів, але й на тому, що в наших архівах є унікальні матеріали, які потребують відповідних умов зберігання.

Ми хочемо мати все

-- І "Поступ" тут також є?

-- Є, без сумніву. Все, що написали українці будь-якими мовами світу, ми хочемо мати. Водночас ми шукаємо і зберігаємо все, що написано в світі про Україну. Немає значення, чи це якась маленька брошура чи енциклопедія на кільканадцять томів. Якщо в Україні не буде направду глобальної інформаційної бази, то ми ніколи не знатимемо: хто ми і що про нас думають.

-- Книжки паперові не вічні, але... Скажіть чесно, невже у цій бібліотеці є все, що видано дотепер в Україні? Навіть не в коштах справа: чи можливо нічого не пропустити...

-- Ми, звичайно, робимо все для того, щоб у нашій бібліотеці була і вся періодика, видана в Україні, і книжкова продукція тощо. Та й не тільки те, що видане в Україні, до речі. Проте є достатньо вагомих причин, чому ми не встигаємо. Ми ж не є прибутковою організацією (у рік ми заробляємо приблизно півмільйона гривень), тому дуже залежимо від тої невеликої кількості грошей, які нам виділяє щороку держава. З іншого боку, зважайте на те, що якщо раніше видавництва могли видавати книжки стотисячними тиражами, то нині звичні тиражі -- 3-5 тисяч. Деякі видавництва не надсилають нам своїх книжок вчасно, а інколи буває так, що взагалі не надсилають, тож ми змушені дбати про наповненість своїх фондів самотужки. Буває, деякі видання, які швидко розкупили і не видавали більше, ми шукаємо дуже довго, поки знайдемо вже рідкісний примірник. Наразі маємо 15 млн бібліотечних одиниць. Однак у бібліотечну одиницю може входити й окрема листівка-брошура, й річна підшивка "Поступу".

-- Чомусь мені видається, що головним каменем спотикання є те, що коштів, які йдуть від держави, недостатньо для такої хмародерної бібліотеки.

-- Так. Але якщо кілька років тому наш річний бюджет був 4,5 -- 6 млн грн., то тепер він становить 17 мільйонів. Та все одно цих коштів замало, але щоразу, коли про це розмовляємо із високопосадовцями, я чую: "Слухай, вже беру папір і записую... з кого знімати? Я кажу: "Знімай з Кабміну!" (Сміється. -- Авт.).

-- Хто з відомих громадських, культурних діячів, політиків був у Вас чи, ймовірно, буває час від часу?

-- Більшість із відомих людей, які коли-небудь займалися науковою працею, була серед наших відвідувачів. Леонід Кравчук, Володимир Литвин та дуже багато хто з депутатського корпусу. Довго перераховувати, даруйте.

-- Мені, крім паспорта, потрібні ще якісь посвідчення, щоб отримати дозвіл навідатися за потреби до Національної бібліотеки України ім. Вернадського?

-- Ми записуємо всіх, хто бажає в нас попрацювати: від школярів-вундеркіндів і до академіків наших і закордонних. Єдине, чого ми намагаємося не допускати, -- це переповнені зали. Адже ми є науковою бібліотекою, тим паче, що спеціалізовані бібліотеки також працюють.

Коли в жовтні чи червні бачу стовпотворіння людей навколо залів, то розумію, що кількість читачів не зменшується і її потрібно регулювати. Щодня бібліотеку відвідує приблизно 2 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 16 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу. Інтернет-портал бібліотеки (http://www.nbuv.gov.ua) щодня відвідує близько трьох тисяч користувачів, серед них -- особлива категорія абонентів -- інформаційні служби органів державної влади (Верховна Рада України, Секретаріат Президента і Кабінет Міністрів України). Що вже казати про численні міжнародні конференції чи книжкові презентації, фотовиставки та інші культурні заходи, які ми постійно організовуємо.

-- Чи відчуваєте якийсь особливий інтерес до тих заходів, які організовуєте, з боку мас-медіа?

-- Якщо відверто, ні. Цей факт мене не стільки дивує, скільки насторожує. Він свідчить про те, що сучасні ЗМІ не зацікавлені в культивуванні ні книжок, ані бібліотек.

Відпочивайте з поезією

-- Скільки часу на день Ви витрачаєте на читання книжок? І взагалі, наскільки швидко Ви читаєте?

-- Бачите, скільки в мене на столі робочої документації? Вона, власне, і забирає найбільше мого часу. Оскільки на деякі прохання чи пропозиції потрібно відповідати оперативно, то я й змушений все це щодня дуже швидко читати (Сміється. -- Авт.). Бігаю і читаю на ходу. А вже вдома ввечері беруся за професійну літературу: проблеми інформатизації суспільств, бібліотечної справи тощо. А коли хочу відпочити -- читаю поезію.

-- Яку художню книжку Ви останнім часом прочитали, якщо, звісно, був на це час?

-- Зачекайте, згадаю... "Хозарський словник" Мілорада Павича. Мені сподобався спосіб подання історії цього сербського автора. Крім того, я люблю перечитувати Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Лесю Українку й інших класиків української літератури.

-- Філософію наразі облишили?

-- Ні, тому що я ж академік-секретар відділення історії, філософії та права Національної академії наук України. Тому я мушу читати сучасних філософів.

-- Не боїтеся перевантаження своїх "інформаційних каналів"?

-- Просто не зможу інакше. Я повинен орієнтуватися в найважливіших процесах, які відбуваються у сучасному світі. Мені вже немало років, тож я знаю, яка доза інформації мені щодня необхідна. Якщо я її не отримую, то погано почуваюся. Мені ніби чогось тоді не вистачає. І, на моє переконання, такі відчуття є абсолютно нормальними для людини, котра живе, за великим рахунком, в інформаційному суспільстві.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Аукціон "Криворіжсталі" саботують 
  ·  "Круглий стіл" у "Поступі" 
  ·  Китайці купують Місяць 
  ·  Пташиний грип — це серйозно 
  ·  КНДР тероризує США 
Погляд
  ·  "Брешеш, людоморе!" 
  ·  Литвин розмовляв із Папою 
  ·  Роман Поланський відкрив "Молодість" 
  ·  Піратам доведеться платити 
  ·  Три роки після Дубровки 
  ·  Азія створює єдину валюту 
  ·  Відновлятися як саламандри 
  ·  waterloo -- найкраще пісня в історії "Євробачення" 
Поступ у Львові
  ·  Львів'яни "винайшли" панацею 
  ·  Львівські ринки порушують закон 
  ·  Знайшли мур Казимира III 
  ·  Українських митців обкрадають 
  ·  У Львові буде новий музей 
  ·  Матолич взявся за гудрони 
  ·  "Пора" піде сама 
  ·  Англійська музика у Львові 
Поступ з краю
  ·  Війна звинувачень 
  ·  Народний блок із кучмістами 
Поступ у світі
  ·  І знову вибори 
  ·  ООН 60 років 
  ·  Авіакатастрофа в Нігерії 
Арт
  ·  Усі проходять крізь Крим, Рим і Національну бібліотеку 
Роки незалежності
  ·  1994: Прем'єр після паузи став Президентом 
Львів'яни
  ·  Збережена пам'ять поколінь 
Спорт-Поступ
  ·  Коли важливою є гра, а не результат 
  ·  ''Карпати'' дали урок 
  ·  Їдуть тільки найсильніші 
Пост-Factum
  ·  В ООН не цінують мистецтва 
  ·  Куріння без диму