BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Репортаж Поступу.    Поступ реляксу.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж Поступу  »  ПАРАПСИХОЛОГІЯ

___________________________________________________________________________

Транссеанс чи екстаз навіювань?
Інна КОРНЕЛЮК
 
Транссеанс чи екстаз навіювань?
Існує думка, що будь-яка наука вмирає, якщо в ній не залишається загадок. А взагалі, усе приємне в нашому житті пов’язане із речами інтригуючими, недомовленими, таємничими. І це при тім, що найбільшою загадкою для людини є вона сама. У світі дуже багато людей, які понад усе прагнуть утекти від нашої загадково-казкової і водночас загадково-жорстокої дійсності. У своїх невдачах вони звинувачують батьків, начальство, Чорнобиль, американців... тільки не себе самих. Ці люди різного віку, соціального стану, рівня інтелекту і душевної організації. Таким людям хочеться потрапити під вплив, який їм приємний. Є люди, які навіть не вміють самі розслабитися і відпочити, а здатні це зробити під впливом гіпнозу. Факт того, що людина може опанувати подібні навички самостійно. А людина розвинена, так би мовити, складно влаштована, в силах сама себе, з власної волі, занурити у різні стани. Між іншим, у значно більшу кількість станів, ніж звичайна людина.


Дуже часто я ловлю себе на думці, що в повсякденному житті веду себе як повний дилетант у психології. Та й люди навколо теж подібною поведінкою зловживають. “До чого ж призводить така психологічна неграмотність?” — думала я, гортаючи газету. Перше, що впало мені у вічі на енній сторінці нецікавої газети, — вражаючий гіпнотичний погляд відомого екстрасенса Анатолія Кашпіровського. “Вхід на сеанси безкоштовний”. Дуже потішно. І ще більше втішуся, якщо мене вилікують від кон’юнктивіту, пародонтозу або хоча б від... цікавості. Оскільки я, як жінка, істота правдиво ірраціональна, то після раптового зіткнення цікавості зі здоровим глуздом перемогла цікавість. Я вирішила піти на сеанс. Інтуїція категорично наполягала на тому, що це буде шоу. Виходить, як середньостатистична українська жінка, я вірю інтуїції більше, ніж чоловікам, навіть якщо це надвідомі екстрасенси з рентгенівським поглядом.

Людей у кінотеатрі “Львів” (Стрийський парк) зібралося дуже багато. Як попередив мене мій добрий знайомий, фахівець у галузі хімії, така велика кількість людей гарантує надмір окису вуглецю в повітрі, який у деяких громадян може спричинити втрату свідомості. Раптово “вибухнула” пафосна музика і прожектори освітили постать знайомого всім Кашпіровського, який пришвидшеними кроками йшов до сцени. Після шалених оплесків зі сцени почулося: “Рана канчяєт... Звучіт как камплімєнт.
Нєт, нє для мущіни. Для женщіни канєшна. Для мущін ета нєхарашо”. Пауза. У залі цвинтарна тиша.
“Ви чєго нє смєйотєсь? Как с юмарам у вас?” Як не дивно, ніхто з присутніх не засміявся. Мені вдалося зафіксувати кілька моментів, коли жінки попереду здивовано переглянулись. Далі Кашпіровський розгорнув півгодинний монолог ученого у стилі кітч. На жаль, важко запам’ятати всі жарти і божественні закони, однак деякими з них я можу щедро поділитися. “Я — ахотнік за бажествєннимі законамі. Всьо імєєт сваі закони. Єсть даже закон дєлать диркі. Пєрвий мамєнт: нужна дєрєвянний стол і желєзний штирь. Нє наабарот. Толька так. Втарой: Біть нада па сталу. Штирєм. Нє наабарот. І паслєдній мамєнт: Нада сільна біть. В рєзультатє палучітє дирку”. Ще один закон полягав у тому, що “всєво в мірє 50 на 50: дабра і зла, свєта і тьми”. Щоб переконати в цьому, екстрасенс розповів один випадок. Кожного разу перед телесеансом візажисти накладали йому на обличчя макіяж, від якого в Анатолія Кашпіровського пекло обличчя. Бувало, глядачі запитували, чому в нього очі завжди повні сліз. Якось Кашпіровський не витримав і потер рукою праве око.
Наступного сеансу переконався, що цей рух мав ефект “50 на 50”: у 50 % присутніх у залі — перев’язане праве око, у решти — минула катаракта. Важливо, що екстрасенс заздалегідь усіх присутніх у залі (а то були переважно жінки) попередив про те, що “ум — сатанізм. Он дєлаєт многа ашибак”, що ми “впітиваєм многа нєнужнава”, що “женщінам нікагда нє биваєт плоха, а єслі плоха, то ета харашо” і що його робота “ета прарив в мір нєвідімава, нєасязаємава”. Слів було сказано чимало. Але найчастіше вживалося слово “паімєть”. Не один раз екстрасенс наголосив, що як і люди-шизофреніки, існують держави із шизофренією. Адже досі Анатолій Кашпіровський не заслужив від своєї країни на гідні умови праці: “За маєй спіной всьо-такі десять міліонав ізлєчьонних”. 17 червня 1991 року екстрасенс виступав у штаб-квартирі ООН, доводив, що у всьому світі три основні проблеми: Чорнобиль, СНІД і рубці на серці. Стоп. Тут я нарешті уперше в житті почула сенсацію з перших уст: “В Нікалаєвє у мальчіка с маєй помащью прашол СПІД. Мєня благадарілі і даже взялі чєтирє маіх касєти. Здєсь толька адна разнавідность... а в Чікага сколька я людей от СПІДа вилєчіл!” Далі йшла критична оцінка роботи Міністерства охорони здоров’я, якості медикаментів, хірургічного втручання в організм людини, проте пан екстрасенс зробив акцент на тому, що він — учений: “Я нє махальщік рук, как еті чюмакі, у мєня доктарская. Тьоті Дуні — ета абман нациі. Я учьоний. Какоє калдавство? Ручкамі лєчят. Какоє нєвєжество!”


Пан Кашпіровський свій виступ умовно поділив на два етапи: “балтавня” і “сєанс”. Щодо свого попереднього монологу зауважив, що він у кожній людині, як на папері, записує потрібну інформацію: “Я надєюсь нармально іспользавать ваше бажествєнноє тєласлаженіє. Даже наша рука божественна... Нужна, штоби мікраанатомія атабразілась на макраанатоміі”. Потім екстрасенс попросив вийти на сцену десятьох людей, які вилікувались через його телесеанси 1989 року. На сцену ринули жінки: “минув біль у серці”; “почала краще бачити на ліве око”; “бородавка зникла”; “ендометріоз минув, тиск нормалізувався”; “зарубцювалася грижа”; “розійшлись післяопераційні шви, сивина пропала”; “заїкання минуло”; “псоріазу п’ять років не було. Знов є...”

“Ета патаму, што у вас нє била прадалженія. Купітє касєту ілі плакат. Ані на всю жизнь. “На щастя, на здоров’я, на мир!” — еті слава на майом плакатє — всєво ліш мильниє пузирі. Ані так не вліяют. Єщьо можна маю соль прінімать па адной крупіце трі раза в дєнь до єди. Касєту пєрвиє два раза прасматрєть падробно”.

Жінкам, у яких недуги, пов’язані зі статевими органами, було рекомендовано сідати на плакат. Були запевнення, що вони від цього не завагітніють. “Мущіни, прєдупрєждаю! Аденома прастати — нє рєзатса, садіца на плакат!” Між рядами почали ходити продавці. Один із них, молодий чоловік із лисиною, викликав у мене щире здивування: “ Чому ж Пан Кашпіровський не нагородить його шевелюрою, хіба це важче за СНІД? Отож, касета коштувала 125 гривень, плакат, фотографія і сіль — по 20 гривень. Треба визнати, покупців знайшлося дуже багато. Чоловік, що сидів навпроти, не хотів давати своїй дружині гроші на плакат: “Слухай, та йому пора вже Нобелівську премію присудити, а цей учений плакати продає...”. На що дружина відповіла: “Давай гроші, сиди і мовчи”.

Безпосередньо на сцені Анатолій Кашпіровський виліковував жінок від алергії: на перець, на цукор... “Пака єщьо толька на мущін ні у каво нє било алєргії!” Він підійшов до жінки, наблизив до її обличчя руку, зупинивши її на мить, і штовхнув. Жінка впала на сцені. У залі лежали обрані на лікування методом Кашпіровського пацієнти. Це були здебільшого жінки, лише кілька мужчин.

Коли я побачила Кашпіровського на відстані двох метрів від себе, то відчула, як у мене піднімається тиск. Не молодий, огрядний чоловік з усунутим обличчям, вигнутими бровами і неймовірно чорними очима, які перетворювали погляд у рентген гіпнотичної дії. Я з викликом подивилася йому у вічі, тільки підійшов він не до мене, а до жінки, яка зляканим, млосним поглядом дивилася на екстрасенса. Дивним було й те, що пацієнти падали уповільнено і м’яко. Це зовсім не було схоже на звичайне падіння під час втрати свідомості. Наприкінці сеансу Анатолій Кашпіровський підійшов до старої бабусі і подарував їй свою фотографію, сказав, що вона буде здорова. Пафосна, психоідилічна музика з елементами релігійного співу зненацька обірвалася, що дуже не сподобалось екстрасенсу, потім ввімкнули “нє ету”. Нарешті. Нарешті ту. Пан Анатолій наказав усім, хто непорушно лежав, піднятись, і вони піднялись. Одна з жінок, яка йшла поруч зі мною, розповідала, що відчувала своєрідне заціпеніння: не могла поворухнутись, все чула і все розуміла, але піднятись не могла.

Минуло після сеансу кілька днів, але ні кон’юнктивіт, ні цікавість не покинули мене. Про всяк випадок я відкрила свої нотатники з психології. Однією із найцікавіших загадок психології є гіпноз. Століттями найвидатніші вчені намагаються декодувати природу гіпнозу, але так і не дійшли до єдиної думки. Цим явищем цікавилися і відомі письменники. Чарльз Діккенс досить тривалий час думав про кар’єру гіпнотизера. Оноре де Бальзак, Едгар Аллан По, Герберт Веллс, Артур Конан-Дойль, Михайло Булгаков — лише кілька імен світового масштабу, творчість яких пов’язана із змальовуваннями гіпнотичного трансу, автогіпнозу і т. п. Публікація шокуючого гіпнозового роману Джорджа де Мар’єра “Трилбі” у 1894 р. спровокувала заклики заборонити гіпноз законом. Яка ж природа гіпнозу — фізична, психічна чи змішана? Жан-Мартін Шарко, наприклад, уважав, що занурення в гіпнотичний стан є патологією. Інший учений Іпполіт Бернгайм переконував, що це норма і закономірний результат навіювання. Були спроби знайти фізіологічний чи біологічний “індикатор” гіпнотичного стану: наприклад, зміни коливань мозкових хвиль. Однак цього індикатора не знайдено і сьогодні. Є версії, що гіпноз — особлива форма релаксації людини. Про гіпноз як про психотерапію говорили сто років тому, бо після появи психоаналізу Фройда провідним у психотерапії став діалог лікаря і пацієнта, а не просто монолог лікаря. Гіпноз у нас застосовують зрідка, у випадку, якщо з різних причин сучасні методи лікування не допомагають.

Вітчизняна психотерапія прийшла до думки, що гіпноз — це сноподібний стан гальмування центральної нервової системи з виділенням одного осередку збудження, що дає можливість маніпулювати психікою.
У гіпнозі виділяють кілька стадій чи етапів глибини занурення. Перша. Заплющені очі, максимальне розслаблення, м’язовий релякс, але при цьому після закінчення сеансу пацієнт пам’ятає все, що відбулося. До того ж, пацієнт може з власної волі вийти з цього стану, навіть спілкуватися із лікарем. Навіюваність на цьому етапі достатньо висока для багатьох цілей. Подібний стан виникає перед сном, якщо у вас був спокійний день, і ви засинаєте із задоволенням, швидко бачите уявні речі, відчуваєте напівдрімотний стан, думки плутаються.

Стадія друга. Більш серйозно змінюються фізіологічні функції. Пацієнт нерухомий і сам не може вийти з гіпнотичного стану. Важливо, що ворухнутися, втрутитися в діалог чи знову сприймати те, що його оточує, він здатний лише за командою гіпнотизера.

І третя стадія — сомнамбулічна. Людина сприймає уявне як реальність. З’являються яскраві слухові, зорові галюцинації. Гіпнотизер здатен навіяти пацієнту будь-яку реальність. А після сеансу пацієнт нічого не пам’ятає.

Болгарський професор Райков, працюючи в Москві, створив експериментальну групу молодих людей, аби вони вчилися малювати в гіпнотичному стані. Він навіював піддослідним думку про те, що вони — відомі геніальні художники. І ті почали писати картини у стилі цих художників, без вроджених або технічних на те передумов. У нормальному стані після того вони все одно працювали гірше, але краще, ніж до початку гіпнозу. Незаперечний факт: висока смертність серед цих людей. Витрачання надресурсів організму не минає для нього безслідно, а сеанси новітніх цілителів завдають непоправної шкоди людському організму.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Неоголошена війна 
Погляд
  ·  Сесія, яка не відбулася... 
  ·  Українська влада проігнорувала форум 
Поступ у Львові
  ·  Горять львівські торфовища 
  ·  Аеросвіт” проти “Львівських авіаліній” 
  ·  Вступні іспити поза вузом 
  ·  Небажані гості як засіб українізації 
  ·  Замість уроку історії – кіно 
  ·  Ющенко буде арбітром 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Смірнов не воюватиме з “натовпом” 
  ·  Безвізові дискусії в Криниці Гурській 
  ·  Медіа-холдинг “Нашої України” 
  ·  Кучма полетів до металургів 
  ·  Буковина готова до повстання 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Легалізація тамільських “Тигрів” 
  ·  Небезпечнi поцiлунки 
  ·  Вірність і зрада – це лише ДНК 
  ·  НОВИНИ ЗІ СВІТУ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Репортаж Поступу
  ·  Транссеанс чи екстаз навіювань? 
Поступ реляксу
  ·  Видно чуже село” 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  НАША АФІША 
Пост-Factum
  ·  Льюїс вибирає Кличків 
  ·  КАЛЕНДАР