BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Особистість.    Люди і проблеми.    Львівські обсервації.    Інтерв'ю.    Репортаж.    Дискусія / Точка зору.    Фор4Пост / Історія.    Здоров'я.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
20 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
  12:50 28-03-2017 -   Учасникам АТО Львівщини виділять ще 290 га земель  
  12:34 28-03-2017 -   На ринку «Верхній Шувар» горіло будівельне сміття  
  11:14 28-03-2017 -   На Львівщині можуть завершувати опалювальний сезон  
Україна
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
  14:24 28-03-2017 -   Українець купив пам'ятник Леніну за 250 тисяч  
  12:53 28-03-2017 -   У парку Запоріжжя повісився журналіст  
  12:32 28-03-2017 -   Українці матимуть «безвіз» із ЄС до літа, - МЗС України  
Світ
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  
  10:55 28-03-2017 -   У Австралії бушує потужний шторм "Деббі"‎  
  16:34 27-03-2017 -   Названо найдешевший напрямок для відпочинку в Європі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Спорт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Ніна КОЖУХ: Я — герой, хоч цього звання мені не присвоїли
Розмова з геніальним тренером із плавання Ніною Кожух, завдяки якій світ побачив Золоту рибку Яну Клочкову
Розмовляла Олена САДОВНИК
 
-- Ширилися чутки, що Яна Клочкова залишила плавання, потім, що поїхала виступати за французький клуб, а тепер розповідають, що вона планує позмагатися на ще одній Олімпіаді. Пролийте, будь ласка, світло на ситуацію.

-- Інтенсивно відпрацювати два олімпійські цикли -- це дуже велике навантаження. Яні потрібно було відпочити. Після Олімпіади я їй сказала: "Можеш влаштовувати особисте життя: виходити заміж, зустрічатися з хлопцями, просто відпочивати від плавання". 20 серпня минулого року ми розлучилися, і 20 серпня цього року зустрілися знову. Яна прийшла до мене і сказала, що хоче виступити на ще одній Олімпіаді. Я їй нагадала, що бути на третіх-четвертих ролях їй не личить. А щоб залишитися першою, потрібно дуже багато сил та енергії. І я, і її мама відмовляли Яну від цього кроку. Але вона все-таки вирішила спробувати.

На першому зборі в Ялті у неї все виходило. До того Яна три місяці тренувалася в США. Коли вона сказала мені про своє бажання тренуватися в Америці, я відповіла: "Йди, куди хочеш". Я з тих тренерів, які не тримаються за своїх учнів: якщо дуже захочу -- зроблю нових (Запально сміється -- Авт.). У мене зараз багато нових учнів, які вже стали чемпіонами України. Так-от, повернувшись зі США, Яна на зборах розповіла їм: "Знаєте, я три місяці тренувалася в Америці, і жодна людина не сказала мені, як я плаваю, які в мене помилки. Тому цінуйте те, що у вас є".

Поки що підготовка Яни триває успішно. В Америці, щоправда, у неї боліла рука, але за два тижні ми її вилікували. До речі, рука в неї боліла і перед Олімпіадою, але цього ми не афішували: почали б ширитися чутки, що в Яни мандраж, що вона не впевнена у власних силах. А ми завжди впевнені. Тепер відпрацюємо ще один збір -- у Харкові, а потім поїдемо до Франції на турнір. Це будуть перші змагання Яни у новому циклі.

-- Як Ви вважаєте, наскільки відсотків Яна змогла реалізувати свої можливості? Чи зможе й надалі перемагати?

-- Я вважаю: якщо Ніна Федорівна візьметься за це, і Яна докладе зусиль, як раніше, то перемоги нікуди від неї не дінуться. Зробити це буде дуже важко. Але Яна вже доросла людина і знає, що, куди і як. З нею взагалі легко працювати. Резерви її організму ще не вичерпано. Все тому, що ми ніколи не застосовували допінгів, лікарських препаратів, вживаємо тільки натурпродукти, а найбільшим "допінгом" є чорна ікра. Дотримуючись звичного режиму, Яна навіть під час канікул не набрала ваги. Перед тим, як відпустити Яну "на волю", я сказала їй: "Якщо ти там набереш вагу, то не варто навіть починати тренуватися". Перед Олімпіадою-2004 ми за 40 днів скинули 3,5 кг. Це нам далося дуже важко. Тепер же нормувати вагу було би вдвічі важче. Чесно кажучи, я сумнівалася, що їй вдасться це зробити. Але коли побачила Яну через вісім місяців, то зазначила, що її вага відповідає тренованості.

-- Деякі вчені запевняють, що у Клочкової доволі-таки ординарні природні дані, а заслуга на 80% належить тренерові. Що Ви можете сказати з цього приводу?

-- Дані складаються не лише з антропометричних показників. Основою таланту є працелюбність, ставлення до загальної справи. У минулому олімпійському циклі я взагалі відмовилася від сім'ї -- весь час і всі сили було віддано підготовці Яни. Мій чоловік Олександр Кожух тоді займався молодим поколінням плавців: у нас сім'я спортивна, ми один одного розуміємо. У мене не було проблем з Яною -- ми доповнюємо одна одну. Вона знає, що на першому місці у мене дисципліна, принципове ставлення до справи, харчування. Яна не дозволяє собі лягати спати о першій ночі. У неї відбій о 22.00. І вона не може мене обдурити. Одного разу спробувала це зробити. Прийшла, почала щось розповідати. А я їй кажу: "Ну говори, говори..." Вона ж мені: "Я все зрозуміла. Я Вас не можу обманути". Ще не народилася людина, яка змогла би мене обдурити... Це те, що залежить від неї. А у всьому іншому -- технічному аспекті тренування -- допоможу я. Вона це знає, хоч я їй нічого не обіцяю.

Гадаю, що заслуга у перемогах на першій Олімпіаді (2000) належить порівну спортсменові та тренерові -- 50 на 50. Але другу Олімпіаду без тренера не виграєш. А ще повторити такий дебют в умовах, коли весь світ займається плаванням, та ще й на таких дистанціях, як 200 м та 400 м (спринт ще можна виграти завдяки самого таланту), без тренера неможливо.

Важливим є те, що я працюю з Яною з дитинства. Ми знаємо звички одна одної. Вона розуміє мене з півслова. Яна для мене ще одна донька, а я для неї -- друга мама. Своїй рідній дочці я не приділяю стільки уваги, скільки їй.

-- А рідна донька не ревнує до учениці?

-- Колись Ірина сама плавала. Тепер вона кандидат фармацевтичних наук, доцент. Вона все робила сама, ще й нам допомагала. Донька добре володіє англійською мовою. Тепер Яна також розмовляє англійською. Але колись Ірина перекладала нам усіляку потрібну та цікаву інформацію. Так що вона також працювала на нашу команду.

-- Коли Ви вперше помітили потенціал Яни?

-- Скажу чесно, я не вірила в неї. Те, що вона стане чемпіонкою, підказало чуття мого чоловіка. І це не єдиний випадок. У мене тренувалася Олена Заславська, в яку ніхто не вірив. На останній спартакіаді вона встановила рекорд СРСР на дистанції 100 м батерфляєм. Хто б міг подумати --- маленька, худенька дівчинка. Але досі в Україні її юнацького рекорду ніхто не може побити.

Щодо Яни. Тоді у моїй групі в Сімферополі дівчата були на підбір -- із 500 дітей я відібрала 15 найкращих. Усі вони Яну перемагали. Але чоловік мій сказав: "А чемпіонку ліпитимемо з неї". Коли він показав Яну-першорозрядницю головному тренерові, той був незадоволений: "І що ти мені показуєш? У тебе такі спортсмени є -- чемпіони, а ця якась миршавенька". А чоловік відповів: "Побачимо..." І ось бачите, як справдилося.

Ми з чоловіком -- професіонали. І постійні подорожі не впливають на нашу сім'ю. Інші би давно розійшлися. Але нас робота лише об'єднує. У тому, що Яна чемпіонка, 50% його заслуги. Наприклад, коли в неї щось не виходить, я починаю нервувати, і тут підходить чоловік, каже, щоб я йшла і що вони зроблять усе, що потрібно. Яна переключається на щось інше, а потім легко виконує те, що хотіла побачити я. Коли повертаюся, вона кричить: "Подивіться, ми зробили навіть краще, ніж Ви хотіли!" Ось такі у нас сімейні традиції (Сміється, як сміються лише щасливі люди -- Авт).

У цьому і полягає наша справа. Журналісти чомусь хочуть сенсації. А я нікуди не ходжу, не даю інтерв'ю. Я свою справу зробила. Я вважаю, що я -- герой. Хоч мені не присвоїли цього звання, але я -- герой. Немає такого тренера, який підготував чотири золоті та одну срібну олімпійські медалі. За десять років не програти жодного чемпіонату світу! Як це назвати? Десять золотих нагород чемпіонатів світу та 16 чемпіонатів Європи! Мабуть, це все-таки щось і означає. Такі, як Яна, Андрій Шевченко та Клички, прославляють Україну. А за цих десять років у Києві басейну так і не побудували! Невже немає грошей? За цей час скільки виникло барів та підземних магазинів... Тому ми знову продовжуємо наше кочове життя іншими містами.

-- Є така приказка: перемоги належать спортсменові, а поразки -- тренерові...

-- Це правда! Яна виграла, про неї всі газети пишуть. Не виграла би, ті самі газети кричали би, що Ніна Федорівна не підготувала тощо. Так є завжди.

-- У чому тоді сатисфакція тренера?

-- Я у плаванні зі самого дитинства. Спочатку сама плавала, у 17 років почала працювати тренером. Уже маю величезний досвід. І професію ж не зміниш. Я люблю свою роботу, люблю дітей. Я ніколи не ображу дитини. Навіть якщо у неї немає таланту, ніколи не скажу: "Йди, ти мені не потрібна". Я зроблю все, щоб вона знайшла себе в іншому виді спорту. З наших рук вийшли п'ять "міжнародників" з велоспорту -- з дитинства засобом плавання ми розвивали дітям дихання. Одна моя учениця стала майстром спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Вони спочатку не хочуть йти від нас. Я над ними "працюю": розповідаю про принади інших видів спорту і даю гарантію: якщо вони захочуть повернутися у плавання, двері для них залишаться відкритими. Але ще жоден не повернувся -- зуміли знайти своє місце в інших видах спорту. В одній газеті написали, що я -- тренер від Бога. Я не хвалю себе. Але спорт -- це моє життя, весь мій досвід і моя любов.

-- А чи бувають такі моменти, коли хотілося все закинути і більше ніколи не повертатися до басейну?

-- Бувають, звичайно, образи: Яну завжди нагороджують, а тренер залишається у тіні. Це так неправильно. Я з цим все життя борюся, завжди кажу, що тренери роблять чемпіонів, а не чемпіони тренерів. Це моє кредо, і доки я живу, я завжди відстоюватиму цю позицію за будь-яких умов.

У нас не цінують тренерів. Лише тоді починають зважати на них, коли вони йдуть з цього світу. Нещодавно померла видатна гімнастка і тренер Поліна Астахова. Вона так важко хворіла! Чи їй хоч раз допомогли? Ні! Лише після смерті казали: "О, яка велика людина!"

-- Чи підтримуєте Ви з іншими учнями такі материнсько-дружні стосунки, як із Яною?

-- Ми виплекали понад 150 майстрів спорту, 14 "міжнародників", заслуженого майстра спорту -- і з усіма у нас теплі стосунки. Багато наших учнів, призерів Олімпійських ігор, мешкає за кордоном. Вихованка мого чоловіка Тетяна Девятова проживає у Гельсінкі. Коли ми приїздимо, вона всіх на ноги піднімає, щоб якнайкраще нас зустріти. Володимир Долгов мешкає у США. І коли ми потрапляємо до Америки, він за тисячу кілометрів прилітає до нас. Він свою дитину віддав на плавання і жалівся, що не може дивитися, як тренери навчають дітей.

На консультацію до мене приїздять із-за кордону. Нещодавно на збір приїхала росіянка, вона, як і Яна, плаває комплексом. Коли мене просять допомоги, я не відмовляю, завжди підказую. Навіть якщо бачу, що іноземець неправильно пливе, підхожу до тренера і пропоную свою допомогу.

-- Чи були в Яни ознаки зірковості після перших великих перемог?

-- Ніколи! У наших учнів ніколи такого не було. У чому полягає рецепт ліків від зіркової хвороби? Ми виховуємо учнів так: сьогодні ти чемпіон, а завтра можеш програти. Тоді тебе забудуть. І програвати також потрібно вміти. Цього повинні навчати тренери.

-- Про Вас говорять, що з кожної дитини Ви здатні виліпити чемпіона світу... Ви би взяли до себе в групу безперспективну, на перший погляд, дитину?

-- Я ніколи не відмовляю, коли мене просять подивитися на дитину. Але я переконана: будь-яку дитину спочатку потрібно навчити плавати, а вже тоді говорити про перспективи чи безперспективність. Не кожна дитина зможе відмовляти собі майже у всьому, щоб досягти результатів у плаванні. А тим паче, в наші часи. Ось вийдіть на Майдан та поспостерігайте за молоддю! Я часто це роблю: 13-річні дівчата стоять із пляшкою пива та сигаретою у руці! Навіть якщо вони захочуть плавати, у них не вистачить на це здоров'я. Без здоров'я нічого робити у спорті. Коли я набираю новачків, я не розповідаю їм про здоровий спосіб життя, а веду прямісінько до лікарні, щоб вони подивилися, які в нас є хворі діти, як вони щодня борються за життя. А потім веду їх до басейну -- після такого уроку вони вже самі прагнуть бути здоровими та красивими.

Мій чоловік ніколи не курив, не пив, не гуляв. Це має велике значення. Діти дивляться, яка у нас сім'я, які стосунки. Якби було не все гаразд, їх ніколи би не навчили порядності та культурі.

Я ніколи не принижу дитину. Але й не дозволю принизити себе. Це ще одне моє кредо. Одного разу, побачивши, як тренер звертається до гімнасток, Яна сказала: "Якби Ви до мене так зверталися, я б жодного дня не залишилась у плаванні". Це результат мого виховання.

Щоб стати кимсь у спорті, треба відмовитися від багатьох принад життя і працювати, не чекаючи вихідних. Скільки разів доводилося бачити молодих тренерів, які сидять на лаві, коли учень плаває. Спорт такого ставлення не терпить. У нас же, якщо Яна проплила вісім кілометрів, можна не сумніватися, що Ніна Федорівна ці вісім кілометрів відходила (Сміється -- Авт.).

-- Яна, оцінивши Вашу працю, сказала, що тренером не зможе бути...

-- Вона сказала, що ніколи в житті не стане на бортик басейну. Але це не страшно. Головне, щоб у неї була щаслива доля, щоб одружилася з коханою людиною, яка би своєю чергою кохала її. Яна -- дівчинка багата. Тому я їй щоразу кажу, що щастя не у грошах. Її душу дуже легко поранити, тому бажаю їй оточення, яке би не змушувало її страждати. А ще мати двійко дітей. Я сама так шкодую, що, захопившись роботою, не змогла мати двох дітей. А від спорту Яна нікуди не дінеться.

На життя вона, слава Богу, змогла заробити. Не те, що тренери. Мені смішно казати, але у мене пенсія -- 600 гривень. Але я постійно повторюю, що працюю не за зарплату. Я могла би виїхати за кордон і бути чи не мільйонером. Але мене виховали по-іншому: привчили, що "за Батьківщину, вперед і на танки". І вже нічого не зміниш.









» 
Тріумфальне повернення Анрі
Андрій СИРОТЯК
 
Група А

Мюнхенська "Баварія" отримала впевнену перемогу над туринським "Ювентусом" -- 2:1. Підсумковий результат зустрічі не повинен вводити в оману -- команда Фелікса Магата впродовж 85 хвилин домінувала на полі і могла довести рахунок до розгромного. Ще в першому таймі Себастьян Дайслер скористався помилкою голкіпера гостей Крістіана Абб'яті і відкрив рахунок. Згодом після розіграшу кутового відзначився Мартін Демікеліс. Після перерви фатально не щастило голландському форварду "Баварії" Рою Макаю, який не реалізував трьох стовідсоткових гольових моментів. У підсумку замість великої перемоги "Баварія" вкінці зустрічі дозволила "Ювентусу" відіграти один м'яч, автором якого став нападник збірної Швеції Златан Ібрагімовіч.
Детальніше>>
» 
Нові сюрпризи від телевізійників і ПФЛ
Андрій СИРОТЯК
 
Уперше на телеканалі "Інтер" транслюватимуть матчі чемпіонату світу з футболу. Канал уже підготував низку проектів, присвячених цій події.

Із жовтня знову в ефірі "Футбольний огляд". Також з'явиться 16 ексклюзивних фільмів ФІФА про чемпіонат світу-2006. У них прослідкують шлях кожної із команд, проведуть аналіз перспектив участі збірних у своїх групах. А також екскурс в історію футболу країн-учасниць. Попри це буде кілька міні-фільмів виробництва телеканалу "Інтер" про виникнення футболу, історію чемпіонатів світу, цікаві факти з біографії відомих футболістів. Ще глядачі дізнаються подробиці сумнозвісного матчу "Динамо" в окупованому фашистами Києві проти німецьких, угорських та румунських футболістів. Не обійдеться і без цікавої статистики, курйозів і навіть трагічних моментів, що траплялися на футбольних полях.
Детальніше>>
» 
Турин-2006 можуть бойкотувати
Наталя ВИХОПЕНЬ
 
Головна проблема сучасного спорту -- допінг - може серйозно вплинути на перебіг подій Зимової Олімпіади Турин-2006. Ці Ігри, ймовірно, стануть такою собі перевіркою на вошивість багатьох знаменитих спортсменів світу. Оскільки в Італії діє чи не найстрогіший антидопінговий закон у світі, адже ця країна першою внесла в національне законодавство норму про кримінальне покарання за вживання допінгу, виникла загроза, що багато професійних спортсменів, здебільшого із США та Канади, можуть відмовитися від участі в Іграх. Причина очевидна -- страх погоріти на вживанні заборонених препаратів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Чи потрібен мир з олігархами 
  ·  Львівщина перестрахувалася від пташиного грипу 
  ·  Напад на працівника СБУ 
  ·  Із техпаспортами сутужно 
  ·  Якщо не теща зятя, то зять тещу 
Погляд
  ·  Вступ у НАТО без дати 
  ·  Боротьба за "Криворіжсталь" триває 
  ·  Для Саддама настав час платити 
  ·  Італія та Німеччина не гратимуть із Україною 
  ·  Андрій САДОВИЙ: Кризові ситуації вимагатимуть нашого втручання 
  ·  Нардеп Цибулько зустрінеться з мешканцями Сихова 
  ·  Депутати голосуватимуть кнопками 
  ·  У Путятичах ліквідовують сказ 
  ·  Із техпаспортами сутужно 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Усе навіть гірше, ніж здавалося... 
  ·  Шлюбні жнива 
  ·  Водії втікають із місця ДТП 
  ·  Сумна статистика Львівської залізниці 
  ·  Водяний кримінал чи благодійність? 
Поступ з краю
  ·  Турчинов проведе кампанію проти корупції 
  ·  Справу Порошенка закриють? 
  ·  Діоксином отруїли невстановлену особу? 
  ·  ЗАТ відправлять у небуття 
  ·  УНП і КПУ воюють підписами 
  ·  Українці — постачальники зброї для терористів? 
Поступ у світі
  ·  Пташиний грип: боятися чи ні? 
  ·  Заручників у Беслані рятували і терористи 
  ·  І знов ураган 
  ·  У Білорусі вбили журналіста 
  ·  Згорів архів Солженіцина 
Особистість
  ·  Пам'яті архітектора перебудови 
  ·  ЕВОРА 
Люди і проблеми
  ·  Віддам у добрі руки... бабусю 
  ·  Квартирна афера 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Інтерв'ю
  ·  Йосип ВІНСЬКИЙ: Ми були разом із Ющенком, а не з "Нашою Україною" 
Репортаж
  ·  Мандрівка від Говерли до Чорної Гори 
Дискусія / Точка зору
  ·  Добро і зло масової культури 
Фор4Пост / Історія
  ·  Сихівська перлина 
Здоров'я
  ·  В'ячеслав БОНДАР: Називаймо все своїми іменами 
  ·  Ноу-хау для незрячих 
Спорт-Поступ
  ·  Тріумфальне повернення Анрі 
  ·  Нові сюрпризи від телевізійників і ПФЛ 
  ·  Турин-2006 можуть бойкотувати 
  ·  Ніна КОЖУХ: Я — герой, хоч цього звання мені не присвоїли 
Пост-Factum
  ·  Правління Марії Терези 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР