BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Особистість.    Люди і проблеми.    Львівські обсервації.    Інтерв'ю.    Репортаж.    Дискусія / Точка зору.    Фор4Пост / Історія.    Здоров'я.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
20 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Люди і проблеми  » 

___________________________________________________________________________

Віддам у добрі руки... бабусю
Катерина ВЛАСЮК
 
Кажуть, потрібно довіряти людям, аби ті довіряли вам. Чимало є й таких людей, які довіряють незнайомцям не лише свої думки чи таємниці, а й речі, житло та інші цінності. А що ви скажете про те, щоб довірити чужим людям своїх рідних? Себто, не маючи часу доглядати за своїми вже старенькими батьками чи малими дітьми, дехто віддає їх у руки незнайомим людям "із досвідом". Є й такі, котрі віддають все, навіть житло, щоб скинути зі себе тягар, який надало життя у вигляді хворих батьків, бабусь і дідусів.

"Зараз набагато легше, ніж було колись, -- каже вже немолода жінка, в якої ось уже шість років хворіє мама. -- Тоді потрібно було залишати її на сусідів, ходити кланятися, щоб ті хоч двічі на день заходили до неї, подали склянку з водою. А зараз, коли потрібно кудись поїхати -- чи то до сестри, чи то до дітей, за оголошенням можна знайти хоч молоду, хоч стару жінку, яка за гроші зробить усе, що я скажу...".

Що ж, як то кажуть, довіряй, але перевіряй... Придбавши газету з оголошеннями, я вибрала три будь-які номери телефонів і вирішила задзвонити.

Догляд за перевіреною програмою

Слухавку взяла жінка, яка надзвичайно швидко розмовляла. Сказала, що дуже поспішає, бо в лікарні чекає чоловік, який цілу ніч сидів із хворим дідусем.

-- Так, я і мій чоловік займаємося цим ось уже три роки, маємо постійних клієнтів. Працюю на совість, бо знаю, що це таке, коли людина хвора і нічого не можна з цим зробити. Мій чоловік нещодавно переніс важку операцію. Я біля нього постійно сиділа, залишила роботу, бо треба було, щоби хтось був поруч. Дітей не маємо, вже ніде не працюємо, а пенсії ще немає, отак і живемо. Працювала інженером усе життя, а зараз і роботу за спеціальністю важко знайти, тим паче, що мені вже сорок років.

-- Скільки берете за годину, -- цікавлюся я.

-- Ось учора ми взяли за добу сто гривень, доглядаємо за дідусем, який лежить у лікарні у Винниках. Сидимо почергово, бо одній важко. За годину беремо чотири гривні, і це ще дешево, бо деякі вже хочуть по 5-6 гривень.

-- А що скажете про догляд із правом успадкування житла?

-- Ой, ви знаєте, я написала це оголошення, бо чоловік наполіг. Каже, що вже три роки працюємо і нічого немає, а так хоч квартира буде. Продамо чи здавати будемо, щоб завжди були свіжі гроші, а нерухомість -- то нерухомість. Але таких пропозицій дуже мало. Зазвичай сама бабця хоче, щоб за нею доглядали, бо їй нема на кого переписати квартиру. Якщо, звичайно, після смерті не знайдуться якщо не брати чи сестри, то ще хтось.

-- Якщо Ви десять років за нею доглядатимете, а їй не сподобається щось, і вона захоче розірвати договір?

-- Усе будується на довірі. Але ми будемо старатися, щоб їй якомога краще догодити. Ми не перший рік це робимо, тому можете за це не хвилюватися, ми вже знаємо, як розмовляти із ними. Захочеться їй поговорити із чоловіком, будь ласка, захочеться зі мною, теж немає ніяких питань.

-- А якщо захоче погуляти...

-- Та що ви хвилюєтеся, ми знаємо свою справу, доглядаємо за хворими не один рік. Щоправда, за право успадкування житла ще не доводилося. Але, розумієте, є стимул. У нас є своя програма, за якою ми доглядаємо стареньких. Тобто будемо разом гуляти, дивитися серіали, якщо треба, то й книжки читатиму.. Потрібно буде, то й ночуватимемо з чоловіком, почергово.

-- Але ж Ви маєте, як самі кажете, постійних клієнтів. Що з ними робитимете?

-- Ви за це не переживайте, ми якось двоє впораємося. Головне, щоб вона не передумала потім, а то, знаєте, якось шкода своєї праці.

До кінця розмови Світлана мене майже переконала, але чомусь, якими б хорошими не були ці люди і які б хороші історії не розповідали, все ж таки я не дуже хотіла, щоб вони доглядали мою бабусю за перевіреними на комусь програмах.

Борщ за дві хвилини -- і квартира ваша

Телефоную далі:

-- Ви Ірина? -- звернулась я до жінки, яка підняла слухавку.

Розмова проходила за попереднім сценарієм. Я -- нібито внучка, яка хоче віддати бабцю в добрі руки хорошим людям, щоб ті якнайкраще доглянули мою стареньку, а вона їм за це перепише свою квартиру.

-- Одразу кажіть, чи при свідомості ваша бабця, чи не стоїть на обліку в психлікарні, чи дуже хвора і чи всі згодні на перепис квартири, -- наполягає Ірина. -- Бо я вже розмовляла з юристом. Раз обпеклася, а зараз вже мене не обдурите.

-- А що було першого разу? -- цікавлюся.

-- Ой, що було, то було. Я вже стільки пережила після цього. Доглядала бабцю, яка була дуже хворою, чотири місяці промучилася з нею. Можна сказати, вона померла в мене на руках, поховали ми її, ні копійки не взяла в родичів. І їсти варила, і прала, і прибирала, бо діти далеко були. Прийшла оформляти документи на житло, а там уже заповіт переписаний разів зо три, і я залишилась із дулею в кишені. Після того я вже все передбачила. То треба не заповіт писати, а так зване дарування, яке не можна переписати (на відміну від заповіту). Треба мати довідки з лікарні про те, чи при свідомості людина, чи не психічно хвора. Тож коли ми домовимося, то одразу покличемо юриста і все залагодимо. Гаразд?

-- Але ви повинні знати, що бабуся в мене дуже емоційна і не така вже й хвора... Думаю ще років двадцять проживе.

-- Нічого, якщо я точно буду знати, що квартиру мені залишите, то витримаю. Буду ходити приблизно двічі чи тричі на тиждень, щоб приготувати їсти, попрати, поприбирати, поговорити...

-- Знаєте, моя бабуся з характером. Якщо щось захоче, то вже не заспокоїться. Може вночі встати, щоб хтось із нею поговорив. Тобто треба, щоб завжди хтось був поруч.

Трошки помовчавши, Ірина сказала:

-- Зрозумійте, в мене сім'я і я не можу з нею повсякчас бути. Можливо, ми якось із вами домовимося? Я тоді після роботи щодня заходитиму, гулятиму з нею, розмовлятиму. Я працюю вчителем у школі і ніяк не встигатиму по 6-7 годин із нею сидіти. Буду забігати на годинку-дві, але не більше, бо теж маю свою сім'ю.

-- Я розумію, але що ж Ви встигнете зробити за дві годинки?

-- Та Ви цим не переймайтеся, я швидко все роблю...

Згодом я зрозуміла, що ця жінка може навіть зупу зварити за п'ять хвилин. Моя бабуся теж може відкрити пачку "Мівіни", залити гарячою водою і розмішати...

"Вип'ємо по 50 грамів і будемо родичатися"

Зателефонувала за іншим номером, слухавку підняла, напевно, вже немолода жінка із дивним акцентом. Не встигла я сказати, що телефоную за оголошенням, як жінка почала розповідати...

-- Мене звати Ольгою Олексіївною, і якщо Ви хочете залишити на мене дитину, то без проблем. Я працювала і в дитсадку, і медсестрою, тобто можу бути нянею для старих і малих.

-- Та моїй дитині лише п'ять місяців, як же ви будете за нею доглядати? -- вже фантазую я.

-- О, то є дуже добре. Я беру дітей зі садка, щоб уже виховувати по-своєму. Я пропрацювала в садку неповних десять років і знаю ліпше, ніж ви, що з нею треба робити. Повзунки мінятиму і зразу чиститиму. Я все робитиму: і гулятиму з нею, і піду коктейль поп'ю, якщо захоче, і на гойдалки заведу...

-- А якщо я Вам запропоную доглядати свою бабусю, та ще й із правом успадкування житла?

-- О, то чом зразу не сказали? То, значить, так: Ви кажіть свою адресу і запишіть мій телефон, щоб було як зв'язатися. А я до вас приїду, подивлюся на бабцю. Якщо треба, переїду до Вас. Я посуд митиму, їсти варитиму, дитину бавитиму, стареньку теж, тільки якщо хату на мене записуєте. Складаємо заповіт -- і все буде добре. Я вже стількох доглядала, і ніколи ніхто не мав претензій, я не вмію конфліктувати. Знаєте, як тепер то все вирішується? Сядемо з вами, вип'ємо по 50 грамів і будемо родичатися...

Ольга Олексіївна говорила б ще довго, якби хтось не кричав, щоб та пішла виспатися. Чесно кажучи, після цієї розмови мені вже не хотілося навіть думати про те, щоб, "не хвилюючись", віддати доглядати незнайомим людям своїх рідних.









» 
Квартирна афера
Родичі розумово відсталої жінки продали її квартиру
Олеся КРИНИЧЕНКО
 
За допомогою різних махінацій родичі 74-річної бабці, скориставшись розумовою відсталістю старенької, змусили її продати квартиру, яку багато років тому та заповіла своїй племінниці. Підпис під договором купівлі-продажу викликає багато підозр щодо того, чи справді він належить бабусі, яка, до того ж, не вміє ні читати, ні писати.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Чи потрібен мир з олігархами 
  ·  Львівщина перестрахувалася від пташиного грипу 
  ·  Напад на працівника СБУ 
  ·  Із техпаспортами сутужно 
  ·  Якщо не теща зятя, то зять тещу 
Погляд
  ·  Вступ у НАТО без дати 
  ·  Боротьба за "Криворіжсталь" триває 
  ·  Для Саддама настав час платити 
  ·  Італія та Німеччина не гратимуть із Україною 
  ·  Андрій САДОВИЙ: Кризові ситуації вимагатимуть нашого втручання 
  ·  Нардеп Цибулько зустрінеться з мешканцями Сихова 
  ·  Депутати голосуватимуть кнопками 
  ·  У Путятичах ліквідовують сказ 
  ·  Із техпаспортами сутужно 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Усе навіть гірше, ніж здавалося... 
  ·  Шлюбні жнива 
  ·  Водії втікають із місця ДТП 
  ·  Сумна статистика Львівської залізниці 
  ·  Водяний кримінал чи благодійність? 
Поступ з краю
  ·  Турчинов проведе кампанію проти корупції 
  ·  Справу Порошенка закриють? 
  ·  Діоксином отруїли невстановлену особу? 
  ·  ЗАТ відправлять у небуття 
  ·  УНП і КПУ воюють підписами 
  ·  Українці — постачальники зброї для терористів? 
Поступ у світі
  ·  Пташиний грип: боятися чи ні? 
  ·  Заручників у Беслані рятували і терористи 
  ·  І знов ураган 
  ·  У Білорусі вбили журналіста 
  ·  Згорів архів Солженіцина 
Особистість
  ·  Пам'яті архітектора перебудови 
  ·  ЕВОРА 
Люди і проблеми
  ·  Віддам у добрі руки... бабусю 
  ·  Квартирна афера 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Інтерв'ю
  ·  Йосип ВІНСЬКИЙ: Ми були разом із Ющенком, а не з "Нашою Україною" 
Репортаж
  ·  Мандрівка від Говерли до Чорної Гори 
Дискусія / Точка зору
  ·  Добро і зло масової культури 
Фор4Пост / Історія
  ·  Сихівська перлина 
Здоров'я
  ·  В'ячеслав БОНДАР: Називаймо все своїми іменами 
  ·  Ноу-хау для незрячих 
Спорт-Поступ
  ·  Тріумфальне повернення Анрі 
  ·  Нові сюрпризи від телевізійників і ПФЛ 
  ·  Турин-2006 можуть бойкотувати 
  ·  Ніна КОЖУХ: Я — герой, хоч цього звання мені не присвоїли 
Пост-Factum
  ·  Правління Марії Терези 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР