BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тенденції Поступу  »  КАМПАНІЯ

___________________________________________________________________________

Під прикриттям антитерору
Події 11 вересня 2001 року стали іспитом на міцність демократії для всіх країн світу – більшість ці іспити провалила з тріском
Сергій БЛАВАЦЬКИЙ
 
Під прикриттям антитерору
Коли йдеться про такі делікатні поняття, як терор і антитерор, більшість із нас з абсолютною відповідальністю стверджує, що антитерор – це добре, а терор – погане. І зв’язано це передусім із тим, що наші уявлення про антитерор асоціюються з елімінацією павутини міжнародного тероризму, головною ланкою в якій є “Аль-Каїда”, як і головним павуком – Усама бін Ладен. Але ж історія “терору” веде свою хронологію не від появи перших терористичних організацій, а де-факто від Великої Французької революції, коли революціонери вперше застосовували терор проти своїх опонентів. Іноді нам дуже важко побачити те, що сьогоднішній антитерор має аж надто контроверзійну та дуалістичну природу своєї суті.

“Лакмусовий папірець”, яким американці здійснюють тест на схильності до тероризму, аж занадто простий і не витримує критики. Цьому в значній мірі сприяє доктрина Буша, яка стверджує, що, якщо ви терорист або здійснюєте фінансову чи іншу підтримку терористів, то ми будемо поводитись з вами як із ворогом. Як же інтерпретувати діяльність людей, які морально співчувають терористам, живуть у їхньому середовищі, але не є терористами? Як ставитись до держав, які експлуатують тему антитерору для розв’язання своїх гордієвих вузлів? Іншими словами, йдеться про елементарну підміну понять у новій конфігурації міжнародних відносин, коли в сприянні тероризму може бути запідозрена будь-яка держава-ізгой.

Антитерор, новітня хвиля якого веде свій відлік від кінця вересня 2001 року, перш за все ототожнюється з антитерористичною кампанією під егідою “світового жандарма”. Відома фраза президента Сполучених Штатів Америки Джорджа Буша “Хто не з нами, той проти Америки” була підхоплена країнами-учасницями глобального антитерору як спільне знамено в єдиному “хрестовому поході” проти терористичних організацій у всьому світі. Симбіоз демократичних країн Заходу і держав, у яких перманентно порушуються права людини, на спільній антитерористичній платформі став доконаним фактом. І мало залишилось таких ізгоїв, хто висловився “проти Америки”. Аж надто болючі санкції США, та і сама конфронтація з “оплотом світової демократії”. От і приєднались вони до “великої акули” десятками присосок, висмоктуючи з неї хто фінансові дотації, хто - ... індульгенції на минулі, теперішні і майбутні гріхи.

Американський шлейф ще буде довго перебувати на їхніх плечах, напевно, не тільки до закінчення антитерористичної кампанії, але і до повного закручування гайок на своїй території. Аж надто сьогодні сильна спокуса у країн-учасниць антитерористичної кампанії, щоб використати антитерор для вирішення своїх внутрішніх та зовнішньополітичних проблем.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch одною з перших зробила детальний моніторинг міжнародної ситуації, пов’язаної з антитерором і підготовила обширну доповідь під красномовною назвою “Як держави відреагували”. А вже підзаголовок цього рапорту проясняє повністю його зміст: “Країни використали терористичну загрозу для того, щоб звести власні кінці з кінцями”. І якщо в Західній Європі населення добровільно відмовляється від частини своїх свобод в ім’я більшої безпеки, то країни, де паростки демократії ще не такі міцні, ризикують повернутися до автократичного режиму. Тим паче навіть у такій цивілізованій і демократичній країні, як Великобританія, де корені демократії нараховують багато років, державний секретар Дейвід Блінкет був стурбований “тим, що Об’єднане Королівство відняло більшу частину прав і свобод людини у громадян, що може прирівнятися до надзвичайного стану”.

Правозахисники з Human Rights Watch також відмітили порушення прав людини в такій цивілізованій демократичній країні, як Австралія. Закручування гайок має тут зовсім інший аспект і проявляється в жорсткій імміграційній політиці. “Джон Говард, прем’єр-міністр Австралії, підтримував поствересневі страхи перед іноземцями і будував свою кампанію із переобрання на жахливому порушенні міжнародного законодавства відносно біженців і шукачів притулку”. Що вже само по собі пускає в австралійському суспільстві корені ксенофобії і шовінізму.

Демократія зробила крок назад у всьому світі. Але найболючішим вважається той факт, що першоджерелом посилення репресивного апарату в багатьох країнах-учасницях антитерористичної коаліції є ... “світовий жандарм”. У поганому значенні цього слова. “Сьогоднішні воєнні диктатори не мусять робити нічого, крім копіювання дій США (Указ президента Буша, який заснував воєнні комісії), щоб гарантувати репресивний механізм, який обіцяє бути високо ефективним у попередженні критики США”. Що само по собі створює прецедент у міжнародних відносинах і є прикладом для наслідування чіткого алгоритму дій. У світі( читай – у країнах, які “з Америкою”), де все взаємозалежне, дії однієї ланки породжують ланцюгову реакцію. Тим паче, коли ця ланка – ключова.

Одною з перших країн, які взяли на озброєння американський алгоритм боротьби з міжнародним тероризмом, стала південноафриканська республіка Зімбабве. Впливова британська газета The Guardian назвала її одним із провідних “регіональних центрів” боротьби з “ефемерним тероризмом”.
Термін “тероризм” наповнюється в цьому випадку діаметрально протилежним змістом. “Президент країни Роберт Мугабе поспішив негайно заявити Джорджу Бушу, що він повністю підтримує його в глобальній антитерористичній кампанії. Однак це не завадило йому посилити у власній країні терор проти ... опозиціонерів. Роберт Мугабе розвернув широку кампанію терору проти політичних опонентів (“Рух за демократичні зміни”) і іноземних журналістів. Тільки за останні півроку (2001 рік. – Авт.) було вбито 100 опонентів режиму. Сьогодні лише британський уряд вимагає від президента Зімбабве зупинити терор і звільнити політичних в’язнів. Офіційний ж Вашингтон мовчить, а, якщо й робить певні заяви, то вони подаються в аж надто ввічливій формі, що, безсумнівно, розцінюється в Хараре як індульгенція в обмін на обіцянку боротьби з міжнародним тероризмом і недопустимість критики американської політики”.


Подібний із Зімбабве алгоритм боротьби з міжнародним тероризмом спостерігачі з Human Rights Watch відмітили і в Іраку. Різниця тільки в тому, що режим Саддама Хусейна тільки засудив міжнародний тероризм у його радикальних проявах, але йти на поклін до “світового жандарма” за ярликом “проамериканський” блудний син не погодився. “Уряд Саддама Хусейна здійснив широкі і масові порушення прав людини, включаючи вибіркових арештів підозрюваних політичних опонентів і їхніх родичів, щоденні тортури і жорстоке ставлення до незаконно затриманих, фінальну екзекуцію воєнного персоналу і політичних в’язнів як частину кампанії із “дезінфекції тюрем” і форсованому вигнанні курдів і таджиків із Кіркука та інших регіонів”. Тільки офіційний Багдад забув, що без американського шлейфу в модерному світі, а тим паче в авторитарній державі важко обійтись. Що вже загрожує відповідною реакцією зі сторони “головної воєнної потуги світу”.

Спільним знаменником антитерористичної кампанії, яку проводять на своїй території Росія, Китай, Індонезія та Індія (як зазначають оглядачі з International Herald Tribune), є боротьба з ісламським сепаратизмом за допомогою жорстокої тактики, яка робить вирішення цих локальних конфліктів менш ймовірним, а глобальний тероризм більш вірогідним. Не залишився осторонь й пакистанський лідер Первез Мушараф, який заявив, що необхідно диференціювати тих, хто бореться за свободу (Кашмір), і тих, хто здійснює терористичні акти.

За даними Human Rights Watch, в Ічкерії після 11 вересня російські війська посилили етнічні чистки серед автохтонного населення республіки. У той же час канцлер Німеччини Ґергард Шрьодер та президент США Джордж Буш наполягають на переоцінці міжнародною громадськістю Чеченської війни на користь офіційного Кремля. Тон жорстокого інвектування російської політики на Кавказі помітно спав, що дозволило авіації РФ провести низку бомбардувань Кодорської ущелини Грузії, але також в ім’я боротьби з міжнародним тероризмом. Цей “антитерористичний ключ” закручування гайок у внутрішній і зовнішній політиці став для офіційного Кремля “манною небесною”. І гріх не скористатися ним. Якщо вже “мочити”, то “мочити” під “антитерористичним соусом”. Але не треба забувати, що реальна втрата Югославією Косово і свого суверенітету відбулась не в результаті десятиліть систематичних принижень косоварів, а вакханалія етнічних чисток призвела до “гуманітарної інтервенції” під егідою НАТО.

Необхідно дати розчарованим мусульманам переконливий мотив залишатися лояльними, за винятком загрози зброєю. Повстання сепаратистів, яке триває вже майже 25 років у багатій нафтою і природним газом індонезійській провінції Ачех сягає своїми коренями стільки ж у боротьбу за право відправлення мусульманських релігійних обрядів, скільки і у боротьбу за збільшення своєї частки прибутку від торгівлі нафтою і газом. Дев’ять мільйонів уйгурів-мусульман у китайській провінції Синьцзян (яку сепаратисти йменують Східний Туркменистан) страждають стільки ж за свої релігійні вірування, скільки і за то, що є тюркським народом у провінції, в якій усе більше домінують китайці народності хань. Вирішення корінних проблем, які породили сепаратистські рухи – відсутність економічних можливостей, а також політичної і культурної нерівноправності – може зробити більше для зникнення цих рухів, ніж просто залізний кулак.

По-друге, слід розглянути можливість надання автономії. Синьзцян є автономною областю, але тільки за назвою. Пекін командує там усіма справами. Навіть при тім, що індонезійські воєнні продовжують порушувати права людини у провінції Ачех, Джакарта мудро подарувала цій провінції “особливу” автономію. Автономія дозволяє виграти час, щоб більш тверезі голови з обох сторін могли зрозуміти, що однією силою не можна вирішити цих конфліктів, і що довгостроковим інтересам усіх зацікавлених сторін буде краще служити взаємне примирення. Автономія сьогодні попереджує оголошення незалежності завтра.

Доповідь міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch “Як держави відреагували” стану справ із захистом прав людини у Європі відвела фінальний пасаж: “Після 11 вересня 2001 року уряди від Скоп’є до Москви поспішили спрезентувати свої власні, часто брутальні внутрішні конфлікти як частину нової міжнародної антитерористичної кампанії”. Антитерор для них став своєрідною “ниткою Аріадни”, яка є єдиним спасінням в очах цивілізованої демократичної світової громадськості виправдати свої дії проти опозиціонерів, сепаратистів, політичних опонентів й інших дисидентів.

Сьогодні часто говорять, що світ після 11 вересня 2001 року кардинально змінився. Поствересневі події стали для всіх країн світу своєрідним лакмусовим папірцем на вірність демократичним цінностям. Результати тестування не такі вже добрі як плоди воєнних успіхів в Афганістані. Нова партія в міжнародних відносинах на “великій шахматній дошці світу” розпочалась розігруванням гамбіту, де білі (держави, які встигли заявити про підтримку США і боротьби з міжнародним тероризмом) жертвують пішаком в ім’я вікторії над суперником (внутрішні і зовнішні проблеми).









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Політичний реквієм опозиції 
  ·  Східноєвропейський Давос 
Погляд
  ·  США за Україну без Кучми 
  ·  Сесія заяв і звернень 
  ·  Україна – антигуманна 
Поступ у Львові
  ·  Пам’ятник Чорноволу на лінії оборони 
  ·  Соло Ющенка дисонує з маршем опозиційного тріо 
  ·  Постстресовий синдром у Львові 
  ·  Газ подаватиме “Львівкомуненерго” 
  ·  Україністів очолив американець 
  ·  Львівські депутати завжди вірні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Влада себе розколе? 
  ·  Інформаційний фільтр для преси 
  ·  Чергова промоція “Кольчуги” 
  ·  Реформа в Мін’юсті 
  ·  Програми ЄБРР для України 
  ·  Економічна дружба 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Дим і чад над Східною Європою 
  ·  Найзаможнiше місто пiд прицiлом 
  ·  Провал антиіракської коаліції 
  ·  НОВИНИ З ФІНЛЯНДІЇ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тенденції Поступу
  ·  Під прикриттям антитерору 
Арт-Поступ
  ·  Невтрачена традиція справжнього 
  ·  Балади “Замкової тіні” 
Пост-Factum
  ·  russo turisto? 
  ·  КАЛЕНДАР