BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Соціум.    Репортаж.    Наука.    Література.    Інтерв'ю.    Кіно.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
13 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Постаті  » 

___________________________________________________________________________

Ремарк — останній романтик
МАЙКЛ
 
"Тільки той по-справжньому вільний, хто втратив усе, заради чого варто жити", -- Еріх Марія Ремарк.

Його потрібно прочитати хоча б раз. Ні, він не модний і не популярний. Це не попса для філологів. Це чесна проза для чоловіків і жінок. Власне, для дорослих людей, які пройшли через щось. Це не вікова категорія. Великі діти є у будь-якому віці.

Життя у цифрах

Інколи хочеться забути те, що потрібно написати на сторінці: традиційно, сухо і правильно жонглюючи словами. Еріх Марія Ремарк -- справжнє ім'я Еріх Пауль Ремарк. Народився 1898 року в провінційному німецькому місті Оснабрюк у простій родині. Син палітурника. Відвідував католицьку семінарію в Оснабрюку. Його предки походять із німецького роду, який жив на французько-німецькому прикордонні. Те, що вони були євреями, -- міф вигаданий нацистською пропагандою.

У 18-літньому віці Ремарк іде добровольцем на Західний фронт, в окопи. Піхота.

Після війни публікує перші оповідання і замітки, береться за будь-яку роботу: від сільського вчителя музики до продавця обелісків і шофера таксі.

1923-го стає головним редактором рекламного видання. Подорожує в Швейцарію, Італію, Туреччину і на Балкани. 1925-го -- вже редактор берлінської Sport im Bild.

Далі:

1931 -- еміґрація в Швейцарію.

1933 -- фашисти забороняють книжки Ремарка. Влаштовують їх публічне спалення.

1939 -- еміґрація в США.

1948 -- повернення в Швейцарію. Помер 1970 року в Локарно, Швейцарія. Фініта -- амінь. Гасне ще один із осколків "втраченого покоління".

Але можна по-іншому. Можна сказати чесно, роман "Три товариші" -- мій улюблений твір. Книжка, яку читаю, коли не бере вже нічого, коли важко і тебе охоплює хвиля відчаю. Покоління недозрілих 20-річних підлітків, котре нахапалося чужих заїжджених мудрих фраз, яких воно не розуміє й тому дозволяє собі узагальнення на кшталт "всі чоловіки чи всі жінки". І гвардія старих пер...в, яка в 20 років не могла написати нічого вартого уваги, тому що далі склянки портвейну чи партквитка не бачила, а в 60 років скотилася до відвертої тупої порнографії... У Ремарка такого немає. Я перечитав усе, що він написав. Але від того, що в нього всі справжні чоловіки були солдатами, які стали еміґрантами, гонщиками, біженцями, людьми без документів, п'ють горілку і кальвадос пляшками, а фантастично красиві жінки помирають від туберкульозу чи якоїсь зарази "по-жіночому", не відкинув його. Ну і що з того, що в нього є схематичність і він двічі був одруженим з жінкою з ідіотським прізвищем Ільза Ютта Цамбона?! Кого цікавить, хто з ким був одруженим, а схему можна знайти у всіх! Усе простіше. Настрій. "Колір" -- хвороба нелегалів та еміґрантів, дебільна туга за "домівкою" -- "Ніч у Лісабоні". Читаєш його романи і забуваєш усе. Напевно, тому, що він був чесним і нічого не вигадував.

Заручник війни

Пауль Ремарк подорослішав одразу і назавжди. Одразу і назавжди втратив наївність, пафос та юнацький максималізм. Той, хто читав "На Західному фронті без змін", пам'ятає, що таке фронт, окопи, шрапнель, поранення, солдатська дружба, кров і смерть. Ті, хто не осилив більше, ніж його біографію, знають, що 1916-го Ремарк добровольцем піде на Західний фронт. Йому буде вісімнадцять. 1918-го його поранять. Війна -- це критичний, пороговий стан людського життя, діяльності. Тут мало цирку, тут все по-справжньому: лінія фронту, атака, кулеметна черга і твій товариш із кишками, які вивалилися на колючий дріт, кричить про допомогу. Під нігтями кров і бруд. Бажання помитися, поїсти і виспатися.

Коли книги -- щоденник життя

Війна так і не відпустить Ремарка. "Утрачене покоління" -- це не тільки слова. Пауль спробує забути війну, повернутися до нормального життя, але, як і його героям, йому цього не вдасться. Він живе у Німеччині, країні, яка не може забути поразку, втрату, приниження, не може забути війну. Коли 1928-го у Vossische Zeitung вийде газетний варіант "На Західному фронті без змін", а незабаром і книга, то її читатимуть усі, хто повернувся з фронту. Тираж поб'є усі рекорди -- понад 600 тисяч екземплярів. Проста, майже газетна проза. Репортаж із війни. Після "Західного фронту" буде "Повернення". Він згадає про тих, хто вижив і пішов далі, та тих, хто так і не зміг отямитися після життя в окопах. Він напише про матір.

Ремарк не вигадав війни -- він її пережив. Ремарк не вигадав великої німецької депресії, він її пережив. Як? Прочитайте "Чорний обеліск", "Три товариші".

Він не вигадав солдата, шофера, бухгалтера, тапера, журналіста, автомеханіка, кореспондента, аґента контори з виготовлення надгробків, учителя і безробітного -- він ними був. Ремарк не вигадав повій, вуличних продавців, автогонщиків, художників, м'ясників, лікарів, письменників, унтер-офіцерів, фотографів, зірок кіно. Він знав їх особисто. Його романи з Марлен Дітріх, Долорес дель Ріо, Гретою Гарбо і Полетт Годар -- це "Тріумфальна арка" і "Життя на позичках" ("Небо не знає фаворитів"). Його еміґрація в Америку -- це "Тіні в раю". Пат, Рут, Марлен -- ось імена жінок, яких він кохав. Але він усе залишив, коли якось вийшов із кафе, сів у авто й перетнув кордон. Це його цькували за все -- "Полюби ближнього свого". Його урок -- не можна ставити крапку, війна не закінчилася. Вона ніколи не закінчується, і не тільки в твоїй пам'яті. Просто завтра знову буде нова війна -- Друга світова, і він напише "Час жити і час помирати". Концтабір -- "Іскра життя".

У часи віртуальної реальності та економічного безладу, в країні безробіття, інфляції 7 мільйонів українців -- це люди без паспортів і батьківщини, еміґранти-заробітчани -- це більш ніж актуально. Якщо тупо і просто, то, одно слово, його персонажі живі, і вони зовсім не герої рекламних роликів.

Насамкінець ще одна невеличка помилка тих, хто часто пише про Ремарка. Читаючи імена Крамер -- Ремарк, неважко помітити, що вони дзеркальні. Ця плутанина свого часу була небезпечною для письменника.

Хто такий Крамер?

Справжнє ім'я письменника, дане йому під час народження, -- Еріх Пауль Ремарк, або, в латинському написанні, Erich Paul Remark. Але відомим є письменник Erich Maria Remarque. До чого тут Крамер?

Спочатку Ремарк змінив своє друге ім'я. Його мати, Анна-Марія, яка була для нього всім, померла у вересні 1917-го. Ремарку -- він лежав у шпиталі після важкого поранення на війні -- заледве вдалося приїхати на похорони. Він надто важко це переживав і в пам'ять про матір змінив своє ім'я та став Еріх Марія.

Щодо Крамера. 1920-го опублікували його перший роман "Притулок Мрій". Провал був неймовірним. Критики висміяли роман за сентиментальність, читачі кривилися від сльотливої мелодраматичності. Найкраще, що сказали про роман, -- "посередній".

Схвильований невдачею автор не ризикнув більше підписуватися своїм звичним іменем і почав згодом використовувати прізвище своїх предків. Предки Ремарка по батьківській лінії втекли в Німеччину від Французької революції, тому прізвище колись писали на французький лад -- Remarque. Проте і в діда, і в батька письменника прізвище було вже змінене на німецький кшталт -- Remark.

Після виходу роману "На Західному фронті без змін" Ремарк не повірить у свій успіх і спробує один із наступних творів підписати дзеркальним прізвищем -- Крамер. У біографії письменника це так і залишилось епізодом, але він мав несподівані наслідки.

У переможеній Німеччині антивоєнний роман Ремарка стає сенсацією. Тільки за рік було продано 1,5 мільйона екземплярів. Його переклали на 36 мов. 1930-го в Голівуді зняли за цим твором фільм, який отримав "Оскара".

Пацифізм книжки аж ніяк не йшов у руслі того, що пропагували "наці". Письменника звинуватили в тому, що він написав роман на замовлення Антанти, що він украв рукопис у вбитого товариша. Його назвали зрадником батьківщини, плейбоєм, дешевою знаменитістю, а Гітлер оголосив письменника французьким євреєм Крамером. Ремарк на це відповів: "Я не був ні євреєм, ні лівим. Я був непримиренним пацифістом". У січні 1933-го, напередодні приходу до влади Гітлера, друг Ремарка передав йому в берлінському барі записку: "Негайно виїжджай із міста". Ремарк сів у машину і чомусь виїхав у Швейцарію. У травні нацисти публічно спалять роман "На Західному фронті без змін" "за літературну зраду солдата Першої світової війни", а його автора позбавлять німецького громадянства.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Пташиний грип наступає 
  ·  Головний лікар країни 
  ·  Мирослав Хом'як — безробітний 
  ·  Місто без тепла 
  ·  Диференційована вартість торгового патенту 
  ·  Цибулько постраждає за Садового 
Погляд
  ·  Політичні вистріли в мера Ялти 
  ·  Ураган не зачепить українських страховиків 
  ·  "Батьківщину молоду" теж лихоманить 
  ·  Буняк не здається 
  ·  Курс долара — 5,20 грн 
  ·  Президент привітав Блохіна і Ко 
  ·  Транзитний сервер — не минув і рік 
  ·  Змінять бюджет заради зарплати 
  ·  Писарчука хочуть у мери 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Архівна справа: а віз і нині там... 
  ·  Бібліотеку Стефаника обікрали! 
  ·  Смерть на залізничних коліях 
  ·  Дитсадки не продаватимуть 
  ·  Медове свято у Львові 
  ·  Бурмака закликає лікуватися 
  ·  Виставка робіт Мирона Кипріяна 
  ·  Знову хабар у погонах 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  ВИДРІН: Немає поганої чи хорошої форми правління, є форми, адекватні часу, умова 
  ·  Влада, якою ми не користуємося 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у світі
  ·  Яке майбутнє чекає на людство 
  ·  Тайконавти в космосі 
  ·  Амазонка висихає 
  ·  Самогубство голови МВС Сирії 
  ·  У піраміду Хеопса запустять робота 
Соціум
  ·  Згадали про інвалідів 
  ·  Хабарництво в медицині: хто наважиться на правду? 
  ·  Недогляд, безвідповідальність чи... 
Репортаж
  ·  Житло в кредит є тільки на папері 
  ·  Сім американських днів 
Наука
  ·  Мова і здоров'я 
Література
  ·  Інтрига Букера 
Інтерв'ю
  ·  Славко ВАКАРЧУК: "...ще трохи пожити на цьому світі, щоб зрозуміти його" 
Кіно
  ·  Кінодебют Федора Бондарчука 
Постаті
  ·  Ремарк — останній романтик 
Спорт-Поступ
  ·  ''Нарвалися'' на старті 
  ·  Шумахер назавжди 
  ·  Найкращі футболісти — математики 
  ·  У пошуках короля 
  ·  Віктор СИДОРУК: Я завжди ходжу з простягнутою рукою 
Пост-Factum
  ·  Чому Хрущов товк мештом на засіданні ООН 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР