BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Соціум, Репортаж.    Ексклюзив.    Львівські обсервації.    Наука, Медицина.    Фор4Пост, Кіно.    Інтерв'ю.    Постаті.    Економіка.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
6 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум, Репортаж  » 

___________________________________________________________________________

У пошуках своєї Америки
Олена ДУБ
 
Глобальних "америк" я не відкривала. Хоча б тому, що все давно вже відкрили до мене, все розповіли, переповіли, показали фотки, роздарували сувеніри, поділилися враженнями тощо. Але те, що я відкрила для себе свою Америку -- це правда. І як справжня "журналюга" не можу не поділитися враженнями від побаченого, почутого і, головне, відчутого.

Спитаєте, що можна пізнати в Штатах за 10 днів? Багато. За 10 днів можна встигнути одне зненавидіти, а інше полюбити. В цій самодостатній країні контрастів, країні, яка чомусь (не знаю чому!) нав'язливо нагадувала мені Радянський Союз, тільки з іншим присмаком, в країні разючого багатонаціонального різноманіття мені здавалося, що я на іншій планеті, яку ти можеш любити або не любити, але до якої згодом можеш дуже легко звикнути.

Та так чи інакше, шанс поїхати до Штатів за фінансової підтримки конгресу США трапляється не так часто, щоб від нього відмовлятись, а стати учасником програми "Відкритий світ" взагалі щастить лише раз. Тим паче, що програма нашого візиту була настільки насиченою та цікавою, що мені доводилося занотовувати в блокноті місця, які ми відвідували, імена людей, з котрими зустрічалися, і враження, що залишалися по всьому цьому. Втім про усе за чергою.

Місто -- діловий костюм

Дорога до Америки виявилася нескладною. Київ -- Мюнхен -- Вашинґтон, і ти вже у столиці Штатів. Перша асоціація, яку викликає Вашинґтон, -- діловий костюм. Це місто здалося мені містом офіційного ділового стилю, присутнього навіть у спортивному вбранні мешканців, котрі бігають навколо кварталів, підтримуючи форму. Хмарочосів у Вашинґтоні не було: за традицією, в цьому місті не дозволено будувати таких висотних будинків, як, скажімо, в Чикаґо чи Нью-Йорку. Зате прості та "лаконічні" форми будівель, вулиць, парків викликали непідробну симпатію -- порівняно з київським несмаком та гігантоманією столиця Сполучених Штатів випромінює спокій, стабільність і впевненість.

Нашу делегацію зі 40 осіб з усієї України забрала в аеропорту організація, що нас приймала. А дорогою нам розповіли, як себе поводити, які фрази вживати в побуті, звідки можна зателефонувати додому, скільки давати на чай... А нас уже чекав 4-зірковий готель Embassy Suits ("Посольські апартаменти") класу Hilton, розташований у центрі Вашинґтона, поблизу престижного району Джорджтаун. Згодом у своїй розповіді я повернуся до Джорджтауна -- саме там міститься будинок Посольства України.

До готелю ми прибули ввечері, у програмі цей час було вказано, як вільний, тож всі вирушили на прогулянку вечірнім Вашинґтоном. Окрім мене, моя група складалася зі ще трьох журналістів -- Вікторії, Галини, Володимира, а також фасилітатора Оксани. Саме вона того вечора показувала нам популярні принади американської столиці -- Білий дім, Банк Сполучених Штатів тощо. Навіть увечері біля Білого дому вовтузиться купа туристів... А скільки там постійних акцій протесту, демонстрацій та наметових містечок! Схоже на те, що поліція та мешканці Білого дому вже давненько звикли до незадоволених війною в Іраку: на намети дивляться радше як на щось звичне, ніж екстраординарне. Найколоритнішою видалася така картина: дідусь хіпарського вигляду сидить у наметі, обкладений пацифістськими плакатами.

Коли ми обходили Білий дім, до нашої компанії під'їхав велосипедом молодий симпатичний поліцейський, показав нам правильну дорогу, а заодно і провів наших дівчат навколо кварталу, знайомлячись та балакаючи -- просто так. Мабуть, це якраз той плюс, який мені в Штатах сподобався чи не найбільше -- розкутість під час спілкування. На вулиці чи в крамниці до вас може підійти дівчина чи хлопець і сказати: "Cool hair!" або ж "Cool jacket!", тобто "Яка у вас прикольна зачіска!" чи "Класний піджачок!" -- та піти собі далі.

Наступного дня розпочалася наша офіційна програма, яку впродовж двох днів у Вашинґтоні наша українська делегація проходила разом, після чого ми роз'їжджалися групками по п'ять осіб у різні міста майже безмежних Сполучених Штатів.

Відставка Кабміну схвилювала усіх

Отже, перше місце, яке ми відвідали, -- бібліотека конгресу США. Місце, запевняю вас, надзвичайно красиве та цікаве своєю "начинкою". Тут нас вже чекали в спеціально відведеній розкішній кімнаті з двома камінами та неймовірним оздобленням. З маленької трибуни, біля якої, звісно, стояв американський прапор, перед нами виступили американські науковці, юристи, а також дослідник української діаспори і політолог Тарас Кузьо та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. Говорили головно про Помаранчеву революцію. Відставки Кабміну на той момент ще не було, тож дифірамби від американських друзів про "святість Ющенка" згодом видалися мені іронією долі. Бо хто ж міг знати, що наступного дня, коли ми відвідуватимемо святую святих, Держдепартамент США, то говорити і сперечатися будемо вже про зовсім інше?! Саме відставка Кабміну продиктувала свою тему зустрічі з представником Держдепартаменту. Прокоментували відставку обережно та політкоректно. Проте загальне враження від офіційної зустрічі, що тривала всього 15-20 хвилин, залишилося, точніше, не залишилося (на жаль, так і не стало зрозумілим, чим саме займається євразійський відділ департаменту, який ми відвідали). Запам'яталося найбанальніше і водночас для мене, українки, найцікавіше -- на стіні одного з коридорів висів спеціальний великий стенд, присвячений Україні. Помаранчевий шарф і помаранчеві стрічки "Так!", прапорець "Так!", фотографії з Майдану -- одно слово, Помаранчева Україна у Держдепартаменті США.

Утім після всього офіціозу та після того, як ми вдосталь назнимкувалися з поліцейськими, нас повезли до Національної галереї мистецтв. Слід зауважити, що вхід майже до всіх столичних музеїв є безкоштовним і майже всі витвори мистецтва, за винятком особливо чутливих та цінних, можна фотографувати. Ну що можна сказати про Національну галерею? Американці висловлюють такі відчуття словом wow! Ван Гог, Гоген, Ботічеллі, Тиціан Пікассо, Далі, Моне -- і все це у вільному доступі! Все у музеях облаштовано для зручності туристів: тут і ескалатори, і пандуси для неповносправних, і фонтанчики з питною водою, тут же можна придбати сувеніри та книжки.

Як зробити з нудного цікаве

Суперцікаво -- в Національних архівах США. Тут зберігаються всі документи, аудіо-, кіно- та відеозаписи з історичними й персональними даними. Крім того, що все це, за законом, є доступним для кожного американця, то тут ще й проводять геніальні екскурсії. Кожне оглядове відділення облаштоване інтерактивними моніторами та динаміками, за допомогою яких можна не лише роздивлятися чи слухати документи певної тематики, а й грати в навчальні ігри. Тож не дивно, що маленьким американцям може бути невідомо, де розташована Європа. Проте вони дуже добре знають історію та географію своєї країни. На окремих стелажах представлено найважливіші документи, пов'язані з "Титаніком", "Вотергейтом", НЛО тощо. А в окремій гігантській залі зберігаються найсвятіші для американців раритети: Конституція США, Декларація про незалежність, Білль про права. Порожньо в цій залі не буває ніколи.

Далі за програмою -- парк скульптур, де просто неба стоять напрочуд незвичайні витвори.

Ось де корінні американці!

Музей індіанської культури Смісоніанського інституту. Оце стало справжнім відкриттям для нас, котрі "живих" індіанців бачили хіба що у фільмах. Музей цієї древньої культури вражає оригінальністю, модерновістю та різноплановістю. Так, індіанці по-справжньому люблять свою землю, народ, поважають традиції. Вони виготовляють прекрасні ювелірні вироби, чудові вовняні пончо, светри, човни, про національні сувеніри навіть і згадувати не варто. Кожен із п'яти поверхів музею у різний спосіб розповідає про індіанську культуру. Уже звичний інтерактив, відеостіни, музика, сучасне мистецтво, географія етнічних індіанських земель -- усе це з любов'ю зібрано тут.

Уже традиційно усі туристи відвідують Капітолій, у якому засідає конгрес США. Та особливі відчуття викликають у відвідувачів меморіал Лінкольна, монумент Другій світовій війні та меморіал воїнів, які воювали у В'єтнамі та Кореї. Пошана до своїх героїв, солдатів і просто земляків тут не лише слова. На час нашого перебування в Штатах люди оговтувалися від урагану Катріна. Національні прапори всюди, де я їх бачила, були приспущені на знак жалоби. Також не просто словами видалася мені фраза, викарбувана на стіні меморіалу воїнів, які воювали в Кореї: Freedom is not free ("Свобода не дається безплатно").

Пиво -- воно і в Америці пиво

Програма програмою, а пива українцям хочеться завжди. У готелі, щоправда, щовечора була так звана happy hour ("щаслива година") -- коли в барі будь-який коктейль можна було взяти безкоштовно, лише залишивши долар-два бармену чи барвуменші на чай. Отож розпочинаючи зі 17.30, до барної стійки вишиковувалися черги спраглих українців та росіян. (Як то кажуть, халява, сер). Та українцям, звісно ж, коктейлю з льодом замало, тож всі вирушили у місто на пошуки барів. Засівши в барі неподалік готелю, наша компанія з трьох людей замовила собі по пиву, відпочивала. Бармен, зачувши нашу мову, підійшов і спитав: "А вы откуда?" -- "З України". "А я из России, Краснодарский край, уже год здесь". От тобі й на!

Діма -- так звали 20-річного хлопчину -- поділився своїми враженнями від життя у Штатах. Переважно розповідав про негативи, як складно і яке в нього враження від американців та американського способу життя. "У них на все есть правила, и они за ними только и живут, боятся чтото нарушить в этих правилах, и иногда это очень глупо, -- говорив хлопець. -- И врачи у них здесь плохие, медицинское обслуживание дорогое, можно прийти с проблемой, а врач тебе говорит, что это аллергия, хотя я знаю, что это не так. Но домой я все равно не вернусь, там нет нормальной жизни, нормальной работы". Крім Діми, в цьому ж барі працювало ще декілька росіянок. Здалося, що вони були раді зустріти хоч когось.

Поряд з нашим готелем був пам'ятник Тарасу Шевченку (поруч із Тарасом Григоровичем -- пивний бар із величезним асортиментом пива). Прикметно, що зображений Шевченко аж ніяк не в шубі і не з вусами -- на п'єдесталі стоїть молодий, сповнений сил та енергії поет. Та й взагалі тішило наше українське самолюбство те, що українські місця у Вашинґтоні розташовані переважно у престижних районах, в центрі міста.

Візьмімо Джорджтаун -- район дорогих крамниць, джазових кафе та барів, це престижна частина міста. Увечері тут дуже приємно прогулюватися.

Українське посольство бідне, зате гонорове?..

Наступного вечора усіх нас чекав урочистий прийом у Посольстві України в Сполучених Штатах. Як я вже казала, розташована будівля посольства в районі Джорджтаун. Сам будинок є особливим -- в одній із кімнат сам Джордж Вашинґтон фактично вершив історію Штатів.

Як нам сказали, нашій делегації пощастило особливо -- усіх нас запрошено на святковий прийом із нагоди Дня незалежності України. Щоправда, святкували з деяким запізненням, та добре, що відсвяткували взагалі... У Посольства України, як нам розповіли, останнім часом були проблеми із послом -- остаточно призначеного посла України в США на час нашого візиту так і не було. На прийом, окрім нас, завітало близько 400 осіб: дипломати, науковці, політики, журналісти, старенькі представники діяспори, китайці, японці, ірландці, американці, росіяни та інші, мабуть, вкрай важливі для України особи (переважно між собою не знайомі).

На двох поверхах посольства накрили перфектний фуршет-шведський стіл, і одразу зауважу, що найбільші черги були по вареники. Це, як на мене, ну аж ніяк не гармоніювало, і це я зрозуміла тільки тоді, коли залишила посольство. По-перше, скарги на обмежене фінансування та відсутність коштів на промоцію України в Штатах не клеїлись із недешевизною накритого столу. По-друге, піднімаючи келихи марочного вина чи дорогого коньяку, ніхто з гостей і не подумав привітати одне одного з Днем незалежності України, заради якого всі, власне, тут і зібралися.

Загалом же у Посольстві України ніде було яблуку впасти, столи досить швидко спустошили, вино також незабаром закінчилося, гості у внутрішньому подвір'ї розмовляли кожен про своє... Тож ми повернулися до готелю, скупалися у басейні і розійшлися по номерах, так і не збагнувши головної ідеї святкування Дня незалежності в українській амбасаді.

А вже наступного ранку ми вилетіли до аеропорту Чикаґо, де, пересівши на інший літак, вирушили в нову реальність -- місто Цинцинаті, штат Огайо. Там вже чекали родини, котрі нас приймали; було підготовлено спеціальну програму. Отож ми отримали змогу ознайомитися вже не з готельним, а з домашнім американським побутом та життям.

Та це вже інша історія, не менш захоплива принаймні для нас, чотирьох українських журналістів. І що далі, то цікавіше для мене було відкривати свою Америку.









» 
Хочеш встигнути -- йди пішки
Андрій ДЕРЕВЕНКО
 
Як часто, їдучи Львовом, ви нарікаєте на корки, паркування чи повільні трамваї? Як часто лаєтеся, коли раптом перед вами зупиняється маршрутка?

Як не дивно, але Львів -- чи не єдине обласне місто в Україні, де є така гостра транспортна проблема. Звичайно ж, міські чиновники про це знають. На замовлення управління архітектури і містобудування міськради галузева науково-дослідна лабораторія № 80 кафедри САПР НУ "Львівська політехніка" проаналізувала пасажирсько-транспортну систему Львова. Іншими словами, вони зібрали дані про рух транспорту, стан доріг, завантаження міста паркованими автомобілями.
Детальніше>>
» 
Віддайте гроші!!!
Клієнти одного з львівських банків стверджують, що в них украли близько півмільйона доларів
Володимир ПЕРЕГІНЕЦЬ
 
Лаври Остапа Бендера ще довго не даватимуть спокою багатьом людям, тому що чесно заробити великі гроші важко.

Львів'янка Олена Т. (ім'я з етичних міркувань змінене. -- Ред.) винайшла свій, оригінальний, спосіб швидко поповнити домашній бюджет. Обіймаючи високу посаду в центральному відділенні одного з банків, вона присвоїла понад півмільйона доларів.
Детальніше>>
» 
Спиртова держмонополія
Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Цього тижня в Україні розгорівся спиртовий скандал -- одразу кілька великих лікеро-горілчаних підприємств заявило про зупинку у зв'язку з подорожчанням спирту.

Сьогодні Антимонопольний комітет України винесе державному монополісту "Укрспирт" перше "китайське попередження", по-офіційному -- рекомендації.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Життя на вагу золота 
  ·  Питання української мови в ПАРЄ 
Погляд
  ·  Європа б'є на сполох 
  ·  ''Батьківщину'' лихоманить 
  ·  Візит Президента, або Людям доведеться потерпіти 
  ·  Перший Музей пивоваріння 
  ·  Говорять львів'яни 
  ·  Президентські завдання 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Нас захищатимуть ще більше 
  ·  Студенти проти наркотиків і проституції 
  ·  Ще один сюрприз від виконкому 
  ·  Міськвиконком попередили 
  ·  Згоріли люди 
  ·  Суд заборонив збори ''Львівобленерго'' 
  ·  Літатимемо до Стамбула 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Відлуння президентського інтерв'ю 
  ·  МАТВІЄНКО: На превеликий жаль, моя відсутність, дуже негативно вплинула на парті 
  ·  ЛУК'ЯНЕНКО: У нашій партії є демократія 
  ·  Нові обличчя в уряді 
Поступ у світі
  ·  "Аль-Каїда" відзначить Рамадан терактами 
  ·  Рятівники США забирають допомогу 
  ·  Принцеса Японії виходить заміж 
  ·  Смертна кара за тероризм 
  ·  Донька Берлусконі стала президентом 
  ·  Німеччина проти ХАМАСу 
Соціум, Репортаж
  ·  Хочеш встигнути -- йди пішки 
  ·  Віддайте гроші!!! 
  ·  Спиртова держмонополія 
  ·  У пошуках своєї Америки 
Ексклюзив
  ·  Тарас Чорновіл: Я трошки забагато знаю для спокійного сну 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Наука, Медицина
  ·  Неприємні спогади можна заблокувати 
  ·  Андрій СЛЮСАРЧУК: Унікальність -- це ми. Геніальність -- це ми 
Фор4Пост, Кіно
  ·  "Гаррі Поттер" нарешті у нас 
  ·  "Ю-ра" + Comp Music EMI = ... 
  ·  "Гаряча рок-десятка" нового десятиліття 
  ·  Колеція гітів від Аланіс Моріссет 
  ·  Під час сексу не сміятися! 
  ·  Жити так, щоб тебе не жаліли 
  ·  В Яблучка з'явиться братик або сестричка? 
  ·  "Павук" готується до нового бою 
  ·  Гаррі Поттер знову на екранах 
Інтерв'ю
  ·  Ілья Кармільцев: Боженька нас не рятуватиме 
Постаті
  ·  САКС 
Економіка
  ·  Нафтопереробний меморандум 
  ·  Мінпаливенерго купить акції ''Галичини''? 
Спорт-Поступ
  ·  Василь Вірастюк: Замість Карибів їдемо в Крим 
  ·  Медалі виборюємо всупереч 
  ·  Квитків на матч Україна -- Албанія вже немає 
  ·  Усі зірки -- для Шевченка 
Пост-Factum
  ·  Суперкубок 1975 року 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР