BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Література.    Соціум.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
5 жовтня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:21 24-04-2017 -   У поліції розповіли подробиці затримання вбивць львівського таксиста  
  17:19 24-04-2017 -   Цьогоріч відновлять басейни у трьох школах міста Львова  
  17:17 24-04-2017 -   На Львівщині прикордонники виявили викрадене у Бельгії авто  
  17:16 24-04-2017 -   На Львівщині сьогодні-завтра – сильні вітри  
  17:11 24-04-2017 -   Львівська галерея мистецтв виявила пропажу 224 стародруків  
Україна
  17:10 24-04-2017 -   САП відкрила справу щодо збагачення Ляшка  
  17:9 24-04-2017 -   Гройсман: підвищення цін на газ не передбачається  
  17:7 24-04-2017 -   Головного люстратора України Мін’юст представить завтра  
  16:58 24-04-2017 -   НБУ перерахував до бюджету перший транш прибутку за минулий рік  
  16:56 24-04-2017 -   Реальні витрати на оборону в Україні скоротилися  
Світ
  17:13 24-04-2017 -   У Лондоні покажуть золото скіфів  
  17:6 24-04-2017 -   У Йорданії скасували дозвіл ґвалтівникам одружуватися на своїх жертвах  
  17:5 24-04-2017 -   Унаслідок вибуху гранати у дагестанській школі загинула дитина  
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Література  » 

___________________________________________________________________________

Леонід ФІНКЕЛЬШТЕЙН: Маси насправді не такі дурні
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Головний редактор київського видавництва "Факт" Леонід Фінкельштейн бачить світло в темному тунелі і знає, куди прямує. З огляду, скажімо, на те, що "Факт" -- видавництво, яке бореться за українську книжку, затребувану масовим читачем. І не тому що пан Фінкельштейн -- потомствений математик і вміє робити правильні розрахунки. У нашій країні "подвійної бухгалтерії" завжди бракувало розумного "ревізора", який би не наганяв страху на страшних чиновників, а пояснив би раз і назавжди, що вони, нездари, прикриваючись будь-яким законом, розбазарюють гроші, що йдуть не в гуманітарну чи соціальну сферу, а в ... Коефіцієнт корисної дії професіоналів чітко видно -- і жодних підстав для підозр щодо "подвійності" національного "господарювання". Розпочнімо здалеку -- з професійної насолоди.

Насолода -- це професійно

-- Чи маєте якісь побажання або претензії до організаторів цьогорічного Форуму видавців у Львові?

-- Мені дали стенд, зібрали людей, які прийшли до стенду нашого видавництва і купили книжки. Я мав нагоду поспілкуватися із читачами, а заодно побачити зріз суспільства -- власне завдяки тим людям, які прийшли на форум. Це досить важливо для нас, видавців, подивитися, хто купує наші видання і що нам потрібно видавати, аби привабити до своїх книжок якомога більше людей. Те, що мені не подобається, -- тільки мій клопіт. Зрештою, я на те, що мені не подобається, не дивлюся. Але, знаєте, "яка сім'я -- таке й сонечко". Форум не може бути кращим, ніж та країна, в якій його проводять. Тобто коли Україна стане іншою, тоді й форуми в нас будуть кращими. Я не думаю, що сьогодні можна зробити більше, ніж наразі ми зробили.

-- Чому не можна зробити більше? Коли подивишся на кількість людей, які приходять у львівський Палац мистецтв купувати книжки під час форуму, то здається, що у Львові -- лише розумні люди...

-- Спочатку погляньмо, який у нас сьогодні книжковий ринок. Перепрошую, але він нагадує базар або небажаний додаток (точніше, придаток) іноземного потужного книжкового ринку. Тоді вже поговоримо добре це чи погано. Я не знаю жодної виставки в Україні, на якій можна було б отримати стільки професійної насолоди, як на львівському Форумі видавців.

Не думаю, що Львів потерпає від великої кількості розумних людей (Сміється. -- Авт.). Оскільки я живу в Києві, то можу говорити про Київ. Там мені доводиться спілкуватися з різними людьми -- розумними і не дуже. А у Львів я приїжджаю через професійні інтереси й, мабуть, тому зустрічаю більше розумних людей. Образно кажучи, приїжджаю на ярмарок продавати яблука -- і цього року продав набагато більше, ніж за інші роки.

-- І якого сорту "яблук" Ви продали найбільше?

-- Цього я Вам не скажу. Скажу хіба що... наша серія "Все, крім того, що варте винятку" дуже добре "рвонула". Не заперечуватиму, що найкраще продаються книжки Оксани Забужко. Вона -- не лише одна з моїх улюблених письменниць. Ця жінка зробила те, чого не зробив у сучасній українській літературі ніхто. Поки що ніхто. Завдяки Забужко україномовну літературу читає російськомовний читач. Вона зуміла переступити через марґінальність української літератури. Оксана Забужко -- автор, якого я зараховую до письменників світового рівня.

-- А Алєксандра Марініна?

-- Жодних зауваг до російських бізнесменів не маю. Вони чудово роблять свою справу. А те, що ми здаємо їм останнє, мені болить. Коли я почув на радіо "видатна львів'янка Алєксандра Марініна", то дуже здивувався. Бо завжди вважав, що видатні львів'яни -- це історик Дашкевич, подружжя Калинців... Перелік довгий, проте є одна важлива деталь -- цих людей можна назвати совістю нації.

-- А Ви читали щось, написане Марініною?

-- Даруйте, ми говоримо про літературу чи про бізнес-проекти? На мій погляд, написане Марініною -- не література, а щось інше. Я цього не читаю. Росіяни мають для розвитку свого книжкового ринку всі можливості. Ми -- ні. Є таке дуже просте поняття, яке з першого ж дня незалежності України не вирішували. Це поняття -- культурна політика держави.

-- Як казав один гуморист: якщо це нікому не потрібно, значить це все ж комусь знадобилося.

-- Зрозумійте, всі ми в якомусь сенсі ...законослухняні громадяни. Вище керівництво нашої країни поставило перед деким завдання: щоб в Україні української книжки не було. І законослухняні громадяни виконують те, що їм наказали. Ви, наприклад, знаєте хоч одну книготорговельну організацію, яка б за допомогою держави розповсюджувала саме україномовну літературу? Я такої не знаю. Ви знаєте хоч одне видавництво, якому б українська держава допомогла розбудувати свою інфраструктуру? Я -- ні. Зате все, що стосується горілчаних виробів, то в їхніх виробників таких, як у нас, проблем нема. Натомість українським видавцям держава сприяти не хоче. І знову-таки, аплодую бізнесменам, які рекламують не російську попсу, а українську горілку, але держава браком цілеспрямованої гуманітарної політики демонструє свої уподобання.

Поняття соціальної реклами в нашій країні абсолютно нема. Я ж не можу платити за рекламу книжок стільки, скільки за свій товар платять горілчані королі. Соціальна реклама повинна допомагати нам, видавцям, продавати інтелектуальний товар! Цього немає.

Текст плюс контекст

-- Якщо в нас є масова культура (якщо її так можна називати), то чи маємо ми шанс на свою, українську, інтелектуальну культуру як таку?

-- У тому й річ, що називати масовою культурою. Щодо книжок, то я розділяю чтиво і масову літературу, бо це різні речі. Вважаю, що масова література -- це та, яку читають маси. Скажімо, "Польові дослідження з українського сексу" -- не масова література, проте десятки тисяч проданих примірників (з дня виходу першого накладу) свідчать: книжку читають масово. Виходить цікаво? І це не парадокс. Маси насправді не такі дурні, як ми думаємо. Людям потрібно допомогти вибрати хорошу книжку. Їм бодай знати б, куди прийти, щоб її купити. Спробуйте на київській Петрівці нормально поставити українську книжку. Та її і не візьмуть, бо російська більш відома, а попса ще й дешевша. Тому що в нас наклади -- 2-3 тис. примірників, а в російських видавництв -- 500 тисяч. А ми не можемо видати більше, ніж три тисячі. І найголовніше, ми ж усі працюємо в ґетто своєї країни. Щоб мені достукатися до російськомовного читача, потрібне державне замовлення; а що держава замовляє? Отож! Ось така культурна політика...

-- Що Ви читаєте?

-- Дуже багато читаю перекладної літератури -- і російською мовою. Бо українською перекладають надто мало добрих книжок. Зараз, наприклад, прочитав, перечитав і читаю мовою перекладу Тоні Моррісон -- "Джаз", Алесандро Барикко -- "Шелк", Дзюньїтіро Танідзакі -- "Ключ", Абель Поссе -- "Долгие сумерки путника", Тібор Фішер -- "Философы с большой дороги", Джуліан Барнс -- "Любовь и так далее", Гелен Девітт -- "Последний самурай", Філіп Рот -- "Людское клеймо". До речі, мрію видати чотиритомник Тоні Моррісон, але, звісно, українською.

-- Якщо Ви читали упорядковані Вірою Агєєвою книжки про київських неокласиків і Юрія Косача (серія "Текст + контекст"), то маю до Вас ще таке запитання: чому в цих двох книжках стільки помилок? Помилок, які доводять, що, по-перше, Віра Агєєва, напевне не знає галицької говірки, бо трактує багато слів хибно. І по-друге, упорядниця чи то полінувалася пошукати в архівах дати смерті деяких письменників, чи то не вважала за потрібне дати читачеві правдиві дані про справжні причини смерті "неблагонадійних" авторів?

-- Отже, я так розумію: свято закінчилося, поговоримо про помилки. По-перше, всі книжки, які виходять у нашому видавництві, я читаю, бо посада в мене така -- головний редактор. По-друге, якщо вважати вадою, що професор, лауреат Шевченківської премії Віра Агєєва не знає того варіанту галицької говірки, який Ви вважаєте за правильний, то ... в неї безліч інших чеснот. По-третє, щоб говорити про помилки, треба говорити конкретно. Інакше якось воно дуже по-сталінськи: у вас не так, як я думаю, тому ви -- ворог народу. По-четверте, більшість творів, представлених у книжках серії "Текст + контекст", потребують також ґрунтовнішого, академічного видання. Нам взагалі варто мати академічні видання нашої класики. Звичайно, є ще один, легший, мабуть, єдино можливий на сьогодні спосіб позбутися помилок -- нічого не робити. До речі, саме так і зробили з Косачем, якого не видавали майже вісімдесят років.

Ні, краще ми зробимо справу, а потім вислухаємо лайку, ніж чекатимемо, коли нам принесуть оброблені тексти Косача. А в цей час російський письменник Пікуль, який пише щось схоже, але набагато гірше, десятками тисяч примірників своїх текстів продовжуватиме окупацію українського книжкового ринку.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Бомж носив вибухівку 
  ·  Андрія Ющенка допитають 
  ·  Зінченко тиснув на міліціонера 
  ·  На Львівщині – місяць благоустрою 
  ·  Антихімічні навчання 
Погляд
  ·  Київську міліцію почистили 
  ·  Матвієнко-диверсант 
  ·  Реєстр виборців порушує конфіденційність 
  ·  Порошенко відкрив гаманець 
  ·  Президента зустрінуть спокійно 
  ·  Буняк знову судитиметься 
  ·  Акції НПК "Галичина" продаватимуть 
  ·  У Львові говоритимуть про СНІД 
  ·  Чаповський припинив голодування 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Тепло дадуть, але не всім 
  ·  Справа затягується... 
  ·  У львів'ян питань до Ющенка немає? 
  ·  Війна на реґіональному рівні 
  ·  Із архіву крали лише двоє? 
  ·  Зеновій Мазурик залишається 
  ·  Стежку Франка облаштують та продовжать 
  ·  Спортивно-мистецьке свято на честь УПА 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Володимир ЦИБУЛЬКО: Президент пообіцяв підтримати кадрові пропозиції УНП 
  ·  Піскун роздав обіцянки 
  ·  Винен таки Янукович 
  ·  ЄС опирається 
  ·  Литвин погано інформований 
Поступ у світі
  ·  Росія готується проковтнути Казахстан? 
  ·  Туреччина тріумфує 
  ·  ЄС покарав Узбекистан 
  ·  Шрьодер здається? 
  ·  Кривава розправа "Аль-Каїди" 
  ·  "Чорний вівторок" для Франції 
Арт
  ·  Мирослав ГРИНИШИН: О, прошу пана, як Ви потовстіли! 
  ·  Ющенко важливіший за мистецтво? 
Література
  ·  Леонід ФІНКЕЛЬШТЕЙН: Маси насправді не такі дурні 
Соціум
  ·  Як руйнуються будинки 
  ·  Чи буде у Львові зоопарк? 
Спорт-Поступ
  ·  Донецьк чекає помсти 
  ·  "Внучата Ілліча" потрапили під каток 
  ·  Дон Кінг хоче "пограбувати" Рахмана 
  ·  У збірної України новий титульний спонсор 
Пост-Factum
  ·  Найзручніші міста світу 
  ·  Автомат для вибору вина