BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Розслідування Поступу.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  18:30 22-03-2017 -   На площі Кропивницького розпочато реконструкцію  
  17:4 22-03-2017 -   На початку травня у Львові відкриють Центр адопції безпритульних тварин  
  16:10 22-03-2017 -   Від завтра, 23 березня, буде перекрито рух транспортних засобів на вул. Бальзака  
  15:40 22-03-2017 -   У Львові відкрили «Вікно життя» для немовлят  
  14:38 22-03-2017 -   Впродовж дня подача опалення призупиняється, - тепловики  
Україна
  17:8 22-03-2017 -   Гройсман показав найгірші дороги України  
  17:7 22-03-2017 -   Юлії Самойловій заборонений в'їзд в Україну на три роки  
  16:2 22-03-2017 -   До України прийде похолодання  
  16:0 22-03-2017 -   У Києві повітряна хвиля від потягів ледь не вбила двох людей  
  15:42 22-03-2017 -   СБУ: В Одесі розкрита російська агентурна мережа  
Світ
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  
  17:5 22-03-2017 -   Рокфеллера поховають на сімейному кладовищі  
  16:7 22-03-2017 -   Відкрите на ніч вікно може врятувати від діабету - вчені  
  14:40 22-03-2017 -   У Кувейті заборонили фільм Красуня та Чудовисько  
  12:3 22-03-2017 -   Держдума заборонила перекази в Україну через іноземні системи  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Станіслав Веляник: Сучасники важливіші від класиків
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА
 
Під час цьогорічних "Контрастів" завершальним акордом прозвучав концерт за участі п. Станіслава Веляника, знаного польського дириґента, ударника та музикознавця. У програмі концерту презентували Другу симфонію Юрія Шаріфова та твори кількох молодих українських композиторів, котрі цього року виграли стипендію міністра культури Польщі.

-- Пане Станіславе, симфонія Юрія Шаріфова, яку Ви дириґували на цьогорічному фестивалі "Контрасти", вирізняється альтернативністю звучання. Це нестандартна класична музика у звичному для більшості людей розумінні. Ви є прихильником, скажімо так, нетрадиційної музики, власне, альтернативи? Навіть коли йдеться про симфонічну музику?

-- Можливо, я розпочну з того, як зародилася наша співпраця. Вже сім чи вісім років ми співпрацюємо з львівських хором "Глорія". Він неодноразово приїжджав на мій фестиваль старовинної музики в Кракові. Я ж, натомість, уже котрий рік поспіль приїжджаю на "Контрасти" до Львова. До того ж не лише як дириґент, але й як ударник. Намагаюся не обмежуватися лишень старовинною музикою чи традиційною, адже сучасна чи релігійна є не менш цікавими і мають свого слухача.

У Польщі є спеціальна грандова програма міністра культури Gaude Polonia для музикантів зі Сходу. Ті, хто отримує такий гранд, певний час живуть у Польщі, відвідують концерти, словом, різними способами інтеґруються у чужоземне середовище. Наприклад, до нас приїжджали Богдан Сехів, Любава Сидоренко, Міхель Швед. Ми подружилися. Я намагаюся не обмежувати себе тільки творчими контактами, але й налагоджую дружні. Не йдеться про товариськість між народами, радше про дружбу між окремими людьми.

Так-от, коли Володимир Сивохіп запропонував мені взяти участь у концерті (власне тоді ще не йшлося про фестиваль), я одразу ж погодився. Я дуже поважаю українську музику, українську традицію. Вона своєрідна, така, що має власне обличчя. У ній можна простежити відторгнення, неприйняття совкової культури. Я зауважив, що українці завжди намагаються зазирнути у суть речей. І майже завжди їм це вдається. Йдеться про те, що композитори не пишуть своїх творів лише тому, що їх виконуватиме оркестр, а їхнє ім'я стане відомим та популярним в Україні. Власне у цьому разі напевне можна говорити про справжнє, чисте, якщо хочете, мистецтво, яке є внутрішньою потребою самого композитора.

-- Тобто також можна говорити про те, що Ви маєте певний сентимент до українських музикантів?

-- Коли я отримав запрошення взяти участь у концерті, то дуже зрадів. Я думав, що це будуть коротенькі імпровізації. Коли ж побачив нотну партитуру, був враженим. Це дуже складний концерт. І львівський оркестр, який змушений існувати у просторі, де фактично щодня вирішуються якісь питання із директорами, де слід перемагати побутові негаразди, вразив мене своїм ставленням до роботи. Вони хочуть грати цю музику, яка не є простою для пізнання та виконання. Ми багато розмовляли під час роботи та після концерту. І я залишився дуже задоволеним ними, вони ж говорили, що їм дуже добре працювалося зі мною. І я хочу сказати, що вдале виконання непростого сучасного автора є значно важливішим за якісно зіграний концерт, наприклад, Чайковського. Йдеться не про звичну для сприйняття людей, нормальну, так би мовити, музику, а про твір екстраординарний.

-- Пане Станіславе, як у Польщі сприймають таку екстраординарну, за Вашими словами, музику?

-- По-різному. У Польщі, звісно, є чимало різних музичних фестивалів. Але, не грішитиму, також маємо проблему зі сучасною музикою. На перший погляд, її просто нема. Є, звісно, люди, котрі пишуть таку музику, але польські оркестри не надто охоче виконують ці твори. Адже хто може знати, чи за двісті років ці твори не виконуватимуть на фестивалях старовинної музики?!

-- Ви не пишете музики?

-- Ні, музики не пишу, але пишу про неї. Та якось більше займаюся виконавчою роботою.

-- Маєте на увазі викладацьку роботу у Краківській музичній академії?

-- В академії я викладаю гру на різних ударних інструментах. А як вдається назбирати трохи грошей, то проводжу свій музичний фестиваль, щось на кшталт того, як це робить Сивохіп.

-- Отримавши можливість навчатися в Італії, не думали про те, щоб залишитися на Заході назавжди -- жити там, творити?

-- А я не міг навіть думати про це. Насамперед тому, що тоді ще був комуністичний час. А з іншого боку, я добре розумів, що їду туди ненадовго, просто для того, аби підвищити власну професійну майстерність. Сьогодні я часто буваю на Заході, концертую у різних країнах. Але дуже люблю Краків і тішуся, що маю можливість жити та творити саме у цьому місті.

-- Пане Станіславе, я чула, що нібито свій компакт "Простори ритму" Ви записували саме у Львові...

-- Не зовсім так. Ми у Львові не записували, але я приїжджав до вас із концертом разом із краківським перкусійним оркестром. Також ми багато гастролювали у Франції, Німеччині, Італії, Фінляндії, Чехії та Словаччині. Після цих гастролей вийшов СD "Простори ритму". Сьогодні його, мабуть, уже неможливо купити, хіба що пірати постаралися і наштампували копії.

-- Поганий настрій дириґента впливає на його роботу?

-- Звісно, ні. Вважаю, що коли я не маю настрою, то це моя проблема, і я не повинен засмучувати інших людей.

DOVIDKA:

Станіслав Веляник. Народився 1957 року. Студіював у Краківській музичній академії дириґування та ударні. Брав участь у майстер-класах в Академії Кіджяна в Італії. Багато виступає в Польщі та за кордоном, зокрема на фестивалях "Варшавська осінь", "Мелос-Етос" (Братислава), Musica viva (Мюнхен), "Новий музичний марафон (Прага). Уже восьмий рік поспіль бере участь у львівських "Контрастах".

Серед найважливіших виступів -- концерт у Берлінській філармонії, записи для Баварського радіо в Мюнхені, прем'єра "Тоски" Пуччіні в Чехії, два концертні турне в Італії, литовська прем'єра 4-ї симфонії Лютославського на фестивалі ГАЙДА у Вільнюсі.

1995 року був мистецьким керівником міжнародного камерного оркестру Jeunesses Musicales в Німеччині. З 1996 року керує міжнародним фестивалем сучасної музики MOSAICO в Кракові. За два роки стає мистецьким керівником Старосондецького фестивалю старовинної музики.









» 
"Домініканці" у листівках: ху із ху
Інна КОРНЕЛЮК
 
У задекларованому й дещо неграмотному щодо знання української мови маніфесті "Домініка", який склав пан Шипунов, йшлося про "психологічну сумісність", "колективізм", "творчий рівень" (щоправда, критеріїв і посилань на якісь авторитети не було), а ще більше уваги привертала думка, висловлена ледве не менторським тоном -- "індивідуалістам з нами не по дорозі". Дивна позиція, якщо припустити, що від знаменитих фотомайстрів минулого (та й сучасності) колективізмом аж ніяк не віє, навпаки, чи Ньютон, чи Мепелторп, чи Судек, чи Саудек -- це настільки індивідуальний авторський стиль, мінімально наслідувати який -- це те саме, що й плагіат. Та про все за порядком.
Детальніше>>
» 
Слід Вітру
Суспільство "ломографів"
Інна КОРНЕЛЮК
 
Серед художників є така насмішлива фраза: "Намалюй вітер". Непогане завдання, навіть на перший погляд, намалювати те, що неможливо побачити. Ми хіба можемо зауважити "слід вітру". А сфотографувати вітер чи сфотографувати вітром -- набагато складніший рівень гри. Із хлопцем на дивне ім'я Вітер ми спілкувалися не тільки про це, а, наприклад, про той факт, що живемо в суспільстві ломографів. Йдеться про те, що сьогодні кожен другий вважає себе фотографом і, чесно кажучи, диву даєшся, коли молоді люди забирають із фотосалонів сотні бездарних відбитків із банальних вікендів, а потім мучать своїх друзів довгими розгляданнями "фотошедеврів власного виробництва". Як правило, ці фотографії не мають нічого від справжньої фотографії.
Детальніше>>
» 
Михайло ДУБЕЦЬКИЙ: Я не їхав для того, щоб стати лауреатом
Розмовляла Любомира РЕМАЖЕВСЬКА
 
Львівський пісняр-романсист Михайло Дубецький нещодавно повернувся з Миргородського фестивалю романсів і став дипломантом конкурсу. Це одна з перших з'яв музики у фестивальному просторі України після довгого періоду затишшя. Тому я вирішила поспілкуватися з цією вельми цікавою особистістю.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Голодування на майдані 
  ·  Розкрили таємниці останнього Конклаву 
Погляд
  ·  Це було непорочне зачаття Помаранчевої революції 
  ·  Кінець вистави "Замочити журналіста" 
  ·  У Львові був... Янукович 
  ·  Бориславський перевізник досі голодує 
  ·  Рівень іноземних інвестицій зростає 
  ·  Директор ТзОВ хотіла продати людину 
  ·  Рабство за кордоном 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Конфлікт вартістю одна гривня 
  ·  Радість, подарована дітям 
  ·  Економічно ростемо 
  ·  Львівщина очима статистики 
Поступ з краю
  ·  Весілля Тимошенко-молодшої 
  ·  Литвин – реформатор 
  ·  Ізраїльтяни допоможуть Сумам 
  ·  Українська цивілізація і республіканізм 
Поступ у світі
  ·  Пекло в туристичному раю 
  ·  Бути чи не бути Туреччині в ЄС? 
  ·  Шрьодер і Меркель розігрують карту 
  ·  Штурм "Ісламської республіки" 
  ·  Черчілль, Рузвельт і Сталін згадали Ялту 
  ·  Поляків не впустили у Білорусь 
Розслідування Поступу
  ·  Людина в клітці 
Арт-Поступ
  ·  "Домініканці" у листівках: ху із ху 
  ·  Слід Вітру 
  ·  Станіслав Веляник: Сучасники важливіші від класиків 
  ·  Михайло ДУБЕЦЬКИЙ: Я не їхав для того, щоб стати лауреатом 
Історія у Поступі
  ·  1991: Акт незалежності на різнобарвному тлі 
  ·  Білі розпочинають і програють 
Спорт-Поступ
  ·  Вирішальне слово легіонера 
  ·  Золото для двох "К" 
Пост-Factum
  ·  Досконалий детектор брехні 
  ·  Науковці хвалять каву