BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Нарис.    Соціум.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
  15:6 26-06-2017 -   Працівника «Львігазу» впіймали на хабарі  
  13:7 26-06-2017 -   У Львові за хабарництво судитимуть екс-спомічника судді  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Нарис  » 

___________________________________________________________________________

Розлучення
МАЙКЛ
 
Їх, тобто нас, розлучених, стає дедалі більше і більше на планеті Земля. Для людства це навіть гірше, ніж глобальне потепління й урагани Катріна, Рита, Іван і Марія Магдалина. Міцність сім'ї у сучасному світі стає ексклюзивним явищем. Люди не тримаються купи. Їм уже не страшно бути самотніми довгими осінніми вечорами. Діти? А їх заводять із пробірки, з допомогою донорів, а старе добре задоволення шукають у секс-шопах і на порносайтах. А поговорити? Є інтернет-чат, СМС, телефон, секс телефоном, газета "Пан плюс пані", для особливо обдарованих -- журнали "Плейбой" і "Юний натураліст".

Ситуація на сімейному фронті катастрофічна. Всюди. Навіть там -- на безкрайніх просторах тундри, в холодних горах Алтаю, кам'яних нетрях мегалополісів, де хмарочоси, де самотність у натовпі, не кажучи вже про рідну Україну, -- всюди розпадаються сім'ї. Явище, небачене ще якихось сто років тому. Не рятують древні і вишукані культури Японії та Ірландії чи релігійна нетерпимість радикальних шаріату і католицизму. Хоча рейтинг розлучень серед людей цих віросповідань значно нижчий від нашого. Проте і там кількість розлучень зростає неймовірними темпами. І той факт, що у нас, на західних теренах Батьківщини, кількість одружень перевищила кількість розлучень аж у півтора раза -- а це рекордний показник в Україні -- можна вважати найбільшим досягненням нової влади.

Але що робити нам, чоловікам, коли з'ясувалося, що древнє китайське прислів'я: життя -- як футбол, і потрібно бути готовим, що в будь-який момент тобі знайдуть заміну, -- виявилось правильним на всі сто. Що робити, коли нам знайшли заміну? Ще й так раптово, що ми виявилися зовсім не готовими взяти удар на себе? Коли нас зрадили, продали наші рідні, наші кохані.

Найдревніший і найпростіший спосіб, як вийти з цієї стресової ситуації, -- це повбивати всіх, а наприкінці застрелитися самому. Красиво, правда? У Буніна є хороше оповідання на цю життєву тему. Офіцер у парадному мундирі, вистріл із пістолета, і все -- оркестр грає чорне танго. Фільми про мафію і братву, які дуже популярні серед народу, також наштовхують на такий розвиток подій. Там, щоправда, беруть автомат або обріз -- і всі на цвинтарі, а наприкінці серіалу лунає така тужлива сицилійська мелодія або щось там про "город, которого нет". Красиво, романтично і, головне, реалістично.

Але наше життя -- це суха і скрипуча, як старий трамвай, проза. Це не реклама прокладок. Лірики немає взагалі. Чорно-білі кадри документального кіно про живих небіжчиків. Що робити, якщо ви не офіцер, а сторож стадіону, колгоспник чи шофер-далекобійник? Ви не маєте при собі табельної зброї. Ви навіть не бандит. Із газового пістолета можна застрелити муху, але не двох людей, які від вас, найімовірніше, тікатимуть. Або, що ближче до правди, чинитимуть опір і можуть нанести вам тілесні пошкодження різного ступеня важкості. Народна творчість і перекази кримінальної хроніки з районних газет пропонують варіант холодної зброї -- коса, сокира, арматура, ножі різної конфігурації, вила чи просто фрагмент металевої огорожі. Але це ж не романтика...

Інша справа, як у такій ситуації поводяться представники далекої, відсталої і покритої вічною мерзлотою Півночі. Вони, чоловіки, яких зрадили кохані, мовчки виходять, сідають на оленячу чи собачу упряжку, снігохід і їдуть геть -- назустріч холоду. Стадо оленів, собак, патрони, телевізор і запаси їжі вони забирають зі собою. Солодка парочка залишається живою в чумі, яранзі, вігвамі, іглу. Кохайтеся, чорноброві, якщо зможете. Перед такими закоханими стоїть простий вибір -- вижити або вмерти з голоду і холоду. Все чесно, природний відбір. Ніхто нікого не стріляє. У кожного є шанс.

У нашій цивілізації такі речі є трошки інакшими. Але також не менше вражають. Замість оленячої упряжки -- банківський рахунок, нерухомість, автомобільний парк, яхта, приватний боїнг, гардероб від "Валентино" і колекція родинного срібла.

Є й благородний варіант. Коротко, просто і страшно. Застрелитися самому. Поставити крапку на цій довгій і нудній історії власної неадекватності тому, що відбувається на білому світі. Можна голову в духовку запхати... Миколайчук радив утопитись у річці глибокій. Та якщо зважати на чистоту і температуру нашої води, то краще вже задихнутися від газу чи просто спитися. Той, у кого бракує терпіння, вибирає миттєвий варіант.

Самураї, наприклад, ріжуться. До того ж ритуальним ножем. Австралійські аборигени нюхають бензин або йдуть у пустелю шукати отруйних змій. Невідомо, що небезпечніше і ближче дорогою в царство духів. Тут важливо не зациклюватися, не сидіти склавши руки, не дивитися в одну точку і не нюхати клей із мішком на голові під красиву і тужливу мелодію "Я хочу бути з тобою".

Творчий підхід має бути у всьому. Американці, наприклад, вважають, що не варто калічити себе і ще когось живого, краще розтрощити щось неживе -- помешкання, вазони, автомобіль, її гардероб. Потім виїхати на край землі і почати стирати в пам'яті всі минулі серії. Дуже допомагає втеча в іншу реальність, наприклад, на справжню війну -- це ефективно знімає напругу в голові. Такий варіант був дуже популярним ще в часи Лермонтова. Хоча іноді таку втечу буває важко реалізувати. На всіх у наш прогресивний час воєн не вистачає, а в локальних конфліктах мало романтики, зате чимало стрілянини з усіх видів зброї.

А якщо серйозно, то розлучення -- це випробування чоловічої і жіночої психіки. Зрада є зрадою. Катастрофа. Удар у спину. І ніщо не лікує від цього. Тільки час. Це як хвороба, яка або зламає вас, або зробить сильнішим, відкриє очі.

Перші сто днів -- це справжнісінька шизофренія. Найважче зупинити пластинку, яка крутиться у вас в голові. Щодня на вашому екрані в пам'яті прокручуються минулі епізоди вашого спільного життя -- помилки, перемоги, радості, розчарування. Навіть сірі будні. Банальності, які тепер здаються чимось глибоким і значним. Містикою віє від двозначностей, на які раніше ніхто не звертав уваги. В світлі нових відкриттів увагу звертаєш на все. Це жах, який не можна зупинити.

Минуле не відпускає, воно ніяк не може перейти в стан теперішній. Всі ваші зусилля спрямовані на те, щоб забути все, дають протилежний результат. Чітко ви бачите те, що було, і не маєте зеленого поняття, що робити з власним життям далі. Живете за інерцією.

Ви не можете спати. Хочете відключити систему, а не можете. Ви переглядаєте кіно із заплющеними очима.

Кожен виходить зі штопору по-своєму, кожен по-своєму перетинає це мінне поле своєї долі. "Два місяці я пив пиво і дивився в телевізор. Добре, що був мертвий сезон і не треба було іти на роботу". Але дуже часто чоловік так і не виходить зі штопору.

Справа навіть не в алкоголізмі чи наркоманії, залежності від медичних препаратів. Справа в психологічній залежності: відчуття "я -- жертва" так і залишається на все життя.

Хтось чинить простіше і примітивніше. Знаходить іншу жертву й паразитує на чиїсь доброті та жалості. Створює ілюзію не те що нормальності, а щастя.

Але немає рецептів, які дають відповідь, як вийти з ненормальної ситуації. Найчесніше відразу поставити під удар свою психіку. Випити відро кислоти. Не зупиняти пластинку в голові -- нехай крутиться, скільки хоче. Настане час, і вас почне нудити від власного образу жертви, від безкінечних повторів минулого, якого вже не переписати і яке не змінити так, щоб воно вплинуло на сьогодення. Настане такий день, коли ви подивитеся на світ і подумаєте: "Баста, а що буде завтра?". Вам більше не захочеться жити минулим. Ви повернетесь у сучасне. Ви пройшли, пережили цей ураган.

У кожного свій часовий графік. Його неможливо прискорити чи сповільнити. Немає кращих чи гірших способів -- кожен сходить із глузду по-своєму. Головне -- не зациклитися на думці: вони всі такі. Ні, не всі такі. І ми не такі. Просто небо посилає нам випробування, щоб перевірити, наскільки ми сильні. Виживають сильніші. Зрада найближчої людини -- це жорстоке випробування, удар долі. Тільки життя не закінчується сьогодні і завтра. А ті, хто нас залишив, не вартують того, щоб ми через них сходили з розуму. До того ж завжди можна знайти причину чи людину, заради якої і варто жити.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Нова міська влада 
  ·  Леннокс Льюіс їде до Києва 
Погляд
  ·  Справу Ґонґадзе "похоронять" 
  ·  Світ проь Україну 
  ·  Любомир Гузар спілкується з єпископами Європи 
  ·  В облраді воювали нардепи 
  ·  Гайдучка "погнали" 
  ·  Гудима пропонує Кендзьору об'єднати сили 
Поступ у Львові
  ·  Педагогічний пікет 
  ·  Львівщина захлинається в наркотиках 
  ·  Краще не хворійте -- нема кому лікувати 
  ·  Залізничники обікрали залізницю 
  ·  Операції ''Зброя'' 
  ·  США представлять у Львові VIP-проект 
  ·  Молодь виховаємо неформально 
  ·  Оля ГОВЕНКО 
  ·  Меморандум громадського форуму порятунку Львова 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  ПРП на межі розколу 
  ·  СОТ насторожилась 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у світі
  ·  Туреччина шокувала правозахисників 
  ·  Туристичний маршрут "Залізна завіса" 
  ·  Соратника Буша звинувачують у змові 
  ·  Кінець перемир'ю 
  ·  Гори сміття в Новому Орлеані 
  ·  У Швеції -- новий звичай поховань 
Арт
  ·  Оксана Кровицька: Зі сценою пов'язані найкращі миті мого життя 
  ·  Надія ОЛЕЙНЮК: Царські врата ми показуємо вперше 
Нарис
  ·  Розлучення 
Соціум
  ·  Стадіон на чиновницькому папері 
Спорт-Поступ
  ·  Клин клином вибивають 
  ·  Сюрприз "Артмедії" в Порто 
  ·  Блохін називає склад 
  ·  Призові для "Малютки" 
Пост-Factum
  ·  Музика у мобільному форматі