BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Політика.    Економіка.    Арт.    Постаті.    Репортаж.    Наука, медицина.    Пост-поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
29 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Постаті  » 

___________________________________________________________________________

Юрій МАКАРОВ: Секс у Києві є!
''Ну кого і чого я можу навчити?''
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА
 
Коли розмовляєш із 50-річним чоловіком про секс, почуваєшся дещо ніяково. Особливо якщо тобі двадцять із хвостиком. Та ще й коротеньким. Це чимось нагадує соромливі (не плутайте із сороміцькими) розмови з батьками про тілесне кохання. Коли вони плутано та нерозбірливо бубонять щось собі під ніс про капусту чи метеликів, шукаючи на стелі порятунку для своїх очей. І дарма, що вже давно живемо в іншій епосі, з іншими потребами, коли батьки твого коханого вірять, що після року зустрічань ви марнуєте вільний час у бібліотеках чи парках, що любите одне одного суто платонічно (але ж Платон був гомосексуалістом!). Мені від цього смішно.

Юрій Макаров -- усе-таки людина минулого покоління. У цьому загалом немає нічого поганого, але не обманюйте себе: у його новій книжці "Секс и город Киев" сексу як такого просто нема. Є те, що "до", і те, що "після". Є манірне кокетство та компліментарне ставлення до жінки. Є багато чого, окрім безпосередньо життєдайного процесу.

-- Пане Юрію, Ви привезли до Львова вже нашумілу в Києві книгу "Секс и город Киев". Розкажіть, що спонукало Вас до такої відвертої сповіді?

-- Книга "Секс и город Киев" народилася випадково кілька років тому. "Женский журнал" запропонував мені написати коротеньке есе на тему "Чоловічий погляд на жіночі проблеми". Пам'ятаю, за радянської влади у журналі "Наука и жизнь" було надруковано "20 порад діловій людині". Головним було правило: "Навчися казати "ні". Це до того, що так цього і не навчився. І коли мені пропонують якусь авантюру, то замість того, щоб сказати: "Даруйте, у мене немає часу. Та й це не моя справа", -- кажу: "Добре". А вже потім думаю: навіщо я погодився?!

Я думав: як можна позбутися елементу навчання. Бо ж коли дорослий чоловік розмірковує про жіночі проблеми, у цьому є певна претензія на те, що він дуже добре на цьому знається. Потрібно було вибудувати дистанцію між фізичним тілом, реальною особою і ліричним героєм, від імені якого йтиметься. Я почав бавитися у цю дивну гру. Як не дивно, але "Женскому журналу" це сподобалося. І вони замовляли мені статті одна за одною. Аж поки я не сказав: досить. Я вже вичерпався. І не можу говорити про жіночі проблеми. Ще трохи, і я взагалі не зможу дивитися на жінок. Не можна перетворювати хобі на професію.

А потім я розмовляв із головним редактором "Фоліо" і сказав: "Є такий корпус тексту. Може, хочете?". Він відповів: "Подумаю". І я зрозумів, чому він так сказав. З одного боку, "Фоліо" береться за різні проекти (вочевидь, вони також не вміють казати "ні"), а з іншого, це ж треба продавати. Як експеримент запропонували назву "Секс и город Киев". Звісно, така назва натякає на однойменний серіал про секс і місто Нью-Йорк. Розумію, що певною мірою це несмак. Цілком усвідомлюю. Й до того ж це -- містифікація, а простіше кажучи, брехня, тому що сексу в книжці нема. Є те, що до "того", та те, що після "того", але безпосередньо "цього" -- ні. Вважаю, що тут вже напевне не можу бути експертом.

-- Чи не хочете сказати, що сексу в Києві насправді нема?

-- Секс у Києві, безумовно, є. Питання в тому, чи ми з ним збігаємося у часі та просторі. А якщо так, то чи може це бути цікаво комусь, окрім нас? Але з власного досвіду, з досвіду своїх знайомих та знайомих знайомих, а ще з реплік свого товариша Данила Яневського я роблю висновок, що секс у Києві таки є. Але чи це питання літератури? Майже ніколи. Бо коли ти хочеш про це писати, значить, у тебе в житті щось не склалося. Отже, реалізуєш свої фантазії у паралельному просторі.

-- Але ж наявність сексуальних сцен напевне підняла би рейтинг книжки. Свідомо не використали такого піар-ходу?

-- І без мене гравців на цьому майданчику достатньо. Коли я ще був молодим сержантом, на такі речі люди велися. А сьогодні всі все знають -- читали, бачили, брали участь, робили. Кого і чого я можу навчити? Але якщо говорити про якісь менш механічні речі, то, власне, мій досвід стане у пригоді. Якщо цікавитися лише сексом, можна дуже швидко вичерпатися. Але якщо говорити про те, що "до" та "після"... Та й тут значно менше конкурентів. Скажіть мені, хто в сучасному українському літературному процесі зосереджено пише про кохання?

"Сльози і соплі -- не головний атрибут кохання"

-- Може, для початку визначимося із тим, що ж таке кохання?

-- Розуміння кохання залежить від смаку, виховання та, зрештою, темпераменту людини. Сльози та соплі -- зовсім не головний його атрибут. Кохання -- це велика робота. Тримати об'єкт пристрасті у полі зору, коли він (чи вона) є поруч та коли нема. Завжди пам'ятати про неї, думати. Дивитися на світ не лише своїми очима, але й очима коханої людини. Боятися її втратити. Не стомлюватися милуватися. Навіть коли ви вже багато років знайомі, щоранку розглядати її сонне обличчя.

-- Дозволю собі зробити комплімент: пане Юрію, Ви дуже звабливо виглядаєте на обкладинці...

-- До речі, ця обкладинка також продукт певного непорозуміння. Розповім історію. Для одного з чоловічих журналів робили фотосесію. Мене відвезли до дорогого бутіка, де я був уперше і востаннє в своєму житті. Підібрали мені костюм, що коштує майже стільки, скільки півавта, яким я приїхав, краватку, вартість котрої щонайменше така, як колеса від того ж авта. Вийшло те, що вийшло. Але потім фотохудожник вирішив, що обличчя надто розмите, тож вирішив доліпити до костюма голову з іншої фотографії...

-- Який найприємніший комплімент Вам доводилося чути?

-- Мені часто говорять, начебто я кокетую з жінками, коли кажу, що вони розумні, а подеколи навіть розумніші за чоловіків. Адже насправді жіночий склад розуму дає більше можливостей для того, щоби бути розумним. Хоча це не означає, що кожна жінка використовує ці можливості (designer bags online)? Коли ти не ділиш якусь річ на кавалки, а дивишся на неї загалом. Це схоже на осяяння. Ти шукаєш щось складне, а насправді воно на поверхні. Такий погляд властивий жінкам. І цьому нам, чоловікам, слід у них учитися.

-- Чи маєте, пане Юрію, заповітну мрію?

-- Коли я розпочинав бігати, у мене був учитель. Він навчав мене, як потрібно правильно дихати, з якої дистанції слід розпочинати. І якоїсь миті я запитав його: А що мені тепер робити? Я здолав потрібну дистанцію, що далі? Бігти швидше? Адже потрібно якось удосконалюватися...". І він сказав, що мій поступ вимірюватиметься тим, як довго я не залишу тієї справи.

Щодо мрії, то дуже хочеться, щоби стан відданості та вірності справі свого життя тривав якомога довше. А все решта... У мене немає вілли, яхти. Але я не можу про це мріяти. Хтось прагне потрапити до Парижа і там померти, а я там буваю щокілька місяців. Отже, йдеться про стан душі.

"Готуємо новий проект до Дня незалежності України"

-- Ваше ім'я -- це бренд, якому люди довіряють. Скажіть, чи ніколи не було ситуації, що маєте презентувати фільм, котрий, на Ваш погляд, не має достатньої мистецької якості?

-- Таке бувало досить часто. І я намагався у таких випадках не говорити, звісно, що це вже аж таке сміття, але дати зрозуміти, як я до цього ставлюся. І окреслити, кого це може зацікавити, а кого -- ні. Я робив це у делікатний спосіб. Власне, це й було однією з причин того, чому я намагався позбутися функції представлення фільмів. На щастя, тепер мені це вдалося. Сьогодні їх представлятиме разом із Ольгою Сумською Анатолій Ярема. Шкода, що зникла з ефіру його програма "Про кіно". Цілком усвідомлюю, що Федір Бондарчук -- це бренд. Власне, це саме бренд. Але в тому, що він робить, є елемент московської зухвалості та самовпевненості. Я не в захопленні від цього. Анатолій натомість добре знається на кіно. Він це любить.

-- Маєте на думці якийсь новий проект?

-- Ми щойно закінчили документальний фільм про Мазепу, яким я загалом задоволений, що зі мною не дуже часто буває. Починаємо документальний проект на 15 серій до наступного Дня незалежності. 15 років минуло, що за цей час сталося. Буде хроніка, реакція людей, спостереження, інтерв'ю. Фактично говоритимемо про те, що за цей час змінилося, але ми самі цього не помічаємо. Змінилася цивілізація, а нам здається, що все так просто. Такого у новітній історії ще не було. Щоби від абсолютно закритої, безперспективної, тоталітарної системи ми перейшли до вільного попри все життя. Про це якраз варто говорити, думати, знімати, монтувати.

-- Доводилося чути про політику культурного геноциду на українських телеканалах. Йдеться про те, що справді вартісні фільми показують дуже пізно вночі, коли їх вже просто нереально переглянути. Чи вважаєте, що колись ситуація все-таки зміниться на краще?

-- На комерційних каналах ніколи! На громадському телебаченні? Можливо... Якщо колись у нас воно буде. Хоча, мабуть, теж ні. Бо громадське телебачення -- це такий собі ласий пиріг, за який битимуться політики. Якби у нас був такий канал, як "Культура" в Росії... На мою думку, це одна з вершин телебачення загалом. Але для цього потрібно мати нафтодолари чи нафторублі. Має бути дуже заможна держава.

-- І все-таки чи повинне телебачення виховувати глядача?

-- Телебачення не має навмисне його розбещувати. А виховувати повинні мама з татом, бабуся з дідусем, книжки, можливо, перша вчителька. А якщо процес виховання довірити телебаченню, тоді, даруйте, це велика проблема. Моїй доньці вісім років. І мама не дозволяє їй дивитися нічого, окрім мультиків. Лише час від часу, щоби у дитини не складалося враження, ніби вона ґеттоїзована, їй дозволяють подивитися, наприклад, "Няню". Дітям шкідливо дивитися телевізор. Дорослим слід займатися цим селективно, а дітям тим паче.

-- Насамкінець глобальне у певному розумінні запитання: як розцінюєте перспективи розвитку української книги?

-- Зле. Я не маю нічого проти російської книги -- це була би дурість та тупість. Є багато дуже хороших перекладів російською. Але поступ російської книги на наш ринок відбувається від першого дня незалежності. Щороку сотні тисяч витрачають на підтримку сучасних російських видань. Вважають, що це на користь читачеві, проте такий стан справ не дозволяє розвиватися українському видавничому процесу. І навіть те, що відбувається сьогодні на львівському Форумі видавців, відбувається не завдяки, а всупереч. І треба це визнати. Немає жодних передумов для того, щоби українська книжка розвивалася. Уже пізно. Два російські видавництва -- "ЕКСМО" та "АСТ" -- торік інвестували по два мільйони доларів на створення мережі книгорозповсюдження в Україні. Чи знаєте ви бодай одне українське видавництво, яке, в принципі, має оберти у два мільйони доларів?! Так, їм легше: в Росії більший ринок та менша собівартість книги. Але якщо незабаром не буде вжито жодних заходів з боку держави, нічого не зміниться. Залишаться 5% української книги у потоці російських видань. І якщо сьогодні українську книгу ліквідувати з ринку, то за кілька років ніхто й не помітить, була вона чи ні?









» 
Нельсон
МАЙКЛ
 
"Не телефонуйте мені, я сам вам зателефоную", -- сказав найвідоміший і найчесніший політик нашого часу на величезному мітингу в Йоганнесбурзі у вересні 2005-го. Хоча велику політику він залишив ще 1999-го, коли перестав бути першим президентом ПАР. Друзі і соратники, які називають його Мадібою, не впевнені, що Мандела довго засидиться вдома.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кожному за проплатою... 
  ·  Даішників поменшає 
  ·  Тимошенко обідала з Путіним 
  ·  Прожитковий мінімум збільшать 
Погляд
  ·  "Пора" запитань 
  ·  Із ЧАЕС крали ядерне паливо 
  ·  Готуйте гаманці, автомобілісти 
  ·  "Криворіжсталь" -- попит зростає 
  ·  Солодка парочка -- Партія реґіонів та БЮТ 
  ·  Ющенко приїде до Львова 
  ·  Качура призначили, Куйбіду сватають 
  ·  Будні -- для роботи, неділя -- для туризму 
  ·  Перфоменс біля Юрія-Змієборця 
Поступ у Львові
  ·  Гроші освітянам колись дадуть 
  ·  Облраді не вистачає часу 
  ·  Електрички – збиткові 
  ·  Про ціни в законі 
  ·  Турки "піднімають" Буський район 
  ·  Коментарі щодо ситуації з відставкою Буняка 
Поступ з краю
  ·  Від лідера Майдану до лідера нації 
  ·  НФЗ скоро буде в держави 
  ·  Безсмертний осиротів 
  ·  Порошенко гірший, ніж Медведчук 
  ·  Богатирьова не буде біля Литвина 
Поступ у світі
  ·  Тимчасовий прем'єр? 
  ·  Довга дорога Туреччини до ЄС 
  ·  Опозиція Білорусі готується до виборів 
  ·  "Зірку Абу-Грейб" пожаліли 
  ·  Тривога у варшавському аеропорту 
Інтерв'ю
  ·  Емануель ТОД: Треба, аби Польща забула про Україну 
  ·  Здіслав КРАСНОДЕМБСЬКИЙ: Автоматично нікого не візьмуть 
Політика
  ·  Камо грядеши, Україно? 
Економіка
  ·  Дешевого газу не буде 
Арт
  ·  Форум псують дилетанти 
  ·  Рок у Львові є. Його не може не бути 
  ·  Фан-зона для фанатів Вакарчука 
  ·  Анімаційне свято для дітей і не тільки 
  ·  Голівудська криза середнього віку 
  ·  КОРОТКО 
Постаті
  ·  Юрій МАКАРОВ: Секс у Києві є! 
  ·  Нельсон 
Репортаж
  ·  Місто мертвих фонтанів 
Наука, медицина
  ·  АРВ-терапія -- занадто дороге задоволення? 
  ·  Історія вакцини 
  ·  Із інфекціями наввипередки 
  ·  Повір, що не болить, і не болітиме 
  ·  Науковці хвалять каву 
  ·  Еволюція людського мозку триває! 
  ·  Неприємні спогади можна заблокувати 
Пост-поступ
  ·  Львівські обсервації 
  ·  Гроші чи закон? 
Спорт-Поступ
  ·  Сподівання на хет-трик 
  ·  Де спалахують зірки 
  ·  Історична перемога "Туна" 
  ·  Анатолій Тимощук подався в журналісти 
  ·  Без падінь немає перемог 
  ·  Коли за спиною крила 
Пост-Factum
  ·  Перший мільярдер світу