У дні Форуму видавців, який з шумом і гамом віддзвенів у нашому місті, пощастило недовго поспілкуватися із відомою українською письменницею Марією Матіос. Хоча наша розмова видалася недовгою, та враження від спілкування залишилися найкращі.
-- Пані Маріє, яке враження від цьогорічного перебування у Львові?
-- Письменник в Україні ніде не може відчути себе такою зіркою, як у Львові, а особливо під час Форуму видавців. Але Львів -- місто дуже вибагливе щодо смаків, авторів. Кожному письменникові, який презентує себе у цьому місті, треба добре думати перед тим, як щось пропонувати читачеві.
-- Чи не вважаєте неприродним такий ажіотаж навколо книжки протягом декількох днів (саме у дні Форуму видавців)? Хіба не кращою є щоденна, нехай і менша, природна цікавість до книги?
-- У вашому місті, а особливо в дні форуму, сконцентрована вся Україна, і тут можна найкраще провести моніторинг смаків, запитів щодо книжок і літератури. Ажіотаж навколо книжки не може бути щоденним. Звичайно, у людей повинна бути потреба читати щодня, але це не означає, що автори і читачі повинні перегравати. У Києві не можлива акція такого масштабу.
-- Де найбільше читають твори Марії Матіос?
-- Мені дуже приємно, що не можна визначити якогось одного реґіону, де мої твори є популярними. Стабільно мої книжки викликають зацікавлення у західному реґіоні, але окрім того, надзвичайно зворушливим і незрозумілим є те, що "Солодка Даруся" мала попит у Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Полтавській, Чернігівській областях. Своїми книжками я хіба ще наразі не присутня у Криму. Можу порівняти себе із "Київстаром" -- покриття у всій Україні.
-- Як можете оцінити ситуацію на українському книжковому ринку (на власному досвіді)?
-- Якби кращою була організація системи розповсюдження, мої книжки могли б бути у кожній книгарні у всіх обласних центрах. Зараз доступ письменника до читача перекритий. Звичайно, це не стосується російськомовної книги.
-- Кілька слів про Вашу нову книгу. Про що вона?
-- Щодо моєї нової книжки, скажу одне: її треба читати. Не хочу коментувати її наперед, щоб не давати ключа до її прочитання. Я її сама означую як психологічну розвідку. Це не "Солодка Даруся", це -- "Щоденник страченої". Я буду дуже рада дізнатися, яке враження вона справила на читачів, чи її сприйматимуть так, як я того прагнула, чи буде якась інша інтерпретація.
Цьогоріч письменниця запропонувала читачам свою нову книгу-психологічну розвідку "Щоденник страченої". У цій книзі письменниця демонструє елементи психологічного трилера, у якому день у день, рік у рік звучить сповідь закоханої людини. Усю цю муть, як пише сама Матіос, за назвою щоденник життя розумна людина могла би помістити в п'ятеро-десятеро слів: народилася -- любила -- страждала -- народжувала -- втрачала -- мучилася -- вмерла. А Марія Матіос аналізує, досліджує, намагається збагнути... Але жодна навіть найрозумніша книжка, найчесніший щоденник не може ані відтворити, ані замінити смаку і сенсу самого життя. Легка мова, цікаві події, близькі багатьом переживання -- усе це присутнє у новому романі. Через книгу пролітають краєвиди від Києва до Ворохти, від Яремчі до Ужгорода.
Книгу варто прочитати і тим, хто живе безтурботно, і тим, для кого шалене життя "страченої" близьке і зрозуміле.
Про автора
Марія Матіос народилася в с. Розтоках на Буковині. За освітою -- український філолог, за покликанням -- добровільний народознавець. Поет, прозаїк, публіцист.
Автор поетичних книг "Сад нетерпіння", "На Миколая", "Десять дек морозної води", романів "По праву сторону твоєї слави", "Учора нема ніде", повістей "Млин мерців", "Кілер для жінки в дзеркалі". Твори друкували в Україні, Канаді, США, Японії, Словаччині, Росії.
Живе у Києві.
Книжку Марії Матіос "Солодка Даруся" дехто вважає одним з найкращих творів 2004 року -- наповнена свіжою, природною українською мовою, не просякнута негативами міста. Коли її читаєш, то зовсім не хочеться, щоб вона закінчувалася. Автор із надзвичайним умінням психолога заглиблюється у душу селянки, яку всі люди в селі вважають божевільною і кличуть для пристойності "солодкою".
У її доробку -- п'ять прозових книг: глибоко психологічне "Життя коротке", жорстка "Нація", перший сучасний смачний кулінарний "Фуршет від Марії Матіос", еротичний "Бульварний роман" і нарешті -- трагічна "Солодка Даруся".
Член Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників. Лауреат літературної премії "Благовіст" та Премії імені Володимира Бабляка (в галузі публіцистики). Книги "Життя коротке" та "Нація" висували на здобуття Шевченківської премії.
2005 року вона -- лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка за роман "Солодка Даруся", із цією ж книгою -- переможець конкурсу "Книга року -- 2004". Вона має некоронований титул "найпліднішої письменниці України". |
