BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Репортаж.    Поступ для чоловіків і жінок.    Інтерв'ю.    На канапі.    Теле-візії.    Історія.    Бренд.    Кулінарія.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія  » 

___________________________________________________________________________

ЗАТИШОК СЕХІНА
Епізод з часів московської окупації в Галичині
Максим БРИЛИНСЬКИЙ
 
Це було ще в романтичних початках світової війни. В золоту осінь 1914 р.

По перших легких побідах австрійська армія відступала на цілій лінії. Несла зі собою жах перед невідомим і паніку, страхіття масових арештів і божевільних екзекуцій.

Від північного сходу наближався гук гармат. Товпи втікачів збільшували паніку. Стрімголов втікало цивільне населення залізницею, підводами і піхотою. Люди сходили просто з глуздів. Не можна цього інакше назвати, коли показалося наприклад, що один інтеліґент-втікач, який приїхав з одною тільки невеликою валізкою, мав у ній замість найдорожчих річей саме тільки білля і ковнірці й то брудні.

Про російські війська несла слава просто неймовірні вістки. Небилиці про сироїдів (мовляв, їли сире м'ясо), або про вояків з одним оком, находили своїх віруючих, що з повним переконанням поширювали ці вістки далі, підливаючи їх своїм сосом.

І врешті одного прекрасного передполудня заграли гармати під містом. Істерична метушня заволоділа товпою. Отворені уста, нащурені вуха і смертельна білизна лиць чекали розв'язки. Десь за містом били скоростріли, тріщали кріси. Вулицями переходили швидко австрійські відділи, десь із завулка вирвалася ґальопом селянська фіра, на якій сиділо трьох запорошених піхотинців зі скорострілом. Пігнали за ріку. На одному передмістю зачало горіти. Ще розірвалося кілька шрапнелевих сальв -- і врешті втихло.

Вулицею від моста показалася козацька стежа. Усе, що було на ринку, почало стрімголов втікати і ховатися по брамах. З грюкотом замикалися жалюзі склепових вистав.

Стежа їхала кроком. Напереді серединою вулиці їхав височенний козарлюга зі шаблею в руці, за ним два їздці з крісами спертими прикладом на коліні, потім знову один, знову два. Розглядалися зірко на боки, по вікнах кам'яниць і перед себе.

Вулицею з другого передмістя впала вже чвалом друга стежа. А потім вже з трьох боків валилася на ринок кіннота. Якась команда -- і на усі боки, в усі вулички поїхали стежі.

Місто мов вимерло, тільки з-поза замкнених вікон видніли перестрашені лиця, що моментально скривалися, коли козак глянув у вікно.

Їхали козаки. Ця славна і ославлена кіннота в одностроях чужих Европі. На миршавих, але витривалих кониках їхали їздці на невиданих сідлах, подібних до шкіряних подушок, всередині перетягнених ременями, з довгими піками. Лиця, як усі інші, деякі бородаті, добродушні. От в'їхав козак на подвір'я, води шукає. Хтось відважніший виходить з дому.

-- Хазяїн, води!

Вже була вода і молоко, і з'їсти знайшлося, і закурити. Гм, не так воно страшно, як оповідали. Вже козак хоче сідати на коня.

-- "Хазяїн", сколько часов?

"Хазяїн" глянув на нього нерозуміючими очима. Щойно простягнений палець козака пояснив йому, що бравий кавалерист питає за годиною. Услужна рука витягнула годинник, але до нього простягнулася рівночасно друга рука, тепер вже козака, шарпнула і впустила його в бездонну матню козачих штанів.

-- Спасіба! Сам пасматрю! -- скочив на коня -- й вже його не було.

І ще того вечора розповідали про подію, як з романтичних середньовічних часів. З головними силами і зі штабом в'їхав до міста командант, полковник Сехін. Коло магістрату зчинив страшенну бучу. Від прикликаного посадника жадав віддачі ключів міста. Довго не розумів ні перестрашений посадник, ні батьки міста, про що йде загніваному полковникові. Згодом вияснилося, що він чекав на чолобитню від управи міста з тим, що вона мала передати йому ключі, як символічне віддання міста на ласку побідника. Задумалися бідні батьки міста, як би догодити романтичному козакові. Врешті знайшли десь великанський, заржавілий ключ і посадник з відпоручниками пішов з поклоном до кватири, в якій вміжчасі зупинився полковник. Крім цього мусіло місто зложити до 24-ох годин поважну контрибуцію.

А потім поплило життя міста під карпатським фронтом з вічним несупокоєм, а то й з панікою, з постійними перемаршами численних російських військ. Йшли маси здорового, добре відгодованого і вбраного вояцтва. На західнім передмісті, недалеко команди штабу, високо стирчали щогли військової радієвої стації. Здалека приглядалися невидальщині цікаві цивілі. Від гір гуділи гармати, йшли транспорти ранених.

Була війна

А тимчасом лицарі нічного промислу промишляли на свій лад. Хоч зарядження і загрози були дуже гострі, це їх не відстрашувало. Нераз йшли на виправи -- а опущених мешкань було чейже так багато -- разом з бравими козаками. Не помагала так звана цивільна охорона міста, що озброєна тільки палицями була безрадна не то перед вояками, але й перед цивільними грабіжниками. Все таки не один з них попадав до арешту. Йшли в холодну головно жиди (спеціяльний сентимент!) за те, що не хотіли приймати рублів по означеному курсі, що підбивали ціни товарів, що ховали товари.

За такі провини була тілесна кара й то публична. Для відстрашення.

В одному куті Ринку напроти магістрату стояв кіоск з часописами, тютюном, содовою водою і т. д. Цей кіоск творив наріжняк скверу, який біг здовж цілого боку базарного квадрату. Цей наріжняк, зараз біля кіоску, був місцем екзекуцій.

І те місце називалося популярно: затишком Сехіна.

Що кілька днів перед полуднем, коли на Ринку був найбільший рух, виводили під ескортою арештантів. Два з них несли лавку, яку потім з парадою відносили до магістрату. При екзекуції стало був присутний сам командант міста полковник Сехін. Деліквента, який мусів сам спустити штани і покластися на лавку тримало двох маґістрацьких посіпак. Екзекуцію переводив козак, бив шкіряною нагайкою. Найменше було п'ять ударів, найбільше -- п'ятнадцять. Цікава публика все масово приглядалася таким екзекуціям.

Одного разу -- а вже були морози й сніг лежав -- коли привели до екзекуції більшу партію арештованих, а козак бив винятково жорстоко так, що кожний був покривавлений, зачала товпа викрикувати і напирати на ескорту. Готові до стрілу кріси, мабуть, були би небагато помогли, бо товпа вже була роз'ярена і підбехтана, і хтозна чим воно було би скінчилося для цілого міста, але на, щастя, хтось впав на помисл закликати пожежну сторожу. Ґальопом приїхав віз з бочкою і пожежник зачав з видимою приємністю поливати публику водою зі сикавки. Усе розбіглося з криком і сміхом. Але екзекуцію перервали.

А другим разом дзвенів на Ринку підчас екзекуції сердечний сміх!

Як звичайно, в затишку Сехіна станула партія деліквентів. На перший вогонь пішов якийсь жид. Пручався, кричав, не хотів кластися на лавку. Рознеґліжували (роздягнули до білизни) його насилу, поклали на лавку, один маґістрацький пахолок сів йому просто на карк, взявши голову жида між ноги, а другий тримав кріпко за ноги. На Ринку тихенько. Десь з товпи дався чути оклик: "не вільно бити!" -- і перестрашений власним голосом завмер. Полковник Сехін флегматично курив папіроску. Коло деліквента станув козак, що мав бити. Високий, як смерека, чорний на лиці, як жук, широкий в плечах і тоненький в поясі, як оса. В руці густо плетена шкіряна нагайка. Варта було обсервувати його, коли бив.

Коли би ляїкові (комусь недосвідченому) казали це зробити, то, напевне, розкарачився би, як дроворуб, розмахнувся би цілим тілом і бив би з-за плеча. І нічого був би не зробив, бо ремінь впав би серединою. Так як дівчина метає камінь. Тоді ціле її тіло є в русі, а камінь впаде обов'язково бодай на 10 метрів в бік від мети.

По цьому козарлюзі видно було старого практика. Легенько махнув нагайкою. Видно пробував, чи рука і ремінь ходять легко. Коли деліквент був готовий до операції, станув собі з боку, легенько піднявся на пальцях ніг, одним лискавичним рухом зігнув праву руку в лікті і спустив нагайку. Аж свиснула в повітрі, а рівночасно трісла шкіра -- впоперек "сидження" арештованого виступила кров. Несамовитий зойк роздер повітря, але вже впав другий і третій удар. Кожний удар -- це була кровава пасмуга.

Видно біль і страх були великі, бо нужденно збудований жид знайшов в собі тілько сили, що шарпнувся, звалив обох пахолків, що його тримали і з переразливим криком і зойком впав на сніг. Пахолки скочили, як британи (мисливські пси), на свою жертву, але вже товпа загуділа, і полковник казав деліквента пустити. Врадуваний жид зірвався зі землі, навіть не упорядкував одягу, тільки так, притримуючи штани руками, зачав втікати.

Збоку стояла опасиста жидівка зі зложеними руками на великім череві і мелянхолійно кивала головою з жалю, що так збиткуються над вибраним народом. Бідна жидівка, що торгувала зимою яблуками, що їх кидається до квашеної капусти. Ті кислиці мали своїх відборців-смакунів. Ціле відро тих кислиць у зимній воді стояло коло її ніг.

Надбіг жид зі штанами в руках. Мабуть рани дуже його пекли, бо коли побачив відро зі зимною водою, не надумуючися, сів на начиння. Мабуть кислиці йому не перешкоджали, а зимна вода добре робила, бо лице роз'яснила блаженна усмішка а з отворених уст добувся оклик полекші: "а-а" -- так, немов би відчував насолоду гарячої погоні. Жидівка в крик, бо збавив їй увесь товар, врешті жид встав, позапинав штани і побіг домів. А жидівка вилляла закривавлену воду, при студні сполокала яблука, налляла свіжої води і далі захвалювала свій товар:

Кислиці, свіжі кис-ли-и-ці...

Публікація Юрія ВИННИЧУКА









» 
Довкола Святої Марії Магдалини
Ігор МЕЛЬНИК
 
Костел Св. Марії Магдалини є найдавнішою будівлею дільниці, яку згодом назвали Новим Світом. Його почали будувати ченці домініканці на початку XVII ст. В цій околиці ще у XVI ст. мав свій фільварок львівський патрицій та доктор Еразм Сикст. Його іменем колись була названа вулиця -- Сикстуська (тепер Дорошенка).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  "Платиновий" рекорд "Океану Ельзи" 
  ·  Афера на 39 мільйонів 
Погляд
  ·  Кучма набрався сміливості 
  ·  Гроші для освітян є! 
  ·  Львівські бютівці створюють музей Тимошенко 
  ·  СІЗО: продовження 
  ·  На "Молодість" приїдуть Вайда і Зануссі 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Автоперегони на Сахарова 
  ·  Не всі підприємства погасили борги за газ 
  ·  Посадовця спіймали на гарячому 
Поступ у Львові
  ·  Страйк на носі 
  ·  Соснівчани проти! 
  ·  Кому служать чиновники від освіти? 
  ·  Радар ловитиме ще й даішника 
  ·  Пам'ятаймо... 
  ·  Допомога -- реальна! 
  ·  Фінуправління вимагає спростування 
  ·  День народження Крушельницької 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Лицарі кабмінівського столу 
  ·  Росіяни передумали 
  ·  Коновалюка викинули 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Хитрий ''Лукойл'' 
  ·  ХМАРА: Юлія Тимошенко має великі задатки диктатора 
Поступ у світі
  ·  Ходорковському не дали стати депутатом 
  ·  Ураган на замовлення 
  ·  Туреччина шокована 
  ·  Теракт у Білорусі 
  ·  Чорні часи Америки 
  ·  Шрьодер і Меркель не домовилися 
  ·  Ох ці діти 
Репортаж
  ·  "Первоцвіт" 
Поступ для чоловіків і жінок
  ·  Колір чоловічого манікюру 
  ·  Епоха корсетів 
Інтерв'ю
  ·  Наталя НІКІШИНА: Втрачаємо геніїв 
На канапі
  ·  На подвір'ї 
Теле-візії
  ·  Люба Сорокіна: Я на ТСН із першого дня 
Історія
  ·  ЗАТИШОК СЕХІНА 
  ·  Довкола Святої Марії Магдалини 
Бренд
  ·  НАЙК 
Кулінарія
  ·  ...Розмарин, розмариночки, розмарин -- зіллє, віночки! 
Спорт-Поступ
  ·  Галицька зірка -- найяскравіша 
  ·  Повний крах чемпіонів 
  ·  На кону -- кар'єра 
  ·  Запланований провал 
  ·  Рецепти приворотного зілля 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР