BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Арт.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
21 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львів'яни  » 

___________________________________________________________________________

Поляки Львова зберігають ідентичність
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
Поляки Львова. Молоді чи старі, поважні чи веселі, але з гідними обличчями щонеділі протягом багатьох століть відвідують Катедру чи костел Святого Антонія. Ці люди люблять своє рідне місто, вони, незважаючи на лихоліття тоталітарної епохи і матеріальні негаразди сьогодення, не виїхали зі Львова, а залишилися тут, щоб жити і виховувати дітей у дусі польських традицій. Про львівських поляків початку ХХІ століття "Поступу" розповіла Ірена Масальська, головний редактор двотижневика Gazeta Lwowska Товариства польської культури Львівщини.

-- Пані Ірено, скільки на сьогодні залишилося у Львові поляків?

-- За підрахунками самого Товариства польської культури їх може бути в межах 30 -- 35 тисяч. Останній перепис населення незалежної України дуже занизив дані (за переписом грудня 2001 року у Львові налічується 0,9% польського населення, тобто близько семи тисяч. -- І. Л). Я сама у Статистичному управлінні ознайомлювалася з даними перепису і виявила неточність, яка, щоправда, стосується не Львова, а Львівщини загалом: не вказано, що поляки живуть, наприклад, у Мостиськах. Це взагалі абсурд, бо у Мостиськах є польська громада, і якщо би там не було поляків, то хто б збудував у місті польську школу?

-- А може бути таке, що якась частина поляків, виходячи з кон'юнктурних інтересів, вважалася, наприклад за совєтських часів росіянами, а за українських -- українцями?

-- Я думаю, що таких поляків зараз немає.

-- Як змінилася чисельність польського населення Львова за часи української незалежності?

-- Існує таке легальне явище, як репатріація, вона проводилася декілька останніх років, але на сьогодні репатріація поляків з теренів колишнього СРСР охоплює лише тих, які живуть у Казахстані. Зі Львова до Польщі зазвичай легально їдуть на роботу чи навчання, також, одружившись, залишаються там на постійне місце проживання.

-- За останні роки у нас значно знизився життєвий рівень. У Польщі, натомість, -- кращі умови. Чи спонукає це поляків виїжджати з України до Польщі, адже багато хто має там родичів?

-- Масового виїзду до Польщі ми не спостерігаємо. Можна стверджувати, що з 1991 року чисельність польського населення Львова кардинально не змінилася.

-- Ми знаємо, що характерною демографічною особливістю польських родин є багатодітність Цьому сприяють моральні і релігійні засади, католицьке виховання. Скільки зараз в середньому є дітей у польських родинах Львова?

-- Є родини, де є і шість, і п'ять дітей, є родини, де є двоє. Я знаю дуже мало польських родин, де є лише одна дитина. Хоча це перший навчальний рік, коли польські школи набирали лише один перший клас. Вчителі це пояснюють загальною демографічною тенденцією скорочення народжуваності, яка частково стосується і поляків.

-- Чи були від 1939 року якісь процеси асиміляції львівських поляків у російському та українському культурних середовищах?

-- Звичайно, є мішані шлюби, і це нормальне явище. Та, зазвичай, у таких сім'ях часто кожен з батьків розмовляє з дитиною своєю рідною мовою. Таким чином дитина зростає у двомовному середовищі, але так щоби поляки чисто асимілювалися, такого не було. Вони зберігають свою національну ідентичність. Відомий такий вислів, що народ живе доти, доки живе його мова.

-- Щодо збереження польської мови, як вона змінилася тут, у Львові, скажімо, за останні 50 років? Наскільки той батярський сленг, або "львівська гвара", яку ми знаємо з колоритних батярських пісень, збереглася в середовищі поляків у Львові?

-- Звісно, у мові львівських поляків залишилися і raderki (шкільні ґумки до витирання. -- І. Л.) і mleko wscieklej krowy ("молоко скаженої корови" -- вислів з батярських "кавалків" 30-х років відомих Щепця і Тоньця. -- І. Л.). Але під впливом того, що польська мова не має статусу домінантної, як це було перед війною, тут з'явилися українська і російська мови, і очевидно, що є якісь впливи на польську. Я, власне, займалася цією проблемою, навчаючись у Люблінському католицькому університеті. Темою моєї дипломної роботи була "Польська мова у Львові вчора і нині". Впливи української і російської мов відчутні і в морфології, і в лексиці, граматиці та в усіх повних і часткових системах мови. Це єдине, що впливає на поляків як народ у тримовному середовищі, але не може не тішити, що наша мова зберігається і люди хочуть її вчити. Зараз є багато мовних курсів. Так що я думаю, що польська мова тут збережеться.

-- А, власне, ця "гвара львовська", вона існує у чистому вигляді?

-- Звичайно, вона існує. Насамперед найактивніше її використовують у середовищі тих поляків, яким за шістдесят. Ті люди, які закінчили польські школи у Львові, вживають цю мову рідше. Наша інтеліґенція полюбляє у процесі мовлення використовувати ці колоритні "гварові" слівця. Всі наші музичні колективи -- хори і ансамблі мають у своєму репертуарі батярські пісні, це -- невід'ємний елемент історії Львова і поляків загалом.

-- Яким чином Польща та Україна допомагають львівським полякам?

-- Звичайно, є підтримка: і сейму, і сенату, і товариства Wspolnota polska, і Товариства шанувальників Львова. Існує фонд допомоги полякам на Сході, отже вона -- різнопланова. Власне, товариство Wspolnota polska за свої кошти побудувало у Мостиськах загальноосвітню середню школу. У селі Стрілецькому, що розташоване поблизу містечка, понад 90 відсотків населення -- поляки. Там збудували школу-дев'ярічку. Натомість, поляки у Львові не відчувають опіки української держави. Можна сказати коротко, що допомога української держави полякам в Україні не є еквівалентною тій, яку мають від польської держави українці, що мешкають у Польщі. Паритету щодо цього питання немає.

-- Так історично склалося, що на Львівщині були українські і польські села. Де зараз, окрім Львова, поживає найбільше поляків?

-- Наше товариство має сімнадцять реґіональних територіальних осередків на Львівщині. Це зокрема -- Рава Руська, Жидачів, Жовква, Стрий, Самбір, Борислав, Судова Вишня.

-- Пані Ірено, яким є культурне життя сучасних львівських поляків?

-- У нас є Товариство польської культури Львівщини, друкований орган товариства Gazeta Lwowska, яка відновила свою діяльність у 1988 році. При товаристві є два хори: один хор для людей різного віку -- "Ехо", інший хор "Лютня" -- для людей старшого віку. Є капела "Веселий Львів", вони співають батярські пісні, ансамбль пісні і танцю "Веселі львів'яни". У польських школах сворені фольклорні колективи. А родзинкою нашого товариства є дитячий ансамбль "Львівські мікруси" ("мікруси" на батярському сленгу означає "дітлахи". -- І. Л.), він діє при польські групі "Соняшник" в дитячому садочку на вулиці Метрологічній, 14. 2000 року ці діти одержали головний приз на фестивалі кресової культури у Польщі. У нас є також польське товариство шанувальників мистецтв у Львові, при цьому товаристві існує художня школа. Також ми маємо "Радіо Львів", яке виходить у ефір раз на тиждень на радіо "Незалежність". Багато обіцяло зробити для розвитку польської культури у Львові і "Радіоман".

-- Чи правда, що Gazeta Lwowska, яку ви очолюєте, є найдавнішою газетою Львова?

-- Так. Більше того -- Gazeta Lwowska є найдавнішою польськомовною газетою у світі серед тих, які зараз виходять. Я це достеменно знаю, тому що регулярно їжджу на Міжнародний форум полонійних ЗМІ, і там мені цей факт підтвердили. Газета була заснована 1811 року і не виходила лише з 1944 до 1988 року.

-- Який на сьогодні тираж найдавнішої у світі польської видання Gazety Lwowskiej, і хто робить цю газету?

-- Тираж газети розходиться без проблем. Ми намагаємося писати тексти польською літературною мовою, хоча не уникаємо і львівських колоритних "гварових" слів, але здебільшого використовуємо їх у фейлетонах. Колектив наш маленький, окрім мене ще є один журналіст, двоє дописувачів на громадських засадах, ще є секретар і директор з питань розповсюдження. Ми виходимо два рази на місяць, обсяг номера -- шістнадцять сторінок, і вже від червня газета виходить з двома кольровими сторінками.

Розмовляв Ілько ЛЕМКО

Врізки:

Є родини, де є і шість, і п'ять дітей, є родини, де є двоє. Я знаю дуже мало польських родин, в яких є лише одна дитина.

Так, щоби поляки чисто асимілювалися, такого не було. Вони зберігають свою національну ідентичність, бо народ живе доти, доки живе його мова.

Gazeta Lwowska є найдавнішим польськомовним виданням у світі серед тих, які зараз виходять. Це підтвердив Міжнародний форум полонійних ЗМІ.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Перша поразка Ющенка 
  ·  Матвієнко пішов 
  ·  Матвієнко пішов 
Погляд
  ·  Порошенко проходить у п'яти справах 
  ·  Олійник перед вибором 
  ·  Сендак іде в опозицію 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Бонцаревський: Громадяни дедалі частіше звертаються по допомогу 
  ·  Діти підземелля 
  ·  Чому безпорадний суд? 
  ·  Земельна політика буде прозорою 
  ·  Сянок пропонує співпрацю 
  ·  У Верховній Раді побільшало львів'ян 
  ·  Виборчі злочини розглянув суд 
  ·  УГКЦ має інтернет-форум 
  ·  Усім дітям – рівні права 
Поступ з краю
  ·  Політреформа як панацея 
  ·  США не виконують обіцянок 
  ·  Тисячі дітей -- жертви торговців людьми 
  ·  Прокуратура не каже ''так'' 
  ·  Гуртом добре не лише батька бити 
  ·  Привезли –переробили – вивезли 
Поступ у світі
  ·  Чи випадково російський літак впав на територію Литви? 
  ·  Узбекистан карає ''винних'' 
  ·  Черговий вибрик Пхеньяну 
  ·  Кваснєвського звинувачують в корупції 
  ·  У Новому Орлеані знову проводитиметься евакуація 
  ·  Єврокомісари пересідають на велосипеди 
Інтерв'ю
  ·  ОКСАНА ГАВРИЛІВ: Лінгвістика-паталогоанатомія 
Арт
  ·  Сонна вакханалія флейти 
  ·  Літературна контрацепція 
Львів'яни
  ·  Поляки Львова зберігають ідентичність 
Спорт-Поступ
  ·  Перемогами насититися важко 
  ·  Дербі учасників Кубка UEFA 
  ·  Дячук-Ставицький: Воюватимемо на два фронти 
Пост-Factum
  ·  Звинувачення проти майбутнього зятя Юлії Тимошенко 
  ·  На Марс за 20 років 
  ·  КАЛЕНДАР