BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Форум.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:41 24-05-2017 -   Начальника міграційної служби Львівщини відсторонили від посади  
  14:37 24-05-2017 -   У театрі Леся Курбаса тривають заходи до 130-річчя від дня народження  
  13:15 24-05-2017 -   До кінця тижня АТП-1 отримає від «Електронтрансу» ще сім автобусів  
  12:22 24-05-2017 -   Прокуратура підтвердила затримання директора львівського заводу ЛОРТА за підозрою у сутенерстві  
  12:21 24-05-2017 -   На Львівщині внаслідок негоди підтопило садиби  
Україна
  14:34 24-05-2017 -   Затримано 23 екс-чиновника Міндоходів  
  14:32 24-05-2017 -   ГПУ: Януковича у справі Майдану судитимуть пізніше  
  13:16 24-05-2017 -   В Івано-Франківську силовики припинили діяльність конвертаційного центру  
  12:16 24-05-2017 -   У назві села на Волині змінили одну букву  
  11:20 24-05-2017 -   Рада правосуддя люструвала суддю Вищого спеціалізованого суду  
Світ
  12:18 24-05-2017 -   Помер онук Сталіна  
  11:14 24-05-2017 -   Папа Римський прийняв Трампа у Ватикані  
  10:23 24-05-2017 -   В Італії зробили обов'язковими щеплення для дітей дошкільного віку  
  10:8 24-05-2017 -   Британська яхта затонула в Атлантичному океані після зіткнення з китом  
  16:33 23-05-2017 -   У Сенаті Нідерландів розпочалися дебати щодо асоціації Україна-ЄС  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Для чоловіків  » 

___________________________________________________________________________

Сволота
МАЙКЛ
 
Вона так і запитала мене. Красива, сильна, молода жінка, жінка-мрія: "Ну чого ви, чоловіки, така сволота?" І очі в неї в той момент були такі сумні, з відблиском попелу спалених мрій. Такі питання -- як удар. У таких випадках хочеться попросити вибачення не за того одного гада, що образив, покинув, зрадив, продав, а за всіх нас, за чоловіків. І від свого імені особисто сказати щось тепле і зворушливе. Виправити ситуацію. Якось пом'якшити удар долі. Принаймні спробувати пояснити феномен нашого чоловічого сволотства. Є воно, є, і на жаль, його багато, воно ріже очі, воно калічить.

А справді, чому ми, чоловіки, така сволота, якщо вони, жінки, такі ангели, і весь світ такий простий, пухнастий і рожевий, і всі люди один одного розуміють і люблять. Поганих, злих і негарних чоловіків приносять чарівники з Червоної планети Марс і темними, сірими ночами залишають тут, на Землі. Ці недобрі чоловіки п'ють кров і паскудять життя добрим і ніжним жінкам. Жінкам, які ніколи не обманювали і не зраджували.

Цих недобрих чоловіків ніколи не викидали взимку на смітник у віці кількох днів. Не топили в туалеті, щоб вони померли. Вони не росли у великому будинку для покинутих дітей, цій видозміненій казармі, казармі, де якщо і було все (а такого не буває в принципі. Не буває на всіх достатньо їжі, іграшок і солодощів), то не було головного, без чого не виростає нормальна людина -- батьків. Насамперед не було мами. А вони мріяли про неї. Вони марили нею. Вони шукатимуть її, коли виростуть.

У дитинстві їх ніколи не залишали на самоті під новорічною ялинкою, де не було подарунків. Навіть Діда Мороза. А іноді не було й самої ялинки. А вони знали, що вона повинна бути, вони бачили її на вулиці, у вікнах інших осель. Інші діти розповідали про неї, ті, у кого завжди були подарунки. Вони ніколи не почувалися забутими. Коли їх забували забрати з садочка, і пізно ввечері, зрозумівши, що чекати вже немає чого і на кого, вихователька брала їх за руку і відводила додому. Не раз і не два. В такому віці це неможливо забути. Це залишається назавжди. З вами. В пам'яті. Безкінечний марафон болісної пам'яті.

Коли він пішов до школи, його не посадили за одну парту з дівчинкою, в якої було все: красивий пенал, дорога ручка, гарна шкільна форма -- і вона ніколи не дражнила його і не обзивала його і його батьків недобрими словами, словами, які діти часто не розуміють. Жорстокими словами. Хто зітре це раннє розчарування і несправедливість слів і жестів? Потім, коли цей хлопчик стане дорослим чоловіком?

Потім, коли він ішов в армію, на пишних проводах, коли у гостей уже вилазять очі від переїдання, тіла просять відпочинку, але вони ще трамбують пару кавалків ковбаси з пляцками та "ще по сто грамів на дорогу", і починає лунати "Многая і благая літа", вона -- кохана і єдина на світі -- заплаче гіркими і пекучими сльозами, поклянеться чекати його вірно і довго. Листи писати. Вона навіть напише йому одного листа. Коли ж він повернеться з лав "доблесної і непереможної", його на дембелі всі захочуть знати. Навіть сусіди. Бачити, пити з ним і слухати його безконечні розповіді про "войско", дідів і черпаків. Усі будуть йому раді. Крім неї. Вона не має часу, вона виходить заміж, за його друга.

І коли він вийде на фінішну пряму свого життя, він не потрапить у гуртожиток для самотніх, залишених і непотрібних чоловіків, який навіть ззовні нагадує бридку бетонну сірникову коробку з вибоїнами для вікон. Диво функціональної архітектури пізньої совдепії. Світ, де закінчується цивілізація, вода, туалет, чистий коридор і люди з грошима. Примарний світ осіб, які загубилися в часі і просторі, яким просто нікуди більше йти. Жертви економічної перебудови і власної посередності, помноженої на колосальну особисту невдачу. Офіційно скорочені, розлучені, у відпустці за власний рахунок на сто років наперед, вони так і не залишили це пристановище шизофренічних ідей, примарних планів і дрібного обману. Коли настає вечір, вони починають наповнювати коридори, що нагадують шахти, шумом своїх голосів, шурхотом своїх ніг, запахом своїх химерних парфумів, нехитрої вечері і неймовірно дешевого алкоголю. Продавці сигарет, пиріжків, саморобного туалетного паперу, алкоголіки, муніципальні міліціонери і остарбайтери після депортації. Попереду у них старість і тихі "профспілкові" проводи в країну повільних рок-н-ролів.

Їх ніколи не розчаровували жінки. Вони їх просто не знали. Жертви неймовірної самотності. Як мокрі ворони на сміттєзвалищі, вони сидять на своїх брудних матрацах і мріють, мріють, що на них не чекатиме порожня кімната, заставлена державними ліжками і тумбочками. Кімната, де не ступала нога живої жінки. Де запах втоми і розпачу, старих газет і недопитих пляшок. Стіни, обклеєні вирізками з порножурналів і японських календарів для сліпих, створюють ілюзію присутності дами серця.

Вони багато п'ють, майже щовечора, а потім, безсилі, падають на подушку і мріють, що це щось більше, ніж купа пір'я під руками. Це -- жінка. Безуспішно намагаються забутися і викинути з пам'яті зустрічі -- дивні, дикі, тупі, з тими, кого не хочеться бачити наступного дня. З тими, з ким бачитися небезпечно. Для здоров'я. Вокзальні повії, психічнохворі, алкоголічки, наркоманки і, в це важко повірити, одружені німфоманки. Тугі, вимучені спроби розпочати знайомство з якимись древніми, щиро розмальованими дамами, ровесниками їхніх батьків. Їхні руки сухі. Їхні губи не хочуть нічого. Бояться. Вже пізно. Оркестр грає чорне танго, і дами запрошують кавалерів.

Ні, чоловіки, поганіють самі собою, як гриби під пекучим сонцем. Навіть тоді, коли після розлучення їх шантажують: "Даси гроші -- бачитимеш сина". Їх розділила не доля, не закон і не нужда. Поламані сім'ї в океані самотності. Ви розлучені, і ваш батьківський час досить строго лімітований законом. Писаним і неписаним. Просто чиєюсь злою примхою. Перетворені на прохача, ви механічно, із ввічливості, намагаєтеся усміхатися. Ви платите власним приниженням за щастя бачити свого сина. Ви не маєте вибору.

Звичайно, природа внесла свої корективи, і виродків з народження не бракує. Частину забирає лікарня, частину тюрма і зона. Але всю нашу чоловічу прикрість пояснити лише вродженим даром важко.

Ні, не у всьому винні жінки, яких ми зустрічали протягом життя. Чоловіче братство -- також не орден благородних лицарів: людині псують настрій і характер від самого початку, одразу після народження. Одразу від народження ви можете бачити приклад того, як непотрібно робити, і як це тупо -- копіювати чиюсь поведінку. Вже з дитинства розпочинається боротьба за виживання: потрапляєш у такий собі зоопарк, де старші і сильніші принижують і б'ють молодших, забирають у них гроші. Система, державна машина з її лицемірством і брехнею, система, яка виховує в кращому разі байдужість, у гіршому -- сліпу агресію, тупу і нічим невмотивовану. Система, яка виховує відчай приречених здохнути в бідності. Від народження вони вже поставлені в чергу за елементарним хлібом насущним. Їхні таланти не потрібні нікому. Адже вони народилися в імперії злорадства і корупції. Вони відчувають заздрість до тих, у кого є породжені рекламним царством шоколадка, комп'ютер, автомобіль і квиток у вищий світ. Хто вкрав їхнє дитинство, їхню школу, їхній диплом, їхнє нормальне життя?

Не все можна пояснити і зрозуміти. Є просто те, що називається справжнім, елементарним скотством. Воно не має жодного пояснення і пробачення. Це тоді, коли крайніми стають найслабші -- жінки і діти. Коли на них скеровують свою агресію, свою неадекватність і слабість. Коли пропивають все, перетворюючи на жебраків тих, кого повинні захищати і оберігати. Коли зраджують тих, хто віддав їм усе. Це аберація, відхилення від нормального розвитку подій, і воно не має пояснення. Тоді залишається тільки погодитися з нею -- красивою, сильною, молодою жінкою з очима, в яких фатальна втома, з очима, які бачили розлуку, зраду і втрату.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хитра пропозиція дружби 
  ·  Литвин створює свій блок 
Погляд
  ·  Олександр Турчинов звинувачує 
  ·  Світ про Україну 
  ·  Проїзд у маршрутках подорожчає 
  ·  Буняка віддають Києву 
  ·  Французи у Львові 
  ·  Львівських виборців облікуватимуть 
  ·  Австрійці організовують у нас бізнес 
Поступ у Львові
  ·  Буняк -- депутати: знову тайм-аут 
  ·  Тепло львів'янам обіцяють 
  ·  Суду щодо НКП "Галичина" не було 
  ·  Брінклі приїде до Львова 
  ·  Молодь пам'ятає героїв 
  ·  Національні "надбання" Ветеринарної академії 
  ·  Мешканці можуть зачекати? 
  ·  Таємничі та недоступні воскові істоти 
  ·  Бойовий гопак -- ювіляр 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Леся ҐОНҐАДЗЕ: У справі вбивства мого сина нічого не змінилося ні за Кучми, ні з 
  ·  "Україна кримінальна", або У що не вірить Стретович 
  ·  Бюджет -- у парламенті 
  ·  Зварич "наїхав" на політреформу 
  ·  Українці-контрабандисти 
  ·  Новий старий паспорт 
  ·  Наших миротворців вигнали з Іраку 
  ·  Секретаріат скоротять 
Поступ у світі
  ·  Війна добра і зла в Іраку 
  ·  Джорджис Бушис куча 
  ·  Касьянов сказав "так" 
  ·  Щедрий Іран 
  ·  Залізний Арні не хоче йти 
  ·  Злочинця видно з пелюшок 
  ·  Аналітики ЦРУ занадто американські 
Форум
  ·  Знову всіх об'єднає любов до книжок 
  ·  Погляд у майбутнє 
  ·  Про мертвих і живих, і ненароджених... 
  ·  Що говорять гості форуму? 
Для чоловіків
  ·  Сволота 
Спорт-Поступ
  ·  Переможний гол ветерана 
  ·  Вояж по поразку? 
  ·  Шабельний покер хмельниччан 
Пост-Factum
  ·  Брітні Спірс народила сина 
  ·  Тель-Авів – місто сонця