BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ історії.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:54 18-12-2017 -   У Львові чоловік з ножем чіплявся до перехожих з погрозами вбити себе  
  14:9 18-12-2017 -   Поліція розшукує водія, що збив 79-річну жінку у Львові і втік з місця ДТП  
  14:6 18-12-2017 -   Сьогодні у Львові відбудеться театралізована вистава просто неба  
  13:12 18-12-2017 -   У школі в Жовкві проводять службове розслідування через випадок із побиттям учня  
  12:57 18-12-2017 -   Через заборговані зарплати лікарі перекривали у Самборі дорогу  
Україна
  14:52 18-12-2017 -   У Чернігові вкрали 100-кілограмовий бюст Коцюбинського  
  14:52 18-12-2017 -   У Чернігові вкрали 100-кілограмовий бюст Коцюбинського  
  14:15 18-12-2017 -   В Україні подешевшало м'ясо та подорожчав хліб  
  14:8 18-12-2017 -   Гори аскорбінової кислоти під час хвороби не підвищать імунітет - МОЗ  
  13:16 18-12-2017 -   У Києві сало вдвічі дорожче, ніж в інших містах  
Світ
  14:55 18-12-2017 -   У Росії випустили золотий iPhone з портретом Дзержинського  
  13:15 18-12-2017 -   У Польщі знесли черговий радянський пам'ятник  
  11:20 18-12-2017 -   Більше половини британців хочуть залишитись в ЄС, – опитування  
  11:2 18-12-2017 -   Встановлено причину відсутності пари у людей  
  11:1 18-12-2017 -   Користувачів Facebook атакує вірус  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ історії  »  ЕМІГРАНТ

___________________________________________________________________________

Олександр І Баттенберґ і львів’яни
Ігор ЧОРНОВОЛ
 
Олександр І Баттенберґ і львів’яни
Наприкінці серпня 1886 р. Львів жваво обговорював переворот у Болгарії та загадкове зникнення болгарського монарха, князя Олександра І Баттенберґа. Та несподівано галицька столиця стала одним із місць, пов’язаних із далекими балканськими подіями. Бо саме у Львові знайшов тимчасовий притулок володар Болгарії.


Дня 28 серпня 1886 року газета “Діло” писала: “Львів два дні на очах Европи – сміло можна сказати про Львів у вчорашнім і нинішнім дні. Львів в своїх мурах гостит князя сполученої Болгарії. Очі цілої Европи звернені через тії два дні на Львів, бо тут так неждано сконцентрувалася на короткий час справа болгарська. Львів, або як болгари його називають “Лавов”, знайде видне місце в історії болгарського народу, бо у Львові через той короткий час побиту князя має порішитися важне для історії Болгарії і взагалі для справи слов’янської питання: чи князь поверне до Болгарії, куда його взиває народ і войско, чи не поверне”.

У ніч з 20 на 21 серпня болгарські москвофіли увірвалися в резиденцію свого монарха і примусили його, напіводягнутого, зректися престолу, після чого заздалегідь підготована змовниками яхта переправила Олександра І Баттенберґа разом з братом Францом-Йосифом на територію підросійської України. Тут ним заопікувалася російська жандармерія. 26 серпня о пів на десяту князь, позбавлений будь-якого майна та коштів, у супроводі жандармського полковника і “чиновника для окремих поручень” дістався до Підволочиська, звідки вислав телеграму головнокомандувачу львівського гарнізону князеві Вільгельму Вюртемберзькому з проханням про допомогу.

Звістка розійшлася блискавично. Того ж дня Львівський вокзал переповнили міщани, котрі мали намір привітати Олександра І, наїхало й поліції. Особливо зацікавлені купували квитки на поїзд, яким мав би їхати князь, або сідали у вагони на станції Підзамче. Проте князь прибув лише наступного дня. Львів’яни гаряче вітали його, були квіти й патріотичні промови. Маніфестація повторилася біля Французького готелю (тепер – готель “Жорж”), де оселився Баттенберґ. “Князь Александр, – писало “Діло”, – єсть дуже симпатичною особою. Його лице, постава, голос мають в собі дійсно щось імпонуючого. Він числит тепер як-раз 29 літ, єсть високого росту і сильної будови тіла, шатен, з лиця дуже подібний. Лице його набрало вже смаглявої краски, яка властива типам полудневих народів.
Висівши з вагону, виглядав дуже збіджений і змучений, і не диво, бо через 6 днів був безнастанно в дорозі і все під ескортою, без жодної вигоди і кождої хвилі непевний не то о свободу личну, але і о життя. Через 26 годин по виданню його російським жандармам не дали йому ані їсти, ані пити. Одіж на собі у Львові мав дуже убогу”.

У Французькому готелі князя відвідав полковник кн. В. Вюртемберзький. Натомість влада його проігнорувала: у місті не було ні намісника Пилипа Залєського, ні крайового маршалка (так називався спікер Галицького сейму), не відвідали болгарського монарха навіть представники Львівської міської ради. Річ у тому, що в той час австрійський імператор ще був пов’язаний з російським путами Союзу трьох цісарів (австрійського, німецького й російського). Саме тому львівський намісник отримав інструкції з Відня уникати Олександра І Баттенберґа. Що ж, іноді в історії вирішальну роль відіграє випадок. Невдовзі з’ясується, що болгарська криза 1886-1887 рр. поховає Союз трьох цісарів. І коли б Олександр І Баттенберґ прибув до Львова не 1886-го, а 1887-го, то його доля була б іншою.

Зате шляхетське казино зібрало на потреби болгарського монарха 10 тисяч ґульденів, а особливо тепло вітали князя прості міщани. Увечері Марійську площу (тепер – площа Адама Міцкевича) заполонила багатотисячна юрба, котра скандувала ім’я Олександра, а власники навколишніх будинків подбали про ілюмінацію. Князь декілька разів виходив на балкон і двічі звертався до маніфестантів по-болгарськи. Заявив, що обов’язок людини і монарха виконав, тому має чисте сумління, а також дякував за гостинність. На початку дев’ятої години до Марійської площі наблизився похід зі смолоскипами. Поліція спробувала розігнати похід, але його учасники таки продерлися і стали перед готелем. Крім того, директор поліції Кжачковський заборонив товариству “Гармонія” влаштувати князеві серенаду. Через годину князь вирушив зробити візит ввічливості полковникові кн. В. Вюртемберзькому, а коли повернувся, то натовп знову гучно його привітав. Поліції ледве вдалося вмовити львів’ян розійтися.

Болгарські змовники утримували владу лише два дні. Уже 23 серпня відбувся контрпереворот, і його організатори звернулися до Олександра І Баттенберґа з проханням про повернення. Тому 28 серпня болгарський монарх вирушив додому. І цього разу не обійшлося без втручання поліції. Було відомо, що Олександр І Баттенберґ від’їжджатиме з основного вокзалу – Кароля Людвіка, проте він від’їхав з Чернівецького двірця (тепер Приміський вокзал), що викликало бурхливі протести адміністрації вокзалу Кароля Людвіка (тепер Головний вокзал) і невдоволення численного натовпу львів’ян, що прийшли прощатися з болгарським монархом саме туди. Князь повернувся додому з великим тріумфом. Однак ненадовго, бо цар Олександр ІІІ наполіг на його усуненні.

У чому ж полягала неприязнь царя до свого кузина? (Баттенберґ був племінником матері царя княгині Марії Олександрівни Гессенської). 1884 року на коронаційному банкеті Олександра III Романова болгарського монарха посадили не серед членів імператорської родини, а серед придворних.
Очевидно, Баттенберґ не знав, що в православному світі побутує звичай приниження молодших, образився й покинув коронацію. Натомість Олександр III потрактував його поведінку як нахабство.
Стосунки між ними остаточно зіпсувалися наступного року, коли за згодою царя Баттенберґа вирішив “провчити” король Сербії Мілан. Проте молоде болгарське військо розтрощило сербську армію за три дні. Розлючений Олександр III сказав тоді своїм придворним: “Прінц Алєксандр Баттенберзкій – враг России, і покуда он будєт там царствовать, єго вліяніє будєт для нас враждєбно. Єго прогонят рано ілі поздно”.

Пережиті приниження Баттенберґ переносив важко. Служив в австрійському війську, командував бригадою у Ґраці в Штірії, там і мешкав. Після одруження з артисткою опери в Дармштадті батько, князь Олександр Гессенський, надав йому титул графа Гартенау. Імені “Баттенберґ” більше не вживав. Помер 18 листопада 1893-го. У похоронах брала участь високопоставлена болгарська державна делегація, співчуття прислав навіть давній ворог сербський король Мілан. Згідно із заповітом, був похований у Болгарії.

А що ж львів’яни? Слід зауважити, що у Львові не було маніфестацій вже близько двох десятиліть.
Демонстрації були стихійними, до них не мало відношення жодне політичне угруповання. Директор поліції Кжачковський пробував звинуватити в їх організації редакторів кількох львівських газет, котрі нібито створили спеціальний комітет. Такі звинувачення були безпідставними та спричинили додаткову порцію обурення. Насправді галицька преса, окрім “Дзєнніка польського”, що відверто й гостро картав адміністрацію краю за ігнорування болгарського монарха, намагалася бути стриманою, а найрадикальніший на той час часопис “Кур’єр львовський” навіть дозволив собі іронізувати з активності львів’ян. Окрім того, маніфестації відбувалися в усіх містах і містечках, якими проїжджав потяг із князем, починаючи з Підволочиська. Тож до активності галичан спонукало насамперед стихійне співчуття до зневаженої особи. І поляки, і українці вбачали в Баттенберґові ще одну жертву російського деспотизму. Проводилися паралелі з власними поразками. Так, 29 серпня 1886р. “Дзєннік польський” писав: “Вчорашній день становитиме в історії нашого міста одну з найкращих сторінок. Ми привітали монарха, який зазнав великого й незаслуженого нещастя, якого зрадницька рука усунула з трону тому, що присвятив себе для щастя свого народу (...) Його справа є справою усіх шляхетних людей. Він – представник цивілізації в борні з деспотизмом, тому маємо надію, що не тільки для добра свого краю, але взагалі усього цивілізованого світу провидіння дозволить йому знову взяти владу в свої руки”. До того ж матір’ю Олександра І Баттенберґа була донька військового міністра уряду польських повстанців 1831 р. графа Яна Гойке-Боссака. Слід враховувати також ранг болгарського гостя, резонанс мав приїзд до Львова будь-кого з монархів (взагалі це була б цікава тема для спеціального дослідження). Інтерес викликав навіть готельний рахунок Олександра І Баттенберґа, меню й усі інші витрати, що їх опублікував “Кур’єр львовський”.
Простежується також гонор львів’ян, гордих, що їхнє місто на якусь мить опинилося в центрі європейської політики, як і власною поставою. Як писало “Діло”, “... ніхто на першу вість про детронізацію князя в Болгарії не міг умом збагнути, що наш Львів, столиця Галицької Руси, може стати місцем, де відіграється важна роля в історії болгарського народу, – Львову такі річи лучаються раз на 50 або на 100 літ, – так також на тую першу вість ніхто не міг збагнути, яким огидним в мотивах, средствах і в переведенню був цілий факт детронізації князя”. Загалом описані події свідчать про громадянську самосвідомість львів’ян і спроможність до самоорганізації.
Прочитано як доповідь на VI конференції “Львів: суспільство, місто, культура”
“Львів-Краків: діалог міст в історичній перспективі”, 25 квітня 2002 р.









» 
До уваги платників!
 
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Львівській області повідомляє:

правління ФСНВ України прийняло постанову №32 від 28.05.2002 року “Про внесення змін і доповнень до інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів ФСНВ” (далі “Інструкція”). Постанову Фонду погоджено з Міністерством фінансів України та Національним банком.

Відповідно до внесених змін, платникам встановлено:

1. Нові терміни подання розрахункової відомості про нарахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України – щоквартально до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Замість свята – пікет 
Погляд
  ·  Усесвітні дебати в Йоганнесбурзі 
  ·  Західноукраїнське дербі 
  ·  Радіо Марія” поза парафіями 
Поступ у Львові
  ·  Опозиція починає зі Львова 
  ·  Міська влада готова до компромісу 
  ·  Бібліотека запрацює в жовтні 
  ·  Позачергова сесія облради 
  ·  Хартія-4” у ролі миротворця 
  ·  Затримано підозрюваних у вбивстві касира 
Поступ з краю
  ·  Трійка кличе: “Повстань, Україно!” 
  ·  Ющенко проти більшості “імені СДПУ(о)” 
  ·  Газетне лобіювання євронамірів 
  ·  Вибухи на шахтах Донбасу 
  ·  Листування Кучми з Литвином 
  ·  Парламент “цілиться” в Тимошенко 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Павелл хоче у відставку 
  ·  Нові шляхи до Калінінграда 
  ·  Жертви фатального експресу 
  ·  Шевченко поки що лікується 
  ·  Столиця “легкої” смерті 
  ·  Акція “Вiдшукай свого верблюда” 
Поступ історії
  ·  Олександр І Баттенберґ і львів’яни 
  ·  До уваги платників! 
Арт-Поступ
  ·  Де нас люблять? 
  ·  Бездомна співачка 
Пост-Factum
  ·  Австрійський сільський туризм 
  ·  КАЛЕНДАР