|
|
|
|
Арт-Поступ »
АРТ-АНОНС |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Акція тижня – Виставка колажів Зоряни Гарбар і Володимира Стецули у “дзизі” |
|
|
| Андрій Дорош |
| |
|
Різновид образотворчого мистецтва, який називають “колаж” (від грецького “колла” – клей), ще не сягнув свого сторіччя. Перший колаж постав з легкої руки Пабло Пікассо 1911 року – тоді ж, коли й перша безпредметна композиція Василя Кандінського. Пікассо просто полегшив собі життя: замість того, аби вимальовувати у черговому кубістичному натюрморті плетінку зі соломки, він вклеїв до своєї картини клапоть клейонки з видрукуваною на ній імітацією плетення.
У салоні “Дзиґа” експонується виставка нових творів Зоряни Гарбар і Володимира Стецули. Її – класичні колажі, його – малярство з колажними елементами. У мистецькій еволюції Зоряни Гарбар колаж є необхідною сходинкою: її живописні роботи останніх літ з широко введеними до них текстами, аплікативно-декоративні за манерою виконання, віщують перехід художниці до колажів.
Звичайно, цей хід – не остаточний: ніщо не стоїть Зоряні Гарбар на заваді знову повернутися до малярства, збагативши прийоми живопису здобутками класичного колажу. Експоновані сьогодні 25 порівняно невеликих за розміром (40х25 см) колажів відзначаються відважними, часом навіть зухвалими композиційними вирішеннями і суто чоловічим темпераментом у виборі колористичної гами, чого аж ніяк не можна сказати про декілька експонованих живописних полотен Володимира Стецули, які за колоритом ніжні аж до жіночності.
Очевидно, що при побудові експозиції був розрахунок на контраст агресивної насиченої барви класичних колажів, у яких, крім фрагментів авторських текстів та шкіців Зоряни Гарбар, дуже значне місце посідають елементи ж сучасних друків і делікатної тональності полотен Володимира Стецули, в яких вклейки мають характер обережної спроби. У цілому ж нове звернення митців до колажу можна інтерпретувати по-різному. Насамперед воно не випадає із загального контексту мистецтва постмодернізму, в якому концепція використання елементів творів попередніх епох сприймається цілком толерантно; це може бути й просто спробою нового покоління реалізувати себе у призабутій технології; і, зрештою, реакцією на відеокліпи, які увібрали в себе чимало від класичного колажу, додавши йому динаміки руху. В ідеальному варіанті можна сприйняти цю виставку колажу як чергову спробу інтелектуалізувати навколомистецьке середовище, що його ремісники посилено продовжують годувати солоденькою кашкою, звареною на давно скислому молочку обивательських смаків позаминулого століття.
Але якими б не були першопричини поривань Зоряни Гарбар і Володимира Стецули, їх треба визнати за вчасні й потрібні культурі Львова. |
|
|
|
|
Група U2 здійснила найуспішніше турне 2001 року |
|
|
| Н.С. |
| |
|
Ірландська група зібрала під час свого світового турне 2001 року більше грошей, ніж будь-яка інша група – близько 109,7 мільйонів доларів прибутку принесли їхні шоу по світових сценах, як повідомила прес-служба групи. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Театральна міні-енциклопедія |
|
|
| Світлана Веселка |
| |
|
А. Аут – становище театрів ляльок у системі видовищних закладів.
Б. Бесіда(“театральна”..) – усім приємний співрозмовник – “до кольору, до вибору”.
В. Віктюк – завжди львів’янин.
Г. Гран-прі – фестивальна наживка, на яку вже давно не клюють глядачі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Із берегів голубого Дунаю |
|
|
| Яким Горак |
| |
|
Напередодні Нового року гарний мистецький подарунок зробив львів’янам фестивальний оркестр “Львів” під керівництвом його засновника і керівника – швейцарського музиканта і диригента Гунгарда Маттеса. На сцені Львівської опери відбулася прем’єра підготованої оркестром нової програми “Штраус запрошує на вальс”, укладеної з творів короля вальсів Йогана Штрауса і Йозефа Штрауса. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Контроверсійне конфеті |
|
Яка музична подія 2001 року видалася найяскравішою? |
| В.С. |
| |
|
Ігор Пилатюк, ректор Львівської музичної академії
Подія року? – Однозначно це опера “Мойсей” Мирослава Скорика! Я
вважаю, що це подія великої ваги. На прем’єрі в Києві наша
постановка справила фантастичне враження, і я відчув, як її прийняли
слухачі. Вважаю, що це цілком заслужено. “Мойсей” – справжня народна
опера! Вона написана не для снобів і меломанів: композитор повинен
писати для широких мас, а не для вибраних. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Більше жиру, ніж сірої речовини |
|
|
| Гарм фон Лінтіг, Фрайбург |
| |
|
(Zoolander. США, 2001. Реж.: Ben Stiller. У рол.: Ben Stiller, Owen Wilson, Will Ferrell, Christine Taylor, Milla Jovovich, Jon Voight, David Duchovny) |
| Детальніше>> |
|
|
|
Марлен Дітріх – зірка з голови до ніг |
|
|
| Наталка Сняданко |
| |
|
Її особливий погляд з-під важких вій перетворив її на легенду. Марія Магдалена фон Лош, німецька і американська акторка. Співачка Лола Лола у циліндрі, заради якої шанований гімназійний учитель кидає роботу і стає її маріонеткою, із фільму “Голубий ангел” стала символом фатальної жінки, жінки-вамп, нового жіночого типажу в тогочасному кінематографі. І зараз Марлен Дітріх вважається єдиною німецькою зіркою світового рівня, міфом 20-го ст. |
| Детальніше>> |
|
|
|
365 музичних днів |
|
|
| Роман Заяць |
| |
|
Як правило, наприкінці року, що минає, або ж на початку нового робляться певні підсумки.
Банально, хоча деколи варто озирнутися назад, щоби пережити подію ще раз, по-новому сприйняти її, несподівано відкрити в ній щось випадково пропущене чи загублене. Спробую не вдаючись до записника пригадати деякі найпомітніші музичні “сліди” минулих 365 днів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
