BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Соціум.    Арт, Стиль, Релакс.    Наука.    На канапі.    Мандрівка.    Бренд.    Кулінарія.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

На канапі  » 

___________________________________________________________________________

Натюрморт, намальований чаєм
Маріанна Кіяновська
 
Натюрморт, намальований чаєм, привидівся мені спросоння, тому я не могла збагнути найголовнішого, -- так, ніби то був не натюрморт, а котресь із полотен Босха, де людські тіла, наче яблука, переміщаються похилою поверхнею кудись униз, в інші світи з іншим часом; де предмети, тотожні чаїнкам і також тілам, ковзають по білій порцеляновій поверхні... Кількадесят вологих чаїнок на самому денці -- чорне жебраче рам'ячко, зграї ворон на тлі чистого неба, у вухах стоїть їхнє пронизливе каркання, і гостро пахне мигдалем, а сусід за стіною вмикає міксер... Тому моя вже майже порожня чашка дрібно дрижить, а чаїнки у ній раптом починають -- туди і звідти -- своє передостаннє переміщення...

Ми сиділи за столом, удвох, і я дивилася на скатертину, мені вдавалося дивитися на скатертину вже доволі довго, і я ніяк не хотіла відривати погляду від переплетення лляних ниток, від двох -- рудої і ледь брунатної -- плямок зліва від моєї чашки, від акуратно складеної серветки з легенько загнутим ріжком, від срібної чайної ложечки на цнотливо чистій маленькій тарілці. Збоку лежали три яблука. Біля крайнього, найменшого яблука, немов годинник, зупинилась твоя рука -- з нервовими пальцями, які нині чомусь не здригалися, як звичайно, а дрібно тремтіли. Ти ніби намагався взяти те яблуко, але щоразу не міг: і переборював себе, і хотів, та все ж таки не наважувався, не вмів повторити зараз і отут цього аж до автоматизму завченого руху, бо то вже не твої яблука, любий. Твоя сніжно-біла порцелянова чашка на сніжно-білому блюдечку, твоя ложечка, твоя спітніла долоня на цьому столі є твоїми тільки умовно; ти пристаєш на це, ти не нарікаєш, я вдячна тобі за все, але я ніяк не можу подивитися тобі в очі, ніяк не можу відірвати погляд від лляної, вже не дуже свіжої скатертини із двома ледве помітними плямами, вона мене нині по-справжньому рятує, -- рятуй мене ще, чуєш? -- головне, щоб ти не запитав мене, куди я поїду у вересні... Куди, а головне, із ким я поїду...

Усе дуже просто, неймовірно просто. Занадто просто. Навіщо слова, якщо можна заплакати? Навіщо плакати, якщо можна обійтися словами?

Ти запитав мене, що я робитиму з понеділка. "Може, ти дозволиш мені принаймні заходити до тебе час від часу?" -- спитав ти, насилу ковтнувши прохололого чаю. Не треба, сказала я, не треба розритих могил, нас вже немає, сказала я, чому ти привів її у мій дім, поклав її у моє ліжко, говорив із нею голосом, про який я думала, що він теж належить тільки мені? Сьогодні я митиму унітаз і ванну, сказала я. Вона ж ходила у мій унітаз, правда, ходила? Мені усюди смердить її лайном, сказала я. А потім подумала, що та брунатна цятка на скатертині... Що так могла б виглядати кров. Малесенька крапля крові на лляній скатертині -- так, ніби хтось колись порізав пальця, ранка давно загоїлася, а кров залишилася -- залишилася плямка, незмивна і невигойна, малесеньке темне тавро на сполотнілій, розм'яклій від частого прання тканині, принцеса вкололася веретеном -- і мусила вмерти. Ні, не приходь.

Я так довго не розуміла, що таке із тобою коїться, звідки цей запах -- нотка цитрусових, нотка жасмину, ваніль... Останнім часом я мусила готувати тобі на сніданок яєчню -- ти постійно поспішав, а зараз вона віддається іншому, а нас уже немає...

Уперше побачивши тебе з нею, я, мабуть, усміхнулася. Ти привів її в наше кафе, ви сиділи за нашим столиком... Я тільки всміхнулася -- і вийшла, і зовсім нічого не говорила, ніколи нічого не говорила тобі про неї, аж поки ти не привів її у моє ліжко.

Того дня я прийшла, як завжди. Як завжди, побачила на столі записку: "Пообідав, цілую, люблю", але крім того, побачила вм'ятину від жіночого нігтя на невикористаній паперовій серветці -- слід чи експеримент доброго манікюру, побачила зсунутий килимок біля ліжка (щоправда, постіль була заправлена бездоганно), темряву в дзеркалі. А ще я побачила запах. Важкий, насичений аромат чужої присутності нависав наді мною, і я зрозуміла, що зараз мені не вдасться заплакати, як не вдасться, мабуть, і потім, трохи згодом, коли ти вже назавжди покинеш мій дім, що вперше я плакатиму на грудях у зовсім іншого, може, навіть зовсім чужого чоловіка або аж у листопаді -- десь посеред парку; і листя кружлятиме, наге, майже чорне у сутіні, як оці-ось чаїнки в моїй білій порцеляновій чашці, і все разом творитиме десь-колись уже бачений мною пейзаж, а моє тіло (о, моє тіло -- який натюрморт! -- а ще ж яблука, що раптом покотяться із сумки на землю, але не всі водночас, а ніби глухою автоматною чергою, і сама сумка, яка чомусь випаде мені зі зненацька ослаблої руки) - так-от, я сподіваюся, що моє тіло понівечать своїми конвульсіями тільки декотрі з тих уже іноді перестиглих яблук...









» 
Почуття вдячності
Присвячено М. О. 3.
Соломія БУК
 
Мені подобається почуття вдячності. Воно мене приємно збуджує. Зіпсована філософією свідомість відразу подумає про фройдівську сублімацію, але це не так. Вдячність -- це тепла млість під серцем, коли розумієш, що тобі зробили щось добре просто так, ні за що, і тобі потрібно виправдати очікувані сподівання.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко запропонував ''Пакт про стабільність'' 
  ·  У Сала знайшли зброю 
  ·  Лідери "Пори" у Львові 
Погляд
  ·  Народ любить і Ющенка, і Тимошенко 
  ·  На одному гектарі не сядуть 
  ·  Таращанське тіло -- таки Ґонґадзе 
  ·  euroNews по-українськи 
  ·  На Остроградських тривають баталії 
  ·  Олійника викликали до Києва 
  ·  Це зрада? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Суд виправдав Лозинського 
  ·  Дешевої електроенергії поки що не буде 
  ·  Екологія впливає на імунну систему 
  ·  Кому заважає хрест у Центрі Львова? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Десь ми вас вже бачили... 
  ·  Справи Скомаровського нема 
  ·  У Ющенка хороші новини 
  ·  Колесников -- у Москві 
  ·  Їх вже шість 
Поступ у світі
  ·  Безсила супердержава 
  ·  Президент Путін стане ще й прем'єром 
  ·  "Ґрін кард" можуть прикрити 
  ·  Із нового року ЄС почують у Білорусі 
  ·  Права людини для Британії -- не перешкода 
Інтерв'ю
  ·  Нестор ШУФРИЧ: Влада не вміє підбирати фахівців 
Соціум
  ·  Пляшка з-під прилавка 
  ·  Мінлива гривня 
  ·  Маршрутки кращими не стануть 
Арт, Стиль, Релакс
  ·  ФОМА: Не хочу, щоб мої діти були музикантами 
  ·  Бейсболка для екзистенціаліста 
  ·  Кеди: модне взуття у стилі ретро 
  ·  Кіно і ми 
Наука
  ·  Оцінка з підземелля, або Археологічні нюанси Високого Замку 
На канапі
  ·  Натюрморт, намальований чаєм 
  ·  Почуття вдячності 
Мандрівка
  ·  Львівська академічна гімназія 
Бренд
  ·  КАРДЕН 
Кулінарія
  ·  Ліки та смаколики 
Спорт-Поступ
  ·  Відбірні проблеми фаворитів 
  ·  Провал у Вічному місті 
  ·  Герой Андре 
  ·  "Джилет" роздав подарунки 
  ·  Світ без окулярів 
  ·  Спортсмени на грошових купюрах 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР