BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Соціум.    Арт, Стиль, Релакс.    Наука.    На канапі.    Мандрівка.    Бренд.    Кулінарія.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Наука  » 

___________________________________________________________________________

Оцінка з підземелля, або Археологічні нюанси Високого Замку
Розмовляла Оксана НИЧИПОРУК
 
Через півроку Львову виповниться 750. Навіть не можна осягнути, наскільки наше місто має багатющий матеріал для тих, хто досліджує старовину. Розмова з директором Інституту археології Львівського університету імені Івана Франка Михайлом Филипчуком та науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України Василем Оприском переконує у невтішних реаліях забуття і застою в нашій археології.

Як з'ясувалося, такі резонансні проекти, як будівництво на Високому Замку, це лише вершечки невпорядкованого стану, у якому перебуває сфера археології у місті. З літніх баталій навколо цього проекту можна згадати виступи різних фахівців, але здебільшого Високий Замок "оцінювався" зверху. На тому ж, що він представляє як пам'ятка для дослідження, що має у своїх глибинах, не акцентували уваги, бо єдиним прагненням на той час було не допустити руйнації. Тепер, коли буде можливість повтору, потрібні виважені аргументи та оцінка професіоналів. Принаймні, відповідно до законодавства, якщо на Високому Замку захочуть щось будувати, то перед тим там мусять попрацювати років два-три (поки не дослідять повністю) археологи.

Про те, що було перше

-- Як Ви, як фахівці з археології, оцінюєте ідею відбудови Високого Замку?

Михайло ФИЛИПЧУК: Рішення "Про відбудову Високого замку" наш міськвиконком ухвалив 27 травня цього року. А давньоруське городище Високий замок як пам'ятка археології взятий під охорону з 1972 року. Разом з центральною частиною міста та Святоюрською горою це городище входить до історичної спадщини ЮНЕСКО. Слід зазначити, що Львів уперше згаданий у Галицько-Волинському літописі 1256 року. Ця згадка пов'язана із пожежею у місті Холмі. Фахівці схиляються до думки, що в середині тринадцятого сторіччя Данило Галицький збудував місто і замок, назвавши його на честь свого сина Лева.

Згодом місто набирає ваги не лише на реґіональному рівні, але й стає центром західноукраїнських земель, і 1356 року отримує маґдебурзьке право. У другій половині чотирнадцятого сторіччя місто, як і всі західноукраїнські землі, захопив польський король Казимир ІІІ.

Письмові джерела цього часу є нечисленними. На їх основі не можна висвітлити всіх питань давньої історії міста як одного з найважливіших центрів Заходу України. А тому важливе значення для висвітлення багатьох дискусійних і погано вирішених проблем мають археологічні джерела, які можна сформувати внаслідок розвідкових і стаціонарних польових пошукових робіт. Саме вони є єдиною підставою для розв'язання наукових питань, які базуються на результатах останніх державних та популяризаторських проектів, задумів та ідей. Це є обов'язковий ланцюг послідовних операцій. Його порушення викликає не лише непорозуміння, але й спротив спільноти і зокрема її елітної частини, яка керується загальнодержавними інтересами, незалежно яку політичну силу наразі вони представляють.

Питання відбудови Високого Замку зараз вийшло за межі місцевого рівня. Його активно обговорюють, воно привертає увагу в державних закладах і громадських організаціях, які негативно ставляться до рішення міськвиконкому. Я також поділяю цю позицію.

Так 7 червня цього року відбулося засідання Комісії "Польовий комітет" при Інституті археології НАН України -- органу, який видає ліцензії на проведення археологічних пошукових польових робіт в межах держави. На засіданні також був присутній представник Міністерства культури і туризму. Після усестороннього обговорення сторони ухвалили рішення, що відбудова будь-яких археологічних та архітектурних об'єктів, в цьому випадку -- на Високому Замку, неможлива без проведення фундаментальних дослідницьких археологічних робіт.

З огляду на унікальність пам'ятки як з наукового, так і політичного погляду проводити археологічні розкопки можна за умови, що це робитимуть фахівці в галузі давньоруського оборонного зодчества.

Виписки із протоколу засідання Комісії "Польовий комітет" з питання відбудови Високого Замку ми скерували директорові Інституту археології НАН України -- академіку НАН України Петрові Толочку та в комісію з питань науки і техніки Верховної Ради України.

Василь ОПРИСК: У справі Високого Замку треба згадати про попередні дослідження, які там проводили. Перші розкопки були у середині минулого століття. Це пов'язано з першою історичною згадкою про Львів, 1256 рік. Тоді готувалися до 700-річчя міста. Керівник експедиції Олексій Ратич у щоденнику писав, що перший розкоп на Високому Замку закладено сьомого червня 1955 року. Цього ж дня знайшли матеріали, які належать до давньоруського часу! У щоденнику також є запис: "Весь зібраний матеріал забраний на наукове дослідження". Все робили дуже скрупульозно.

Належить сказати, що ця територія постраждала під час насипання Копця, приуроченого до 300-ліття Люблінської унії. Культурний шар практично весь знищений. Дослідникам не вдалося зафіксувати його незруйнованим. Тому можна дати характеристику окремим знахідкам, а не об'єкту загалом. Тут знайдено матеріали від Х до ХVІІІ сторіччя. Результати досліджень опубліковані 1961 року у книжці "Матеріали з досліджень археології Прикарпаття і Волині". Всього знайшли близько п'ятнадцяти тисяч знахідок. Автор зазначає, що чотири п'ятих з них належали до давньоруського періоду.

Минуло п'ятдесят років. Тепер методика змінилася, наука пішла вперед, і є можливість дослідити і по-новому оцінити матеріал. Не всі згідні з датуванням автора. Виникають сумніви, і це цілком зрозуміло.

Другим етапом у дослідженні Високого Замку був 1975 рік. Тоді було створено Львівський державний історико-архітектурний заповідник. У зв'язку з цим сформували постійну археологічну експедицію, яку очолив Роман Багрій. Розкопки проводили на Високому Замку в підніжжі та центральній частині. Тоді вперше залучили до співпраці архітекторів і застосували метод дендрохронології -- визначення часу за деревом. На основі цього аналізу з'ясовано, що дерев'яні рештки належать до середини другої половини ХІІІ століття.

Про те, що маємо

-- Коли заповідник припинив функціонування?

В. О.: Формально він є. Хоча рішенням міської ради 1991 року його скасували. Міська рада не має повноважень скасувати постанову Ради Міністрів. Це нонсенс. Не скасовано постанови Ради Міністрів від 1975 року про створення історико-архітектурного заповідника міста Львова. Проте його нема. А якби був, то не було б того безладу і беззаконня, з яким зіштовхуються археологи під час повсякденної праці.

Я розповім, як копав 2000 року біля Оперного театру, на проспекті Свободи 45. Мене з розкопок силоміць виганяли! Така ж ситуація була на вулиці Вірменській 13, де віднайдено зруб ХІ століття.

Звідти і так звані болячки -- питання відбудови Високого Замку. За законом, археологи мають повністю дослідити місця будь-яких будівельно-земляних робіт. А часто будівельники просто на півроботи виганяють археологів. Міська влада повинна контролювати ці процеси і в разі непорозумінь допомагати дослідникам.

М. Ф.: Я абсолютно погоджуюся з Василем Григоровичем в тому, що управління культури історичного середовища -- це державний орган, який має дещо інші функції, ніж було покладено на заповідник. Завдання останнього полягає в проведенні досліджень у межах чинного законодавства та збереженні історико-культурної спадщини, а управління в цьому випадку є водночас і органом контролю, і виконавчим органом.

-- То хто все-таки відповідає за збереження старовини Львова?

М. Ф.: Мені дуже прикро, що за збереження бореться громадськість. У нас є структура, яка відповідає за збереження історико-культурної спадщини, -- міський відділ культури. Чому тоді громадськість переконує чиновника, що так не треба робити? Значить -- це не професіонали.

Є прекрасний закон про археологічну спадщину. Його просто треба виконувати. Там є адміністративні, юридичні важелі. Якщо людина, яка відповідає за культуру, голосує за так звану відбудову Високого Замку, то вона не на своєму місці. Отже, як на мене, відповідальною за ситуацію, що склалася, є мерія.

В. О.: Хочу додати, що є два закони щодо збереження старовини: "Про збереження культурної спадщини" та нещодавно затверджений Закон "Про збереження археологічної спадщини". Вони доповнюють один одного. Якщо б ці закони виконували, то не виникла б ситуація, яка склалася навколо Високого Замку.

Про те, що хочемо мати

-- Як би Ви окреслили цінність збереження пам'ятки старовини Високий Замок і яка його подальша доля?

В. О.: Я би сказав так, що Високий Замок є своєрідною візиткою і для львів'ян, і для гостей нашого міста. Щодня ми бачимо, скільки туристів буває на оглядовому майданчику Замку.

У багатьох книжках та статтях, написаних співробітниками відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича -- "Нариси історії Львова" (1959 рік), "Історія Львова" (1984 рік), "Львів. Історичні нариси" (1996 рік), -- використано матеріали з археологічних досліджень, які проводили на Високому Замку та в його околицях. Сьогодні інститут готує нову велику монографію про історію Львова, присвячену 750-річчю нашого міста.

А щодо Високого Замку, то, на мою думку, треба зробити все, щоб його не тільки зберегти, а й систематично проводити там широкомасштабні археологічні дослідження, які відкриють ще не одну невідому сторінку історії нашого міста.

М. Ф.: Цілком підтримую позицію всіх фахівців, які вважають, що Львів досліджувати археологічно просто необхідно. І не лише на честь свят і ювілеїв. Слід розробити цілісну програму з вивчення археолого-архітектурної спадщини нашого міста. Це можна зробити, лише реструктуризувавши археологічні служби, які працюють на території нашого міста. Тобто визначити одну організацію, установу, яка б відповідала за стан збереження і вивчення старожитностей Львова перед мерією, державою та громадськістю. Повірте, що фахівцям з усіх установ буде робота. Якщо у Кракові, який у декілька разів менший за Львів, працюють 150 археологів, то чому Львів не може досліджувати 40-50 спеціалістів?

І до того ж на першому місці має бути наука, яку держава повинна фінансувати. Адже, як сказав свого часу академік Іван Крип'якевич, Львів -- наріжний камінь історії Західної України.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко запропонував ''Пакт про стабільність'' 
  ·  У Сала знайшли зброю 
  ·  Лідери "Пори" у Львові 
Погляд
  ·  Народ любить і Ющенка, і Тимошенко 
  ·  На одному гектарі не сядуть 
  ·  Таращанське тіло -- таки Ґонґадзе 
  ·  euroNews по-українськи 
  ·  На Остроградських тривають баталії 
  ·  Олійника викликали до Києва 
  ·  Це зрада? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Суд виправдав Лозинського 
  ·  Дешевої електроенергії поки що не буде 
  ·  Екологія впливає на імунну систему 
  ·  Кому заважає хрест у Центрі Львова? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Десь ми вас вже бачили... 
  ·  Справи Скомаровського нема 
  ·  У Ющенка хороші новини 
  ·  Колесников -- у Москві 
  ·  Їх вже шість 
Поступ у світі
  ·  Безсила супердержава 
  ·  Президент Путін стане ще й прем'єром 
  ·  "Ґрін кард" можуть прикрити 
  ·  Із нового року ЄС почують у Білорусі 
  ·  Права людини для Британії -- не перешкода 
Інтерв'ю
  ·  Нестор ШУФРИЧ: Влада не вміє підбирати фахівців 
Соціум
  ·  Пляшка з-під прилавка 
  ·  Мінлива гривня 
  ·  Маршрутки кращими не стануть 
Арт, Стиль, Релакс
  ·  ФОМА: Не хочу, щоб мої діти були музикантами 
  ·  Бейсболка для екзистенціаліста 
  ·  Кеди: модне взуття у стилі ретро 
  ·  Кіно і ми 
Наука
  ·  Оцінка з підземелля, або Археологічні нюанси Високого Замку 
На канапі
  ·  Натюрморт, намальований чаєм 
  ·  Почуття вдячності 
Мандрівка
  ·  Львівська академічна гімназія 
Бренд
  ·  КАРДЕН 
Кулінарія
  ·  Ліки та смаколики 
Спорт-Поступ
  ·  Відбірні проблеми фаворитів 
  ·  Провал у Вічному місті 
  ·  Герой Андре 
  ·  "Джилет" роздав подарунки 
  ·  Світ без окулярів 
  ·  Спортсмени на грошових купюрах 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР