BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Соціум.    Арт, Стиль, Релакс.    Наука.    На канапі.    Мандрівка.    Бренд.    Кулінарія.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:34 29-03-2017 -   У Стрию судитимуть водійку, яка збила жінку з дитиною  
  16:30 29-03-2017 -   З 1 квітня львівський трамвай №2 їздитиме на Сихів  
  15:22 29-03-2017 -   Через гідравлічні випробування у Львові на кількох вулицях не буде гарячої води  
  15:14 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
  14:13 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
Україна
  16:42 29-03-2017 -   МВФ знову відклав розгляд траншу для України  
  16:37 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  16:36 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  15:19 29-03-2017 -   У Дніпрі звільнили водія-сепаратиста за образи у бік учасниці АТО, – активісти  
  15:17 29-03-2017 -   На Донеччині з гранатомета стріляли по магазину  
Світ
  16:38 29-03-2017 -   Вчені знайшли слід найбільшої живої істоти  
  15:16 29-03-2017 -   Польща призупинила роботу своїх консульств в Україні  
  14:18 29-03-2017 -   Україна оскаржуватиме рішення суду Лондона щодо "боргу Януковича"  
  13:14 29-03-2017 -   У США ухвалили резолюцію до річниці анексії Криму  
  11:0 29-03-2017 -   Після успіху на Євро-2016 в Ісландії спостерігається демографічний вибух  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт, Стиль, Релакс  » 

___________________________________________________________________________

Кіно і ми
МАЙКЛ
 
Вони знову повернулися у наше життя, на наші вулиці. В тих же приміщеннях, але з новим дизайном, величезними білбордами та подеколи неймовірно крикливою рекламою (такими є правила гри. Зараз навіть отруту рекламують), з комфортабельними залами, об'ємним звуком, якісним зображенням і поп-корном. Супербарами і хорошою закускою. І, звичайно, новими, дуже високими цінами. За все нове і чудове потрібно платити. Хоча, чому нове? Йдеться ж не про альтернативний театр, не цирк, не шоу трансвеститів, не карооке на майдані чи ще якусь комерційну маячню. А про старе добре кіно -- найважливіше з мистецтв, за словами класика комунізму.

Ми знову йдемо в темні зали, щоб дивитися фільми на великому екрані. А фраза: "Ти запросив дівчину, кохану, дружину в кіно?" не лунає дико. Кіно відродилося, повернулося, і ми знову його дивимося. Єдине, що залишилося незмінним, точніше, стало ще гіршим, -- цілковита відсутність не те що касового, а взагалі українського кіно на великому екрані. На фільм "Захар Беркут" був аншлаг. Це ж класика: Франко, Карпати, напад орди. І народ йшов і дивився. Своє, українське кіно.

Ностальгія за Вінні-Пухом і крокодилом Гєною

Але в ті часи (давно, як давно це було!) все могло трапитися. Принаймні з висоти теперішнього часу це видається неймовірно простим, елементарним. Уже забуто, що кінотеатри були доволі скромними і достатньо дешевими навіть для школярів (була навіть така екзотика, як літні кінотеатри, тобто під відкритим небом). Що тоді ці заклади збирали колосальні армії глядачів, фанатів, а в касах не було квитків на всі сеанси аж на три дні наперед. Задля справедливості варто зазначити: на телебаченні, яке тоді було чорно-білим, не показували нічого такого, що б захоплювало чи навіть збуджувало. Відео та інтернет тоді ще не вигадали. Тому ніщо не могло конкурувати з кінотеатрами. Але те старе кіно було добрим: у ньому не було стільки крові і поганої, брудної лайки. Можливо, тому ми знали, що таке табу, і в присутності жінок, дітей, у сім'ї, товаристві, в колі друзів ніколи не вживали російський мат.

Наші молоді батьки, тримаючи на колінах телепрограму, годували нас із ложечки кашами і пюре, а на екрані телевізора гладкий Вінні-Пух їв мед, співав голосом Лєонова і ганяв лісом кумедного пацюка разом із молодим віслюком Іа. Сова писала букви на глечику і клала туди повітряну кульку. Незграбний, довжелезний, схожий на проіржавілий вогнегасник, брудно-зеленого кольору свіжого багна крокодил Гєна знаходив у примітивній телефонній будці химерне створіння -- Чебурашку -- істоту з великими волохатими вухами, на котрих можна було літати, та з очима, в яких можна було втопитися. Вони збирали металобрухт, будували будинок, їхали відпочивати, грали на гармошці і співали пісень, які знали напам'ять усі дітлахи. Ми любили їх, цих кумедних тваринок із манерами найкращих представників людства. Коли ми закривали двері дитсадочка, "козаки грали у футбол із мушкетерами". Ми вболівали за них. Малі, шмаркаті і неакуратні, ми бавилися в пісочку цеглою, що була нашими танками, й хвилювалися за Янека, Гусліка, Гжегоша і Томека. Коли Маруся "крутила" любов із Янеком, Лідку пригортав до себе Гжегош, а пес Шарек шукав міни, ми переживали: чи дійде їх танк "Рудий" до Берліна. Танк "Рудий" дійшов, але, щоб дізнатися про це, ми передивилися понад двадцять серій цієї "епопеї". Щоліта ми залишали усі свої справи й поспішали до телевізора. Щоразу. Ми, всі пацани, ціле місто, всі як один, мріяли завести пса, обов'язково німецьку вівчарку. Ну, таку, як Шарек. Тоді це було неможливо, і всю нашу любов до братів наших менших ми адресували старій собачині Джонні, що пленталася нашим подвір'ям. Невідомо якої породи, невідомо, хто дав їй це ім'я, але здалеку ця замордована життям тварина нагадувала німецьку вівчарку.

Виховна година від Аль Пачіно

Школа. Кіно й життя прямували паралельними шляхами. Ми сідали за парти, а Штірліц уже йшов нашим коридором у напрямку кабінету Мюллера. Ми "зривалися" з уроків, тому що у темних залах літнього кінотеатру "Вінніту син Інчучуна" відстоював честь свого племені апачі в кривавій, нерівній боротьбі з блідолицим змієм. Ми ламали двері і вривались у переповнений кінотеатр, коли "Месник" сідав на свій спортивний мотоцикл, аби помститися кривдникам, людям, які вбили його батька. А леґендарний Зоро (Лис) писав своєю шпагою букву Z на усьому, що траплялося йому під руку. Ми повторювали його подвиги, малювали Z на всіх деревах і стінах міста. Ми хотіли бути схожими на них. Героїв -- сильних і мужніх людей, які жили по той бік великого екрана в кінотеатрі.

Ми виходили з аудиторії і йшли в бік центру до кінотеатрів. Там показували "Тегеран 43", "Блеф", "Професіонал", "Бінго-Бонго". А ще був геніальний "Амадеус" і романтичний "Робін Гуд", слізливий "Знахар" та смішний "Ва-банк", "Нові Амазонки" й "Глорія" Касаветаса, де у головній ролі не було фальшивої Шерон Стоун. Там був "фестиваль фестивалів". Щоправда, загальний квиток на такі фільми доволі дорого коштував.

Потім ми пішли на заводи та фабрики, видавництва й туристичні аґентства, контори і навіть колгоспи, щоб заробляти на хліб. Тоді Майкл Корлеоне з "Хрещеного батька", роль якого виконав Аль Пачіно, дав нам головний урок. Він навчив нас поважати свою родину, промовивши до свого брата лише єдину фразу: "Ніколи! Ніколи не виступай проти сім'ї". Ми вірили йому, ми вірили їм. Ми запам'ятали їхні уроки назавжди. Вони привили нам смак до хорошого, талановитого й геніального дійства там, на екрані. Ми створили свої сім'ї. Власні останні фортеці. Наші гавані і пристанища. Колиску, де почали збуватися наші мрії. Ми зустрілися, щоб піти життям разом. Так, як в "Іронії долі, чи З легкою парою". Ми вірили, що зможемо любити так, як вони. Бути вірними і сильними. Бути щасливими.

Куди зникли справжні герої?

Ми повертаємося додому, минаючи красиві, залиті вогнем реклами кінотеатри. Ще зовсім нещодавно, лишень кілька років тому, вони були мертві, порожні, обдерті й запущені. А нині -- обліплені паскудною крикливою рекламою. Мета -- елементарне економічне виживання. Зали й екрани продали для показу порнографічних "шедеврів" і кулінарних бойовиків у стилі недобрих коміксів. Замість фойє -- дивні бари і зали гральних автоматів, де нетверезі підлітки голосно лаються і плюють собі під ноги. Занепад. Нові часи. Нові гроші і нові люди вдихнули життя у старих героїв. У старе добре кіно. За даними Американської кіноакадемії, старі фільми й надалі в прокаті лідирують. Абсолютним рекордсменом залишаються "Розвіяні вітром" із Вів'єн Лі й Кларком Гейблом.

Ми годуємо з ложечки наших малюків гомогенізованою сумішшю, а не екрані примітивні, як граблі, роботи-трансформери завойовують наш всесвіт. Усесвіт, де вульгарні, розмальовані жахливими кольорами тварини жорстоко молотять одне одного. Водночас недалекий і страшнуватий Вокер із Техасу ловить у прерії якихось "чудиків", потім копає їх обтягнутою джинсом ногою. Якісь неймовірно ввічливі і горді цигани затягують сюжет із серії в серію. Ток-шоу, де на очах сотень тисяч глядачів люди виставляють святі емоції.

Кіно -- як книжка. Ніколи не помре. Справжні армії прихильників цього дива, але не мізерну банду зіпсованих славою снобів від мистецтва не зруйнує ніщо. Ані серіали, ані блокбастери. Часи, коли перед телевізором, часто ламповим чорно-білим, збиралося півкраїни, а наступного дня про фільми говорили ті, хто їх бачив, а не ті, кому треба про них щось написати за гроші, знову вернуться. Кіно не вмирає навіть тоді, коли в клубі немає "кінчика" і світло відімкнули до наступного літа. Кіно -- як життя, воно або є, або його немає. Все інше -- слова.









» 
ФОМА: Не хочу, щоб мої діти були музикантами
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА
 
Фома коротко відповідає на мої запитання. Наче равлик, який ховається у свою мушлю, поглядає на мене з-під лоба: "Пощо здалися тобі ті інтерв'ю? Давай просто побалакаємо". Я усе добре розумію. Музиканти також люди, і їм потрібно відпочивати. Тим паче, що вже кілька місяців Фома займається ремонтом власної оселі.
Детальніше>>
» 
Бейсболка для екзистенціаліста
Катерина КИРИЛОВА
 
На одному з інтернет-сайтів зустрічаю дослідження щодо наймоднішого та найстильнішого елемента чоловічого вбрання. Одразу ж скажу, що предмет нашої сьогоднішньої розмови -- кепка або бейсболка -- не був головним, хоча і фігурував у переліку. Першими були джинси.
Детальніше>>
» 
Кеди: модне взуття у стилі ретро
Катерина КИРИЛОВА
 
Розмальовані фіфи презирливо зморщать носик, коли дізнаються, що йтиметься про кеди. Погоджуюся, це елемент молодіжної моди, можна навіть сказати, вуличної та хуліганської. В такому взутті не годиться їздити у мерседесах на вечірні прийоми чи ходити на дипломатичні зустрічі.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко запропонував ''Пакт про стабільність'' 
  ·  У Сала знайшли зброю 
  ·  Лідери "Пори" у Львові 
Погляд
  ·  Народ любить і Ющенка, і Тимошенко 
  ·  На одному гектарі не сядуть 
  ·  Таращанське тіло -- таки Ґонґадзе 
  ·  euroNews по-українськи 
  ·  На Остроградських тривають баталії 
  ·  Олійника викликали до Києва 
  ·  Це зрада? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Суд виправдав Лозинського 
  ·  Дешевої електроенергії поки що не буде 
  ·  Екологія впливає на імунну систему 
  ·  Кому заважає хрест у Центрі Львова? 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Десь ми вас вже бачили... 
  ·  Справи Скомаровського нема 
  ·  У Ющенка хороші новини 
  ·  Колесников -- у Москві 
  ·  Їх вже шість 
Поступ у світі
  ·  Безсила супердержава 
  ·  Президент Путін стане ще й прем'єром 
  ·  "Ґрін кард" можуть прикрити 
  ·  Із нового року ЄС почують у Білорусі 
  ·  Права людини для Британії -- не перешкода 
Інтерв'ю
  ·  Нестор ШУФРИЧ: Влада не вміє підбирати фахівців 
Соціум
  ·  Пляшка з-під прилавка 
  ·  Мінлива гривня 
  ·  Маршрутки кращими не стануть 
Арт, Стиль, Релакс
  ·  ФОМА: Не хочу, щоб мої діти були музикантами 
  ·  Бейсболка для екзистенціаліста 
  ·  Кеди: модне взуття у стилі ретро 
  ·  Кіно і ми 
Наука
  ·  Оцінка з підземелля, або Археологічні нюанси Високого Замку 
На канапі
  ·  Натюрморт, намальований чаєм 
  ·  Почуття вдячності 
Мандрівка
  ·  Львівська академічна гімназія 
Бренд
  ·  КАРДЕН 
Кулінарія
  ·  Ліки та смаколики 
Спорт-Поступ
  ·  Відбірні проблеми фаворитів 
  ·  Провал у Вічному місті 
  ·  Герой Андре 
  ·  "Джилет" роздав подарунки 
  ·  Світ без окулярів 
  ·  Спортсмени на грошових купюрах 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР