BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:27 24-11-2017 -   У Львові засудили колишнього правоохоронця  
  10:58 24-11-2017 -   У Львові автомобіль на смерть збив пішохода  
  10:57 24-11-2017 -   В суботу львів’ян запрошують долучитись до вшанування 85-их роковин Голодомору  
  10:53 24-11-2017 -   У ЛК «АТП № 1» спостерігають позитивну динаміку у прийомі на роботу водіїв  
  10:36 24-11-2017 -   У Сокалі відбудеться ІІ етап Окружної Спартакіади  
Україна
  10:46 24-11-2017 -   Штаб АТО: П'ятеро українських військових загинули  
  10:45 24-11-2017 -   В Україні сім населених пунктів залишаються знеструмленими через негоду  
  10:43 24-11-2017 -   На Чернігівщині чоловік торгував зброєю з військової частини  
  10:40 24-11-2017 -   Інформаторка ЛНР отримала вісім років в'язниці  
  17:15 23-11-2017 -   У їдальні Верховної Ради розповіли, чим обідають нардепи  
Світ
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  
  10:41 24-11-2017 -   Саудівські принци погодилися заплатити за свободу  
  10:37 24-11-2017 -   У Брюсселі стартує саміт Східного партнерства  
  17:20 23-11-2017 -   У Польщі спростували заяву Дещиці про згоду на відновлення пам'яток УПА  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Книжковий Поступ  »  СВІТ

___________________________________________________________________________

Невідворотне повернення казки
Надія МОРИКВАС
 
Невідворотне повернення казки
Еталоном дитячої книжки в нас чомусь вважають продукт, що його видає Іван Малкович. Правда, книжка ця дорога й часто нашим дітям недоступна. Але ви подивіться, що робить львівське (державне) видавництво “Світ”! Від “еталону” це відрізняється хіба що вдвічі (принаймні) нижчою ціною. Бо віддруковано ж у Львові – на книжковій фабриці “Атлас” (навіть не в Києві, а тим паче – за кордоном).


Це стосується насамперед серії “Молодий світ України”, в якій щойно вийшла друком українська народна казка “Дідова дочка і бабина дочка”, яку проілюструвала Зеновія Юськів. У цій же серії, відзначеній на виставці-ярмарку “Книжковий сад 2002”, також вийшли “Теплі сни” Василя Войтовича та “Злочинці з паралельного світу” Галини Малик. Небавом з’явиться книжка Ігоря Калинця “Деякі пісеньки”: 27 віршів для дітей, згрупованих у п’ять “книжечок”. Кожна з них оздоблена малюнками іншої художниці, зокрема, книжечка “Колискова” – Зеновії Юськів. На думку такого вибагливого естета, як Ігор Калинець, Зеновії Юськів властиве надзвичайне відчуття національного духу в мистецтві. Вона ніби продовжує цю лінію художників-ілюстраторів дитячої літератури 30-х років – Едварда Козака, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького...

Нині розкошують бабині дочки... Та на те й існують мудрі казки, щоби нагадати немудрим: у вічному протистоянні Добра і Зла перемагає Добро. У нашому національному виразі – це совісність, милосердя, роботящість. Хто призбирає тих скарбів, той і стане Людиною. Як на мене, казки потрібні не тільки дітям. Тому повернення народної казки, народної моралі – невідворотне (інакше Нас – просто не буде).


Казку в оформленні Зеновії Юськів може прочитати дитина, яка ще не вміє читати – малюнках. І дорослий читач теж починає з них, адже казку він знає “напам’ять” (!).

Дивно, що я досі не знала Зеновії Юськів, яка об’єднує малих і дорослих – у читачів...

– Зеновіє, чим вас діти приваблюють? Адже ви ілюструєте переважно дитячі книжки.

– Діти – це така щирість, безпосередність, чистота, світлість...

– Як ви вважаєте, це в дорослих людях хоч якось зберігається?

– Я думаю, що зберігається.

– У Вас є такі знайомі дорослі? Ви можете їх назвати? Хоча б імена, хоча б фахову приналежність. Це – для нашої науки.

– Для нашої науки? Є! (категорично). Переважно – це середовище художників, поетів. Якоюсь мірою вони залишаються дітьми. Це – наше щастя.

– Які ваші улюблені книжки, що ви проілюстрували?

– Напевно, Леся Українка. “У дитячому крузі” називається. Дуже гарна книжка вийшла. Але це було так давно – років десять тому. Ще – “Вітер нашої землі” Богдана Чепурка. У видавництві “Веселка” також вийшла книжка Богдана Чепурка “Чом ти, гуско, боягузка?”.

– А взагалі, найкраще це, напевно, ілюструвати дитячу казку.

– “Дідова дочка і бабина дочка” це щось особливе... Книжка ця в мене стояла, напевно, ще десять років. Вона була така нереалізована. Це довга історія... Минулого року я її пропонувала, до речі, видавництву “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Іван Малкович нічого не відповів. Мабуть, вона тоді не входила у його плани, можливо, це був час, коли він не видавав українських народних казок. Але почав видавати “Снігову королеву”, щось таке більш космополітичне...

– Та “львівська” книжка вийшла чудова! Вражає кольористика, я б сказала, досить лаконічна...

– Я вам розкажу про кольористику. У мене такий прекрасний учитель був. У видавництві “Каменяр” колись працював художнім редактором, на жаль, він зараз покійний, Іван Плескан. Ця людина надзвичайно добре розумілася в книжці. І він колись сказав мені: “Зеню, ти повинна намалювати книжку, де дуже мало кольорів. Візьми собі гаму таку дуже обмежену і побачиш, наскільки вона буде цільна...” І я, коли почала робити цю казку, то, власне, згадала слова Плескана...

– Чи можете ви як художник порівняти ці дві книжки – Ігоря Калинця і казку?

– Це зовсім інакше – ілюструвати українську народну казку і конкретного автора. Бо казка якось все одно йде від тебе, як би там не було. Це якась фабула (це кода!).Ти маєш право прочитати її, як хочеш... І я робила її, як вважала за потрібне. А от з авторами трошки важче...

– Цікаво, як ви працювали з Калинцем як з автором...

– Пан Ігор приніс свої твори, сказав, щоб йому проілюстрували. Я зробила ескіз. Він подивився, сказав, що нормально. І потім другий етап, це коли вже все було готове.. Так само, як з Чепурком... Тобто він вибирає художника, а потім дає художникові повну свободу... Але ж не дають повної свободи авторські речі, вони завжди дуже індивідуальні, не мої...

– А хто був вашими вчителями в Академії мистецтв, точніше – в тодішньому Інституті ужиткового й декоративного мистецтва?

– Насамперед, Ігор Туманов. Він викладав рисунок (пізніше, на жаль, кудись виїхав зі Львова). Туманов спрямував мене в графіку, власне відкрив у мені графіка. Я все-таки більше графік (я вчилася на моделюванні). І була ще дуже гарна Тереза Ергеші, яка у нас викладала композицію. Вони мене сформували. Але найбільше – Володимир Антонович Овсійчук, який із мене, напевно, зліпив таки творчу особистість. Він мені дав такий заряд... Надю, ну як це сказати?

– Свободи чи відповідальності?

– Він мені дав таке відчуття: що ти знаєш, що ти живеш для мистецтва. Дав якийсь такий потужний поштовх до творчості. Для мене він такий еталон життєвий, до якого можна йти і йти...

– Для мене – також.

– Він дуже багато дав моїй душі. Він, напевно, зліпив мене як художника..

– Як – мистецтвознавець, теоретик, по суті, може ліпити художника? Поясніть це мені.

– Він не вчив нас малювати. Він говорив про мистецтво. Яким чином... Мені здається, що Володимир Антонович взагалі працював на душу, а не на майстерність тощо. Він закладав таку творчу свідомість у душі... Я згадую, був час соцреалізму (це ж 1976-1981 рр.), а він власне якось виривав нас із того простору соцреалізму. Це таке складне питання, коли я думаю про Овсійчука... Мені здається, що Овсійчук на якомусь етапі в мені такий переворот зробив, що я відчула, що повинна жити для чогось такого вищого, для мистецтва...









»  ПАРЛАМЕНТ
Галицький сейм ХІХ століття
Тарас БАТЕНКО
 
Галицький сейм ХІХ століття
Ігор Чорновол. “Українська фракція Галицького сейму. 1861-1901. Нарис з історії українського парламентаризму”. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2002. 288 с.


Досі в українській історіографії не було ґрунтовного нарису депутатської діяльності українських послів Галицького сейму (т.зв. Руського клубу) від 1861 року (часу реформування представницького органу та введення в Австрійській імперії нового виборчого закону) і до Першої світової війни. У цьому ракурсі нам не зрівнятися з польською історіографією. Цю велетенську роботу здійснив знаний у Львові історик Ігор Чорновол, який не так давно видав велику дослідницьку працю, присвячену акції українсько-польського порозуміння в Східній Галичині – “нова ера” (1890 рік). Дане дослідження вражає не лише кількістю використаного архівного матеріалу, але й ретельним ілюстративним матеріалом, а також поданням біографій та світлин українських послів зазначеного періоду. Зацікавлений читач знайде у книзі найрізноманітнішу інформацію про Сейм: статистику, ретрополітику, виборчі технології XIX ст., жарти і навіть поезію.
Детальніше>>
»  ДЕРЕВО ЖИТТЯ”
Українська література в Інтернеті
Орест СТАДНИК
 
Українську літературу в мережі Інтернет представлено вкрай мляво. Я налічив близько 20-ти електронних збірок, у яких представлено від кількох одиниць до кількох десятків українських літературних творів.

Більшість із них мають певні характерні ознаки: несистематичність підбору матеріалу, низька якість підготовки текстів до електронної публікації, аматорський підхід до справи. Я, безумовно, схиляюсь перед творцями цих електронних бібліотек/-течок, які взялися за невдячну справу популяризації української літератури, але наведені вище “характеристики” не обіцяють їм визнання й уваги читачів у Мережі. Тут безжально спрацьовує просте правило – на голому ентузіазмі далеко не заїдеш. Для того, аби “щось” мало вартість, необхідні принаймні дві речі: професійний підхід і гроші.

З-поміж спроб закарбувати, чи радше “зацифрувати” слід української літературної спадщини у віртуальному просторі Глобальної Павутини, варто виділити дві електронні збірки. Перша – Бібліотека української поетики (http://poetry.uazone.net). Проект Романа Косаренка та Юрія Мачухи уже встиг набути популярності та визнання серед шанувальників поезії.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Свято попри все 
  ·  Розкрито секрет полішинеля 
Погляд
  ·  Суди виходять з-під контролю 
  ·  Галицький вибір” проти Марчука 
Поступ у Львові
  ·  Підприємництво процвітає 
  ·  Депутати ділять міського голову 
  ·  Чому закривають школу-інтернат? 
  ·  Візит без меркантильної мети 
  ·  Партнерство заради довкілля 
  ·  Селянам подарують компакт-диск 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Вірний демократії, президенту і громаді 
  ·  Сира угода про каспійську нафту 
  ·  Вільних економічних зон поменшає 
  ·  Смірнов стежить за “Нашою Україною” 
  ·  ПАРЄ переймається “справою Ґонґадзе” 
  ·  Українські змагання за Кубок УЄФА 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Аристократичне життя на три сторіччя 
  ·  Залізниця для об’єднання 
  ·  1 вересня – день насильства? 
  ·  Лікар – добрий, але без диплома 
  ·  Норвегія не витримує емігрантів 
  ·  Інформація в руках дитини – небезпечна 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
Пост-Factum
  ·  Пікнік Незалежності 
  ·  КАЛЕНДАР