BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ПопАрт-Поступ.    Поступ реляксу.    Літературний Поступ.    Поступ на канапі.    Історія у Поступі.    Бренд.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
3 вересня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:37 20-11-2017 -   У Дрогобичі 14-річна школярка отруїлася алкоголем  
  15:31 20-11-2017 -   Сьогодні вночі усі мости на території Львова посипали піскосумішшю  
  15:1 20-11-2017 -   На площі біля пам’ятника Т. Шевченкові тривають завершальні ремонтні роботи  
  14:34 20-11-2017 -   «АТП № 1» збільшило кількість маршруток у напрямку Рясне  
  12:5 20-11-2017 -   Держекоінспекція вдруге за рік перевіряє воду із річки в Рудному  
Україна
  16:6 20-11-2017 -   Порошенко каже, що Угода про асоціацію виконана на 15%  
  15:34 20-11-2017 -   Усе більше українців вважають Голодомор геноцидом - опитування  
  15:3 20-11-2017 -   ЗНО з іноземних мов: оприлюднено зразки тестів  
  14:39 20-11-2017 -   Кількість хворих на кір у Запоріжжі наближається до сотні  
  14:37 20-11-2017 -   Адвокат: Зайцевій призначили ще одну експертизу  
Світ
  16:7 20-11-2017 -   ФІФА планує отримати дані про допінг у російському футболі  
  14:36 20-11-2017 -   Королева Британії відзначає 70-ту річницю весілля  
  12:0 20-11-2017 -   У Лондоні міські автобуси переводять на паливо, виготовлене з кавової гущі  
  10:39 20-11-2017 -   Ізраїль планує депортувати 40 тисяч африканських біженців  
  10:28 20-11-2017 -   Король Норвегії потрапив до лікарні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ реляксу  » 

___________________________________________________________________________

Дача
МАЙКЛ
 
Інша справа українець. Навіть, якщо у нього є три мільйони в швейцарському банку, йому однаково конче потрібна дача. Традиція, менталітет... Комуністичні диктатори, а перед тим, російські царі-сатрапи, президенти незалежних держав, олігархи, народні депутати, мери, просто бандити і великі начальники -- всі мали і мають дачі. Не вони -- то їх нащадки. Не тут -- то на південному березі Криму чи Карпатах. Тут жартів не буває. Де, цікаво, наш рідний український олігарх має побудувати злітну смугу для свого приватного Боїнга? Де він має банячити зі своїми братанами? Не одразу ж їхати в екзотичні ресторани для "своїх", чи в Монте-Карло! Повій дешевше і надійніше вивозити до себе на дачу. Там можна і постріляти, і політати, і рибу половити. Можна всім показати свій бойовий арсенал, чи свою псарню, не кажучи про басейн, ставок чи приватний зоопарк.

Якщо розглянути ситуацію з іншого боку, із-за задзеркалля економічного краху, з економічного дна, колапсу, з бідності і відчаю, коли у чоловіка немає і трьох гривень у кишені, -- то дача йому ще необхідніша. Хоча б для того, щоб елементарно не вмерти з голоду. До дачі він доїде на старенькому ровері, урожай привезе на цьому ж ровері, овочі на зиму закрутить -- і нічого, не здохне. Фізична праця на свіжому повітрі дуже загартовує організм. Бульба, як її не сади у наших краях, як правило, все рівно родить (хіба хтось забув посадити). Навіть якщо навесні закопати в неугноєну землю центнер картоплі, то восени обов'язково можна викопати, якщо не центнер, то, принаймні, пів, а, якщо пощастить, то й півтора. А морква, петрушка, кріп, квасоля, кукурудза, соняшник, цибуля, капуста, помідори, огірки, часник і ріпа. А ягоди -- ті ж суниця і малина. Це ж ліки! А що говорити про сад: яблука, грушки, сливки, вишні, черешні, горіхи! Головне урожай вчасно зібрати, щоб гілля на деревах не обламалось.

Часто так є, що дача годує і чоловіка, і його сім'ю, і навіть друзів. Де ще може зійтись велика родина, як не на дачі, щоб зібрати з пишних кущів аґрус, смородину чи колорадських жуків з картопельки. Що може бути краще, ніж вечір проведений серед своїх, близьких? Проста і сита вечеря після важких трудів. Все ж своє, екологічно чисте і поживне. Картопля печена, кукурудза... Нічого ориґінального й вигадувати не потрібно. Треба тільки не лінуватися і трохи праці вкласти -- і все. Тому що дача, як собака: любить, щоб за нею доглядали. Там підлатати, там підфарбувати, там перекопати, почистити, прополоти, викинути бур'ян і сміття. Все. Що краще, ніж робота на благо своєї сім'ї? Ніхто ж у шию не гонить. Спокійно, у своє задоволення, можна працювати. Лікарі навіть рекомендують дачу як профілактику від важкого розумового штурму, особливо, якщо по телевізору демонструють якесь інтелектуальне шоу на тему "виграй мільйон, квартиру, банку розчинної кави чи поїздку в Магадан".

Цікаво, де ще людина, яка все життя заробляла своєю головою, буде з таким завзяттям перекопувати шість соток якогось ґрунту? Уявіть, що в людини забрали дачу. Куди їй податись на вихідні з лопатою в руках? Куди, цікаво, має возити своїх гостей наш Президент? Куди людина має вивозити весь той мотлох, який накопичився у неї вдома, якщо не на дачу? Де вона ще одягне на себе старий, майже знищений, одяг, як не на дачі?

А починалось все просто. Комуна дихала на ладан, продуктів у країні СРСР було неймовірно мало, колгоспи нагадували чорні діри в космосі, у черзі треба було стояти навіть за капустою. Саме тому "товаріщі" вирішили на початку 1980-их видати людям по шість соток запущеної, загадженої, непридатної для будівництва соціалізму землі. Мовляв, а най копають, все рівно пропадає. Може самі себе зможуть прогодувати всі ці раби індустрії? Згадати лишень всі ці садові товариства, які почали рости, як сліди від уколів на тілі наркомана. Всі ці обмеження на будівництво без підводу газу, світла і води. Чомусь шість соток, а не вісім ? Хто це вигадав, хто провів такі розрахунки? Ні, дачі були й до 1980-их, але це була превілегія, подачка для слуг режиму. Дача була справжньою розкішшю. Творчі спілки також мали дачі. Хоча їх правильніше було б назвати заміськими будинками. Часто це були палаци: басейни, оранжереї, ставки, газони для гри в ґольф.

Робітник чи простий інженер міг тільки мріяти про те, щоб отримати у своє користування шмат землі. Лапата, возик і пара рук перетворили гектари занедбаних земель у квітучі сади. Власне сади. Посадивши у першу чергу на ділянці дерева і збудувавши там якусь халупу, чоловік перетворював її на дачу. Це вже проблематично було назвати городом. Хоча дуже багато дачних ділянок так і залишились тим, чим були з самого початку -- смужками нескошеної, дикої трави.

Біда полягає в тому, що якщо дача далеко від дому, то при нинішній дорожнечі на транспорт поїздки "на природу" стануть золотими. Економічна доцільність такої господарки викликає серйозний сумнів. Ціни на овочі, яких стало вдосталь, навіть якщо мова йде про другий хліб українця -- бульбу, цілком доступні у порівнянні з грошима, викинутими на попутні витрати -- транспорт, інструменти, добрива і, звичайно, час. Ні, якщо у вас удосталь часу, а дача для вас -- це все, що вам залишилось у житті, то це зовсім інше кіно. Мова не про те, що любов до Землі, до всього живого і зеленого -- це святе, і це є у крові кожного українця. Але економічні реалії диктують свої умови. Вони буквально пресують людей, перетворюючи їх уже не в рабів ідеології, а в рабів речей.

Що може бути аж такого доброго, що тепер на дачу їздять, як і раніше їздили за старої совєтської традиції. Тільки-но Перше травня, День перемоги -- так усі дружно прямують на дачу садити бульбу. На превеликий жаль все це перенеслось і на українські рідні державні свята, включаючи найбільше з них -- День незалежності. Не знаю, як там святкують і що відчувають у середині власної душі в День незалежності своєї країни американці, німці чи французи десь там на периферії -- в Тулузі, Штутгарті чи Індіанаполісі (можна взяти інші народи для прикладу). Я особисто був розчарований, коли 24 серпня прокинувся в Івано-Франківську (можна взяти й інше західноукраїнське місто) від реву бульдозерів. За вікном повним ходом йшло будівництво. У Львові ситуація не інакшою. Особливо, якщо пройтись спальними районами, то, крім мелесеньких плакатиків -- "Нам 14 років", нічого не нагадувало про те, що сьогодні найбільше національне свято країни. Ще неприємніше стало, коли мені сказали, що зовсім нещодавно, на релігійне свято, люди не працювали. Нагальної економічної необхідності працювати (це не служби екстремальної допомоги це приватна структура) не було. Хто винен, що у цих людей немає відчуття свята, елементарної поваги до самого існування Дня незалежності і до своєї держави? Стара совдепівська звичка, заїжджена радянська формальність? Не знаю, як реагують на відсутність святкової атмосфери 24 серпня іноземні гості й туристи, які приїжджають в Україну. Але знаю точно, що наше майбутнє покоління, наші діти, народжені вже в часи незалежності, бачачи своїми очима такий день, як 24 серпня, не відчують, не зрозуміють, не віддадуть належне цьому святу, незалежно від того скільки історичного матеріалу, фільмів, історій, мудрих книжок пройде через їхні голови. Але почуття патріотизму і відчуття Батьківщини можна і потрібно виховувати й прищеплювати саме цього дня -- у День народження твоєї Батьківщини.

Навіть, якщо зважити на те, що вам цей мішок картоплі вкрай потрібен, все ж відчуття голоду минає набагато швидше, аніж відчуття втрати незалежності.










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ощадні книжки запрацювали 
  ·  Піскуна знову назвали брехуном 
  ·  "Приват" не відступиться від "1+1" 
Погляд
  ·  Юлія: Мітрофанов -- імпотент 
  ·  Майбутнє України викрадають 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Настя повертається 
  ·  Вибухи у Новому Орлеані 
  ·  Залізниця не віддала навчальних закладів 
  ·  Жабеня і Пацючок ідуть до школи! 
  ·  Успішний бізнес -- реальність 
  ·  Хто буде головною скрипкою в оркестрі? 
  ·  Гроші з'явилися 
Поступ у Львові
  ·  Нові сміттєвози для міста 
  ·  Газ на зиму є 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Мандрівна виставка у Львові 
  ·  Куди подіти дитину? 
  ·  Гузар звернувся до батьків 
  ·  Гарячу воду відключили 
  ·  bMW зацікавився розробками Політехніки 
  ·  Маршрутки: трохи подорожчало 
  ·  "Львівприлад" стане індустріальним парком? 
Поступ з краю
  ·  Корупційні звинувачення емоційного провокатора 
  ·  Пінчукове шоу триває 
  ·  Першовересневе шоу 
  ·  Трудовики незадоволені лідером 
  ·  Зброю ''тулимо'' добре 
  ·  Тимошенко не єврейка 
  ·  Гривня не зросте 
  ·  Хортицю обкрадали 
  ·  "Азот" відвоювали 
  ·  За хабар -- переатестація 
Поступ у світі
  ·  Американська трагедія 
  ·  Найдорожча машина у світі 
  ·  Беслан пам'ятає 
  ·  boeing страйкує 
  ·  Винна "Аль-Каїда" 
  ·  Перша шпальта 
Спорт-Поступ
  ·  У пошуках ідеального героя 
  ·  Президент -- дуже ризикована посада 
  ·  Поразка в день народження 
  ·  Клубний фінал 
ПопАрт-Поступ
  ·  Валерій ХАРЧИШИН: Я втомився від страждань 
  ·  Легенда Майкла ДЖЕКСОНА 
  ·  Деян АЙДАЧИЧ: Де інтелектуальна культура? 
Поступ реляксу
  ·  Дача 
Літературний Поступ
  ·  Хто заснував Львів? 
Поступ на канапі
  ·  Чорна Пані 
Історія у Поступі
  ·  Вулиця Юрія Мушака у Львові 
Бренд
  ·  СУБАРУ 
Пост-Faktum
  ·  Овоч із райського саду 
  ·  КАЛЕНДАР