|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
АРТ-АНОНС |
|
|
| |
| |
Сьогодні, у п’ятницю 30 серпня, у Золотій залі музею етнографії (просп. Свободи 15) під час ррадиційних зустрічей “Асоціація”, які відбуваються підж егідою Асоціації українських письмеників, зійдуться в інтелектуальній бесіді знаний організатор сучасного літературного життя віктор Неборак та поет і громадський діяч Роман Мар’янович Лубківський. Початок зустрічі о 17 годині. |
|
|
|
|
Літо з фестивалями |
|
|
| |
| |
|
Ланцут – невеличке, типово європейське містечко, яких у Польщі багато. Із традиційної площею Ринок і кількома дотичними до неї вуличками гарних двоповерхових будиночків. То й усе... Але львів’ян Ланцут може здивувати тим, що влітку в ньому вирує активне культурне життя, яке приваблює багато туристів. І в першу чергу вони їдуть поглянути на відомий палац у Ланцуті, що нагадує такий собі малий Версаль і є прекрасним зразком замкового та паркового будівництва. Парк довкола палацу – із безліччю фонтанів, стежечок, цікавих дерев. Його охайна територія – повчальний приклад для Львова, бо в нас, на жаль, таких об’єктів іще немає, а якщо якісь замки збереглися, то потрібні величезні зусилля музейників, щоб підняти їх зі страшної руїни. Однак мета візиту львів’ян до Ланцута була не туристичною, а професійною. І “Віртуози Львова”, і хор “Глорія” їхали на традиційні “Ланцутські музичні вечори”, які відбуваються з кінця серпня протягом вересня і приурочені до Днів міста Ланцута, які також тривають не один день, а цілу декаду на початку вересня, і поволі переходять у джазовий фестиваль. Отож, у Ланцуті, як і в цілій Європі, влітку мешканці не нудяться, забавляючись на розмаїтих мистецьких імпрезах, які відбуваються під патронатом міського голови. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Діброва : Аксінін |
|
|
| Маркіян ФІЛЕВИЧ |
| |
Ой діброво, темний...
Т. Шевченко
Журнал “Четвер” продовжує вражати. Зрештою, це його кредо. Вражає не лише послідовністю появи своїх чисел (після дерешівського 13 числа з’явилось не менш шкільне 15-те, а лиш тепер – довгоочікуване 14-те). Вражає “Четвер” також своїми текстами та візіями. Якщо №№ 13 і 15 стояли на твердих позиціях андеграунду й епатажу, то число 14-те виявило тенденції до просування часопису в бік поважних “товстих” журналів (четверговий вік і досвід це дозволяють).
Чотирнадцяте число часопису виключає будь-які посередності, будь-яких початківців, самі лиш аси.
Їх двоє – Аксінін і Діброва. Обидва сформувались як митці у 70-80 рр. Обидва досягнули досконалості на своїх нивах творчості (перший – у графіці, другий – у письменстві). Обидва, немов будди, далекі тепер від страждань: перший – від земних, другий – від українських. Але попри ряд схожостей, також достатньо відмінностей. Володимир Діброва у “Четвергу” представлений здебільшого творами, писаними в 90-ті в Америці. Читач знайде тут лиш кілька з “часів Аксініна”. |
| Детальніше>> |
|
|
|
