За оцінками експертів, інфляція наприкінці цього року складатиме 12 відсотків, що за умови процесів, які відбуваються в українській економіці з початку року, можна вважати нормою.
Знають про це, звичайно, й урядовці, і намагаються з цим боротися, щоправда своїми методами, переслідуючи власні інтереси -- у тому числі політичні. Зокрема, як повідомило інформагентство Інтерфакс-Україна, днями міністр економіки Сергій Терьохін оприлюднив заяву, зміст якої зводиться до тези : "Прагнення НБУ утримати курс гривні від ревальвації може спровокувати інфляцію".
На думку Терьохіна, для того, щоб утримати макроекономічну стабільність, необхідно забезпечити узгодженість дій уряду і Нацбанку. Щоправда узгодженість скоріше за все має виглядати в формі -- "НБУ має слухатись Мінекономіки". Як зазначає Терьохін, "Нацбанк не рахується зі зверненнями Мінекономіки і відмовляється від змістовної участі у підготовці прогнозно-програмних документів".
Шлях подолання високої інфляції міністр бачить в "чіткому визначенні пріоритетів між інфляційною та курсовою метою грошово-кредитної політики". Нацбанк, на його думку, цього не розуміє і втримує курс гривні від ревальвації, що, за оцінкою міністра, призводить до зростання об'єму емісії через канал валютного ринку, що в свою чергу може спричинити інфляцію.
Національний банк поки що відмовчується. Не має відповіді ні на напади Терьохіна, ні на пропозицію Мінекономіки підготувати спільне рішення Кабміну і НБУ про створення постійно діючої міжвідомчої комісії, яка буде узгоджувати на робочому рівні цільові параметри грошової політики.
Водночас, якщо вірити виданню ForUm, Мінекономіки спростовує чутки про "тиск на НБУ", цитуючи з заяви прес-служби Міністерства : "У відповідності до норм Конституції України, головним завданням Нацбанку є утримання стабільності гривні. Натомість утримання обмінного курсу щодо валюти, емітованої іноземною країною, не входить в завдання НБУ або Кабміну". Значить, міністр каже одне, а прес-служба міністерства -- інше. А винуваті у всьому, як завжди -- медіа.
Коментарі
Олексій ПЛОТНІКОВ
завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Існують різні підходи до монетарної політики , тому думки щодо того, що саме формує інфляцію, а що її стримує, розходяться. Це питання дуже широке, і тому я не став би пов'язувати те, що НБУ не робить ревальвації гривні з причиною виникнення інфляції. Хоча зрозуміло, що ревальвація -- це стримування інфляції, а девальвація -- підсилення інфляції, але на інфляцію впливає багато макроекономічних чинників, які виходять з діяльності уряду, з дій Кабінету Міністрів, а не лише зі сфери монетарної політики. Закиди ж Мінекономіки НБУ, на мою думку, не носять характеру "підім'яти" Нацбанк під себе. Але залишається факт, що неузгодженість дій урядовців та банкірів існує. Мій прогноз інфляції на кінець року -- 12-14 відсотків.
Олександр ЖОЛУДЬ
експерт МЦПД
Якщо порівнювати два стани -- стабільність гривні та її ревальвацію, то в ціновому аспекті за проведення ревальвації ціни мають знизитись. Це стається за рахунок того, що частина промислових товарів, які входять в індекс споживчих цін (на основі якого обчислюють інфляцію) мають знизити свою ціну. Це насамперед електричні прилади, побутова техніка та інше. Водночас ці товари мають невелику вагу в споживчому кошику: всі непродовольчі товари в Україні мають "вагу" лише 15 відсотків, в той час як продовольчі -- 64 відсотки. Майже всі продовольчі товари у нас вітчизняного виробництва. І тому, за умови відсутності ревальвації, ціни вищі, але їхній розмір незначний. Тому казати, що ревальвація вкрай необхідна, досить необґрунтовано.
Нацбанк зараз посилає сигнали, що ревальвації не буде, тому що у випадку, якщо він проведе ревальвацію, виникне небезпека того, що восени відбудеться відтік капіталу, і тоді прийдеться проводити девальвацію. Тому політика стабільного курсу національної валюти, яку проводить НБУ, є виправданою.
Тиск на НБУ з боку Мінекономіки можна розглядати як бажання останнього підім'яти Нацбанк під себе. Але НБУ має бути незалежним, тому що незалежність цієї структури є фактором, який забезпечує стабільність національної валюти.
»
ПРЯМА МОВА
Олег СОСКІН: В Україні буде диктатура
Розмова з директором Інституту трансформації суспільства про сучасне і можливе майбутнє України та української влади
Розмовляла Галина ГРЕЧИН
-- Пане Олегу, ще перед виборами 2002 року Ви говорили про клан Ющенка. Скажіть, будь ласка, чи зберігся цей клан, у якому він нині складі?
-- Це група, яка постійно була поряд з ним. Цим людям він повністю довіряє і з ними вирішує фінансові питання. До цієї групи насамперед належить дружина Ющенка Катерина. Друга людина, яка начебто стоїть трохи осторонь, але через яку проходить ціла купа бізнесових проектів, -- це брат Ющенка Петро. Потім іде група людей, які теж є компаньйонами Президента -- це Жванія, Мартиненко, Порошенко, Рибачук, Червоненко, Ігнатенко. Вони відповідають за фінансові проекти.
У ситуації, в яку потрапив генеральний прокурор України Святослав Піскун (коли йому у спину дихає його можливий наступник Володимир Стретович), дозволити собі такі "проколи" може лише самогубець.
Нагадаємо, що спочатку Піскун повідомляє на брифінгу, який відбувся минулого тижня, що екс-майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення в американському суді у справі про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе. На суді Мельниченко, за словами генпрокурора відповів на 86 питань, які Генпрокуратура України надала американському судові.
Літо добігло кінця, а відтак закінчується і сезон відпусток. Наші слуги народу (депутати), які в різноманітних кутках світу набралися здоров'я та наснаги, з'їжджаються у рідні домівки та готуються до чергової парламентської сесії, яка за прогнозами принесе чимало сюрпризів.
Найбільший із них -- ініціатива Президента Віктора Ющенка про внесення змін у закон про вибори. Нагадаймо, що минулого тижня Президент зненацька запропонував вже на березневих парламентських виборах підвищити прохідний бар'єр для партій і блоків. Позаяк нинішній поріг у 3 відсотки перетворить парламент в "клуб власників кишенькових партій".
