BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.    КУПОЛ-Львів.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 серпня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
  15:6 26-06-2017 -   Працівника «Львігазу» впіймали на хабарі  
  13:7 26-06-2017 -   У Львові за хабарництво судитимуть екс-спомічника судді  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тенденції Поступу  »  АНАЛІЗ

___________________________________________________________________________

Страх як рушійна сила
Кінець політичного гасла опозиції
Ігор МАРКОВ
 
Страх як рушійна сила
Коментарі, відгуки, аналітичні матеріали, спричинені зверненням президента до українського народу в одинадцяту річницю проголошення незалежності, в якому Леонід Кучма закликав країну перейти до парламентсько-президентської республіки, не сходять із телевізійних каналів, інтернет-сайтів, газетних сторінок. Зміст найрізноманітніших матеріалів “у відповідь” дає підстави думати, що свою “конструктивну” роль — відвернення уваги суспільства і самої опозиції (можливо, не всієї) від планованих нею вересневих акцій протесту — вже виконано.

Промова Леоніда Кучми з пропозицією “реформування політичної системи” є справді епохальною в тому розумінні, що позначує зміст цілої історичної епохи стабільних соціально-політичних відносин, у якій ми нині живемо. Прошу сприймати мої слова як метафору, а не як панегірик.

Зміст політичного кроку президента розглядаю передусім у перспективі означуваній наступництвом попередніх політичних кроків і подій, а не в розумінні “значення переходу України від президентської до парламентсько-президентської республіки”, “назрілості реформування системи влади” тощо.

Не доводиться сумніватися, що Леонід Кучма та його оточення переживали страх перед можливим проведенням масових акцій протесту опозиції у вересні. Вуличні акції протесту є незручними для будь-якої влади. А тим паче, коли стосунки в ній і відповідно можливість контролю спираються лише на таких двох універсальних інституційних ресурсах як гроші і залякування. Іншими словами, коли влада побудована на персональних зв’язках і персональній залежності, а не визначених принципах політично-інституційних відносин.

За таких умов здатність деяких політиків апелювати до “вулиці” не показово, а реально мобілізувати її на акції протесту є завжди небезпечною для представників влади, навіть якщо ці політики є прогнозованими й контрольованими. А тут ще й з’явилася загроза, що опозиція з допомогою “вулиці” відвоює належне їй, опозиції, місце у владі за результатами березневих виборів до Верховної Ради. Влада будь-що ставить собі за мету посилити політичний контроль за розвитком ситуації в країні. Однак “політичний контроль” передбачає собою також суспільний вплив (у тому числі і силовий), ефективність якого спирається на інституційні комунікації, а не персональну залежність. У цьому розумінні пояснити страх влади перед “вулицею” як лакмусовий папірець слабкості контролю нею (владою) за розвитком політичної ситуації можна з допомогою наступної метафори. У цій країні можна захопити владу не те що з допомогою 200 чи 500 тисяч учасників акції протесту, а 5-6 тисяч осіб. За умови грамотного розгортання політичних дій ніхто не візьме на себе відповідальності застосовувати проти них силу.

При цьому я належу до песимістів щодо мобілізаційної спроможності опозиції на цьому етапі. І не тільки за відсутності конкретного приводу до проведення акції, а й тому, що всі ці наради й перемовини опозиційної “четвірки” радше вказують на маніпуляції фактором протестних акцій у теперішніх виторгах із владою, аніж формують атмосферу реального наближення народного протесту.
Подання прокуратури до парламенту про притягнення до кримінальної відповідальності та арешту Юлії Тимошенко радше доповнює, аніж заперечує це враження.

Вибір 31 березня на користь антиолігархічних сил, у якому позначився зв’язок із попереднім протистоянням, давав шанс на закладення прецеденту утвердження парламенту і парламентаризму як головного інституту демократії. Однак зосередження діяльності опозиційних фракцій на принципах кадрово-інституційного розподілу в межах гілок влади і розподілі посад у самому парламенті, — в чому засаднича перевага була на боці Л.Кучми та його оточення, - а не на висуненні і відстоюванні політичних вимог вказувало на те, що середовище Л.Кучми залишається визначальним чинником соціально-політичних відносин у країні. У цьому контексті поява й обговорення в парламенті проекту договору “Про спільні дії” Віктора Ющенка означали, що системні зміни в державі неминучі. Опозиція їх озвучила, а президент із запізненням “приватизував”.

Положення ющенківського проекту договору тоді дозволили зробити три висновки:

1. Зміст договору дозволяє сказати, що нинішні олігархічні відносини і їхня еліта принципово можуть функціонувати в умовах парламентсько-президентської чи й парламентської республіки;

2. Гасло поділу повноважень у трикутнику президент-парламент-уряд відтепер не окреслюватиме лінії політичних поділів і протистоянь у суспільстві, хоч залишатиметься “функціональним” щодо можливості внесення конституційних змін;

3. Перехід ініціативи розподілу повноважень у “трикутнику” до блоку В.Ющенка в теперішніх умовах є критерієм переходу до реалізації цієї ініціативи середовищем Л.Кучми.

Наступні події — обрання Литвина головою Верховної Ради України, призначення Медведчука главою Адміністрації президента, призначення генерала Піскуна Генеральним прокурором України містять риси політичної консолідації режиму Кучми. Проте характерною рисою такої консолідації є те, що він має вираження персональної влади, персонального домінування. У зв’язку з цим зростає ціна особистих необачних кроків, особистих помилок репрезентанта цієї влади. Імовірності акцій протесту в цьому випадку посилюються їхньою персональною спрямованістю, що виступає водночас каталізатором їхньої масовості. В українських умовах, враховуючи недавні антикучмістські акції, загроза нестабільності становища президента посилюється тим, що будь-яке суспільне невдоволення може вилитися персонально проти нього і консолідуватися на цій основі.

Таким фактором Кучми може бути, наприклад, рішення президента балотуватися на третій термін під претекстом прийняття Конституції 1996 року. До речі, нечітке як для такого виступу означення у зверненні Кучми часу “мирної передачі президентської влади” фразою “у визначений Конституцією час” характеризує особисту настанову президента щодо напряму проведення задекларованої ним реформи політичної системи.

У зверненні слабо проглядається шлях реалізації Кучмою його пропозицій. Твердження, що “парламентська більшість формує уряд і несе відповідальність за його роботу” і що це “відповідає духові квітневого референдуму 2000 року” дає не тільки прозорий натяк на те, що право розпуску парламенту буде беззастережною вимогою Кучми в переговорному процесі (сама наявність такого положення цілком відповідає демократичному принципові противаг у формуванні влади), а й означує шлях, яким президент бачить подальший процес.

Конкретизація шляху зміни влади міститься в заклику до Верховної Ради приступити до створення парламентської більшості і розпочати роботу над відповідними змінами до Конституції. Це напрям, визначальними для якого будуть інтерперсональні відносини, у яких застосовуватиметься той самий принцип “поділяй і владарюй”, що проявив себе з початком роботи цього парламенту.

Саме звернення Кучми цікаве ще й тому, що воно далі продовжує практику застосування масштабних маніпуляцій масовою свідомістю. Тому реакція опозиції у вигляді проведення “круглих столів”, “демократичних форумів” залишається нагальною необхідністю для здобуття демократії.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Динамо” виконало завдання 
  ·  Україна лідер навпаки 
Погляд
  ·  Ющенко пропонує Кучмі вибір 
  ·  Російська Федерація не може знайти собі місця у Львові 
Поступ у Львові
  ·  Люди на маргінесі життя 
  ·  Без води, тепла і газу 
  ·  Дрогобиччину позбавили голови 
  ·  Убивство через пиятику 
  ·  Кутаїсі” у Львові не буде 
  ·  Де, коли і які авто полюбляють крадії 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Чотири мінус один 
  ·  Кабмін – за українську книгу 
  ·  Міністерський старожил 
  ·  Україно-азербайджанське партнерство 
  ·  Федур звинувачує податківців у провокації 
  ·  У Бауера забрали одне крісло 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Північну Корею назвали лідером 
  ·  Європа “думає” про візи 
  ·  Російські спецагенти-мафіозі 
  ·  НОВИНИ ЗІ СВІТУ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тенденції Поступу
  ·  Страх як рушійна сила 
Арт-Поступ
  ·  Літо з фестивалями 
  ·  Діброва : Аксінін 
  ·  АРТ-АНОНС 
Пост-Factum
  ·  Погляд на нарiд галицький 
  ·  КАЛЕНДАР 
КУПОЛ-Львів
  ·  Козацький експрес зупиниться біля Яворова 
  ·  Львівське гутне скло в Музеї гетьманства 
  ·  Горять магазини, палають... 
  ·  Спільна сесія відбудеться 5 вересня? 
  ·  Бізнесмени обирають торгівлю 
  ·  Траурне віче 5 вересня