BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Тема.    Львівські обсервації.    Археологія у Поступі.    Медицина.    Літературний Поступ.    Поступ реляксу.    Історія у Пост.    Постать.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Пост  » 

___________________________________________________________________________

Львівські Кракідали
Юрій ВИННИЧУК
 
Відразу за Оперним можна було потрапити на межу двох світів, які контрастували між собою так, що це важко навіть уявити. За спиною залишався величний театр, а перед очима починався дивний і таємничий світ Кракідалів. Вже в одній лише назві для сучасного читача причаїлася велика загадка. В уяві спливають крокодили. Але це тільки чудернацький покруч із назви Краківського передмістя. В деяких джерелах я натрапляв і на такий варіант -- Кракедани.

У межах Кракідалів містилися не тільки площа Краківська, а значно ширша ділянка, де панував стихійний базар. Вона розтягалася звідси на північ, обіймаючи також компанію інших площ і цілу павутину вулиць, вуличок, подвір'ячок у густій забудові цієї найстарішої частини давнього Львова.

Кракідали були торговою дільницею міста, де кипіли базарні пристрасті й вирувала барахолка. Специфічного колориту й екзотичних рис надавали їй передусім тлуми жидів, які саме у Краківському передмісті мали своє ґетто.

"Був ще один центр, не дуже репрезентативний для міста, але не менш важливий і славний на увесь Львів і цілу Галичину, -- згадував Степан Шухевич, -- а були це львівські Кракедани. На Краківській площі й вулицях довкруги неї торгівля набувала базарних рис і до певної міри нагадувала базари Близького Сходу. Довкруги площі -- маґазини, а перед ними і всюди на площі -- прилавки, передусім з одягом і взуттям. Середина крамниць заповнена крамом по вінця: білизна, штани і піджаки, пальта, шапки і капелюхи, черевики, мешти і чоботи. Маґазини часом посеґреговані за видом товару, але частіше з перемішаним товаром, а на прилавках то вже і не можна розпізнатися. Кракедани -- це торговельне жидівське царство. Тут вони, як і в малих галицьких містечках, від по-європейському вбраних до бородатих хуситів із пейсами, чорними халатами і капелюхами. Усі закликають перехожих купувати товар. На Краківській можна купити і добрий, і поганий товар. Дуже дешево і помірковано, але все набагато дешевше, ніж у всіх інших крамницях. І одна головна різниця між тими двома видами торгівлі: тут, як на близькосхідних базарах, можна і навіть треба торгуватися і збивати ціну, все наче на базарах Танжера, Маракеша, Каїра чи Єрусалима. Пропонувати можна і треба половину ціни, а відтак уже потроху підбивати. Покупці переважно з бідних верств львівського пролетаріяту, підльвівських і дооколичних селян, нерідко студентів та інших, які полюють за дешевою ціною і непоганою якістю. Обидві цілі тут можна досягнути, але треба хоч трохи на цьому знатися".

"Чому ті торгові пляци, які починаються ще за добрий кавал дороги до Краківського пляцу, а тягнуться до самих околиць міста, називають Кракідалами, можна хіба витлумачити тим, що цілий їхній комплекс, який обіймає міську торговицю з багатьма прилеглими пляцами і кільканадцятьма бічними вуличками, є, може, завбільшки як цілий Краків, -- писав у 1930 р. жидівський журналіст Юзеф Майєн. -- Той велетенський терен Львова, що гендлює і торгується, замикаючи у своєму перстені все старе місто з найчисельнішими костелами, церквами і божницями жидівського ґетта, на відміну від інших дільниць, має найбільше схожості з Близьким Сходом, де панує нероздільне сусідство хліба і Бога. Наче десь в орієнтальних містах, ві Львові групуються торжища довкола святинь.

А вздовж торгових рядів поважно суне автомобіль Закладу очистки міста, до якого зносять робітники на плечах цілі паки сміття. Несподівано з'являється якась дивацька фігура в урядовій шапці з золотою нашивкою. Здалека можна було б подумати, що то хтось із вищих міських функціонерів -- так виблискує золото на його шапці. Але ось "урядник" добуває з-за плечей мандоліну і розпочинає концерт... Невже то якийсь урядовий обов'язок? Майже так! Бо урочиста нашивка на його шапці повідомляє: "Концесіонований вуличний музикант"! Справді, це несподіваний приклад бюрократизму. Мені уявилося, що якби у Львові з'явився легендарний Вернигора, то і його сиву голову оздобила б бляха: "Концесіонований дзяд-лірник і пророк".

На Кракідалах ще перед самою війною можна було зустріти дивовижних жидівських типів, що мовби перенеслися з давніх епох або далеких країв. Патріархальні бороди, довгі пейси, атласні халати, ярмулки, а навіть лисюри (лисячі хутра), які тут збереглися ще з часів Відродження. Понад гамором, який панував на Кракідалах, домінував крик жидівок, що пропонували гарячі боби, сервіровані у паперових пакетах: "H?jsse bebete! -- hajsse bobete!!". Жвавий гандель тут тривав до пізнього вечора при оригінальних каганцях, які освітлювали криті ятки, наче різдвяні шопки.

Поруч із жидівськими гендлярами сновигали українці й поляки, одні продавали, інші купували, панував постійний рух, а в повітрі висів гучний гамір, серед якого раз по раз вибухав пронизливий вереск обдуреної шахраями людини. Весь той гамір не був позбавлений музичної оздоби -- звуків гармоні та мандоліни, на яких вигравали місцеві артисти наймодніші шляґери.



Весь обшир Кракідалів був поділений на окремі спеціалізовані зони. Перше місце займала власне Краківська площа, яка мала форму видовженої трапеції зі сторонами 200, 150, 70 і 40 метрів, і куди збігалися вулиці Рутковського, Краківська, Костельна, Жовківська, Стерншусса і Ашкеназі. На площі розмістився перший постійний критий ринок. Це був величезний павільйон із заліза і цегли, перекритий хвилястою цинкованою бляхою. Раціональна конструкція, асфальтові хідники та досконала вентиляція забезпечили ринкові довгі роки функціонування. А побудувала його 1876 року віденська будівельна фірма "Енд і Горн". 76 яток базару займали різники, своєрідна аристократія ринку, круп'ярі і продавці набілу (молочних продуктів) та ярини, які, аби вибрати собі ятку, тягнули льоси. У 1891 р. пожежа завдала шкоди базарові, але його хутко відновили.

На самій же площі тяглися ряди будок, маленьких крамничок із виробами, що мали назву блаватів. За цією поетичною навою ховалися дуже прозаїчні товари -- тканини та вовняні вироби. Просто з фабрик за найнижчими цінами. Щоправда, цей товар був не тільки дешевим, а й надто вже простацьким, призначеним для бідноти і селян.



Кракідали в народі мали ще одну назву -- Париж. Але в той час, як у Парижі гендлярі завше зачинали від компліментів прекрасним дамам і панам, то у Львові промови гендлярів зачиналися, як жартували львів'яни, ні в тиць, ні в пердиць. На львівських базарах торгували не стільки гендлярі, що промовляли, скільки промовці, що гендлювали. Ось якийсь хитрий батяр демонструє пляшку з-під горілки, в якій у воді стоїть фігурка досить великих розмірів. Це пірнець. Перша фраза гендляра звучить так:

-- Як він ту вліз без ту туненьку шийку фляшечки? -- проголосивши це риторичне запитання, батяр починає пояснювати: -- То ся робе так. Ду пляшки тре вкласти туненький шкілєтик пірнальника. А потому його ся засипує магічним порошком. Тоди вода стає така білюська, як молоко. Потім ставите го на шафі, а за гудину вода знову чиста і прузора. І во -- маєте! І вже кожен може зувидіти, як такий грубий пірнець вліз без тоту туненьку шийку.

Окинувши поглядом тлум роззяв, гендляр завершує промову останнім акордом:

-- То не забавка, прошу паньства! Нє шоб діти ся бавили, а то є річ незамінна в хатній гуспударці. Бо той пірнець цілюський день виблискує, як зоря, а вночі світиться так, жи можна при нім читати ґазети, а хто хоче, то й книжки. І шо ви си мислите, кілько таке щестє куштує? Ви не пувірите! Цей практичний пударунок на іменини, альбо шлюб куштує тільки двайціть грошів! А двайціть грошів -- то ні для кого не гроші, нє?

І на тім кінець промови місцевого Цицерона. І без переходу, без найменшого жарту, без краплі гумору, повертається він знову до початкового пункту:

-- Як він ту вліз без ту туненьку шийку фляшечки?

Біля його столика гурдиться жменька роззяв, котрі з істинно слов'янською терплячістю витримують і три, і чотири рази ту саму промову, втелющившись у магічного пірнальця і замислившись над правдивістю максими, згідно з якою "двайціть грошів -- то не гроші".

А ось хлопчина, який тільки недавно розпочав вправлятися в мистецтві риторики, але своїм яскравим темпераментом уже подає надії на майбутнє, реклямує пасту для гостріння бритви. З його вуст плине чистий і несфальшований потік шляхетної львівської мови. Він так само зачинає від питання. Але це питання вже не звучить так риторично:

-- Хто має густе волосся на руках?

Цю фразу він повторює раз за разом, аж поки нарешті не виголошує:

-- Прошу паньства! Забездурно, без фатиґи (клопоту) і без жодного ризику чи болю виголю кожного за півмінютки. І то іно завдяки знакомитій зеленій пасті, кутрої не варто мішати з бронзовою! Та вустатна -- то є чиста підробка, кутрою торгує їден рудас (рудий) на Краківському пляцу. Завдяки моїй пасті кожен цизорик (ножик) стане гострим, як бритва. І вже не треба ним черкати взад-вперед по камінню.

А тоді на доказ своїх слів демонструє на зарослому передпліччі якогось мурмила гостроту свого цизорика вимащеного на зелено. І завершує:

-- Бритва голить ше ліпше, бо ся нею не крає ані гаряче, ані цибуля, ані часник.

На противагу продавцю магічного пірнальника, хлопчина не обмежується повторами вивченого напам'ять тексту, але імпровізує, знаходячи щоразу нові звороти, втягуючи слухачів у розмови і дискусії, з яких завдяки свому темпераменту виходить звитяжно:

-- За трийцять грошів можна три роки щодня свою бритву гострити! І голитися не щонеділи, як якийсь хлоп зо села, але кожного раня. І за тоті трийцять грошів маєте впродовж трьох літ таку приємність, якої жоден мужчина мати не може!

Зовсім інакше апелює до жіночого марновірства продавачка папільоток, демонструючи на дерев'яній перукарській голові способи кручення льоків. Ледве чи її тиради можна назвати орацією. З машинальною грамофонною точністю деклямує вона в кулко текст друкованої інструкції, яку долучає до свого товару. Вона видається бездушною і дерев'яною, як і голова її ляльки, на якій вона без ліку множить льочок біля льочка, не звертаючи уваги, чи хтось її слухає.

Але жоден львівський гендляр не доріс до магіка, що демонструє в самому центрі міста п'ять магічних карт за 20 грошів, якими можна забавити ціле товариство. Він один виразно закоханий у свій фах, трактуючи його достоту як покликання. І сам щиро захоплений своїм трюком, коли чотири аси заміняють чотири шістки. Він демонструє це з неабиякою любов'ю. Але найбільше враження на слухачів справляє його промова, виголошувана з якимсь надлюдським зусиллям. Він затинається і шепелявить, нагадуючи Демосфена в початках його кар'єри. Магік двадцять разів свій трюк повторить, заки один раз зуміє видушити свій спіч, і щоразу зачинає його з тим самим ентузіязмом. І тільки в ту хвилю, коли помічає поліцая, перериває раптово свою орацію.

(далі буде)









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ''Поступ''. Рік після пожежі 
  ·  Віталій МАКСИМОВ: Львівська міліція перебуває у сплячці 
  ·  Ще один претендент 
  ·  Андрій ФЕДУР: Влада відповість за смерть Ґонґадзе 
  ·  Тимошенко "світить" суд 
  ·  Кушнарьов за ґратами 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Турнір завершили перемогою 
  ·  "1+1" не боїться перевірок 
  ·  Львів без Патріарха 
Погляд
  ·  Богдан ОСАДЧУК: Час шукати нових шляхів 
  ·  Від периферії до столиці 
  ·  250 вибухів у Бангладеш 
  ·  ТНК підозрюють у монополізмі 
  ·  Президентові ДАІ замало 
Поступ у Львові
  ·  Мирослав СЕНИК: Сьогодні в центрі міста не можна жити 
  ·  Львову подарують пам'ятник Леву 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Віртуальна автостанція 
  ·  У Новояворівську -- безвладдя 
  ·  Зеновій Буричко зазнав аварії 
  ·  Звільнення на Мостиській митниці 
Поступ з краю
  ·  Януковича мали ''замочити'' свої 
  ·  Бензинова криза: чому вона повторюється 
  ·  Матимемо єдиний тариф на електрику 
  ·  ОБСЄ профінансує вибори 
  ·  Російські бізнесмени куплять "Інтер" для Ющенка? 
Поступ у світі
  ·  Убивство брата Роже 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Москва може запровадити санкції 
  ·  Гелікоптер збили таліби 
  ·  Абхазія хоче до Росії 
  ·  Мадонна впала з коня 
Спорт-Поступ
  ·  Петро ДИМІНСЬКИЙ: Пора подумати про відпочинок 
  ·  Заманливі синьо-жовті кольори 
  ·  Тактична мудрість жінки 
  ·  Працю перекреслено уколом шпаги 
  ·  У Львові чекають на "Чорноморець" 
  ·  Гостьова поразка української молодіжки 
  ·  Баррікелло підписав контракт із БАР 
Тема
  ·  Коли настане "Післязавтра" 
  ·  Семен КУКУРУДЗА: ХХ століття було періодом найбільшої руйнації природи 
Львівські обсервації
  ·  Куй біду, поки тепла 
Археологія у Поступі
  ·  Хорватська столиця поблизу Львова 
  ·  Відкрито руїни міста в Гондурасі 
  ·  Таємничий шифр інків зламано 
  ·  Із чого їли в Помпеях 
Медицина
  ·  Приречені і врятовані 
Літературний Поступ
  ·  Влаштуємо революцію у навчанні! 
  ·  Відкриття Біблії 
Поступ реляксу
  ·  Зірками кіно стають, тому що 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Режисер знімає режисера 
  ·  Вода для орхідей 
Історія у Пост
  ·  Львівські Кракідали 
Постать
  ·  Магічна невловимість: Фідель Кастро 
Пост-Faktum
  ·  Уродини цісаря 
  ·  КАЛЕНДАР