BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Есе.    Літературний Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Есе  » 

___________________________________________________________________________

Натюрморт, намальований чаєм
Маріанна КІЯНОВСЬКА
 
Натюрморт, намальований чаєм, привидівся мені -- спросоння, тому я не могла збагнути найголовнішого, -- так, ніби то був не натюрморт, а котресь із полотен Босха, де людські тіла, наче яблука, переміщаються похилою поверхнею кудись униз, в інші світи з іншим часом; де предмети, тотожні чаїнкам і також тілам, ковзають по білій порцеляновій поверхні... Кількадесят вологих чаїнок на самому денці -- чорне жебраче рам'ячко зграї ворон на тлі чистого неба, і у вухах стоїть їхнє пронизливе каркання, і гостро пахне мигдалем, а сусід за стіною вмикає міксер... Тому моя вже майже порожня чашка дрібно дрижить, а чаїнки у ній раптом починають -- туди і звідти -- своє передостаннє переміщення...

Ми сиділи за столом удвох, і я дивилася на скатертину, мені вдавалося дивитися на скатертину вже доволі довго, і я ніяк не хотіла відривати погляду від переплетення лляних ниток, від двох -- рудої і ледь брунатної -- плямок ліворуч від моєї чашки, від акуратно складеної серветки з легенько загнутим ріжком, від срібної чайної ложечки на цнотливо чистій маленькій тарілці. Збоку лежали три яблука. Біля крайнього, найменшого яблука, немов годинник, зупинилась твоя рука -- з нервовими пальцями, які нині чомусь не здригалися, як звичайно, а дрібно тремтіли, ти ніби весь час намагався взяти те яблуко -- і щоразу не міг, і переборював себе, і хотів, та все ж таки не наважувався, не вмів повторити зараз і отут цього аж до автоматизму завченого руху, бо то вже не твої яблука, любий. Твоя сніжно-біла порцелянова чашка на сніжно-білому блюдечку, твоя ложечка, твоя спітніла долоня на цьому недосервірованому столі є твоїми тільки умовно; ти пристаєш на це, ти не нарікаєш, я вдячна тобі за все, але я ніяк не можу подивитися тобі в очі, ніяк не можу відірвати погляд від лляної, вже не дуже свіжої скатертини із двома ледве помітними плямками, вона мене нині по-справжньому рятує, -- рятуй мене ще, чуєш? -- головне, щоби ти не запитав мене, куди я поїду у вересні... Куди -- а головне, з ким я поїду...

Усе дуже просто, неймовірно просто. Занадто просто. Навіщо слова, якщо можна заплакати? Навіщо плакати, якщо можна обійтися словами?

Ти запитав мене, що я робитиму з понеділка. "Може, ти дозволиш мені принаймні заходити до тебе час від часу?" -- спитав ти, насилу ковтнувши прохололого чаю. Не треба, сказала я, не треба розритих могил, нас уже немає, сказала я, чому ти привів її у мій дім, поклав її у моє ліжко, говорив із нею голосом, про який я думала, що він теж належить тільки мені? Сьогодні я митиму унітаз і ванну, сказала я. Вона ж ходила у мій унітаз, правда, ходила? Мені усюди смердить її лайном, сказала я. А потім подумала, що та брунатна цятка на скатертині... Що так могла б виглядати кров. Малесенька крапля крові на лляній скатертині -- так, ніби хтось колись порізав пальця, ранка давно загоїлася, а кров залишилася -- залишилася плямка, незмивна і невигойна, малесеньке темне тавро на сполотнілій, розм'яклій від частого прання тканині, принцеса вкололася веретеном -- і мусила вмерти. Ні, не приходь.

Я так довго не розуміла, що таке із тобою коїться, звідки цей запах -- нотка цитрусових, нотка жасмину, ваніль... Останнім часом я мусила готувати тобі на сніданок яєчню -- ти постійно поспішав, а зараз вона віддається іншому, а нас уже немає...

Уперше побачивши тебе з нею, я, мабуть, усміхнулася. Ти привів її в наше кафе, ви сиділи за нашим столиком... Я тільки всміхнулася -- і вийшла, і зовсім нічого не говорила, ніколи нічого не говорила тобі про неї, аж поки ти не привів її у моє ліжко.

Того дня я прийшла, як завжди. Як завжди, побачила на столі записку: "Пообідав, цілую, люблю", але, крім того, побачила вм'ятину від жіночого нігтя на невикористаній паперовій серветці -- слід чи експеримент доброго манікюру, побачила зсунутий килимок біля ліжка (щоправда, постіль була заправлена бездоганно), темряву в дзеркалі. А ще я побачила запах. Важкий, насичений аромат чужої присутності нависав наді мною, і я зрозуміла, що зараз мені не вдасться заплакати, як не вдасться, мабуть, і потім, трохи згодом, коли ти вже назавжди покинеш мій дім, що вперше я плакатиму на грудях у зовсім іншого, може, навіть зовсім чужого чоловіка, або аж у листопаді -- десь посеред парку; і листя кружлятиме, наге, майже чорне у сутіні, як оці ось чаїнки в моїй білій порцеляновій чашці, і все разом творитиме десь колись уже бачений мною пейзаж, а моє тіло (о, моє тіло -- який натюрморт! -- а ще ж яблука, що раптом покотяться із сумки на землю, але не всі водночас, а ніби глухою автоматною чергою, і сама сумка, яка чомусь випаде мені зі зненацька ослаблої руки) -- так-от, я сподіваюся, що моє тіло понівечить своїми конвульсіями тільки декотрі з тих уже іноді перестиглих яблук...









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Порошенко потрапив у лікарню 
  ·  Скандал довкола кандидата 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Козака викликала податкова 
  ·  Спіймали палія "Поступу" 
  ·  Мельниченком займеться СБУ 
Погляд
  ·  Рух -- за допит Марчука 
  ·  Кушнарьов вивчає свою справу 
  ·  А пити пиво корисно! 
Поступ у Львові
  ·  Іван ШЕВЧУК: У Львові немає випадків зараження води 
  ·  "Рушій прогресу" гальмують 
  ·  На Львівщині більшає онкохворих 
  ·  Польща вшанує братів Шептицьких 
  ·  Соколов не підтримує Курочки 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Залізницю приватизують 
  ·  Земля Святослава Вакарчука 
  ·  Сміттю -- "ні"! 
  ·  "Артек" збере VIP-персон 
  ·  Справу Сацюка перенесено 
  ·  Дешевого авта не буде 
Поступ у світі
  ·  Відкрито ХХ Світові дні молоді 
  ·  Катастрофа в Афганістані 
  ·  Сутички в тюрмах Гватемали 
  ·  Новий уряд Болгарії 
  ·  Націонал-більшовики не здаються 
  ·  Перша шпальта 
Спорт-Поступ
  ·  Біло-чорні проблеми ''синьо-жовтих'' 
  ·  Збереження традиції 
  ·  "Динамо" може очолити француз 
  ·  Померла леґенда баскетболу 
Есе
  ·  Натюрморт, намальований чаєм 
Літературний Поступ
  ·  Падіння у безвість 
Пост-Faktum
  ·  М'ясо вирощуватимуть у лабораторіях 
  ·  Рикші зникнуть із вулиць Калькутти 
  ·  КАЛЕНДАР