BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Есе.    Літературний Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Есе  » 

___________________________________________________________________________

Натюрморт, намальований чаєм
Маріанна КІЯНОВСЬКА
 
Натюрморт, намальований чаєм, привидівся мені -- спросоння, тому я не могла збагнути найголовнішого, -- так, ніби то був не натюрморт, а котресь із полотен Босха, де людські тіла, наче яблука, переміщаються похилою поверхнею кудись униз, в інші світи з іншим часом; де предмети, тотожні чаїнкам і також тілам, ковзають по білій порцеляновій поверхні... Кількадесят вологих чаїнок на самому денці -- чорне жебраче рам'ячко зграї ворон на тлі чистого неба, і у вухах стоїть їхнє пронизливе каркання, і гостро пахне мигдалем, а сусід за стіною вмикає міксер... Тому моя вже майже порожня чашка дрібно дрижить, а чаїнки у ній раптом починають -- туди і звідти -- своє передостаннє переміщення...

Ми сиділи за столом удвох, і я дивилася на скатертину, мені вдавалося дивитися на скатертину вже доволі довго, і я ніяк не хотіла відривати погляду від переплетення лляних ниток, від двох -- рудої і ледь брунатної -- плямок ліворуч від моєї чашки, від акуратно складеної серветки з легенько загнутим ріжком, від срібної чайної ложечки на цнотливо чистій маленькій тарілці. Збоку лежали три яблука. Біля крайнього, найменшого яблука, немов годинник, зупинилась твоя рука -- з нервовими пальцями, які нині чомусь не здригалися, як звичайно, а дрібно тремтіли, ти ніби весь час намагався взяти те яблуко -- і щоразу не міг, і переборював себе, і хотів, та все ж таки не наважувався, не вмів повторити зараз і отут цього аж до автоматизму завченого руху, бо то вже не твої яблука, любий. Твоя сніжно-біла порцелянова чашка на сніжно-білому блюдечку, твоя ложечка, твоя спітніла долоня на цьому недосервірованому столі є твоїми тільки умовно; ти пристаєш на це, ти не нарікаєш, я вдячна тобі за все, але я ніяк не можу подивитися тобі в очі, ніяк не можу відірвати погляд від лляної, вже не дуже свіжої скатертини із двома ледве помітними плямками, вона мене нині по-справжньому рятує, -- рятуй мене ще, чуєш? -- головне, щоби ти не запитав мене, куди я поїду у вересні... Куди -- а головне, з ким я поїду...

Усе дуже просто, неймовірно просто. Занадто просто. Навіщо слова, якщо можна заплакати? Навіщо плакати, якщо можна обійтися словами?

Ти запитав мене, що я робитиму з понеділка. "Може, ти дозволиш мені принаймні заходити до тебе час від часу?" -- спитав ти, насилу ковтнувши прохололого чаю. Не треба, сказала я, не треба розритих могил, нас уже немає, сказала я, чому ти привів її у мій дім, поклав її у моє ліжко, говорив із нею голосом, про який я думала, що він теж належить тільки мені? Сьогодні я митиму унітаз і ванну, сказала я. Вона ж ходила у мій унітаз, правда, ходила? Мені усюди смердить її лайном, сказала я. А потім подумала, що та брунатна цятка на скатертині... Що так могла б виглядати кров. Малесенька крапля крові на лляній скатертині -- так, ніби хтось колись порізав пальця, ранка давно загоїлася, а кров залишилася -- залишилася плямка, незмивна і невигойна, малесеньке темне тавро на сполотнілій, розм'яклій від частого прання тканині, принцеса вкололася веретеном -- і мусила вмерти. Ні, не приходь.

Я так довго не розуміла, що таке із тобою коїться, звідки цей запах -- нотка цитрусових, нотка жасмину, ваніль... Останнім часом я мусила готувати тобі на сніданок яєчню -- ти постійно поспішав, а зараз вона віддається іншому, а нас уже немає...

Уперше побачивши тебе з нею, я, мабуть, усміхнулася. Ти привів її в наше кафе, ви сиділи за нашим столиком... Я тільки всміхнулася -- і вийшла, і зовсім нічого не говорила, ніколи нічого не говорила тобі про неї, аж поки ти не привів її у моє ліжко.

Того дня я прийшла, як завжди. Як завжди, побачила на столі записку: "Пообідав, цілую, люблю", але, крім того, побачила вм'ятину від жіночого нігтя на невикористаній паперовій серветці -- слід чи експеримент доброго манікюру, побачила зсунутий килимок біля ліжка (щоправда, постіль була заправлена бездоганно), темряву в дзеркалі. А ще я побачила запах. Важкий, насичений аромат чужої присутності нависав наді мною, і я зрозуміла, що зараз мені не вдасться заплакати, як не вдасться, мабуть, і потім, трохи згодом, коли ти вже назавжди покинеш мій дім, що вперше я плакатиму на грудях у зовсім іншого, може, навіть зовсім чужого чоловіка, або аж у листопаді -- десь посеред парку; і листя кружлятиме, наге, майже чорне у сутіні, як оці ось чаїнки в моїй білій порцеляновій чашці, і все разом творитиме десь колись уже бачений мною пейзаж, а моє тіло (о, моє тіло -- який натюрморт! -- а ще ж яблука, що раптом покотяться із сумки на землю, але не всі водночас, а ніби глухою автоматною чергою, і сама сумка, яка чомусь випаде мені зі зненацька ослаблої руки) -- так-от, я сподіваюся, що моє тіло понівечить своїми конвульсіями тільки декотрі з тих уже іноді перестиглих яблук...









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Порошенко потрапив у лікарню 
  ·  Скандал довкола кандидата 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Козака викликала податкова 
  ·  Спіймали палія "Поступу" 
  ·  Мельниченком займеться СБУ 
Погляд
  ·  Рух -- за допит Марчука 
  ·  Кушнарьов вивчає свою справу 
  ·  А пити пиво корисно! 
Поступ у Львові
  ·  Іван ШЕВЧУК: У Львові немає випадків зараження води 
  ·  "Рушій прогресу" гальмують 
  ·  На Львівщині більшає онкохворих 
  ·  Польща вшанує братів Шептицьких 
  ·  Соколов не підтримує Курочки 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Залізницю приватизують 
  ·  Земля Святослава Вакарчука 
  ·  Сміттю -- "ні"! 
  ·  "Артек" збере VIP-персон 
  ·  Справу Сацюка перенесено 
  ·  Дешевого авта не буде 
Поступ у світі
  ·  Відкрито ХХ Світові дні молоді 
  ·  Катастрофа в Афганістані 
  ·  Сутички в тюрмах Гватемали 
  ·  Новий уряд Болгарії 
  ·  Націонал-більшовики не здаються 
  ·  Перша шпальта 
Спорт-Поступ
  ·  Біло-чорні проблеми ''синьо-жовтих'' 
  ·  Збереження традиції 
  ·  "Динамо" може очолити француз 
  ·  Померла леґенда баскетболу 
Есе
  ·  Натюрморт, намальований чаєм 
Літературний Поступ
  ·  Падіння у безвість 
Пост-Faktum
  ·  М'ясо вирощуватимуть у лабораторіях 
  ·  Рикші зникнуть із вулиць Калькутти 
  ·  КАЛЕНДАР