BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Тема.    Дискусія у Поступі.    Репортаж у Поступі.    Львівські обсервації.    Постать.    Арт-Поступ.    Поступ на кана.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
11 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Марек НОВАКОВСЬКИЙ: Євросоюз не роздає риби, а лише вудочки
Ірина КИРИЧЕНКО, Варшава
 
Днями на сторінках польського тижневика Wprost -- одного з трьох найбільших тижневиків у Польщі -- вийшов матеріал під назвою "Апельсини, що гниють", у якому автор висловлює розчарування "реформаторськими конвульсіями в галузі зовнішньої політики та внутрішніх реформ" нашої влади. А ще раніше "Поступу" вдалося поспілкуватися з Єжи Мареком Новаковським -- редактором міжнародного відділу Wprost. Саме цю розмову -- про те, який досвід почерпнула Польща за рік життя в об'єднаній Європі, та що може чекати нас (якщо нас визнають достойними ЄС), -- "Поступ" пропонує своїм читачам.

-- Що змінилося в Польщі за останній рік? Які основні наслідки вступу в Євросоюз?

-- Змінилося і багато, і мало. На щодень не змінилося властиво нічого. Живемо, як і колись, трішки зросли ціни, натомість сталими є заробітні плати.

Однак відчутні зміни в інших сферах. По-перше, значна частина державних і приватних фірм починає спеціалізуватися на стосунках із Євросоюзом. Публічна сфера одержала засоби до того, аби функціонувати в такий спосіб, як і староєвропейська. У підприємців зник психологічний бар'єр, острах того, щоб шукати можливості дій на інших ринках, інвестувати, відкривати магазини, пропонувати свої послуги і свої продукти на європейських ринках.

Для великої кількості молодих людей відкрилися європейські ринки праці. Незважаючи на різні перестороги сотні тисяч поляків виїхали на Захід, аби працювати. Лише в Лондоні працює понад 150 000 поляків, передовсім -- студентів, молодих людей. Вони там не залишаються назавжди. Вони поїхали, аби заробити і через певний час повернутися!

Ще один важливий фактор -- те, що польські фермери отримують безпосередні виплати з Євросоюзу. А отже, вони мають гроші на інвестування, на осучаснення своїх господарств. Загалом це не дуже великі суми, але за відносно низького рівня цін у Польщі вони є значущими. Дрібна річ -- що не мусимо, подорожуючи до Іспанії, купувати медичне страхування, бо матимемо нормальну лікарську опіку і з нашим. Поляки не мусять тепер пам'ятати про паспорт, оскільки послуговуються загальноєвропейським посвідченням особи. Не потребують зеленої карти на подорож автомобілем.

Такі зміни, на перший погляд, доволі дрібні і не надто щось змінюють, проте змінюють психологічне ставлення до Європи.

-- А як змінився ЄС після входження до нього нових членів?

-- ЄС змінився, вочевидь, більше, ніж Польща. Правду кажучи, та криза, яку переживає нині Євросоюз, є власне доказом того, як сильно він змінився. Старі члени ЄС вважали, що все буде, як раніше, що долучення групи бідних країн коштуватиме дорого, але не змінить політики Євросоюзу... Забули вони про те, що нові країни-члени мають дещо інакші інтереси, що вони є настільки великою групою, яка може провадити власні політичні ініціативи. Без сумніву, якщо б ЄС був у старому складі, то, наприклад, не підтримав би так виразно Помаранчевої революції в Україні.

Зрештою, входження нових країн до ЄС внесло нову економічну динаміку. Якщо спостерігати за статистикою, то об'єднана Європа ділиться на три групи. Групу стагнації -- власне з Німеччиною й Францією, де рівень економічного розвитку коливається близького одного відсотка. Групу динамічних країн старої унії -- таких як Велика Британія та Ірландія, які концентрують можливості, що виникають з дуже ліберальної економічної політики, і групи дуже швидкого росту -- на чолі зі Словенією і Словаччиною, тобто власне нових членів.

Економічне зростання в ЄС настало лише завдяки новим членам. Якщо б не зріс французький і німецький експорт на ринок десяти нових країн-членів, то ці дві стрижневі країни мали б від'ємний економічний ріст. А безробіття перевищило б 10-відсоткову планку. Франція заявляє, що не погоджується на те, щоб там працювали мешканці нових країн-членів. Проте спеціалісти з самої Франції кажуть: внаслідок працевлаштування цих людей Франція втратила близько 40 000 робочих місць, а з огляду розширення ЄС і зростання французького експорту здобула понад 200 000 робочих місць.

-- Наступним кроком еволюції ЄС мала стати євроконституція, проте документ зазнав фіаско. Що, на Ваш погляд, стало причиною цього?

-- Я вважаю, що відхилення євроконституції спровоковано дещо іншими чинниками, ніж ті, які подають аналітики. Те, що конституцію не підтримали у Франції та Голландії, -- це відкинення списку еліт. Вагомі рішення ухвалювали в гроні еліт, всупереч готовності народу. Як на мене, то більшість народу ЄС, голосуючи на референдумі, не підтримала би цієї конституції. Народи прив'язані до своїх країн, до власної національної ідентичності, тому спроба впровадження чорним ходом однієї великої країни Європи виявилася передчасною.

Отже, з одного боку, відкинення конституційного трактату вказує на те, що політика була домінантою лише політичного класу, і є вимога демократизації європейської політики. З іншого боку, це голос не стільки проти розширення, скільки проти експерименту без дискусії всередині окремих країн. Також це і протест проти самої конституції, яка є поганим документом. Пам'ятаймо, що і у Франції, і в Голландії рівень ознайомлення з текстом конституції був одним із найвищих у Європі, а отже, люди голосували свідомо.

-- Відхилення конституції відкинуло і подальше розширення Європи. Яким шляхом тепер може піти Європа?

-- Ні! Не відкинуло розширення Європи. Це лише питання, чи Європі вже тепер взагалі потрібна конституція. Мені видається, що ні. Конституція -- той документ, який утворює державу. А виразно видно, що створювати країну Європа ще зарано. Європа повинна насамперед закінчити процес розширення. Дійти до своїх натуральних цивілізаційних кордонів без конституції.

Необхідно прийняти Україну, Молдову, балканські країни. Провести дискусію, чи Туреччина є Європою. Коли Європа політична поєднається з Європою цивілізаційною, настане час починати дискусію про те, чи хочемо Великих Сполучених Штатів Європи, чи хочемо національної федерації країн, опертої на економічну співпрацю.

Провести правдиві публічні дебати, після яких народиться європейська конституція, яка повинна насамперед відповісти на питання: "що означає бути європейцем?" Я собі уявляю щось схоже до конституції США: цілісний документ, який починається словами "ми, європейці..." Документ, який зуміє визначити базові засади європейської ідентичності і базові засади прав європейців. Все інше можна описати в різних інших міждержавних документах.

Проте наразі конституція -- це опитування думки дому без значної частини співмешканців. Зрештою, такою була ідея конституції -- впорядкувати європейський дім до того, як ввійде нова десятка. Не вдалося! І не варто того робити, поки на рівних правах не зможемо подискутувати про це з українцями, болгарами, хорватами, сербами, і, можливо, якщо буде такою воля європейських держав, із турками.

-- Як має діяти зараз Україна на шляху до об'єднаної Європи?

-- Зараз я працюю над фрагментом книжки про Україну після Помаранчевої революції, яку ми пишемо разом із приятелями. Там я використав таку тезу: "Україна має проаналізувати польську дорогу і передусім ввійти до НАТО, а потім і до Євросоюзу". Зараз НАТО є більш відкрите і запрошує Україну. Членство в НАТО, своєю чергою, буде своєрідною промоцією України на Заході, а сама Україна вже не зможе відплинути від західного світу. Це допоможе хоча би значно полегшити притягування закордонних інвестицій. Адже інвестиції прийдуть до натівської країни і, натомість, не прийдуть до країни, якій загрожує повернення до російської сфери впливу.

Цей шлях вимагає глибоких правових реформ, щобільше, глибокої реформи ментальності багатьох людей. Україна має старатися, аби Європа втримувала перспективи членства. Але треба одночасно усвідомлювати, що це членство є не ближче ніж на дистанції щонайменше 6-10 років.

Пригадаймо, що Польща почала розмови про можливість членства в ЄС 1993 року, а ввійшла в цю організацію -- 2004 року. А різниця між Польщею і ЄС була меншою, ніж між ЄС і Україною. Приблизно стільки ж тривав час приготування Іспанії та Португалії. Отже, якщо Україна буде мати окреслену перспективу членства до 2015-2020 року, то це буде досить оптимістична перспектива і така, яка вимагатиме чимало праці. Але, звісно, якийсь відсоток цієї праці реалізуватиметься завчасно. Бо прийняття європейських установ, правових регуляцій, глибші контакти з ЄС ще до входження спровокують глибокі зміни в українському публічному житті. Це змінить правову систему, ускладнить корупційну діяльність, обмежить можливості олігархів, стабілізує політичну систему. Це дуже швидкий етап змін для пристосування до ЄС. Пригадую, віце-прем'єр Рибачук у серпні запропонував у Брюсселі так звану дрібну карту, яка передбачає 177 змін у правовій сфері ще цього року.

-- Яких помилок допустила Польща на шляху до Євросоюзу? І яких із них можна уникнути?

-- Той список дуже довгий... Зокрема хибне трактування ЄС як багатої тітки. ЄС не є багатою тіткою. Навіть більше, в той час, коли Україна до неї ввійде, та тітка буде ще скупіша, ніж нині є для поляків. Натомість Євросоюз є шансом. Пам'ятаю, колись розмовляв з прем'єром Швеції. Я запитав, чи їм оплатилося входження до ЄС, адже Швеція є одним із найбільших платників до бюджету. На що той відповів: "Звісно, що так! Адже йдеться не про те, що ми більше вкладаємо, ніж витягаємо з європейської скарбниці. Гляньте на розвиток нашої економіки і на те, як активно наш експорт почав розвиватися після вступу на широкий ринок. Швеція, і це очевидно, значно більше користає, аніж тратить в Євросоюзі".

Таке мислення має бути властиве і для України. Євросоюз -- це передовсім шанс для українських фабрик, робітників, підприємців діяти на великому багатому ринку. Доплати -- це лише додатки, а не головна мета.

І найбільшою помилкою, яку ми вчинили, була концентрація на розрахунку, що за рік після входження заробимо стільки і стільки. Кожен мешканець думає: я повинен отримати 400 євро. Не отримує тих євро і незадоволений. Але насправді не про те йшлося. Той обиватель має шанс заробити тих 400 євро і навіть більше, оскільки може кожної хвилини спакувати валізку і поїхати в Лондон, і там працювати. Продавати свої вироби без будь-якого мита, без будь-яких кордонів. Власне, це базовий зміст Євросоюзу. Євросоюз не роздає риби, а лише видає вудочки для тієї риби.

-- У Польщі назріває епоха політичних змін. Які прогнози польських виборів, і як може змінитися політика Польщі щодо України?

-- Мої прогнози помірковано-оптимістичні. Після посткомуністичної епохи в наступній каденції Польщею буде керувати поміркований правоцентристський уряд, проєвропейський і проамериканський. І, звісно, обидві партії, які є головними кандидатами до влади: "Право і справедливість" і "Платформа обивательська". Ці партії найактивніше підтримували Помаранчеву революцію. Вони вважають, що прозахідна орієнтація України є однією з головних національних цілей Польщі. Обидва головні кандидати на посаду президента -- Лєх Качинський і Влодімєж Цімошевіч -- є кандидатами, які дуже виразно роблять ставку на зміцнення політики співпраці з Україною. Без сумніву, нові уряди будуть виступати за активну східну політику ЄС, за якісну зміну політики сусідства. Нинішня політика сусідства, як на мене, є поганою, оскільки не створює шансів для членства. Будемо старатися, аби вона стала політикою відкритої брами.









» 
З Куйбідою на прапорі
Стара рухівська гвардія хоче повернути собі Львів
Остап СТАСЕНКО
 
Cвітлина з архіву ПоступуЧутки про те, що екс-мер Львова і теперішній заступник голови НРУ Василь Куйбіда таки вирішив поборотись за посаду міського голови Львова, обростають деталями.

Таке рішення фактично означає, що рухівці, які керували у Львові починаючи з 1994 року, коли мером став їхній ставленик Василь Куйбіда, вирішили піти в "послєдній і рєшитєльний" за владу у Львові, яку вони так несподівано втратили у 2002 році, коли львів'яни, змучені правлінням Куйбіди, віддали свої голоси маловідомому тоді директору нафтопроводу "Дружба".

З добре поінформованих джерел "Поступу" стала відомою назка подробиць про початок діяльності передвиборного штабу пана Василя.
Детальніше>>
» 
Ціни на бензин ростуть
Володимир ГРИНІВ
 
З вівторка на деяких автозаправних станціях ціни нафтопродуктів знову поповзли вгору. Про це повідомляє ЗІК з посиланням на відділ аналізу ринків ЛІГАБізнесІнформ.

Загалом по Україні у вівторок середня роздрібна ціна літра бензину марки А-95 збыльшилась на 6 коп., бензину А-92 і дизпалива -- на 7 коп., низькооктанових бензинів (марок А-76 і А-80) -- на 5 коп.
Детальніше>>
» 
Тимошенко наступає
Влодко ХІЦЯК
 
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, незважаючи на те, що цього літа вона ще не була у відпустці, досить активно діє в медіа-просторі.

Її численні коментарі, інтерв'ю та інші інформаційні приводи, пов'язані з іменем прем'єра, заповнюють журналістам прогалини літнього сезону. Та й, зрештою, вибори не за горами, і розминка не завадить.
Детальніше>>
» 
Давайте жити дружно!
Дзвінка ФІЯКОВСЬКА
 
Ледь чи не таким от котолеопольдівським вийшло звернення керівника реґіональної приймальні Президента України у Львівській області Олега Бонцаревського з приводу заяви довірених осіб Віктора Ющенка у Львівській області щодо непризначення депутата Львівської обласної ради Лариси Федорів керівником цієї приймальні.
Детальніше>>
» 
Як шпигун посварився з генеральним прокурором
Влодко ХІЦЯК
 
Колишній голова СБУ Ігор Смєшко від дій Генеральної прокуратури України втрачає свою чекістську холоднокровність. Його дратує все, тому свій допит в ГПУ він називає піар-акцією, повідомляє proUA.

Смєшка викликали як свідка у справі про контрабанду зброї трьома офіцерами військової розвідки в період з 1995 до 1998 року. Якраз у цей час "невидимий фронт" України очолював Ігор Смєшко. Прокуратура каже, що то була контрабанда. Смєшкові смішно, бо, за його словами, офіцери привезли лише особисту зброю, яку відразу ж зареєстрували в МВС.
Детальніше>>
» 
Україна нехтує своїми територіями
Андрій ДУБЕЦЬКИЙ
 
Зволікання, яке притаманне українській душі, не минає даром. До безлічі проблем, яких можна було б уникнути, вирішивши ще на почату їх виникнення, цими днями додалась ще одна -- кордон із Румунією.

Із кордонами у нас і справді не все гаразд. Лише недавно майже дійшов завершення переговорний процес із прикордонною косою Тузла. Зокрема, за повідомленням Міністерства закордонних справ України "Острів коса Тузла є невід'ємною частиною території України, тому його державна приналежність ніколи не була й не буде предметом переговорів із Російською Федерацією". Щодо білорусько-української суперечки, то вона перейшла в стадію вичікування, адже білоруси заявляють, що білорусько-український договір про кордони буде ратифікований, коли Україна твердо пообіцяє повернути борг Білорусі. І от нове -- Румунія.
Детальніше>>
» 
Мобільний "Укртелеком"
 
Уже восени в Україні може бути на одного оператора мобільного зв'язку більше. Ним готується стати ВАТ "Укртелеком". Згідно з графіком-планом продажу цього підприємства, до 31 серпня підприємство має отримати ліцензію на надання послуг мобільного зв'язку, повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Фонду держмайна. До кінця серпня також планується оптимізувати тарифи на послуги зв'язку цього підприємства та офіційно виключити його з переліку підприємств-монополістів загальнодержавного ринку. Ще раніше Кабмін заявив про намір продати в 2005 році державний пакет акцій розміром 42,86% статутного фонду ВАТ "Укртелеком".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  З Куйбідою на прапорі 
  ·  Марек НОВАКОВСЬКИЙ: Євросоюз не роздає риби, а лише вудочки 
  ·  Ціни на бензин ростуть 
  ·  Тимошенко наступає 
  ·  Давайте жити дружно! 
  ·  Як шпигун посварився з генеральним прокурором 
  ·  Україна нехтує своїми територіями 
  ·  Мобільний "Укртелеком" 
Погляд
  ·  Наталя ГОТЬ: Лікарський синок отримає роботу набагато швидше 
  ·  Науковці про "архівну справу" 
  ·  Бідні газовики 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Педагоги вислухають батьків 
  ·  Форум видавців у Львові 
  ·  Тепла вода під питанням 
  ·  Довідник споживача електроенергії 
  ·  Всиновлення не популярне 
  ·  У Львові немає де ховати 
  ·  Третя сила? 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Дружба народів на виборах-2006 
  ·  Заклик Свисткова не почули 
  ·  Будемо жити краще? 
  ·  35-річний син Тимошенко 
  ·  Вдруге і востаннє? 
  ·  Настя-переможниця 
Поступ у світі
  ·  Розвідка простягає обійми мусульманам 
  ·  Єгипет відкриває таємниці 
  ·  Перша шпальта 
Спорт-Поступ
  ·  Валерій ЛЕБЕДЮК: Ми відновили "лісову школу" Дмитра Оббаріуса 
  ·  Операція "Євробачення-2" 
  ·  Побачення призначено у Варні 
  ·  Сум короля, або Медалі не для українців 
  ·  Попереду другий груповий турнір 
  ·  Упевнений старт "Манчестер Юнайтед" 
  ·  Вейн Гретцкі -- тренер "Фінікс Койотс" 
Тема
  ·  qvo Vadis? 
  ·  Марія ЗУБРИЦЬКА: Освітнє законодавство потребує повного узгодження з іншими зако 
  ·  Учень -- абітурієнт -- студент: еволюція мрій? 
Дискусія у Поступі
  ·  Сергій ІЖЕВСЬКИЙ: Іслам і тероризм -- не одне і те ж 
Репортаж у Поступі
  ·  Перевтілення й польоти по-австрійськи 
Львівські обсервації
  ·  КУН тобі пек! 
Постать
  ·  Філантроп, який обвалив Bank of England 
Арт-Поступ
  ·  Сповідь для Чикаґо 
  ·  Ірен РОЗДОБУДЬКО: Виховання жінки в умовах, непридатних для життя 
  ·  "Статський радник" ще раз переміг 
  ·  Майстер в інтер'єрі історії 
  ·  НОВИНИ 
Поступ на кана
  ·  Капелюх із зеленим пером 
Поступ реляксу
  ·  Браконьєрство як спосіб виживання 
Пост-Faktum
  ·  Винахідник яблучного комп'ютера 
  ·  ГОРОСКОП