BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Репортаж у Поступі.    Поступ реляксу.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  10:27 30-05-2017 -   Вчора внаслідок ДТП постраждало двоє дітей  
  10:20 30-05-2017 -   У Львові сьогодні День жалоби за загиблими у Грибовичах  
  9:55 30-05-2017 -   Гобелен відомої дисидентки презентують у Львівській ОДА  
  9:54 30-05-2017 -   Львівщина виконала план військового призову  
  9:53 30-05-2017 -   На канікулах для школярів Львівщини працюватимуть літні табори  
Україна
  10:0 30-05-2017 -   Суд заарештував частину майна Мартиненка – ЗМІ  
  9:58 30-05-2017 -   В Україні запропонували заблокувати сайти ЛДНР  
  9:57 30-05-2017 -   ДТП з маршрутками під Запоріжжям: 32 постраждалих  
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
Світ
  10:17 30-05-2017 -   Зонд NASA зануриться в атмосферу Сонця  
  9:59 30-05-2017 -   Прем'єр Канади попросив від Папи Римського перепрошень  
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Художник табу, комплексів та інцестів
Цікавилися Діана КОРНЕЛЮК, Інна КОРНЕЛЮК
 
Поціновувачу оголеного фотомистецтва Яну Саудеку виповнилося 70 років. І з цієї нагоди восени у Празі відбудеться його ювілейна фотовиставка.

Ян Саудек -- геній, який не потребує привселюдного визнання, бо сам не визнає своєї харизми: "Я самозванець і називаю себе чеським фотографом"... І як не парадоксально це звучатиме чи виглядатиме, але саме він -- один із найзнаменитіших сучасних фотографів Чехії та й усього світу.

"Це пахне фашизмом"

Оцінити Саудека здатна лише його творчість, яку сміливо можна назвати фотографією внутрішнього світу. Його бачення настільки унікальне, що не кожному вдається його зрозуміти. Хоча, якщо добре придивитися до відзнятих ним фото, а потім звернути увагу на обурення та емоції, які викликають його знімки у всіх, хто мав нагоду їх споглядати, -- відразу стає очевидно: щоб зрозуміти генія, потрібно сприймати його у розкомплексованій дійсності, відкинути всі догми сприйняття творчості і разом з автором роздягнутись до природного стану своєї душі. Тобто почати все з початку і жити у фото Саудека окремо від творчості інших, щоб не заплямувати своїх вражень від деформованої у знімках краси (чи краси в деформації?) і по-особливому відчути сексуальність людського тіла. Мабуть, саме тому Ян спочатку фотографував ідеально красивих жінок, а потім -- розмальованих потвор (з далеко не ідеальними формами) на фоні доглянутих чоловіків... Саудек пояснює це так: "...Мені здається, що під час війни я часто був голодним, наприкінці війни я навіть був у спеціальному таборі для дітей. Людина, яка голодувала, прагне надлишку. З десяти років, коли закінчилась війна, для мене символом надлишку стали такі Рубенсівські форми. А загалом, людина завжди красива -- повна чи худорлява, маленька чи велика. Говорити, що та чи інша краща -- тому що... Це пахне фашизмом."

Як і будь-який фотограф, Саудек боїться фотографувати невиразні універсальні обличчя. Тому й змушений був відмовити в зазнимкуванні самому Вацлаву Гавелу, про що згодом дуже шкодував.

Як же тоді він шукає своїх натурниць? Ні, фотограф не чіпляється до жінок на вулиці, не нав'язується їм. Він просто створює ескізи, і коли до нього приходить жінка-натурниця, підбирає ескіз на тему, яка пасує саме їй і яка дозволить виразити саме те, про що він мріяв тижнями, а то й роками. "Бо ж людина має ціну до глибокої старості. Чому деякі жінки, котрі мають кілька зайвих кілограмів, вважають себе гіршими від тих, які через хворобу чи якийсь дурнуватий аскетизм схудли до кісток?" - риторично запитує фотограф. Його ставлення до жінок не таке й негідне, як вважають художні критики. Чеський провокатор абсолютно не намагається принизити жінку в її зовсім не спокусливих формах. Радше навпаки, для нього вона -- живий доказ існування Бога і його творіння, досконалість у будь-якій фігурі й у будь-якому віці, оскільки життя триває до смерті, а не до певного віку. Вважає жінок найкращими натурницями, бо вони красивіші за чоловіків, отже, фотогенічніші, і з ними легше співпрацювати, та й взагалі вони краще розуміють життя.

Любов до Чехословаччини, якої вже нема

Фотографом Ян став не відразу. Як усі геніальні люди, котрі вважають, що повинні бути геніальними в усьому, Ян Саудек в 20 років мріяв стати співаком і танцівником, поки врешті зрозумів, що музичного таланту не має. 1970 року відбулась перша самостійна виставка в Америці, в штаті Індіана, де Хаг Едвардс запевнив його, що він зобов'язаний фотографувати і віддати цій справі все своє життя. Зрештою, так і сталося.

Цікаво, що рідна країна впродовж тривалого періоду замовчувала його ім'я і зовсім не захоплювалась його творчістю. Натомість бажанням розпіарити чужоземця перейнялась Західна Європа та Америка. Так його праці з'явились у музеях Весту. Усі свої роботи Саудек позначив ХIХ століттям (аби "чеське КДБ" до "оксамитової" революції зайве не приходило, Саудек говорив, що ті "дивні фотографії" робив його дідо. Тоді й почалася така традиція. -- Авт.).

Успіх до Саудека на Заході приходить наприкінці 1970-х. А в Чехії відомим став після "оксамитової" революції. Успіхом можна вважати як виставку у Великому національному музеї... так і в Інституті мистецтв у Чикаґо. Саудек вважає, що досяг успіху, тим паче, про що далі мріяти йому, художнику, людині з крихітної країни?

І нарешті, про що мріють генії? Не повірите, але й мрії у них до геніальності прості. Ян Саудек має намір створити фото під назвою "Чехословаччина" і окремо -- під назвою "Любов" (оскільки ототожнює ці поняття). Неймовірно, але плекає він цю ідею вже тридцять років.

Із книги Яна Саудека "Любов утрьох":

1943 рік: "Я вперше прочитав роман Селіна "Подорож на край ночі", не зрозумів майже нічого, зате мене ошелешив його стиль" (Яну -- 9 років. -- Авт.).

1944 рік: "Бачив людей, які помирали на дорозі, у полі, вбитих. У деяких іще сіпалися ноги, наче в кіно. Вони вмирали, й здавалося, що їх тіла з воску чи гіпсу. Я довго та пильно на них дивився, як може дивитися лише дитина".

1945 рік: "Я відчував тваринну жагу фізичної любові, та ця пристрасть так і не втілилася в реальність, я завжди виглядав на 5 років молодшим".

Кінець 1940-х: "В американському журналі "Лайф" прочитав репортаж Маргарет Бурквайт, Юджина Сміта і Гізели Фройнд про Евіту Перон. У 77-му Гізела Фройнд подарує мені камеру "Роллейфлекс", якою вона фотографувала Еву Перон. Я й донині користуюся цією камерою. "Не плач за мною, Аргентино!"

1950-й: "Я купую свою першу камеру "Кодак бейбі брауні" -- вона прекрасно працює, і я б знімав нею навіть сьогодні, але таку плівку вже давно не випускають".

1966-й: "По радіо я чую пісню Боба Ділана "Відповідь знає лише вітер". Я погано розумію слова, та блискавично запам'ятовую, що це співає людина, яка матиме вплив на ціле моє покоління".

1969-й: "Я в Америці, стою в Нью-Йорку на 42-й вулиці. Один. Відтоді я самотній назавжди. Коли повернувся додому, мої діти мене не впізнали".

1977-й: "Прокидаюся серед ночі в сльозах. У напівсні щось пишу на стіні й знову провалююся в нічний жах. Вранці бачу на стіні слово "Освенцім".

1978-й: "Вживаю барбітурати. Мрія про рай".

1980-й: "Я заробив свої перші тисячу доларів. Це більше, ніж уся моя річна зарплата. Та я далі працюю лаборантом".

1990-й: "Молода француженка каже, що в мене брудні нігті, і я рідко змінюю білизну. І лає мене за те, що напився. Вона пригощає мене молоком, неймовірно смачним".

1991-й: "Вечеряю в істинному французькому ресторані. Твердження про те, що червоне вино подають кімнатної температури, -- ще одна брехня, якої мене вчили вдома: його подають холодним. Ніколи в житті не пив нічого кращого".

1992-й: "Мене впізнають на вулицях, просять автограф. Мені пощастило. Та я не хочу бавитися із щастям, як дервіш".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Курочку виставили 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Мер Самбора -- в СІЗО 
  ·  Московський патріархат боїться УГКЦ 
  ·  Осквернили таблицю Шухевичу 
Погляд
  ·  У Сумах "Карпати" грали весело 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Євдокімов -- у кращому світі 
Поступ у Львові
  ·  Я сліпа. Але я -- Людина 
  ·  Хто відповість за смерть дитини? 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Дороги забирають життя 
  ·  Митці проти директора 
  ·  У Львові знову копають 
  ·  Цифри -- річ уперта 
Поступ з краю
  ·  Майдан розташувався у підручниках 
  ·  Урядове півріччя в оцінках 
  ·  Щербань знову очолить ЛПУ? 
  ·  Уряд згадав про лихо закарпатців 
  ·  Президент прорідив послів 
  ·  Цукор незабаром подешевшає 
Поступ у світі
  ·  Президентські канікули 
  ·  Лікування в коридорі 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Путівник для українок 
  ·  Ядерні сусіди зменшують ризик війни 
  ·  discovery повертається додому 
  ·  Екіпаж батискафа врятовано 
Спорт-Поступ
  ·  "Дніпро" продовжує "пересихати" 
  ·  Шанс для ветеранів 
  ·  Класика королеви спорту 
Репортаж у Поступі
  ·  Випробовування дайвінгом 
Поступ реляксу
  ·  Кенгуру, черешні й ківі 
Арт-Поступ
  ·  Художник табу, комплексів та інцестів 
post-Поступ
  ·  Культ золотого унітаза 
Пост-Faktum
  ·  Клозетне виборче обмеження 
  ·  Найбезпечніший автомобіль 
  ·  КАЛЕНДАР