BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Наука.    Львівські обсервації.    Постать.    Медицина.    Арт-Поступ.    Історія у Пост.    Репортаж у Поступі.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Постать  » 

___________________________________________________________________________

Олімпійський Барон
МАЙКЛ
 
Чоловік, який „знову вигадав” сучасний спорт, був невиправним ідеалістом, дитиною свого часу. Для нього, для П’єра Фреді барона де Кубертена, олімпізм був способом створення кращого світу.

Власне для того барон відновив Олімпіаду. Тепер, коли синонімом олімпійського спорту стали великі гроші, висока політика (згадайте, яку суперечку викликала кандидатура Пекіна, або Лондона, що вже говорити про олімпійську Москву) і допінг-скандали, мало хто вже пам’ятає про те, для чого власне було ворушити і відроджувати пам’ять віків.

Барон де Кубертен народився 1 січня 1863 року в родині багатого французького маляра. Місцем народження був Париж. Аристократ за походженням -- один із предків давнього італійського роду Фреді служив французькому королю Людовіку ХІ та отримав у 1471 році титул барона, інший придбав поблизу Парижа маєток де Кубертен, а разом із ним -- і нове ім’я. Фреді з дитинства був переповнений ідеєю самореалізації.

Першим фактором який привів до того, що барон став батьком сучасного олімпійського руху, було те, що з самого дитинства він особисто захоплювався спортом — фехтування, гребля, верхова їзда. Із юних років Кубертен багато подорожує. Побував в Італії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, США. Найбільше враження на нього справила „стара добра Англія”, де він ознайомився з філософськими працями Томаса Арнольда — фундатора англійської системи спортивного ігрового методу фізичного виховання.

Освіту П’єр де Кубертен отримав в Паризькому ліцеї та військовій школі в Сен-Сіро. У Паризькому університеті здобув ступінь бакалавра мистецтва, науки та права. Потім продовжив навчання у Вільній школі політичних наук у Парижі. Власне там він потрапив під вплив професора Карона — викладача грецької мови, історії Стародавньої Греції та Римської імперії. Саме професор посіяв в душі барона мрії про ідеали олімпізму. Із цього часу Кубертен вже знає, на що потратити своє життя.

Історична промова

Ігноруючи можливість військової кар’єри, що відповідала б його становищу, Кубертен вирішує присвятити себе освітній реформі у Франції, спираючись на знання, отримані ним під час навчання, та на досвід, набутий під час подорожування країнами Європи та Північної Америки. Він хоче через освіту розвинути кращі якості французів. Його мета -- відтворити Олімпійські ігри. Барон марить про велич батьківщини.

У п’ятницю 25 листопада 1882 року на сцені головної аудиторії в старій Сорбонні, на вечорі, присвяченому п’ятій річниці Французької спілки спортивної атлетики, в присутності студентів, віконта Леона де Жане, президента французької спілки спортивної атлетики, ректора університету Октава Греара і гофмаршала князя Оболенського П’єр де Кубертен запропонував відновити Олімпійські ігри. „Настав час ужити рішучих заходів!”

Де Кубертен був готовим до будь-якої реакції зі сторони слухачів. Протести? Заперечення? Іронія? Байдужість? Але усі аплодували, всі схвалили, і всі бажали великих успіхів промовцю, хоча насправді мало хто що розумів. Велич сказаного бароном де Кубертеном тоді оцінили одиниці. Кінець 19 століття -- це був період цілковитого нерозуміння того, що можливе щось зовсім нове, інше, незвичайне. Це зараз з „висоти віків” все видається простим.

Олімпійські ігри чи шоу

1896 року, в Афінах, під час Ігор І Олімпіади, до Кубертена звернулася американка, яка, привітавши „батька олімпізму”, сказала з чарівною посмішкою: „Я вже бачила Олімпійські ігри”. „Невже! — вигукнув той. — І де ж це було?”. — „У Сан-Франциско”. Помітивши певне збентеження на обличчі барона, вона додала: „Вони були просто чудові. Там був і Цезар”.

Ця жінка говорила майже правду. Справа втому, що вона бачила не Олімпійські ігри, а звичайне шоу з іподромом на авеню Альма або Олімпії в Лондоні, які того часу проводилися досить часто. Але до самої Олімпіади вони не мали ніякого відношення. То було просто шоу, таке наприклад, як кетч і боротьба.

Якраз заслуга барона і полягає в тому, що йому вдалось відокремити сутність олімпізму від його стародавніх театралізованих форм. Це йому вдалося переконати самих спортсменів у необхідності проведення спільних змагань.
Найголовнішою проблемою, з якою зіткнувся барон, було те, що багато хто з людей (навіть серед тих, хто ідею відродження сприйняв „на ура”) не розумів самої сутності Олімпіади. Більшість уявляли це як шоу з іподромами. Серед освічених людей побутував жарт про те, чи буде дозволено жінкам бути присутніми на нових іграх: змусять, мовляв, спортсменів, як у давнину, виступати оголеними для того, щоб ефективно усунути слабку стать з місць перебігу змагань.

Але Олімпійські Ігри мали стати новим етапом у розвитку спорту на планеті.

Восени 1893 року П’єр де Кубертен приїхав до США на чотири місяці. Багато часу провів на Чиказькій виставці, зупинився в Каліфорнії, побував у Вашингтоні та Нью-Йорку, об’їздив Техас і Луїзіану. Але його ідея відродження Олімпійських ігор у Сполучених Штатах Америки була сприйнята без ентузіазму.

Подібна невдача спіткала його і в Лондоні у лютому 1894 року. Сер Джон Естлі запросив деяких друзів до Спортивного клубу, щоб обговорити плани де Кубертена, проте на зустріч прийшло лише кілька інертних людей.

Заявки на участь, хоча не дуже численні та серйозні, все-таки надходили з усіх куточків світу: Нової Зеландії та Ямайки, із Ємену та Бордо. Але турбувало повна відсутність хоч якоїсь активності в участі в Олімпіаді університетів, на які де Кубертен покладав великі надії, та пасивність Німеччини, яка мала вирішальний вплив на європейську політику того часу. З іншого боку, це було добре. Залучення Німеччини могло спричинити відмову французьких спілок гімнастики від об’єднання. Вони і так погодились неохоче.

Міжнародний олімпійський комітет

У головному амфітеатрі Сорбонни, оздобленому полотном Пюві де Саванна „Священний гай”, після академічного виступу барона де Курселя, в перерві між чудовою одою Жана Екарда та майстерним коментарем Теодора Рейнаха, виконання священного музичного твору створило потрібну натхненну атмосферу серед аудиторії. Ейфорійне, піднесене почуття охопило увесь амфітеатр, ніби дух еллінізму проникли до величезної зали Сорбони. Ці обставини й визначили успіх конгресу. Хто ж проголосує проти відродження Олімпійських ігор? Таким чином на останньому засіданні Конгресу 23 червня 1894 року всі члени проголосували одностайно за відродження Олімпійських Ігор.

Крім того, на Конгресі були затвердженні фундаментальні принципи, які запропонував П’єр де Кубертен: чотирирічний інтервал, винятково сучасний характер видів спорту, недопущення дитячих змагань. І, нарешті, конгрес виніс ухвалу про Міжнародний олімпійський комітет — постійний та стабільний за своїм складом орган, члени якого мали бути представниками олімпізму в своїх країнах. Першим президентом МОК було обрано члена Панеллінського товариства гімнастики Деметріоса Вікеласа, тоді як П’єр де Кубертен наділив себе повноваженнями генерального секретаря.

П’єру де Кубертену також дісталася почесна місія вибору членів МОКу, запропоновані кандидатури затверджувалися без будь-яких заперечень. Список охоплював Вікеласа (для Греції), Калло і де Кубертена (для Франції), генерала Бутовського (для Росії), полковника Балка (для Швеції), професора Слоена (для США), Іржі Гута (Богемія), Ф.Р. Кемені (Угорщина), Герберта і лорда Еймптгіла (для Англії), професора Зубі Аура (для Аргентини) та Л.А.Каффа (для Нової Зеландії). Для Італії та Бельгії були призначені граф Луччезі Паллі та граф Макс де Бусьє.

Далі почалось те, що триває і понині – суперечки навколо місця проведення Олімпіад. Навіть кандидатура Афін, як місця проведення перших Ігор, не всіх влаштовувала. П’єр де Кубертен, як і більшість представників МОКу, недооцінював силу недавно відродженої Греції. Першу Олімпіаду де Кубертен хотів провести в перший рік ХХ століття в Парижі, однак Деметріос Вікелас вперся і наполіг на своєму, запевнивши усіх, що Афіни виправдають сподівання всіх учасників конгресу.

Те, що не забудеться

Перша Олімпіада, як і все перше, не забудеться ніколи. Прибуття П’єра де Кубертена до Пірея нагадувало прибуття президента. Його зустрів прем’єр-міністр Греції Трикупіс, який замість того, щоб розсипатись в компліментах, наполегливо взявся відмовляти Кубертена проводити Олімпіаду в Греції. Молода країна не має коштів, щоб розплатитися зі своїми боргами, не говорячи вже про якісь там Олімпійські ігри. Позицію прем’єра розділяло півкраїни. Греція розділилася на два табори — на прихильників та противників грецької Олімпіади.

П’єр де Кубертен склав проект бюджету перших Олімпійських ігор, який становив 250000 драхм. Прем’єр-міністр Греції Трикупіс категорично відмовився брати участь у проекті від імені уряду. Тоді Кубертен запитав його, чи може він розраховувати, хоча б на „великодушний нейтралітет” з його боку. Прем’єр Греції відповів згодою.

Відкриття перших Олімпійських ігор сучасності відбулося 6 квітня 1896 року на Мармуровому стадіоні Афін. Варто зауважити, що на церемонію зібралась рекордна кількість глядачів -- 80 тисяч. Ігри тривали аж до 15 квітня. До програми І Олімпіади входили такі види спорту, як легка атлетика, гімнастика, фехтування, класична боротьба, стрільба з військової зброї, вітрильний спорт, кораблеводіння, гребля, плавання, велосипедний спорт, верхова їзда, спортивні ігри.

Барон П’єр де Кубертен виконав свою життєву програму. Ідея, над якою він працював все своє життя, живе і процвітає. Є, щоправда, нюанси, але це не провина барона. Передбачити комерціалізацію спорту він в ті часи просто не міг.

Помер де Кубертен 2 вересня 1937 року. За заповітом тіло його було поховане в Швейцарії, але серце — в Греції, біля в’їзду до святилища Олімпії.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ''Поступ'' вимагає справедливості 
  ·  Станіслав ШУШКЕВИЧ: Позитивні риси білорусів шкодять їм... 
  ·  Ми розучилися читати? 
  ·  ОСТАННІ НОВИНИ 
  ·  Спека в уряді 
  ·  Суд -- реанімація -- Генпрокуратура... 
Погляд
  ·  Табу на російських курей 
  ·  Експедиція працівників музею 
  ·  Боржників таки відключатимуть 
  ·  "Йомайо" за 50 копійок 
  ·  Оброшино: "Кайдашева сім'я-2" 
  ·  Світло в тюрмах є 
  ·  Котельник одержав право на реванш 
Поступ у Львові
  ·  Любов до неба 
  ·  Вічна каналізаційна проблема 
  ·  Видобуток газу збільшиться 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Точкова люстрація 
  ·  Нові українці 
  ·  Допомога Піскуну 
  ·  Криза жанру, або Урядовий PR по-українськи 
Поступ у світі
  ·  Стратити чи помилувати? 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Цигани створюють королівство 
  ·  Мир в Судані під загрозою 
  ·  Франція шокована 
Спорт-Поступ
  ·  Вікторія ТИМОШЕНКОВА: В Україні хочу грати лише у Львові 
  ·  Оновлена NHL 
  ·  Чемпіонські постріли галичанина 
  ·  Залишився останній шанс 
  ·  Шведам нагадали про Полтаву 
  ·  "Карпати" чекають у Кривому Розі 
  ·  Перемога з четвертої спроби 
Економіка у Поступі
  ·  Неєвропейська якість 
  ·  Як "лікують" "Львівприлад" 
Наука
  ·  Жуки-велетні у Львові 
  ·  Токіо може потрясти 
  ·  Телебачення шкодить дітям 
  ·  Таємниці римських катакомб 
Львівські обсервації
  ·  Хоробрі зайці 
Постать
  ·  Олімпійський Барон 
Медицина
  ·  Де насправді живе ВІЛ/СНІД 
  ·  Кілька гривень для неповносправних 
  ·  Пацієнт і терорист: головне не сплутати 
Арт-Поступ
  ·  Вечір здорового божевілля 
  ·  Євген ЖУРАВКІН: Прийдуть 40 божевільних 
Історія у Пост
  ·  Світ львівських базарів 
Репортаж у Поступі
  ·  Дві віденські ночі з Клімтом-Моцартом 
  ·  Віртуози дошки 
  ·  ВИБАЧЕННЯ 
Пост-Faktum
  ·  Вибори гетьмана Мазепи 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Муз-НОВИНИ