BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Наука.    Львівські обсервації.    Постать.    Медицина.    Арт-Поступ.    Історія у Пост.    Репортаж у Поступі.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
4 серпня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Євген ЖУРАВКІН: Прийдуть 40 божевільних
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Севастополь -- Льв
 
Давні греки мали свою театральну культуру ще дві з половиною тисячі років тому. З ранку до пізнього вечора вони лицедіяли, не беручи з глядачів жодної гривеньки за показ вистав -- у той час театр був безкоштовною розвагою для всіх охочих. І не мали значення матеріальні статки. Не дивина, що люди сварилися й навіть... билися за кращі місця. Аж тут вступав у силу давньогрецький закон в образі м'язистих охоронців із ціпками.

Багато води відтоді втекло. Античний театр у Херсонесі втратив колишню популярність. Люди забули, що свого часу на тому місці забавлялися язичники й збудували... християнський храм. Зрештою, в історії досить абсурдних й незрозумілих прикладів. Пані й панове, у театральному мистецтві Херсонесу оголошується антракт, що триватиме якихось-там кілька століть...

Уже шостий сезон як трупа акторів на базі Севастопольського драматичного театру імені Луначарського знову творчо живе на античному майданчику. Вистави за творами Евріпіда, Софокла та Гумільова у віршованій формі, як і колись, збирають повні зали. До речі, як і колись, люди ледь не сваряться за кращі місця, адже на вхідних квитках не позначають місця.

Режисер театру -- Євгеній Журавкін -- дивовижно харизматичний чоловік. Із низьким (каже, що трохи захрип) й містично-звабливим голосом. Така собі Сирена у чоловічих штанях, голосу якої не можливо не повірити.

-- Євгене, Ви казали, що театру катастрофічно бракує людей. Важко повірити, що немає акторів, які б хотіли проявити свій талант у таких ексклюзивних умовах -- на античному майданчику. Тим паче, що кожна з ваших вистав має успіх?

-- Й справді, нам бракує людей, тому у театрі я не лише режисер, але й актор, і відповідальний за виплату зарплат. Але річ у тім, що головні центри театрального тяжіння розташовані у Дніпропетровську, Харкові та Києві. Відповідно, кращі молоді театральні сили тягнуться саме туди. Мало, хто прагне поїхати до Севастополя. Як наслідок -- не маємо можливості мандрувати по театральних фестивалях та й просто гастролювати. Адже руками і ногами прив'язані до бази. Молодих акторів у нашому театрі можна перерахувати на пальцях однієї руки. Особисто я у липні відіграв 26 вистав. Тому, не дивуйся, маю дещо підірваний голос.

-- Коли починали, керівництво Херсонеса охоче пішло на зустріч?

-- Протягом першого року не виникало жодних проблем. Керівництво радо дивилося на те, як ми начебто відновлювали свою діяльність. Тепер є певні непорозуміння. Якщо раніше достатньо було папірця, мовляв, ми сплачуємо 20% від прибутку й спокійно собі працюємо, то тепер від нас вимагають купу паперів (ми підрахували, що той стос -- близько 8 см). На їх зібрання витрачено купу грошей та часу. Окрім акторської та організаторської роботи, я два місяці був змушений ще й збирати папери: інакше не можна, бо порушується законодавство. Але ж насправді нікому воно не потрібне. Живемо за принципом „Аби чогось не сталося".

-- Певне, є специфічні складності у роботі на такому майданчику? Скажімо, та ж пилюка під ногами...

-- Насамперед те, що будь-яка бутафорія на античному майданчику виглядає безглуздо. Зі самого початку ми намагалися побудувати штучну стіну, але потім зрозуміли, що це не той шлях, яким мусимо йти. Світло чи пилюка -- дрібниці у порівнянні з іншими, значно важливішими речами. Техніка існування актора в таких умовах справді дуже й дуже специфічна. Не кожному, навіть дуже професійному акторові, одразу ж вдасться піймати потрібний настрій для такого майданчика. Невипадково, що всі чотири наші вистави -- у віршах -- ними простіше говорити на античній сцені. Стихія вірша підіймає актора над самим собою, змушує говорити зрозумілішим, летючим голосом.

Якщо взяти за приклад наших конкурентів -- Театр Флоту, який грає в Італійському дворику в Херсонесі -- вони розмовляють прозою. Як на мене: це хибний ключик до античної сцени, яка вимагає певного, визначеного існування. Комусь це вдається краще, комусь -- гірше. Знаєш, раніше орхестра мала інакший вигляд, була довшою. Ми сьогодні використовуємо лише чверть її колишньої. Доводиться пристосовуватися.

Ти питала про складнощі. Є ще дещо -- спека. На щастя, вже позаду найспекотніший період літа, коли каміння настільки нагрівається впродовж дня, що, здається, дихає. Інколи починаємо грати виставу -- страшенно гаряче, ще й вітерця нема. Це справді важке фізичне випробування. Ледь доповзаєш тоді до гримерки, обливаючись потом. Я, до речі, коли запрошую старших акторів до вистав, майже завжди чую відмову: "Гаряче, а у мене серце...". Але, не зважаючи ні на що, ми любимо античний майданчик, звикли до нього, знаємо його, що називається, напам'ять.

-- Віршовані п'єси складніше вчити, аніж прозові?

-- Проза менш відповідальна, ніж вірші. У віршах потрібно тримати ритм, розмір, рифму, якщо вона є. Вони змушують серйозніше ставитись до твору автора. Але... на пам'ять поки що не скаржимось.

-- Умови, в яких ви працюєте, звичними навіть для театралів зі стажем аж ніяк не назвеш. Є відчуття єднання із античними часами? Зрештою, навіть пил на театральному майданчику має тисячолітній присмак давнини.

-- Свої складності є не лише у сценах чи в особистих сприйняттях акторів, вони є у кожній п'єсі. Повторюся, ми дуже звикли до цього майданчика, адже у цих старовинних стінах проводимо значну частину свого життя.

Шість років тому, коли я приходив у Херсонес, античні стіни видавалися якимись незатишними, незручними, сьогодні ж вони стали рідними. Єдине, шкода, що не маємо води. Але у такий спосіб також долучаємося до давньогрецького театру, який працював у таких умовах -- та сама орхестра (сцена), пилюка, сонце, вимоглива публіка.

Так вже склалося історично, і для нас вистава в античному театрі -- не просто звичний акт лицедійства. Ми продовжуємо життя майданчика, що існує із IV століття до нашої ери. Причім, важливо, що він живе не в якості музейного експонату, а як діючий майданчик. Живе таким життям, яким повинен жити театр. У цьому наша місія, наше священне дійство. Завдяки публіці, яка сидить на стародавніх лавах і нам, акторам, які виходять на стародавню орхестру. У цьому наш своєрідний ритуал.

-- У вашій виставі "Ангел зграї" (за твором Миколи Гумільова) -- конфлікт між язичниками та християнами. Чи доводилося Вам у житті переступати через якісь особисті принципи, аби, можливо, стати кращим у майбутньому?

-- Насправді язичники так само вірують, просто у них більше богів. У греків, скандинавів, вікінгів кожний камінчик мав власного бога, а в кожній бухті жив свій дух. До речі, саме тому у давнину чіпляли чудовиськ на корабель, коли входили у незнайому бухту -- прагнули налякати недоброзичливців, які живуть на морському дні. Заглиблюючись у її вивчення, я переконався, що це не менш цікава та глибока культура, ніж християнство, якому всього дві тисячі років, а язичниками були вже перші люди, які усвідомили себе мислячими істотами. Язичництво тісніше пов'язане із природою та безпосередньо самою людиною.

-- То десь у глибині душі Ви... язичник?

-- Навіть не знаю. Вважаю, що більшість людей так чи інакше живуть між лезами ножиць християнської моралі й власними потребами. Я не виняток. Ті, кому вдається ці речі гармонійно поєднати, живуть без конфліктів. Але інколи розгортається серйозна боротьба, коли конфлікт десь посередині між абсолютним добром та злом у душі у людини. Намагаємося розгадувати складні людські історії якось по-своєму.

-- Чи можна сказати, що актори живуть за власними законами, змінюючи та вимірюючи час на власний розсуд?

-- Моїм акторам, я впевнений, подобається грати в античному театрі, подобаються ролі, які обираю для них. Переді мною стоїть дуже важливе завдання: задіяти акторів рівноцінно, так, щоби нікому не було образливо, щоби ніхто не відчував себе масовкою, непотрібною людиною. Я намагаюся сповна розкрити талант кожного з них -- і це їм дуже подобається. У нашому театрі неформальна обстановка: немає наказів, яких ти мусиш дотримуватися, актор може погодитись на роль, або не погодитись. Хоча не можу скаржитися на дисципліну, на щастя, поки що вистачає сил, щоби себе організувати.

Я не знаю, що може бути цікавішим за таку роботу, як у нас. Єдине, шкода, що вона -- сезонна. Ми залежимо від погоди.

-- Евгене, здається, море має на Вас магнетичний вплив. Чому Ви запропонували прийти саме сюди (сидимо на руїнах Херсонесу просто біля води у безлюдному місці)?

-- Море буває дуже різним. Я люблю його. Тепер воно спокійне, і у мене в душі -- нірвана. Але море буває також неспокійним, аж настільки, що навіть каміння не видно. У вересні та жовтні трапляються дуже красиві шторми. Коли море надто неспокійне, буває важкувато працювати. Якось ми грали виставу "Едіп-Цар", пристрасті нагніталися, справа йшла до фіналу -- аж раптом на фоні виринає величезна чорна хмара, а за нею -- райдуга. Таких декорацій не знайдеш у жодному театрі. Можливо, з точки зору престижу, мені хотілося би працювати у якомусь московському або європейському театрі, але навряд чи знайдеш щось цікавіше за можливість показувати стародавні вистави на руїнах античного міста.

Коли ми починали, думали: ну, добре, прийде 30-40 божевільних, яким немає де час вбити. Ми пограємо, підемо, й на тому все скінчиться. Але усе вийшло з точністю до навпаки: люди зацікавилися, і ми вирішили не полишати тієї справи, розвиватися далі. Якщо боги допоможуть нам, усе буде гаразд і надалі.









» 
Вечір здорового божевілля
На "Кораблі дурнів" побувала Ірина КИРИЧЕНКО, Ва
 
"Я хотів повернутися на цей корабель! Сучасний світ заполонили інституціоналізація та маніпуляція. Повернутися до природи...", -- виголошує герой, який побував на кораблі дурнів...

У середньовіччі люди розповідали леґенди про таємничий корабель -- корабель дурнів. Плавав він від порту до порту і забирав шаленців, вар'ятів і тих, хто жив поза суспільством. Ніхто не знав, куди їде і яка участь чекає на нього. Театр розповів історію власної подорожі на цьому кораблі. Як твердять самі артисти, "сон про пригоду є значно важливішим ніж те, куди вони їдуть".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ''Поступ'' вимагає справедливості 
  ·  Станіслав ШУШКЕВИЧ: Позитивні риси білорусів шкодять їм... 
  ·  Ми розучилися читати? 
  ·  ОСТАННІ НОВИНИ 
  ·  Спека в уряді 
  ·  Суд -- реанімація -- Генпрокуратура... 
Погляд
  ·  Табу на російських курей 
  ·  Експедиція працівників музею 
  ·  Боржників таки відключатимуть 
  ·  "Йомайо" за 50 копійок 
  ·  Оброшино: "Кайдашева сім'я-2" 
  ·  Світло в тюрмах є 
  ·  Котельник одержав право на реванш 
Поступ у Львові
  ·  Любов до неба 
  ·  Вічна каналізаційна проблема 
  ·  Видобуток газу збільшиться 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Точкова люстрація 
  ·  Нові українці 
  ·  Допомога Піскуну 
  ·  Криза жанру, або Урядовий PR по-українськи 
Поступ у світі
  ·  Стратити чи помилувати? 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Цигани створюють королівство 
  ·  Мир в Судані під загрозою 
  ·  Франція шокована 
Спорт-Поступ
  ·  Вікторія ТИМОШЕНКОВА: В Україні хочу грати лише у Львові 
  ·  Оновлена NHL 
  ·  Чемпіонські постріли галичанина 
  ·  Залишився останній шанс 
  ·  Шведам нагадали про Полтаву 
  ·  "Карпати" чекають у Кривому Розі 
  ·  Перемога з четвертої спроби 
Економіка у Поступі
  ·  Неєвропейська якість 
  ·  Як "лікують" "Львівприлад" 
Наука
  ·  Жуки-велетні у Львові 
  ·  Токіо може потрясти 
  ·  Телебачення шкодить дітям 
  ·  Таємниці римських катакомб 
Львівські обсервації
  ·  Хоробрі зайці 
Постать
  ·  Олімпійський Барон 
Медицина
  ·  Де насправді живе ВІЛ/СНІД 
  ·  Кілька гривень для неповносправних 
  ·  Пацієнт і терорист: головне не сплутати 
Арт-Поступ
  ·  Вечір здорового божевілля 
  ·  Євген ЖУРАВКІН: Прийдуть 40 божевільних 
Історія у Пост
  ·  Світ львівських базарів 
Репортаж у Поступі
  ·  Дві віденські ночі з Клімтом-Моцартом 
  ·  Віртуози дошки 
  ·  ВИБАЧЕННЯ 
Пост-Faktum
  ·  Вибори гетьмана Мазепи 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Муз-НОВИНИ