BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Стиль.    Репортаж у Поступі.    Поступ реляксу.    Поступ на канапі.    Мандрівка Пост.    Бренд.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:4 23-11-2017 -   Сторінку Львівського військкомату зі списками ухилянтів заблокували у Facebook  
  10:59 23-11-2017 -   В Буську урочисто відкрили два спортивних майданчики  
  10:33 23-11-2017 -   «Львівобленерго» знеструмить частину будинків у п’яти районах Львова  
  10:32 23-11-2017 -   На об’їзній Львова у ДТП потрапили п’ять автомобілів  
  10:23 23-11-2017 -   Під час аварії загинув боєць АТО зі Львівщини  
Україна
  11:3 23-11-2017 -   Українським військовим дозволили носити вуса і бороди  
  10:56 23-11-2017 -   В Україні впало виробництво горілки  
  10:30 23-11-2017 -   У Полтаві побили суддю Ларису Гольник  
  10:29 23-11-2017 -   Зарплата жінок становить лише 80% чоловічої, - Кабмін  
  10:28 23-11-2017 -   Вулицю в Запоріжжі назвали іменем «кіборга», який загинув в Донецьку  
Світ
  11:1 23-11-2017 -   Кріштіану Роналду побив черговий рекорд Ліги чемпіонів  
  10:55 23-11-2017 -   Великобританія вилетіла з п'ятірки найбільших економік світу  
  10:17 23-11-2017 -   У Мінську понівечили пам’ятник Адамові Міцкевичу  
  10:11 23-11-2017 -   У Польщі змінюють правила працевлаштування іноземців  
  14:37 22-11-2017 -   У Росії дитина задихнулася в пральній машині  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ на канапі  » 

___________________________________________________________________________

Печать Іоанна
Андрій ПЕХНИК
 
Та ніхто не міг -- на небі, ні на землі, ні під землею -- розкрити книгу, ні глянути в неї.

І я плакав дуже, бо ніхто достойний не знайшовся -- розкрити книгу, ні глянути в неї.

Тоді один зі старших каже мені: не плач, ось переміг лев від племені Юди, паросток Давида, так що може розкрити книгу і сім печатей її.

Одкровення Іоанна (5:3 - 5:5)

Я бачив, коли відкрив Агнець одну із семи печатей, і чув я одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: "Прийди!"

Одкровення Іоанна (6,1)

А коли відкрив [Агнець] печать сьому, настало безгоміння на небі...

Одкровення Іоанна (8,1)

Крамничка була маленькою, однак відзначалася тим спокоєм та глибоким затишком, притаманним лише книгосховищам бібліотек та музеям. Господаря ніде не було видно, однак дощ затягувався, і я хоч-не-хоч змушений був коротати час, переглядаючи книжки, що стояли на полицях. Манджаючи так, я поступово переміщався углиб крамнички. Я ніколи не був затятим колекціонером, та й на букіністиці теж розуміюся мало, однак тут вибирати таки було з чого: мені в око одразу ж впали один із першодруків "Основ магії" Папюса, репринт другого тому Coellum alhemiorum Трисмегіста, і я навіть почав знічев'я розмірковувати, скільки могли б запросити за старовинний том "Молота відьом" in quarto, котрий, як на мене, мав би коштувати цілий маєток. Звісно, гроші зараз -- не проблема, однак, розумієте, є свій чар у тому, аби купувати безцінні речі за безцінь.

І от, коли я сторінка за сторінкою проглядав "Молот відьом", шукаючи у ньому вади, що допомогли б збити ціну, мою увагу привернув масивний, окутий міддю пергаментний фоліант (маю на увазі том in foglio), що стояв за cклом на замкненій полиці. Химерні ковані візерунки вкривали всю його деку; на позеленілому від часу тлі сплелися відполіровані дотиками тисяч рук і сотень поколінь єхидни, саламандри, василиски, виверни, мантикори та інші химери, що, здавалося, лише чекали наказу ожити. Защіпка у формі голови невідомого науці плазуна насторожено спостерігала за мною немигаючими рубіновими очицями, що зловісно відблискували у напівтемряві крамнички. Однак навіть не це привернуло мою увагу, а важкий кований замок, закритий сімома оздобленими самоцвітами металевими печатками, на який була замкнена книга. Я доторкнувся до скла.

-- Чим можу допомогти? -- пролунав за моєю спиною скрипучий голос.

Власник крамнички з'явився біля мене настільки зненацька, начебто він не підійшов беззвучно, а просто матеріалізувався чи вирішив стати видимим. Він був маленький, весь зморщений і наче засохлий, тобто цілком вписувався в інтер'єр букіністичної книгарні. Мабуть, саме тому я і не помітив його одразу. Пасма посивілого до білого волосся та вицвілі очі підтверджували думку про глибоку старість цього нащадка Ізраїлевих племен.

-- Що вас цікавить, пане? -- перепитав він.

-- Скільки коштує оце? -- я кивком голови вказав на книгу на полиці.

-- О ні, пане, це не продається! -- злякано забелькотів букініст. -- Це лише для вітрини...

-- Скільки? -- перепитав я, відчуваючи роздратування.

-- Ця книга не продається, пане, -- ще переляканіше повторив старий. -- Мені вже пропонували за неї десять тисяч...

-- Даю двадцять.

-- Не можу...

-- Двадцять п'ять!

-- Але я не можу її продати! -- голос старого вже нагадував благання, однак мене це анітрохи не зупиняло, швидше навпаки. Зрештою, скільки б це не коштувало -- гроші у мене є.

-- Тридцять тисяч!

-- Але пане, це -- мій талісман. З того часу, як він у мене, мені у всьому щастить...

-- Я дам стільки, що вам не потрібна буде удача. П'ятдесят тисяч!

Старий уже ледь не плакав.

-- Дозвольте, я вам усе розповім. Я одержав цю книгу в Александрії ще до війни (не минулої, а тієї, першої) як плату за послугу, надану вмираючому, з умовою, що оберігатиму її як зіницю ока. Як вважають, її написав Іоанн, той самий Іоанн під час вигнання на острові Патмос на початку нашого літочислення. У цій книзі стараннями блаженного Іоанна та його сподвижників ув'язнено всю силу того, чиє ім'я не можна вимовляти вголос, і кого ми знаємо як Звіра. Усередині її Звір томиться у полоні, і вихід для нього закритий сімома священними печатками, зламати які не в його владі. У ній ув'язнено громи і блискавиці, і град, і вогонь, і землетрус, і летючі зорі, і сарану, і чотирьох вершників, чиї коні стриножені при річці великій Євфрат, і незнищенних воїв їх, число котрим дві міріади міріад. Якщо її відкрити, всі ці жахіття вийдуть на волю, і ніщо не врятує рід людський від пекла Апокаліпсису. Тому ця книга не продається -- вона лише зберігається у моїй книгарні, і перейде від мене до мого наступника -- того, кого Доля призначить наступним Оберігачем.

-- Здається мені, вона вже призначила. Сто тисяч!

-- Ох, слабка людина, творіння твоє, Господи! Гаразд, нехай буде по-вашому. Напевно, це справді Доля -- така вона невблаганна... Я продам вам цю книгу -- так, як вона є.

-- Чудово. А ключі?

-- Разом із ключами? Е ні, ключі я вам не віддам. Скажу більше: я ніколи не продав би цю книгу, якби мав підозру, що ви будь-коли зможете дістати ключ від цих замків. У мене був цей ключ -- і я власноручно викинув його у воду, коли нікому не відомим імміґрантом перетинав океан на кораблі, переповненому такими ж вигнанцями. Отож ні Ви, ні будь-хто інший ніколи не зможе знайти і видобути з океанської безодні цей ключ. Принцип же роботи замка, як мені пояснювали механіки, надто складний, щоби ключа можна було підібрати чи підробити; знищити ж печатки, не пошкодивши безцінної книги, неможливо -- вони надто тверді та неплавкі. Тож навіть передаючи книгу вам, я все одно впевнений, що її не буде відкрито. Ви ж не стали б ризикувати таким коштовним набутком, хіба ні?

-- Ви все передбачили, -- усміхнувся я.

-- Мушу, -- зітхнув старий. -- То як, вас влаштовують мої умови?

-- Гаразд, я беру її, -- кивнув я. -- Навіть без ключів. Як на мене, вона цього вартує. Зрозуміло, що я берегтиму її. От тільки зовнішній вигляд... Взяти хоча б оці ляпки на поверхні -- чи не були б ви настільки люб'язні повитирати їх? Надто вже воно, знаєте, неохайно виглядає...

-- Звичайно, звичайно, зараз все буде зроблено, один момент, -- у старому пробудився єврейський торговець, і він рукавом власної маринарки похапцем заходився відтирати воскові плями на торці книги. -- Будь ласка, готово, ось ваша книга. Але, заклинаю вас, бережіть її і в жодному разі не намагайтеся відкрити! Наслідки можуть бути непоправними, адже ця книга ув'язнює Звіра і всі страхіття Апокаліпсису...

Я усміхнувся. Він, безумовно, мав рацію, і все ж, о небо, як глибоко він помилявся! Все те, що він назвав, справді було всередині -- все, крім самого Звіра. Старий Іоанн був не настільки простий, щоб замикати Звіра там же, де ув'язнено його силу. Ні, звичайно ж, Звір весь цей час залишався назовні. Що ж стосується замків та печаток, то невже мене могли б зупинити кілька шматків розцяцькованого самоцвітами заліза -- мене, покровителя грабіжників і злодіїв усіх мастей? Зламати чи перетворити на попіл ці так звані печатки, виготовлені на замовлення котрогось із пізніх візантійських імператорів, для мене не становило жодної складности. Справжніми печатками, над якими я був не владний, були воскові печатки Іоанна -- сім воскових плям, що скріплювали сторінки на торці книжки, і котрі, відповідно до Пророцтва, щойно зламав цей наївний, білий від сивини агнець.

Dovidka

Андрій Пехник. Народився 1975 року у Львові. Закінчив факультет міжнародних відносин ЛНУ ім. І. Франка; зараз -- викладач цього ж факультету. Живе і працює у Львові. Лауреат премії видавництва "Смолоскип" за 2000 р., автор збірки малої прози "Хроніки" (Київ, 2001). Пише прозу, перекладає з англійської, німецької, італійської та польської мов.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівщина в жалобі 
  ·  Іноземці їдуть в Україну 
  ·  Катеринчук подав у відставку 
Погляд
  ·  Приймальня Президента в підвішеному стані 
  ·  Президент попросив вибачення 
  ·  Рекордна спека у Львові 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  "Львівтеплоенерго" незадоволене 
  ·  Затримано злочинну групу 
  ·  Мер Новояворівська повертається 
  ·  Голландці переїжджають у Сколе 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Розриті дороги 
  ·  Буняк тисне на підлеглих 
  ·  Львів'яни проти будівельників: хто кого? 
  ·  Стан важкий, але стабільний 
Поступ з краю
  ·  forbes порадував Юлю 
  ·  Скандал за скандалом 
  ·  Терьохіна забрали від журналістів 
  ·  Ющенко з'ясовуватиме стосунки зі ЗМІ 
  ·  Уряд підкине грошенят 
  ·  Помічники Януковича зникають 
Поступ у світі
  ·  ІРА капітулювала 
  ·  У космічному полоні 
  ·  Пекінеси повернулися до України 
  ·  Дощі сіють смерть 
  ·  Дощі сіють смерть 
  ·  Мубарак вп'яте йде у президенти 
  ·  Путіну підправили рейтинг 
Спорт-Поступ
  ·  Мирон МАРКЕВИЧ: Дячука-Ставицького не запрошував 
  ·  З надією на повернення 
Історія у Поступі
  ·  Галасливий Львів 
Літературний Поступ
  ·  Колискова для оси 
Стиль
  ·  Місто танцю жіночих стоп 
Репортаж у Поступі
Поступ реляксу
  ·  Будьте модні -- купіть собі ровер 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  Кафеніо на трьох стільцях 
  ·  Молекулярна війна у каві 
Поступ на канапі
  ·  Печать Іоанна 
Мандрівка Пост
  ·  Фабрика Івана Левинського 
Бренд
  ·  Король Gillette 
Пост-Faktum
  ·  ЧИТАЦЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  "Обличчя міста-2005": в очікуванні нових облич 
  ·  Секрети паприки