BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Кримінальний Поступ.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.    КУПОЛ-Львів.    КУПОЛ-Україна.    КУПОЛ-Світ.    КУПОЛ-Львів-28 серпня.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 серпня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:23 27-06-2017 -   Люди побили водія, який заблокував рух трамваїв у центрі Львова  
  11:21 27-06-2017 -   На Львівщині збудують сонячну станцію  
  11:12 27-06-2017 -   Люди побили водія, який заблокував рух трамваїв у центрі Львова  
  11:2 27-06-2017 -   Двоє зловмисників напали на львів’янина у під’їзді будинку  
  10:30 27-06-2017 -   На Сколівщині жінка потрапила у лікарню через укус змії  
Україна
  11:19 27-06-2017 -   Військові суди в Україні мали б з’явитися у 2018 році  
  11:4 27-06-2017 -   Під час реконструкції каналізації на Закарпатті вкрали ₴2,4 млн  
  10:34 27-06-2017 -   До України йде ще один лоукостер  
  10:23 27-06-2017 -   Євробачення-2017: Київ вимагає повернення застави  
  10:13 27-06-2017 -   У Києві вибухнув автомобіль, є постраждалі  
Світ
  10:36 27-06-2017 -   Європейське космічне агентство виявило, що з Чумацького Шляху «тікають» зірки  
  10:20 27-06-2017 -   Польща прийняла понад 1,4 мільйона біженців з України  
  10:15 27-06-2017 -   На Кіпрі побудують найбільше казино в Європі  
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПУСТЕЛЯ

___________________________________________________________________________

Мур байдужості
Державі не потрібна колекція давньоукраїнського іконопису?
Марта ГАРТЕН
 
Державі не потрібна колекція давньоукраїнського іконопису?
Голосу цього конання не чує ніхто ані на рівні області, ані на рівні столиці. Надто ж ті, хто можуть і мусять рятувати унікальну понад десятитисячну колекцію давньоукраїнського християнського сакрального мистецтва. Саме тієї, яку заснував фундатор Митрополит Шептицький, і яка потім лягла в основу збірки підтримуваного ним Національного музею у Львові. Саме тієї, яку примножувавали, доглядали й вивчали перший і багатолітній директор цього музею Ілларіон Свєнціцький та його донька Віра, котра до того ж започаткувала задля порятунку фондових цінностей високофаховий реставраційний осередок, духовним лідером якого по її смерті лишався Павло Петрушак. Однак і про це, на превелику ганьбу Львова, сьогодні доводиться говорити в минулому часі.

Перетривавши під пильною опікою відданих збірці науковців найнесприятливіші історичні часи, які випали на добу світових воєн і тоталітаризму, ця колекція по одинадцяти роках незалежної України виявилася нікому не потрібною. Тільки вдумайтеся: Українській державі байдуже до української ікони, до своїх духовних, історичних і мистецьких скарбів! І зайве над цим моралізувати. Бо хоч цього начабто й не повинно було бути, але так є.

Якби це було тільки журналістським узагальненням, — не так би боліло. Насправді ж, інформація щодо Національного музею, що її журналістам радо дають чиновники різного рангу, не така трагічна.
А зовсім навіть навпаки. Розважлива. По-державницьки аргументована. Підкріплена авторитетними думками. Із неодмінним позитивом здобутків. Без жодної тіні докорів собі (ні, чиновники ображаються тільки тоді, коли їм докоряє громадський інститут преси). Із закликами зрозуміти всю гру компромісів у питаннях передачі у власність релігійній громаді церкви, що входить до комплексу Вірменського монастиря (саме це приміщення довший час слугувало фондосховищем для ікон та дерев’яної різьби). Із пишномовством місіонерів-”рятівників”. Із гарною маскою при поганій грі.

Національний музей у Львові, мабуть, друга в нашому місті після Опери “золота коробочка” із гнилою серединою дуже схожих проблем, що їх офіціозні лакувальники намагаються якось зализати бодай зовні. Щоб гарно виглядало. Респектабельно. Переконливо. Причому так переконливо, що вони можуть не боятися, коли вся ця лакувальницько-позолотна діяльність насправді піде на шкоду справі.
Як це в даному випадку склалося із переміщенням 4000 фондових одиниць зберігання, які ще залишаються за новозведеною переділкою у Вірменській церкві, до сумнівного тимчасового прихистку, який нині будують між двома монастирськими корпусами на вул. Лесі Українки, 10.

Отож зараз проблему актуалізують два аспекти: легітимність будівельних робіт на пам’ятці архітектури і непридатність проектованого приміщення для зберігання ікон. Про перший “Поступ” повідомив стурбований член Національного комітету ІКОМОС і Товаристава шанувальників Львова Микола Бандрівський. Про другий йщлося у листі багаторічного голови реставраційної ради Національного музею у Львові Данути Посацької та завідувача відділу цьогож музею Олега Сидора до міністра культури України. Але найцікавіще, що ініціатором цих дивовижних непорозумінь є особи, які за посадовими обовзками мусили б дбати і про збереження пам’ятки, яку вони орендують і про збереження музейного фонду, і про збереження унікальної майстерні реставрації темперного малярства - тобто дирекція музею і обласний зверїхних по їхній вертикалі — начальник управління культури ЛОДА. І, може, саме тому нема до кого апелювати про проблеми збірки іконопису, бо всі волання у львівській пустелі наражаються на глуху стіну замкненого кола: начальником управління культури є недавній директор музею Василь Откович, у той час як теперішнім директорим — його рідний брат Мирослав. Наскільки законним є таке пряме підпорядкування держслужбовців-родаків, має турбувати того, хто завізував ці кадрові призначення.


Наразі будівництво кількаярусного перекриття у внутрішньому дворику Вірменського монастиря йде повним ходом, і ніхто навіть не переймається тим, що монастирські стіни тріщать. Бо київській будівельній фірмі під керівництвом поважаного вірменина, яка виконує перекриття, не до того, щоб робити якісь розрахунки навантаження й дослдження старих фундаментів. Їх мало обходить те, чи їхня діяльність не загрожує історичним будівлям, які самі є в аврійному стані.

Спосіб будівництва вибрано найпримітивніший - дешево й сердито: метелева конструкція, яка передбачає просвердлення стін. Природнього джереля освітлення у цьому бункрі не передбачено, виняток зроблено для вентиляційної системи, компресор якої мають встановити у прорубаному отворі над порталом. Зайве й говорити, що усілякими штучними пристосуваннями важко (коли взагалі не неможливо)буде на практиці створити в цьому приміщенні клімат, якого вимагає фондосховище ікон.
Будівельники, погоджуються, що так як має бути, вони не зроблять, але переконують, що це тільки тимчасовий сховок. Хіба на яких 5 років. Але ми ж знаємо, що ніщо не буває таким тривалим як тимчасове. А далі що? Далі колекції може просто не стати. І проблема її зберігання відпаде сама собою. Ніхто її не викраде. Просто тихою сапою...

Ікони сконають від того, що їхні інтереси, їхні вимоги нікого не бентежитимуть. Бо кого насправді цікавить ця колекція, крім головного охоронця фондів, заввідділу давнього мистецва, і тих кількох реставраторів із групи Павла Петрушака, які залишилися без свого наукового керівника тільки тому, що дирекція музею не бажала визнавати за ним та його колегами кваліфікації, присвоєні за кордоном навть тоді коли на це вже була постанова кількох судових інстанцій. Як переконує Данута Посацька: “ Петрушак був просто хворий колекцією. Прусився над ножної іконою, над тим щоб добрати відповідний режим зберігання. В усьому, що стосувалося долі збірки ікон був максималістом. Як це не дивно, але із складним характером Петрушака проблем не було. Цей унікальний чоловік знав що робота - найважливіша. Недарма його запрошують реставрувати твори Андрія Рубльова - цінують досвід, знання і уміння. А нашому музею його постать виявилася незручною, бо він був безкомпоромісним в усьому, що стосувалося збірки ікон. Він зневірився вже знайти в цій державі когось, хто б зрозумів усю важливість справи”.


Утім, створивши насприятливий клімат для майстерні Петрушака, дирекція не може не усвідомлювати, що саме на неї лягає відповідальність за відхід цілої групи висококваліфікованих науковців, яких не замінить ніхто з тих, що мають вітчизняну кваліфівацію. З відходом групи Петрушака просто не стало кому працювати над виконанням програми перенесення ікон (а у Вірменському соборі залишилися ті ікони, які мабуть найбільше постраждили від часу і які потребують найбільше до себе уваги).
Практично процес перенесення припинився, бо інші реставратори не мають того профілю, що вихованці Петрушака, і не обізнані із проблематикою колекції. Дивна політика дирекції навіть не передбачала допущення до складання плану перенесення головного охоронця фондів і голову реставраційної ради музею. А переносити до нового сховку пристосованого в схроні монастирсьгкого дворину доведеться вже невзабарі. І з таким обсягом робіт навіть Реставраційний центр (де недавно директором був той же Мирослав Откович, а тепер Галина Климчук) не упорався б. Наразі ж до всіх клопотів додається і той, що колекція не має реставраційного нагляду.

Загалом досконало проблему збірки знає тільки обмежене коло фахівців. Бо від їхніх апеляції чиновники воліють відмахуватися, як від надокучливої мухи. Мовчить міністерство, мовчить обласна держадміністрація, футболячи поміж собою листи стурбованої інтелігенції. А тим часом триває злочин держави перед безцінною колекцією. Хто зупинить цей процес? Хто розірве зачароване коло кругової поруки? Хто зітре облудну офіціозну глазур із солоденьких звітів посадовців? Адже, як зауважував не почутий ніким реставратор вищої категорії із міжнародним авторитетом Павло Петрушак: “ Ми ще не в прірві, а тільки над прірвою. Збірку ще можна врятувати. Можна.”

КОМЕНТАР

Ігор Ковалишин
заступник начальника управління охорони історичного серидовища Львова

У вірменському дворику не ведеться будівництво, там тільки встановлюються стелажі. Бо у зв’язку з тим, що у Вірменський собор використовували як фондосховище ікон Національного музею і тепер там та проблема з переміщенням затягнулася. Частину вони звільнили, в частині ще є. І було пийнято таке рішення, що для того, щоб звільнити і все таки довести ту справу до кінця, то знайшли таке місце, щоби там і тому дворику обладнати стелажі, — там ніяких таких капітальних робіт не ведеться. Це буде дерев’яний настил, на якому будуть сталажі змонтовані і будуть перенесені там згідно з всіма тими, як би то сказати, з дотриманням умов перенесення — там вологісний режим, укріплення, якась проміжкова закріплення, бо це знаєте, це ікони така справа делікатна. І вони там їх поступово будуть туди їх переносити. Ні-ні, — це не капітальне будівництво, це просто стелажі, там просто дерев’яний настил, які можна буде демонтувати після того, як вирішеться та проблема із зберіганням цих ікон десь, то в будь-який момент це можна відновити. Тріщини там були, вони не зараз пішли. Вони дотримуються - там будівельники грамотні і не спричинять чогось.
Як би вам сказати, це є за ініціативою Отковича - директора музею, то він собі там шкоди не буде робити. Тут була проведена така нарада ще 5 червня, і були присутні голова української єпархії Вірменської апостольської церкви архієпископ Григоріс, директор Національного музею Мирослав Откович, заступник директора Михайло Пуцята, віце-президент корпорації оцих будівельників Володимир Гусаков, голова вірменської громади, віце-президент Союзу вірмен, настоятель Вірменського собору, директор інституту “Укразахідпороектреставрація”, віце-президент комітету ІКОМОС Іван Могитич і начальник укправління охорони історичного середовища Роман Дац. І от вони всі розглядали можливість влаштуваня цього фондосховища і вирішили: влаштувати фондосховище у внутрішньому подвір’ї Вірменського монастиря із влаштуванням збірно-розбірної конструкції. І ви якщо знаєте що там завжди йдуть від шанувальників Львова на нас там нападки, то от президент цього товариства Іван Могитич там був присутній, тобто то не було там знаєте прийняте якесь рішення таке кулуарне. Ми всі є люди і кожен має свою окрему думку, а там особливо молоді люди мають дуже експансивні способи висловлювання, а Могитич є президентом того Товариства шанувальників, і я так думаю, що від імені товариства думку має висловлювати скажімо тільки там хтось із вищих їхніх посадових осіб, щоб не було різних міркувань, хоч то громадська оргнанізація.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Логічний кінець еволюції президентства 
  ·  Грузія попереджає Росію 
Погляд
  ·  Усі хотіли свята, а сталося таке горе 
Поступ у Львові
  ·  Буняк пікетуватиме обласну адміністрацію 
  ·  У міста нові начальники 
  ·  ЛАЗ переходить на газ 
  ·  Львівщина вшановує Каменяра 
  ·  Водіїв готують до 1 вересня 
  ·  Сокіл” злетів вище “Карпат” 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Доля осінніх акцій опозиції в руках Ющенка? 
  ·  Три мільйони українців на заробітках 
  ·  Серпневий глас електорату 
  ·  День шахтаря 
  ·  У 2003 році Україну поділять? 
Поступ у світі
  ·  Саміт роз’єднаної Землі 
  ·  Коштуніца згоден на нижчу посаду 
  ·  Отруєння президента Шустера 
  ·  Папа не поїде на Філіппіни 
  ·  Бін Ладен у Чаді чи в Афганістані? 
  ·  Референдум відбувся “як треба” 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Кримінальний Поступ
  ·  Таємниче вбивство у Варшаві 
  ·  Ігрові зали — небезпечні 
  ·  Краще смерть, аніж борги 
  ·  Раритетні картини залишились в Україні 
  ·  Нещасний випадок чи зумисне вбивство? 
Арт-Поступ
  ·  Мур байдужості 
Пост-Factum
  ·  Останній тиждень літа 
  ·  КАЛЕНДАР 
КУПОЛ-Львів
  ·  Ціни на турпослуги зростуть 
  ·  Під піщаним зсувом загинули два солдати 
  ·  Радехів завалить цукром Азербайджан 
  ·  Пільговики - заручники ситуації 
  ·  На кого орієнтується заступник мера 
  ·  Лісом варто ходити з досвідченими грибниками 
  ·  У лікарнях залишається 31 постраждалий 
  ·  Родичі солдат не мають претензій до ЗСУ 
  ·  Школи готові до 1 вересня 
  ·  Горимо! 
КУПОЛ-Україна
  ·  Влада вирішила максимально обрізати повноваження майбутнього Президента Ющенка 
  ·  Леонід Кучма змінив адресу 
  ·  Не люблять Мельниченків в Україні 
  ·  Олександр Мороз про новизну пропозицій президента 
  ·  Анатолій Зленко написав послання Євросоюзу 
  ·  Більшість у ВР вже створили... 
  ·  Щоб виграти вибори 2004, Кучма готовий посваритися з МВФ 
  ·  Ніхто не знає, що робити з заявою Президента 
  ·  Медведчук особисто редагує виступи Кучми? 
КУПОЛ-Світ
  ·  Хосні Мубарак захищає Ірак 
КУПОЛ-Львів-28 серпня
  ·  Прокуратура просить допомоги 
  ·  Знайдено мертвим інспектора Галицької митниці 
  ·  У Львові вирішували хто годуватиме армію 
  ·  Командувач військами ЗахОК Сергій Чернілевський відвідав військовослужбовців 
  ·  Будемо з водою! 
  ·  Рухівці протестують 
  ·  Студенти протестують проти недіючого рішення неіснуючого департаменту міськради 
  ·  Літературний конкурс від Укрпошти 
  ·  Зеки власноруч заробляють на хліб