BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Репортаж у Поступі.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Спекотні дні під консулатом
Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Як часто ви їздите за кордон до наших найближчих сусідів -- поляків? Той, кого пов'язують з ними бізнесові справи, скаже, що часто, хто ж з культурно-освітньо-туристичною метою -- рідше. Але і одним, і іншим знайомі як довжелезні черги до польського консульства у Львові, які забирають майже день часу, так і труднощі (проколи) з оформленням потрібних віз.

Збираємо документи...

Щоб не ходити в польське консульство щопівроку, я вирішив відкрити собі річну службову візу з терміном перебування на території Республіки Польщі 100 днів. Як пояснили мені працівники консульства по телефону, для цього мені потрібно спочатку зареєструватися в інтернеті, зібрати стандартні для цієї процедури документи, на співбесіду взяти зі собою, крім внутрішнього та закордонного паспортів, ідентифікаційний номер, журналістське посвідчення, трудову книжку та довідку з роботи, яка підтверджує, що я є працівником "Поступу". Часу зібрати потрібне пішло менше, ніж пояснити шефові, що з Польщі я повернусь, обов'язково...

Від спеки допомагають парасольки...

Розпочався мій перший день під консульством. Він виявився доволі спекотним і на погоду, і на емоції, оскільки "простій в черзі" означає для мене втрату часу на редакційне завдання, яке я мав здати того дня.

В інтернеті я зареєструвався під № 1038 ще не підозрюючи, що ця цифра для мене означатиме. На співбесіду мені треба було потрапити на 14.00, а офіційно документи приймають лише до 15.00. Отож коли я, прийшовши до установи, знайшов своє місце в черзі, то спочатку хотів розвернутися та піти, але, як пояснили мені мої сусіди по натовпу, хоч офіційно документи приймають до 15.00, але практично до останнього клієнта, переважно до 17.00. Однак, як виявилося згодом, не завжди.

У черзі стоять мешканці з чотирьох областей, найбільше -- зі сіл та містечок, розташованих у прикордонній зоні. І люди відповідні: переважно середніх років чоловіки та жінки, одягнені офіційно, щось схоже на порядних парафіян, які стовбичать у дворі церкви в неділю, оскільки не можуть увійти до храму через брак місця. Деякі з них тримають у руках парасолі, інші закривають голову від сонечка тими ж таки документами, які несуть у консулат.

Охоронців перед будинком двоє. Один стоїть мовчки біля воріт установи і періодично підіймає догори руку з розчепіреними пальцями, що означає -- в консулат запрошують п'ятьох осіб на співбесіду. Після того жесту від натовпу відділяється п'ять людей, які буквально вбігають у приміщення, ледь не збиваючи охоронця з ніг. Охоронець до такої поведінки звик, ще й встигає по дорозі перевірити анкети з номерами. Інший охоронець обслуговує натовп, який чекає на вже проштамповані візи. Він просто махає рукою, коли настає час для наступної групи клієнтів.

Для того, щоб впевнитися, що недарма стою, підходжу до охоронця, який запускає на співбесіду, і запитую, чи варто стояти. Він запевняє, що всі пройдуть. Повертаюсь у чергу і слухаю, що ж говорять люди.

Громадянські турботи...

Люди активно діляться між собою враженнями, починаючи від обговорення настрою охоронців і закінчуючи проблемами, які можуть виникнути з документами. Кажуть, що дуже часто буває так, коли одна неправильна буква в анкеті призводить до того, що працівники консульства, які проводять співбесіду, рвуть анкету на місці. Також люди не задоволені тим нововведенням, що зареєструватися можна тільки через інтернет. І справді, чи легко 70-річній бабусі, яка хоче відвідати могилу свого родича в якомусь селі під Перемишлем, замельдуватись на прийом до пані консулятової у такий спосіб?

Ті ж, хто вміє користуватися інтернетом і може це зробити зі свого комп'ютера, нарікають на додаткові витрати і згадують минулий рік, коли взяти талончик на співбесіду в одному з приміщень консульства не було проблемою. Як пізніше пояснили в консулаті, така маленька реформа дозволила звільнити працівників "від зайвої роботи" та пришвидшити процес прийому та видачі документів.

Щоправда, зважаючи на кількість людей, які стоять під цією установою (а їх за день проходить тут півтори тисячі), не скажеш, що охочих поїхати до Польщі стало менше. Утім рішення схожих установ, як відомо, не обговорюють.

Іншою турботою людей, які стоять під консулатом, є запізнення. Ті, хто спізнився, утворюють окрему чергу, яка отримує "доступ до тіла" після всіх. Якщо не проходиш і в цій черзі, то єдиний вихід зі становища -- замовити собі новий талончик через інтернет...

"Позаштатні працівники"

Стою вже другу годину, а черга ніби й не рухається, хоча це тільки так здається. У консульстві була півгодинна перерва, мабуть, обідня, після якої людський потік знову поплив в установу. Тих, хто підгальмовує, прискорюють задні: рухайтесь. Як розповідають сусіди, за 25 гривень можна позбутися такої незручності, як вистоювання в черзі. У цьому за вищезгадану цифру вам можуть допомогти "позаштатні працівники", які, крім цієї послуги, ще й пропонують послуги заповнення документів тощо... Утім, як стверджує табличка, закріплена на паркані, посольство позаштатників не тримає, а про факти здійснення такої незаконної діяльності просить повідомляти охоронців та працівників консульства.

Фото на пам'ять

Я вирішую пофотографувати на пам'ять і дістаю фотокамеру. Причепивши бейджик із посвідченням на футболку, прямую крізь натовп до консульства і фотографую з різних ракурсів. Охоронці на мене реагують спокійно, мовчки спостерігаючи за моїми рухами, але щойно я заходжу за натовп, аби зробити панорамну знимку, як до мене підходить жінка і починає вимагати припинити фотографувати, щобільше, наполягає, аби я взяв дозвіл на фотографування в консульстві. Коли я запитав, чому не можу фотографувати і хто вона така, кого представляє, невідома швиденько розчинилась у натовпі.

Дивлюсь на годинник і вирішую, що з мене на сьогодні досить. Штурмувати консулат доведеться іншого разу.

Другий день штурму...

Наступного разу я штурмував консулат лише через два дні -- то не було вільних місць для реєстрації, то бракувало часу на "факультатив". Цього разу я отримав номер 826. Прийшовши під консулат, зрадів, що черга, аби здати документи, сьогодні маленька. Залишивши наплічник (у консулат зі сумками та наплічниками не пускають) в аптеці недалеко від консульства, повернувся "в стрій". Півтори години -- і я вже в консулаті.

Мені справді пощастило, бо після мене впустили лише десятьох людей і цього дня документів уже не приймали. Біля входу до холу з віконечками, в які здають документи, стоїть двометрова рамка металошукача, який неприємно пищить, коли проходять люди. Поляку-охоронцю, розмореному нескінченним людським потоком та сонечком, цей звук теж не подобається, і він на хвилину зникає в суміжному приміщенні та відключає апарат.

Переді мною в черзі до віконечка стоять лише п'ятеро людей, і тут я згадую, що своє посвідчення забув у наплічнику. Прошу поляка-охоронця випустити мене в машину по забуті документи. Він мене випускає, кажучи, що мене запам'ятав. Те саме прошу в українського охоронця, проте, коли я вже повертаюсь із документом назад, він мене не впізнає. Добре, що мене помічає охоронець-поляк, який і проводить в приміщення. Далі все за планом. З мого журналістського посвідчення зробили копію, а в анкеті записали, що мені потрібно видати річну візу зі загальним терміном перебування 100 днів.

Не та віза...

Забирати паспорт я мав о 16.15, але спізнився на п'ятнадцять хвилин. Коли прийшов у чергу, виявилося, що система проходу змінилася. Спочатку йдуть за номерами всі, хто на 16.00, потім ті, хто на 16.15 до тисячного номера, а згодом усі інші. У черзі то спалахували, то вгасали суперечки, хто за ким іде. Якийсь нервовий чоловік зненацька вдарив жінку. Та висварилась на нього, але з дистанції не зійшла. Охоронці, звичайно, не втручалися. Один із них стояв, як стовп, біля входу в приміщення, де зранку приймали документи, інший заганяв людей на бордюр, щоб вони не заважали дорожньому руху.

Приміщення, де видають паспорти з проштампованими візами, розташоване там, де колись видавали паперові талончики на співбесіду, туди відправляли по десять людей. Коли нарешті я опинився в першому ряду тих, хто запізнився, охоронець, заглянувши за кут, махнув нам усім рукою, мовляв, ходіть.

І от о пів на сьому я потрапив до віконечка, де видавали візи. Проте мене огорнув смуток, коли я поглянув на проштамповану візу, -- туристична піврічна, з терміном перебування 90 днів. Але, як кажуть, і то добре, що не одноразова...









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Говерла не витримала 
  ·  Роман ЛЕМЕХА: Ми з Гагаріним пили шампанське з горла 
Погляд
  ·  Адмінреформа довела Безсмертного до відставки 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Уроки Помаранчевої революції -- 8 
  ·  Італійці не хочуть з'єднатися із Сицилією мостом 
  ·  Мостиські міліціонери вимагають перевірки 
  ·  Ратуша дослідить, чим володіє 
  ·  Дизпаливо нищить природу 
  ·  Львівських сиріт охрестили 
Поступ у Львові
  ·  А парк нікому не потрібен? 
Поступ з краю
  ·  Томенко критикує владу 
  ·  Пам'яті Патріарха Володимира 
  ·  Юлія Тимошенко закликає народжувати дітей 
Поступ у світі
  ·  Вибух на турецькому курорті 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Польща й Білорусь чубляться 
  ·  Шоста книга про Гаррі Поттера побачила світ 
Спорт-Поступ
  ·  Мрія збувається в Піренеях 
  ·  Вікторія на кортах "Вікторії" 
  ·  Ігри довкола рингу 
Репортаж у Поступі
  ·  Спекотні дні під консулатом 
Пост-Faktum
  ·  Взаємна любов до критики 
  ·  КАЛЕНДАР