BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Репортаж у Поступі.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Роман ЛЕМЕХА: Ми з Гагаріним пили шампанське з горла
Розмовляла Ірина СИРИВКО
 
Уже рік в ефір Львівського телебачення не виходить знаменитий диктор, який упродовж довгих років був обличчям ЛОДТРК. Про своє зникнення з ефіру, про життя й телебачення, про знаменитих артистів і політиків розповідає в інтерв'ю "Поступу" леґенда Львівського телебачення, заслужений артист України Роман Лемеха.


-- Романе Михайловичу, майже рік Вас немає на телеекрані. Куди ви зникли?

-- Це для мене великий біль. Зі мною повелися дуже негідно, вони просто злукавили. Щойно я досяг пенсійного віку, мені сказали, що матиму велику пенсію тільки тоді, коли подам заяву про звільнення за власним бажанням. Але на другий день прошу прийти, і ми вас беремо за угодою назад на роботу. Так і сказали торік. Але досі не телефонують, не просять.

Мене люди люблять. Я це відчуваю, коли гуляю зі своїм песиком на вулиці. Ви думаєте, люди не впізнають мене за чорними окулярами? Впізнають. По голосу. І запитують: чому ви зникли з екрану, чому не виходить концерт вітань, чому ви не ведете інформаційного вісника? Я є автором концерту вітань, він популярний, досі йде на першому національному, і поляки дають...

Ви не повірите, мене виганяли з-під камери. Я прийшов на концерт вітань, бо у нас завжди концерт вітань записують у п'ятницю. А в четвер, пишучи заяву, просив, щоб я далі вів концерт вітань. Климович (гендиректор ЛОДТРК. -- Авт.) написав резолюцію редакторові музичних програм Петрові Остапишину, що концерт вітань вестиме заслужений артист України Роман Лемеха. Я приходжу, такий задоволений, щасливий, загримований. Уже оператор, поставив світло. Тут приходить помічник режисера і запитує: "Що ви тут робите, пане Лемеха? Ідіть звідси геть, концерт вестиме пані Леся Пержило, бо так сказав пан Остапишин". Знаєте, як кажуть у якомусь фільмі: "мужчины не плачут, мужчины огорчаются". Але в мене на очах з'явилися сльози.

Удома я навіть не хотів говорити про це дружині. Це страшна ганьба. Я врешті мушу про це сказати, щоб люди не підходили до мене на вулиці і не запитували, де я був. Знаєте, я щодня дивлюся на себе в дзеркало. Я ж не такий дурний, як виглядаю у телевізорі. З часом треба відійти. З часом. Але що мені Бог дав -- це те, що я телегенічний. Мене в кіно завжди запрошували зніматися. Всі зуби маю. Очі не косі. Знаю собі ціну. У нас працюють люди, яким по 75 років. Хай працюють. Але я не бачу, щоб молодь щось особливо гарне показувала.

-- Чому з Вами так повелися?

-- Мені здається, що заздрість -- дуже погана риса. В нашій нації є дуже негарне -- ота жаба. Дивіться, яка сильна нація євреї. Я їх дуже поважаю. "Изя играет до ре ми фа соль! Он будет великим Ойстрахом"! А у нас -- дівчинка з села гарно співає. "Рагуліна!" -- кажуть. Ми не тішимося своїми талантами. Ми не цінуємо те, що маємо.

1980 року звільнилося для мене одне робоче місце в Києві. Але я тоді сказав, що Саша Сафонов -- молодий, нежонатий, не має дітей, відомий диктор, народний артист України. І Саша поїхав на моє місце. Я лишився у Львові. І тут ми оголосили конкурс, прийшов пан Остапишин. Я думав, що ми навіть будемо дружити сім'ями, бо я не конфліктна людина. Моя дружина говорить: ти такий наївний, такий старий, а такий дурний.

-- То на Вашу думку, причина того, що з вами вчинили, -- саме заздрість?

-- Так, заздрість, в основі -- заздрість. Я не розумію, чому. Така симпатична людина -- Петро Остапишин -- має високу посаду. Чому тут заздрити?.. Я -- колишній боксер, це називається удар нижче пояса. Я дивуюся Ярославові Климовичу, з яким можу працювати, але щоби він теж зрозумів. Та якщо вони мене називають леґендою телебачення, якщо моє ім'я є в музеї на Хрещатику, 26? Навіть люди, які до мене не дуже добре ставилися, говорили: Роман Лемеха -- то є профі. Я хочу ще попрацювати. Я хочу щось людям зробити. Я хотів би відродити таку програму, як "Сонячні кларнети". Багато гарних програм.

-- Яку позицію у цьому конфлікті зайняв пан Климович як генеральний директор компанії?

-- Лукаву, у тому найбільший біль, що лукаву. Він казав: добре-добре. Завтра. А потім -- післязавтра. Я ж не проштрафився перед цим телебаченням. Не пияк. Не наркоман. Добрий сім'янин. Я, врешті-решт, -- професіонал. Не можна було мене так швидко списувати в тираж. Щоночі мені сниться студія. Мені навіть Остапишин сниться. Начебто ми з ним кудись ідемо, горілку п'ємо. Розумієте, 42 роки життя -- це життя. Я вірю, що Бог є на небі і справедливість мусить бути. Я сподіваюся, але більше до Климовича не телефонуватиму. Я востаннє йому телефонував на День журналіста, і він сказав мені, що все буде добре.

-- Коли Ви одержали звання заслуженого артиста?

-- Я одержав звання заслуженого артиста 1991 року. До того я ще працював на півставки лікарем. Щойно одержав звання, сказав: нечесно так робити, треба віддати тої півставки хлопцеві чи дівчині, які дуже хотіли працювати лікарем. І я пішов.

-- Як Ви ставитеся до свого звання?

-- П'ятдесят на п'ятдесят. Ален Делон не є заслуженим артистом Франції. Десь воно стимулює. От мені до пенсії було добре, я тепер маю непогану пенсію. Але коли звання дають двадцятирічним безголосим фанерним співакам, мене це дивує. То треба заслужити. Я отримав звання у 50 років, пропрацювавши тридцять років на телебаченні.

-- Романе Михайловичу, Ви 42 роки працюєте на телебаченні. Вочевидь, доводилося брати інтерв'ю у відомих людей. Хто з них Вам найбільше запам'ятався?

-- Великі люди. Львів колись пишався тим, що сюди, як до маленького Парижа, приїжджали великі люди. Така людина -- Юрій Гагарін. Відкривали стадіон, тоді він називався "Дружба", і він приїхав з Валентиною Терешковою. З Терешковою вела інтерв'ю наша диктор, моя перша вчителька Стефанія Кравчук, а мені довелося розмовляти з Юрієм Олексійовичем. Я був здивований, що полковник мав ад'ютанта генерал-лейтенанта. Ми з Гагаріним шампанське пили з горла. Пластикових стаканчиків тоді не було. Я шампанського не переношу. Але... І він мені тоді зробив чорно-білим поляроїдом фото, на якому написав: "Ромкє от Юркі на вєчную память". Це Гагарін мені написав, і коли він загинув, я плакав.

Запам'яталося мені інтерв'ю з Олегом Стриженовим. Знаєте, це те, що я говорив, про телегенічність. Олег Стриженов -- писаний красень на екрані. А тут приходить до нас у студію людина. Конопатий і заїкається. Він випиває в студії портвейну (а ми в студії поляну накрили, це ж народний артист: "Капітанська дочка", "Овод"). П'ять хвилин до ефіру. Сидить переді мною отакий плюгавенький мужичок. Дивлюся на монітори -- красень. Ми розпочали з ним розмову -- і він перестав заїкатися. Скільки ми листів одержали на це інтерв'ю... Оці незабутні зустрічі мені теж сняться.

Багато людей було... Не кажучи вже про мого шкільного товариша Богдана Ступку, з яким ми вчилися від першого до десятого класу. Він телефонує мені колись на день народження, бо я народився на Чесного Хреста, 27 вересня, а він -- 28 серпня. "Ну що, пацан, -- він називав мене пацан, бо на місяць старший, --- то вуйко Богдан дзвонить". Я горджуся, що ми з ним дружили і дружимо. З ним досить часто бачиться мій син -- Максим Лемеха, який працює на "Інтері", в "Шансі", є співавтором програми.

-- Син пішов Вашою дорогою?

-- Мушу вам сказати: без жодної протекції. А донька Юстина у мене провізор. Фармацію закінчила. Маю внука Данила.

-- А з політиками доводилося зустрічатися?

-- Знаєте, для мене еталон -- Віктор Ющенко. Минулого року, у квітні, він був у нас на студії, у гримерній. Я заходжу (сам не гримуюся, тільки пудру) і говорю: "Зараз припудрю свій шнобель. А він каже: "Що таке шнобель?" Я кажу, що це у нас на ніс так кажуть. Тоді він каже: "Ну так і мій шнобель припудріть". Я дуже вірю Вікторові Андрійовичу і дуже за нього переживаю. Він молодець.

-- А чи доводилося самому зніматися у кіно?

-- Я знявся лише в одному фільмі -- "Старший брат". Посередній фільм, "Білорусьфільм" знімала. Мені завжди пропонували ролі або гестапівця, або білогвардійської сволоти. А я так хотів зіграти секретаря Компартії, парторга, голову колгоспу.

-- Ви навчалися на акторському факультеті?

-- Я закінчив перший курс акторського факультету. Комсоргом курсу була Ада Роговцева. А потім закінчував театрознавство разом із Богданом Ступкою. А поміж тим ... Ми жили на Пекарській, я жив навпроти медичного інституту і ветеринарного. Я тоді два пальці звів -- зійшлося на медичному. Закінчив медичний інститут, а потім уже заочно -- театральний. Я все життя хотів бути тільки актором. Але я був добрим доктором. Нікому не видалив не того зуба. Ніхто не скаржиться. Я був хірургом-стоматологом, мусів маскуватися, носити маску, змінювати голос, щоб не впізнали. З 8 до 12 працював у поліклініці, а з першої -- на студії. Одного разу був випадок -- рвав зуб одній жінці. Даю їй ватні тампони і знімаю маску, а вона: "О, Роман Лемеха!" А я кажу: "Я не Роман Лемеха, я його близнюк Євген Лемеха. Той по телевізору колядує, а я зуби рву".

-- Ви зараз дивитеся Львівське телебачення, слухаєте львівське радіо? Яка Ваша думка про те, що відбувається у нашому ефірі?

-- Я вам кажу, що моя улюблена хвиля -- це радіо "Люкс". Львівське телебачення я дивлюся і деколи мені дуже боляче. Виходять непрофесіонали, виходять люди, які не мають права бути в ефірі. Якщо людина не телегенічна, якщо вона неприємна... Камера все бачить. Може вийти красуня або красень, а очі ніякі. А оце читання з телесуфлера. Його треба вміти обіграти. Для мене завжди еталоном було польське телебачення. Як вони гарно обігрують суфлер. Людина не може знати напам'ять десять речень.

І ще одне. На львівському телебаченні є колектив, є талановита молодь, і що? Що це за передача, 45 хвилин сидять троє дядьків і говорять, ну це ж не радіо. А де відеоряд, та хоч би фотографію якусь показали.

-- Чого, на Вашу думку, бракує Львівському телебаченню, що потрібно зробити, аби його дивилися нарівні з національними каналами?

-- Це питання для мене дуже болісне. Я вважаю Ярослава Климовича дуже хорошим керівником, але щось йому заважає. У нього, мені здається, погані радники. А наше телебачення має бути галицьке. Не треба нікого мавпувати, треба відновити галицькі традиції, те, що у нас є. Нашій молоді треба робити природний відбір. Чому, маючи на студії Романа Лемеху, який прилетить у будь-яку погоду, медичну програму доручають вести людині, яка не має медичної освіти. Ми маємо мати своє обличчя. Я не маю ностальгії за радянськими часами, але передачі були кращі, патріотичніші.

Для мене еталон -- Людмила Добровольська. Одеситка, а якою мовою говорить. Як вона обігрує телесуфлер! Я бачу жінку, а не робота. У нас технічно наче все добре йде (до речі, заслуга Михайла Хвойницького), але треба робити природний відбір. А то кинули, як сліпе кошенятко, вийшла три рази в ефір -- а вже зірка: "Мене уже впізнають на базарі!" Коли самоціль -- щоб впізнавали на вулиці... Ми деколи маємо дивитися на польських сусідів. Там старший пан веде, зовсім лисий, але я вірю тому, що він говорить. Ну не вірю я тим дітям!

-- Чи має бути на телебаченні цензура?

-- Має бути цензура етичності. Не повинно бути хамства. Мені прикро, що є ведучий, який дозволяє собі стукати кулаком по столу і перебивати навіть нашого мера Буняка. Я дуже люблю "5 канал" і нашого Ромка Скрипіна. Мені прикро було дивитися на нього, коли якийсь комуняка йому просто хамив, але це живий ефір. А коли мені дають читати з папірчика, мене шляк трафляє.

-- Чи є на ЛТБ цензура нині?

-- Не знаю, я не хочу запитувати про це в колег, бо знаю, що мені буде боляче після цих розмов.









» 
Говерла не витримала
Олена ДУБ
 
Двома смертями та десятками травм завершилося масове сходження на Говерлу прихильників Віктора Ющенка.

Сходження відбувалося з нагоди 15-ї річниці проголошення Декларації про державний суверенітет України. За даними прес-служби Президента, на суботньому урочистому вічі на вершині Говерли було понад десять тисяч людей. За іншими оцінками, там перебувало від 16 до 20 тисяч осіб.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Говерла не витримала 
  ·  Роман ЛЕМЕХА: Ми з Гагаріним пили шампанське з горла 
Погляд
  ·  Адмінреформа довела Безсмертного до відставки 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Уроки Помаранчевої революції -- 8 
  ·  Італійці не хочуть з'єднатися із Сицилією мостом 
  ·  Мостиські міліціонери вимагають перевірки 
  ·  Ратуша дослідить, чим володіє 
  ·  Дизпаливо нищить природу 
  ·  Львівських сиріт охрестили 
Поступ у Львові
  ·  А парк нікому не потрібен? 
Поступ з краю
  ·  Томенко критикує владу 
  ·  Пам'яті Патріарха Володимира 
  ·  Юлія Тимошенко закликає народжувати дітей 
Поступ у світі
  ·  Вибух на турецькому курорті 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Польща й Білорусь чубляться 
  ·  Шоста книга про Гаррі Поттера побачила світ 
Спорт-Поступ
  ·  Мрія збувається в Піренеях 
  ·  Вікторія на кортах "Вікторії" 
  ·  Ігри довкола рингу 
Репортаж у Поступі
  ·  Спекотні дні під консулатом 
Пост-Faktum
  ·  Взаємна любов до критики 
  ·  КАЛЕНДАР