BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Літературний Поступ.    Легенди Львова.    Бренд.    Поступ реляксу.    Поступ на канапі.    Вулиці Львова.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
23 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Бренд  » 

___________________________________________________________________________

Адідас
МАЙКЛ
 
Навіть якщо ви ніколи не цікавилися спортом, не бачили футбольного м'яча і не чули крику "Гол!", то все одно знаєте, що три смужки -- це Adidas. У часи диких кооператорів їх ліпили навіть на дитячих тапочках і дамських сумочках. Добре, що хоч свадебные платья оминула ця лихоманка. Люди у формі Adidas -- це Мухамед Алі й Джо Фрезер, Штеффі Граф і Стефан Едберг, Боб Бімон та Гунде Сван, Олег Блохін і Валерій Борзов, Мішель Платіні й Ейсебіо, нарешті Зенедін Зідан та Девід Бекгем.

Спочатку була нужда. Адольф Дасслер народився 3 листопада 1900 року в маленькому баварському містечку Герцогенаурах у простій родині. Його мати була прачкою, батько -- пекарем. Аді, як його кликала мама, був тихим хлопчиком. Він мав тільки 14, коли Німеччина розпочала Першу світову, тож був замалий, щоб іти на фронт. Утім туди надто і не рвався, позаяк любив футбол. Уже тоді футбол ставав найпопулярнішою грою в Європі.

1918 рік. Війна закінчилася, Німеччина програла. У країні розруха й інфляція, мільйони безробітних. Більшість -- колишні солдати. Дасслери переживають чорну смугу. На початку 1920-го року вони радяться і вирішують: шитимемо взуття. Так пральня матері стає майстернею, і у ній вперше виявиться талант Аді. Він переробить ровер у машинку для оброблення шкіри. Сестри й мати робили викрійки з полотна, а Аді, його старший брат Рудольф та батько кроїли взуття.

Спочатку вони зробили спальні тапочки. Матеріалом стала списана військова форма, на підошви пішли старі автомобільні покришки. За збут цієї химерної продукції взявся Руді. Аді ж організовував виробництво й винаходив нові моделі. Йому важко відмовити в таланті. Через чотири роки 12 працівників, серед них і члени родини, виробляли 50 пар взуття на день.

Липень 1924-го -- рік заснування компанії "Взуттєва фабрика братів Дасслер". Бізнес є успішним, і брати доповнюють один одного. Спокійний, винахідливий інтелектуал Аді, котрий грає у футбол, і шалений поціновувач джазу, сексу й боксу Руді.

До 1925 року справи фірми йдуть так добре, що Аді дозволяє собі пофантазувати. Як гравець і фанат футболу він придумав і зшив футбольні бутси зі шипами, які викував для нього місцевий коваль. Так народилося шиповане спортивне взуття.

Футбольна модель виявилася зручною і разом із гімнастичними тапочками стала головною продукцією Дасслерів. Бізнес процвітає і вже перестає вміщатися в дворі їхнього будинку. 1927 року Дасслери орендують для своєї фабрики цілий будинок. Штат збільшують до 25 осіб, а виробництво нарощують до 100 пар взуття на день. Цього замало, і Дасслери викуповують орендовану фабрику, а родина переселяється в особняк.

Аді забув, що хотів стати пекарем. Тепер він робить спортивне взуття і перевіряє його під час спортивних ігор зі своїми друзями. Неймовірний успіх шипованих бутсів наштовхнув Аді на думку робити взуття спеціально для найсильніших учасників Олімпіад.

Олімпіада 1928 року в Амстердамі -- дебют шипованого взуття Dassler у світі високого спорту. На наступній Олімпіаді 1932 року в Лос-Анджелесі німець Артур Йонат став третім у бігу на 100 метрів. Але тріумф попереду. 1936 рік. На берлінській Олімпіаді Джессі Овен у взутті Dassler завойовує чотири золоті медалі й установлює п'ять світових рекордів. Відтоді стандарти спортивного взуття визначає Аді, чий маркетинговий геній вражає. У рік Берлінської олімпіади рівень продажу "Фабрики братів Дасслер" перевищує 400 000 марок. 1938 року відкривається друга фабрика Дасслерів у Герцогенаурах. Підприємство виробляє 1 000 пар взуття щодня.

І хоча обоє братів Дасслерів були затятими членами нацистської партії, коли 1939 року розпочалася Друга світова війна, їх фабрики конфіскували, а братів скерували на фронт. На одній із фабрик нацисти спробували налагодити виробництво ручних протитанкових гранатометів, але фабричне устаткування було непристосоване для такого виробництва, тому через рік Аді повернули з армії -- робити тренувальне взуття для солдатів Вермахту.

Німеччина знову програла війну, й Аді вкотре спіткало нещастя. 1945 році Герцогенаурах потрапив до американської зони окупації. Фабрика Дасслерів постачала в Штати хокейні ковзани. За контрибуцією, янкі розташувалися у сімейному особняку, а дружина Аді обробляла грядки і доглядала худобу.

Проте через рік американці пішли, а брат Руді повернувся з табору, і все знову закрутилось, як у старі добрі часи. Взуття Dassler знову виробляли з військових залишків, а 47 найманих робітників отримували зарплату дровами і пряжею. Але між братами виріс мур незгоди, вони посварились.

Незабаром після смерті батька, навесні 1948 року, брати вирішили розділити компанію. Руді забрав собі одну фабрику, а Аді -- іншу. Ще умовилися не використовувати назви і символіки сімейного підприємства. Аді назвав свою фірму Addas, а Руді -- Ruda. Через кілька місяців Addas перетворюється в Adіdas (абревіатура від Аді Дасслер), а Ruda -- у Puma. Так припинив існування всесвітньо відомий у той час бренд -- Dassler.

Брати забрали в могилу причину сварки. Найпопулярніша версія -- Руді так і не зміг пробачити Аді те, що після війни той не спробував визволити його з табору для військовополонених, використовуючи знайомство з американськими офіцерами. Більш прозаїчний варіант -- вони просто не змогли розділити спадщину батька.

Брати не розмовляли, а Puma й Adidas стали найзапекливішими конкурентами, і їх ворожнеча перекинулася на рідне містечко Герцогенаурах. Кожна компанія утримувала в місті свою футбольну команду, їхні співробітники демонстративно пили різне пиво, і навіть діти співробітників відвідували різні школи. Штаб-квартири обох компаній дотепер розташовані в Герцогенаурах, відносини між компаніями стали менш напруженими, але, як говорить один зі співробітників Adidas, "тепер ми розмовляємо один з одним, але ви ніколи не побачите мене в їхньому взутті".

Порвавши з братом, Аді через рік трохи порушив договір із братом не використовувати символіки фабрики Дасслерів. Він узяв дві смуги з емблеми Dassler, прималював до них третю і запатентував те, що вийшло як символ Adidas.

Пам'ятаючи про брата, Аді береться за свою улюблену справу -- винахідництво. 1949 року він створює перші бутси зі знімними гумовими шипами. 1950-го -- футбольні бутси, пристосовані для гри у футбол під час несприятливих погодних умов: на снігу і мерзлій землі. Він згадує свій талант маркетолога й відновлює старі зв'язки із національними олімпійськими комітетами. Отож на Олімпіаді в Гельсінкі 1952 року більшість спортсменів уже не в Dassler, а Adidas.

Під час тієї ж Олімпіади Аді спадає думка пропонувати спортсменам інші товари Adidas. Перша спроба диверсифікації -- виробництво спортивних сумок, яке було розпочато через кілька місяців. І хоча кросівки залишаються головними, Аді шукає собі партнера, котрий зацікавиться виробництвом одягу. Випадково на вечірці він познайомився з хазяїном текстильної фабрики Віллі Зельтенрайхом. Випили, і Аді замовив йому тисячу спортивних костюмів із трьома смужками уздовж рукавів. Товар пішов на ура, а партнери так сподобалися один одному, що Зельтенрайх вирішив шити тільки для Adidas.

З роками взуття від Аді Дасслера стає більш складним технічно і технологічно. Конкуренти навіть наголошують у своїй рекламі на простоті своїх моделей і на тому, що їхнє взуття перевірене часом. Але 1952 року на Олімпійських іграх у Гельсінкі протягом тижня Еміль Затопек у Adidas завойовує три золоті медалі, перемагаючи на дистанціях 5 000 метрів, 10 000 метрів і в марафоні. 1954 року інноваційне взуття Adidas виявляється поза конкуренцією на чемпіонаті світу з футболу -- взута в Adidas збірна Німеччини стає чемпіоном світу з футболу. Нація у захваті -- німці вперше перемогли. Аді особисто присутній на вирішальних матчах у Берні. Під його керівництвом перед кожною грою бутси футболістів пристосовували до ґрунту і погодних умов за допомогою нової технології знімних шипів.

Перемога наштовхує Аді на думку розміщувати рекламу безпосередньо на стадіонах. 1956 року він укладає угоду з МОК про рекламу Adidas на Олімпійських іграх у Мельбурні. Тоді ж Adidas розпочинає міжнародну експансію і підписує першу ліцензійну угоду з норвезькою фабрикою в Гйорвіку. Незабаром Adidas починають виготовляти і у Франції. На Олімпіаді в Римі 1960 року більшість легкоатлетів робить ставку на взуття Adidas.

Вільма Рудольф отримує три золоті медалі в спринті, незважаючи на те, що у дитинстві була хвора на поліомієліт. Те ж саме в Токіо. 1968-го в Мехіко спортсмени, екіпіровані Adidas, завойовують 37 золотих, 35 срібних і 35 бронзових медалей. 1972-го Adidas стає титульним спонсором Олімпійських ігор у Мюнхені, а збірна ФРН -- чемпіоном Європи з футболу. Через два роки німецькі футболісти вдруге отримують титул чемпіонів світу, і знову в Adidas. 1975 року Аді Дасслер стає почесним членом Американської асоціації спортивних товарів -- першим серед неамериканців.

1976 року Аді дивиться по телевізору змагання з бігу на 400 метрів на Олімпійських іграх у Монреалі. Його увагу привертає невелика неточність у рухах кубинського бігуна Альберто Хуанторени. Під час бігу він ледь помітно підгинає стопу в напрямі її зовнішнього краю. Біжить спортсмен у спеціально розроблених до цієї Олімпіади кросівках Adidas "Спайкс" із регульованими знімними шипами. Дасслер негайно телефонує своєму помічникові на Олімпіаді й наказує перевірити взуття спортсмена. Виявляється, що кубинець зі своєї ініціативи замінив шипи на більш довгі. Крім 76-річного Аді Дасслера, що сидів перед екраном телевізора за тисячі кілометрів від Монреаля, цього ніхто не помітив. Розташування шипів виправили, Хуанторена завоював золото у фіналі змагань з бігу на 400 і 800 метрів. На цих Іграх спортсмени, екіпіровані Adidas, виграли 75 золотих, 86 срібних і 88 бронзових медалей. Рекорду досі не побито.

1978 року Адольф Дасслер помирає. Керівництво фірмою переходить до його вдови -- Катаріни. І вона успішно дає раду з цією ношею аж до власної смерті 1984 року. Це взагалі була неабияка жінка: у час становлення, поки Аді творив, вона виконувала всю адміністративну роботу.

Після неї компанію успадковує Хорст Дасслер -- син Аді та Катаріни. Він налагодив міцні стосунки з Міжнародним олімпійським комітетом і Міжнародною федерацією футболу й спробував зробити перші реформи на підприємстві. Рання смерть 51-літнього Хорста вносить свої корективи. Сестри намагаються керувати підприємством, але швидко розуміють, що не мають відповідної компетенції, тому 1989 року продають 80% своїх акцій усього за 440 мільйонів марок Бернарду Тапі, власникові футбольного клубу "Олімпік" з Марселя.

Гепі енду нема. Adidas раптово "старіє". Його починають сприймати як щось нудне, утилітарне, вчорашнє. До 1990-х років становище Adidas стає катастрофічним: збитки сягають $100 млн. У спину дихають агресивні конкуренти: американський Nіke і британський Reebok. Вони молодші, креативніші, цікавіші. Але головне -- змінився світ, а разом із ним і ринок. Проте сама марка фірми є цікавим потенціалом для людей, які знають, що бренди можна реанімувати, а така спадщина, як у Adіdas, на дорозі не валяється.

З 1993 року приходить нова команда і починає писати нову історію Adіdas.

По-перше, новий менеджмент перекуповує з Nіke та Reebok велику кількість менеджерів і дизайнерів. По-друге, він поступово виводить виробництво за межі Німеччини -- тепер фірма, як і її головні конкуренти, випускає взуття на підприємствах в Індонезії, Китаї, Таїланді: економія на дешевій робочій силі робить продукцію конкурентноспроможною.

Армія "адідасівських" менеджерів починає атакувати не тільки професійний спортивний ринок, але й масовий ринок, причетний до світу справжнього спорту. Щоб уникнути масового виробництва і затоварення ринків, Adіdas відмовляється від роботи з роздрібними мережами і починає формувати мережу фірмових магазинів. Зокрема відкриваються спортивные магазины в Москве, Нью-Йорку, Лондоні та інших великих містах. Результати даються взнаки вже 1996 року, коли Adіdas, як і колись, стає генеральним спонсором Олімпійських ігор -- це стимулює небувале зростання продажу: + 50% у рік. Зростання продовжується і досі, але головне -- вдається затвердитися на американському ринку, де Adіdas "відкушує" частку 12% ринку спортивного одягу і 10% ринку спортивного взуття. Аdіdas приділяє увагу новим молодіжним віянням, завдяки чому вдається завоювати симпатії американської та європейської hіp-hop і реп-культури.









» 
Годинник: прикраса чи престиж?
Зоряна БУТКОВСЬКА
 
Хтось сказав: "Час -- це гроші". Тому ми повинні поспішати їх заробляти і завжди знати свій час.

У цьому нам допомагають годинники, які часто носять не стільки для того , щоб дізнатися годину, а передовсім як прикрасу. Але і його треба вибирати з увагою, зваживши всі за і проти, але передовсім довговічність та надійність.

Сьогодні багато престижних фірм пропонують свій товар на світовому ринку годинників, якій із них надати перевагу, -- не всі знають. Окрім того, на годинники також є своя мода.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Наступник Шкаради 
  ·  Новояворівськ без голови 
  ·  Помаранчеву революцію -- на п'єдестал 
  ·  У справі "Танету" заслухано свідків 
Погляд
  ·  Тупий і ще тупіший... 
  ·  УНП хоче коаліції 
  ·  Одесити "пожартували" 
  ·  У Лондоні застрелили підозрюваного у тероризмі 
  ·  Хацкевича в "Гартсі" не буде 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Подвійна радість Олійника 
  ·  Руйнувати -- не будувати 
  ·  На дорогах спокійно 
  ·  Зміни на митниці тішать підприємців 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Криза в архівній системі 
  ·  Громадська колегія податкової 
  ·  Засуджені просять помилування 
  ·  Пам'ятник Бунякові 
  ·  Добудуйте лікарню для немовлят! 
Поступ з краю
  ·  Чи потрібен державному мужеві кодекс? 
  ·  Рибачук перевірить словенські води 
  ·  Вихідний на Володимира 
Поступ у світі
  ·  Президент розпустив Бундестаг 
  ·  Таємний сніданок президентів 
  ·  Продовжено патріотичний закон 
  ·  Путін повернув жовтневі свята 
  ·  Єдина валюта Азії 
  ·  Перша шпальта 
Спорт-Поступ
  ·  Андрій КОТЕЛЬНИК: В "Універсумі" несерйозно ставляться до обов'язків 
  ·  Про користь копання коробки з-під взуття 
  ·  Переможний танець ветерана 
  ·  Нереалізована перевага 
  ·  Іванчук -- чемпіон Канади 
  ·  Бразильська діаспора "Шахтаря" поповнюється 
  ·  uEFA визначило етапи відбору Euro-2012 
Літературний Поступ
  ·  ...САЛАТ -- ВІЧНИЙ 
Легенди Львова
  ·  Звідки сміх у Львові взявся 
Бренд
  ·  Адідас 
  ·  Годинник: прикраса чи престиж? 
Поступ реляксу
  ·  Більярд 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  ФЕСТИВАЛІ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ 
Поступ на канапі
  ·  Потойбічне 
Вулиці Львова
  ·  За Кастелівкою та Новим Світом 
post-Поступ
  ·  Кінець "Помаранчевої революції" 
Пост-Faktum
  ·  Віват, баклажани 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Танець про танець