BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ДАЙДЖЕСТ.    Арт-Поступ.    Класика.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
22 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
  12:17 26-04-2017 -   Опалювальний сезон закінчено: тепло отримують 3 бюджетні установи  
  12:15 26-04-2017 -   Дитина-напівсирота з ДЦП просить допомоги на останню операцію  
Україна
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
  12:19 26-04-2017 -   Влітку в Чорнобильській зоні запустять сонячну електростанцію – міністр  
  11:1 26-04-2017 -   У мережі продають фальшиві відповіді на ЗНО 2017  
Світ
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  
  14:44 25-04-2017 -   Російські хакери два роки читали пошту міністерства оборони Данії  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Класика  » 

___________________________________________________________________________

Із життя мертвих мов
Влодко ХІЦЯК
 
Знати іноземні мови престижно. Зрештою, корисно. За це більше платять, з такими знаннями легше влаштуватися на роботу чи виїхати за кордон. Знаючи мови, можна просто бути в курсі багатьох подій, дивитися різні телеканали і спілкуватися з друзями із різних куточків світу.

Мабуть, тому на факультетах іноземних мов завжди великий конкурс. Дехто навіть називає конкретні суми, які необхідно сплатити для гарантованого вступу. Якось окремо в цьому списку стоять давні, або, краще сказати, мертві мови, зокрема давньогрецька чи латинська. На ці кафедри ніколи немає великого конкурсу, наш практичний народ не вгледжує в них ніякої особливої користі.

"Неринкова" мова

Колись, ще студентом, я розповідав сусідові, який щойно повернувся із заробітків з Португалії і тепер готувався стати приватним підприємцем, про свої студії. Він скептично посміхався, коли чув, що я там вчу філософію ("кому воно тре?"), проте, дізнавшись, що в програмі також передбачена грека, він задоволено відзначив: "Ну, то хоч зможеш у Грецію поїхати". Я скромно змовчав про те, що тією мовою в Греції вже давно ніхто не розмовляє, та й так і не набрався духу зізнатися, що вчу ще одну мертву мову -- латину. Для практичного розуму це вже занадто. Що потім із тим усім робити?

А й справді, що? Знати англійську -- це круто. Це кар'єра і гроші. Знати греку чи латину -- це теж круто. Але ні кар'єри, ні грошей. Просто завчений інтелігент хоче хоч якось себе виявити на тлі інших суцільних невдач ("не вступив чи забракло грошей на "нормальну" спеціальність").

Якась така дивна циклічність успіхів і невдач властива не лише для історій окремих людей чи народів. Мови теж переживають свої злети і забуття. Народжуються й вмирають. Шаленіють замолоду і в'януть на старості літ. Поки хтось не видасть жорстокий вердикт: мертва.

Формально, звичайно, і грека, і латина -- мови мертві. Ними вже набалакалися, намолилися, наплакалися, насварилися, понаписували вірші і вироки, хвалебні оди й прокляття. І їм (тим мовам) навіть немає чого нарікати на забуття. Дай, Боже, хоч одній із сучасних мов проіснувати майже незміненими приблизно 10 століть і послужити для творення й збереження тих речей, завдяки яким ми сьогодні говоримо, що ми -- європейці. Це "Іліада" з "Одіссеєю" Гомера та діалоги хитромудрого шукача правди Платона, трагедії Софокла і закони Солона, комедії Аристофана і римське право, промови Цицерона та історія Геродота. Це ще багато інших шедеврів і простих, буденних зразків того, як народжувалася та зростала наша цивілізація. Грека і латина -- це підпис Історії на її свідоцтві про народження. А ще це Євангеліє, Добра Новина, якими вона, наша цивілізація, була охрещена. Тому хоч вони й не у вжитку, проте не мертві. Бо не мертва сама європейська цивілізація.

Користування словником -- майстерність

Можливо, не варто говорити, що сьогодні класичним мовам приділяють надто мало уваги. Нині, коли майже все вирішує ринок, грека чи латина явно програють своїм дітям -- сучасним мовам. Проте їх усе ще вивчають. Незважаючи на те, що вони начебто мертві вже не віднині і був час, щоби провести розтин, більшість класичних філологів переконана, що знаємо про них ми ще не все.

Ті мови вивчити неможливо. Максимум, що може зробити крутий вундеркінд, -- завчити напам'ять словники. Але це смішно. І не тому, що неможливо, а тому, що непотрібно. Якось я отримав від своєї викладачки давньогрецької мови контрольне завдання -- перекласти шматок тексту з Апокаліпсису. Я наївно запитав: "А словником користуватися можна?". Вона розсміялася. І я зрозумів, чому. Коли під час контрольних із англійської користування словником вважають списуванням, то під час перекладів із греки чи латини -- майстерністю. Адже тут потрібно не лише розпізнати в тексті головну форму слова (особливо грецького), але й на основі часто здогадок і припущень з'ясувати, що ж це слово означає в тому конкретному уривкові.

Мова -- це не словники, автентична таїна мови -- в її втіленнях у літературі, філософії, історичних оповідях, сакральних текстах. Хоч ми досить добре знаємо граматичні правила тих мов, проте сказати, що ти знаєш ці мови, майже нереально навіть знаменитому професорові. Він може написати ними привітальну листівку чи навіть автобіографію. Сьогодні є навіть ентузіасти, які впевнено пишуть вірші латиною. Проте в тих мовах існує канон, якого оберігає авторитет давніх класиків. Саме вони забрали із собою таємниці мови. І навіть якщо людина має достатній словниковий запас та знає всі ймовірні конструкції, вона не зможе придумати нічого нового, чогось, чого немає в когось із класичних авторів. А якщо й придумає, то це вже не буде класична грека чи латина. Адже ми ніколи не дізнаємося, чи можливі такі варіанти в мові, якою вже не розмовляють, отож і не збагачують.

"Геть латину"

Більше ніж 30 років тому, 1968 року, під час знаменитої студентської революції, кинули гасло: "Геть латину!". Це було логічним продовженням вимоги "заборонити забороняти". Латина асоціювалася зі законами, Церквою, догматами, метафізикою, а отже, й заборонами. Латина заважала прогресу, бо, здавалося, що її лекції забирають дорогоцінний час. Латину не заборонили (не було за що), але тихенько відправили на пенсію. А ще до II Ватиканського собору (1959 -- 1963) Католицька Церква навчала майбутніх священиків лише латиною. У звичайних університетах інтенсивне вивчення тієї мови було обов'язковим для всіх спеціальностей. Але поступово в дипломатії латину витіснила французька, в міжнародному спілкуванні -- англійська. Латина зійшла на маргінеси, ще раніше там опинилася грека.

Однак Європа все-таки не цурається своєї молодості -- часу латини і греки. Сьогодні зацікавлення класичними мовами зростає. Це ж можна сказати про античну літературу. Існує з десяток інтернетівських сайтів, де можна почитати новини чи прогноз погоди латинською мовою. Окремо є сайти з фільмами та сучасною латинською поезією. Щораз більше з'являється нових перекладів і латинських, і грецьких авторів.

Проте Україна в цьому пасе задніх. Аж не хочеться говорити про те, що досі немає давньогрецько-українського словника. Перекладачів із тих мов теж не густо, і навіть ті крихти, які видають останнім часом, -- це старі, хоч і непогані переклади. Поки що майже немає кому продовжувати знамениті традиції львівської перекладацької школи з класичних мов, яку утвердили своєю працею професори Юрій Мушак, Йосип Кобів, Андрій Содомора. Можливо, нам усім варто усвідомити, що наші мантри, мовляв, ми завжди були європейцями, потребують матеріальних доказів. Таких, як, наприклад, знання і пошана до античної спадщини, внесок українських учених у її вивчення. Адже знамените європейське Відродження наприкінці XV ст. розпочалося з відкриття Америки і звернення до античної культури.









»  ПРЯМА МОВА
Тарас ЛУЧУК: У наших школах ніколи не домінувала одна мова
Розмовляв Влодко ХІЦЯК
 
Письменник, перекладач, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри класичної філології Українського католицького університету Тарас Лучук розповів "Поступу" про минуле та сучасне класичних мов в Україні.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Федур більше не захищає Колесникова 
  ·  Нові вибухи в Лондоні 
  ·  Фініта ля сесія 
  ·  Розбірки в "Батьківщині молодій" 
  ·  У справі "Танету" заслухано свідків 
Погляд
  ·  Українська "Фабрика зірок" 
  ·  Заявку зареєстровано 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Стратегічне підприємство виселяють 
  ·  Боротьба за пасажира 
  ·  Латвія -- ворота до ЄС 
  ·  Тихе болото архіву 
  ·  "Cільмашу" -- нового санатора 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Автостоянка замість стадіону? 
  ·  Вшануймо ювілей Шептицького 
  ·  ЛОДА про звільнення Преснера 
  ·  Прокуратура перевірить міську раду 
Поступ з краю
  ·  Народний бойовик про вибори 
  ·  Збільшені штрафи поповнять БЮТжет? 
  ·  Мельниченко не працював на СБУ 
  ·  Дешево й просто? 
  ·  Міліція обдурила Ахметова 
  ·  Адмінресурс розПОРОШили 
Поступ у світі
  ·  Прокляття Нігеру 
  ·  Полювання на терористів 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Росіян і поляків СНІД не бере 
  ·  Латвійські сексменшини бунтують 
  ·  Юнак виграв суд проти Британії 
  ·  Затримано підозрюваного в замаху на Буша 
Спорт-Поступ
  ·  Забракло досвіду й сил 
  ·  Сюрприз юніора 
  ·  Тому перемоги не втомлюють 
  ·  Мар'яна встигає за сестрою 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Країна політичного безвілля 
Арт-Поступ
  ·  Конкурс молодих талантів 
  ·  Варшава не забуває про Стуса 
Класика
  ·  Тарас ЛУЧУК: У наших школах ніколи не домінувала одна мова 
  ·  Із життя мертвих мов 
Пост-Faktum
  ·  Сад, у який я приходила гратися 
  ·  КАЛЕНДАР