BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Соціум.    Економіка у Поступі.    ДАЙДЖЕСТ.    Львівські обсервації.    Поступ медицини.    ПопАрт-Поступ.    Літературний П.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
21 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Вулична професія чи гнійники суспільства?
Оксана НИЧИПОРУК
 
Жебрацтво -- давнє ремесло, суспільне явище. А яка ситуація з ним сьогодні, зокрема в нашому місті? Це спробував з'ясувати кореспондент "Поступу".

Трамвайний сопілкар Олександр розповів, що працювати доводиться щодня. Своє ремесло він вважає також хобі: "Робота розпочинається, коли граю у громадському транспорті, а коли вдома для себе -- просто задоволення". Хоча буває, що після цілодобових "виступів" рідко є час і сила для своїх уподобань.

"Захопився грою на сопілці років 10 тому. Тоді я ще жив у Києві. Потім так сталося, що переїхав сюди, але ніяких документів не маю. Тому роботи у місті знайти не можу. А в селі, де проживаю тепер, вистачає біля чого ходити".

Він розкриває долоні й показує мозолі, ділиться життєвими клопотами: "От учора мене побили, хотіли забрати гроші. Молоді хлопці... Бувало, що сопілку крали. Вона в магазині коштує сорок гривень. Добре, що продавці мене знають. Дозволили взяти інструмент і відробити за день. Психологічно дуже важко. Буває, людина просто гляне привітно, хто може, кине копійку, а є й такі, що обізвуть, поб'ють або виштовхають геть", -- каже Сашко.

Своїм слухачам, тобто пасажирам трамваю, він може запропонувати до шістдесяти мелодій.

Баяніст Роман такий спосіб життя -- він грає на вулицях міста -- вважає напівроботою-напівжебрацтвом. Головна причина вибору такої професії -- інвалідність.

"Учився грати ще в школі. Потім усе забув, але мусив згадати. Коли вперше (1995-го року) вийшов на Привокзальну з гітарою, думав, що зі сорому згорю. Заробив тоді півмільйона і... пропив. Не міг пережити. Як підходили знайомі люди, казав, що вони помилились. Не признавався. Потім звик. До гри на баяні повернувся, бо взимку руки мерзли, до струн прилипали".

Півсотні мелодій пам'ятають пальці вуличного музики. А свої відкриті концерти він влаштовує разів чотири на тиждень по три години на день.

Назвати їх, музикантів із вулиці, жебраками? Можна. Якщо не знаєш інших жебрущих. Тих, які шарпають на вулиці і з благальним виразом обличчя клянчать гроші, а потім їх тратять на спиртне. Тих, хто, "вростаючи в стіни" будинків, переходів, тримає мисочку чи шапку і, лише ворушачи губами, просить та дякує.

Марія -- немісцева старенька жінка, яку вийти на вулицю заставила потреба самій забезпечити онука.

-- Пенсія мала, ніхто не вірить -- 25 гривень. А вдома малий хлопець...

-- Де Ви раніше працювали?

-- Та де я тільки не працювала. В Росії була... Документи вкрали, в мене хвора голова, не можу на сонці сидіти, -- тихенько говорить бабуся.

-- Часто доводиться виходити на вулицю?

-- Чого Ви питаєте?

Вдруге пояснюю, що я журналіст.

-- Як можу, тоді приходжу... На одне місце не стаю, бо люди не кинуть...

Так, як би там не було, живе вона з того, що їй не дадуть, не пожертвують, а, як це сприймає сама старенька, кинуть!

Чоловік із капелюхами -- жебрак, якого ми побачили на площі Галицькій. Єдине, що вдалося з'ясувати, що він живе в напрямку Тернопільської області. Мусить просити, бо в нього вкрали гроші... Старий заховав покладену гривню, перелякано глянув довкола і декілька разів повторив, що його обікрали.

Сліпий жебрак розповів про те, що має вдома дружину, яка теж інвалід, і малолітнього сина. Відмову назвати своє ім'я пояснив так: "Якби ви таким займалися, то не захотіли б називати себе".

На шлях заробітку, який пенсіонер назвав "морально дуже важким", він наважився три роки тому.

"Мене обікрали на газзаводі. Документи про інвалідність десь поділи. Подали до суду, щоб я платив повну вартість. В мене є книжка, в якій записано, що я платив половину. Але що я кому доведу", -- каже пан Збігнєв.

-- Наскільки Вам допомагає вулиця?

-- Трохи помагає...

-- Часто виходите просити?

-- Як коли, по півтори-дві години. От мені розказують, що сидять з ранку до вечора. А я нечасто...

-- Ви спілкуєтеся з людьми, які живуть з того, що їм подають?

-- Ні! Як би я мав з ними говорити? Ми ж не збираємося разом.

Такі розповіді спонукають запитати -- чому ми подаємо тим, хто просить? Бо це обділені, хворі, старенькі, малі, відкинуті суспільством, яких перестали сприймати як людей. Ще однією з причин є ваша жалість. Це нормально, це людяно, це по-християнськи. Але чи не є це просто ідеалізацією явища, яке має глибокі корені, можна сказати, традиції, і правдиве обличчя якого не видно за благальною кволою рукою?!

Спілкування з жебраками -- двері в інший світ. Крім того, що їх важко прочинити, не все почуте, побачене є реальним. Упродовж години лише в центрі міста вдалося зустріти десяток знайомих прохачів -- не можеш не впізнати того, біля кого проходиш приблизно в одному районі міста ледь не щодня.

Загалом усіх жебраків, іншими словами, людей, які сьогодні заробляють гроші на вулиці, можна розділити на декілька категорій. Одні просто стоять, інші просять, треті співають або грають на музичних інструментах. Поділ залежить не лише від виду діяльності, а швидше від місця промислу.

Так, як і будь-яка структура, жебрацькі групи мають своїх керівників. Зрозуміло, що на контакт жебраки якщо й ішли, то дуже насторожено. Вражала невідповідність між сказаним і тим, що було очевидним. Усі жалілись на те, що не мають документів, стали жертвами крадіжок, до того ж лише двоє чоловіків були місцевими, решта звідкись приїхала. Щоправда, ні теперішнього місця проживання, ні того, в який спосіб їх закинуло у Львів, ніхто пояснити не міг.

Залишається загадкою те, як з тернопільської місцевості щоразу добирається старий жебрак з капелюхами, котрий так і залишився інкогніто. Чому він налякався журналіста? Чому озирався навкруги і після першої відповіді, яка наштовхувала на масу запитань, заклинився на зовсім нелогічному: вкрали гроші. Людина, в якої трапилося лихо і вистачило сил простягнути руку, не боїться. Хіба що їй доводиться говорити неправду.

Виправданим або ж прийнятним вважають жебрацтво калік, непрацездатних, важко хворих, котрі не мають рідних. Водночас самі жебраки це використовують як найбільш дієві козирі. Шоу зі сертифікатом про хворобу дитини влаштовують на ринках, у громадському транспорті, на дорозі. Колись вірилось, що то біда людська. Тільки чому тенденція збирати гроші на операцію своїх чи чужих дітей набрала масових обертів упродовж останніх декількох років чи не в кожному населеному пункті? Назбирати в такий спосіб за "відведений" документами термін гроші, зважаючи на вартість лікування, практично не можливо.

Фотографування моїх співрозмовників привертало увагу перехожих. Переважно це був подив. Не минуло без коментарів. Після недовгого діалогу зі сліпим на вулиці Краківській спостережливий незнайомець застеріг, що за розпитування і по голові можуть "погладити". "Їх усіх тут ставлять", -- резюмував він.

Про жебрацький рекет, зокрема факти здирництва, не бояться говорити лише ті, хто працює без прикриття. Інші заперечують зв'язки з "опікунами". Цікавим моментом у цій "невинності" є обізнаність жебраків із фінансовими та технічними справами своїх товаришів.

Подання милостині -- обов'язок кожного християнина. Тому рука тягнеться по копійки, хоча й знаєш, що за жебрацькою рукою дуже часто ховається сита хижа лапа.









» 
Бідні ми чи багаті?
Ігор МЕЛЬНИК
 
Звичайно, бідні, бо вічно не вистачає грошей щоб купити собі новий телевізор чи добру книжку, не кажучи вже про авто чи краще помешкання. Звичайно, багаті, бо ніде у світі (хіба що ще в Росії) не марнується стільки сировини, енергії, обладнання, землі та людської праці.
Детальніше>>
» 
Україна -- інтелектуальний донор
Світлана ОДИНЕЦЬ
 
Один із моїх знайомих є сильним та перспективним математиком. Проте більшу частину свого наукового життя він прожив в Німеччині, працюючи там у наукових лабораторіях. Коли я ненароком дорікнула, що не варто було заради фінансових чинників дарувати наукові ідеї чужій країні, то... натрапила на його болісно-іронічно посмішку: "Здійснювати дослідження за власним науковим профілем в Україні в мене немає жодних можливостей, бо тут не створено відповідних лабораторій. Я їду туди передовсім заради своїх наукових досліджень, і, звичайно, мені та моїй сім'ї потрібно на щось жити".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Чи можливі теракти і в Україні? 
  ·  Геннадій МОСКАЛЬ: Серед наших колишніх керівників найпопулярнішим гаслом є: "Чем 
  ·  Чи буде сесія? 
  ·  Викладач Інфізу помер 
Погляд
  ·  Олійник відзвітує Тимошенко 
  ·  За що Віктор Ющенко звільнив Богдана Шкараду 
  ·  Хто винен і що робити? 
  ·  У держави крадуть науку 
Поступ у Львові
  ·  Як у старі часи... 
  ·  Новобуди наступають 
  ·  Стихія не жартує 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Семінар "Лікарняне капеланство" 
  ·  Грибовицьке сміттєзвалище екологічно чисте? 
  ·  Конфлікт у Бродівській райраді: продовження 
Поступ з краю
  ·  Турчинов перевірятиме Мельниченка 
  ·  Безсмертного повернули в стрій 
  ·  Усі дороги ведуть до Москви 
  ·  ДАІ уже нема 
  ·  Тарасюк хоче в блок 
Поступ у світі
  ·  Помаранчевий Ізраїль 
  ·  Путін іде слідами Лукашенки 
  ·  Росіяни дозрівають до революції 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Москва змінює обличчя 
  ·  Пекло у США 
  ·  Китай готує напад на Тайвань 
Спорт-Поступ
  ·  Президентство розігрується на бігових доріжках 
  ·  Характер веломатадора Оскара 
  ·  Львів'яни -- найвитриваліші 
  ·  Поглядаємо в бік Мадрида 
  ·  Українці називають склад 
  ·  Альпійські постріли робінгудів 
  ·  Велика мрія провінційного містечка 
Соціум
  ·  Бідні ми чи багаті? 
  ·  Україна -- інтелектуальний донор 
  ·  Вулична професія чи гнійники суспільства? 
Економіка у Поступі
  ·  Пластикові картки 
  ·  Як впливає на Ваш бізнес літній сезон? 
  ·  Бензин подорожчає, але не дуже? 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Андрій Ющенко, син Бога? 
Львівські обсервації
  ·  Як приперло на Говерлу 
Поступ медицини
  ·  Про їжу, здоров'я та літо 
  ·  ВІЛ-позитивний чоловік виграв суд у "Макдоналдс" 
  ·  Томенко візьметься за СНІД 
ПопАрт-Поступ
  ·  Всеукраїнський з'їзд рокоманів або фест "Тарас Бульба" відгримів 
  ·  В Одесі знову зніматимуть кіно 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Літературний П
  ·  У пошуках пригод та Свята 
  ·  Сретен УГРИЧИЧ: Сербії насправді нема 
post-Поступ
  ·  Едвард Хіт -- британський прем'єр 
Пост-Faktum
  ·  Незабутній Карлсон 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР