Зараз уже, мабуть, немає людей, які б не чули про пластикові картки. Це ноу-хау ввійшло в наше життя, як інтернет та мобільні телефони. Але разом зі збільшенням популярності карток почастішали і зловживання, пов'язані з ними.
За даними Нацбанку України, за станом на перший квартал 2004 року, власники пластикових карток здійснили операцій на суму понад 6 мільярдів гривень. У третьому ж кварталі минулого року ця цифра сягнула 9 млрд грн. Банківські картки в українському форматі, як свідчить статистика, використовують частіше не для здійснення безготівкової оплати товарів та послуг, а для отримання з банківського рахунку готівки в банкоматах. Лише 5 відсотків припадає на розрахунки у торговельній мережі.
Цифри на білому пластику...
За незначними винятками майже всі пластикові картки належать до ATM системи (Automatic Teller Machine, яку іноді ще називають Automatic Banking Machine або Payment Banking Machine), інакше кажучи, є банкомат-картками.
За функціональними характеристиками банківські картки поділяються на кредитні та дебетові. Кредитна картка дозволяє її власнику отримати певний кредит під час оплати товарів або послуг, вартість яких вища, аніж залишок на банківському рахунку. У разі такої "перевитрати" виданий кредит слід виплатити упродовж терміну, передбаченого угодою з банком.
Натомість власник дебетової картки може оплачувати придбані товари та послуги, а також отримувати готівку в банкоматах лише в межах суми, що є на банківському рахунку. У Західній Європі та Україні найбільш популярні саме дебетові пластикові картки.
Кредитні та дебетові картки можуть належати і фізичним особам, і корпоративним клієнтам. Останні прив'язані до рахунку компанії (корпорації) і можуть бути оформлені тільки на співробітника компанії. Залежно від статусу особи в компанії можливим є встановлення ліміту використання грошей. Окремим користувачем банківських рахунків через систему пластикових карток може бути сім'я. Сімейні картки видають за згодою власника рахунку на кожного члена його сім'ї, але такі картки містять ліміт сум, які можна зняти з рахунку.
Престиж чи можливість перевитрат?
Найбільш розповсюдженими в світі, як і на українських теренах, є VISA, EuroCard/MasterCard та American Express (AMEX). Це є картки найбільших платіжних систем, або, як їх ще називають, асоціацій карток (Card Associations), в межах яких відбувається обслуговування карток. Кожна система має свої особливості. Наприклад, у VISA є два основні класи -- Classic, Gold та Internet. MasterCard -- Standart та Gold, American Express -- Mass та Gold.
Вибір кредитної картки певного класу впливає на розмір величини страхового депозиту, який вносять під час отримання пластикової картки. Всі інші відмінності між класами -- це питання престижу. Наприклад, продукують картки класу Platinum, Silver, Basic тощо.
Є ще один вид пластикових карток, який випускають різні карткові асоціації, -- електронні. Наприклад, система VISA випускає VISA Electron, а MasterCard -- Maestro. Ці картки призначені тільки для електронного застосування, тобто за такою карткою вільно можна отримати лише готівку з банкомата. А оплатити товари та послуги тільки тоді, якщо в торговій точці буде спеціальний електронний термінал. Ще вужче призначення мають картки, які використовують лише для одержання готівки з банкомата. Яскравим представником того класу є Cirius від MasterCard.
Віртуальні картки для розрахунків в інтернеті представлені двома продуктами: VISA InternetCard (рівня VISA Classic з нижчими, ніж у невіртуальних карт, тарифами) та Prepaid Internet VISA Electron (передоплачувальна платіжна картка для розрахунків у мережі інтернет). Картковий рахунок може бути в гривнях, доларах або євро. Таким інтернет-сервісом похвалиться майже щодругий український банк, називаючи це ексклюзивом. Насправді ж це ще одна зручність, створена за принципом "ще зручніше"...
Зважаючи на те, що банків у нас не один десяток, а стаття не рекламна, не будемо перераховувати принади всіх вітчизняних банкомат-картоператорів, до того ж емітують вони практично однаковий асортимент карток. Зазначмо лише, що найбільшими і найвідомішими з них є "ПриватБанк", "Аваль", "Ощадбанк", "Надра", "Укрсоцбанк".
Шпигунські витівки
Якщо ви вирішили, що пластикове нововведення -- якраз те, чого вам у цьому житті бракувало, то ви повинні знати: ризики для вашого електронного гаманця теж є.
Серед найбільш поширених способів його пограбування -- підробка кредитки (за оцінками спеціалістів, цей вид злочину становить 40 відсотків).
Із намагнічуванням та ембасуванням особливих проблем немає. Людина, яка вирішила, що карт-крадіжка -- її хліб, просто купує на радіоринку за доступною ціною (орієнтовно 100 доларів США) відповідний прилад. На другому місці -- крадіжки, пов'язані з викраданням у власників кредиток (35 відсотків). Найбільш простий спосіб -- встановлення на клавіатурі банкомата спеціальної насадки, яка зовні повторює оригінальні клавіші. На ній ви набираєте PIN-код і залишаєте свої "пальчики". Потім картку у вас викрадають, відтак із вашого рахунку вже в будь-якому банкоматі знімають ваші гроші. Тож дивіться насамперед на клавіатуру банкомата, яким користуєтесь.
Ще одним із найпоширеніших способів є застосування спеціального пластикового конверта, трохи більшого від пластикової картки, який закладають у карт-приймальний банкомата. Тоді банкомат не може ні прочитати даних з магнітної стрічки, ні повернути назад вашу кредитку. Потім до вас підходить законспірований під такого, як і ви, невдаху, злодій і говорить, що для того, аби повернути картку ("за легендою" йому це вдалося), треба ввести PIN-код та натиснути службові клавіші. Звичайно, це справа марна, і поки "клієнт" біжить зв'язуватись із банком, злодій дістає спеціальними інструментами кредитку, після чого одразу ж на місці, вводячи підглянутий PIN-код, знімає з неї готівку...
Інший спосіб теж пов'язаний із підгляданням PIN-коду та викраденням кредитки. Для цього злочинці встановлюють відеокамеру, яка з'єднана Bluetooth або іншим бездротовим способом із ноутбуком. Злочинцю достатньо бути від відеокамери на відстані 10 метрів... Щоб вберегтися від відео-ока, достатньо прикрити клавіатуру під час набору іншою рукою.
Від ще одного способу рукою не закриєшся, оскільки він пов'язаний із корупцією, яка, крім влади, буває ще й у банках. Банківський службовець продає ваш PIN-код злодіям, а далі у вас з рахунку щезають гроші -- або за посередництвом викраденої картки, або емітованої в кустарних умовах зловмисниками.
Проте фахівці погоджуються: це буває вкрай рідко. Дешевше буде зловмисникам підключитися до відповідного кабелю, яким передають дані. Цим способом можна перехопити інформацію, котру банкомат надсилає в банк, аби переконатися, що сума запиту є на рахунку.
Поки що мало популярним є спосіб, пов'язаний із використанням інтернету.
изработка на уеб сайт
Злочинці намагаються отримати реквізити кредитки з метою їх наступного використання для закупівель в інтернет-магазинах. |
