BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Самопоміч у Поступі.    Стиль.    ПопАрт-Поступ.    Літературний Поступ.    Історія у Поступі.    Бренд.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
9 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Любов на линві
Оксана ГАРД
 
Писати про Едуарда Лімонова, напевно, непристойно. Це, напевно, несмак і поганий тон. Так, ніби ходити повністю вбраним в рожеве. Або пити солодке вино. Чи який-небудь "Лонгер". Дивитися серіали, слухати Руслану, не фарбувати нігтів на руках і ногах або фарбувати їх салатовим, користуватися дешевими парфумами (хоча Лімонов дуже любить парфуми, цінує людей, які пахнуть "правильно"), намагатися привернути до себе увагу дешевими трюками -- істерикою, розмірковуваннями вголос про самогубство, демонструванням гнійних ран. Сам Лімонов ціле життя так наполегливо намагається здіймати навколо себе шторми, що звертати після цього на нього увагу -- все одно, що митися після когось у ванні, у сіро-жовтій, мильній, несвіжій та прохолодній воді.

Однак позавчора берлінські знайомі пригощали мене у себе вдома вином з таких сміховинних, незграбних келихів, що аж волосся ставало дибки: довга ніжка з округлими непропорційними потовщеннями, геометричні візерунки, флора і фауна, якісь барокові грайливості. Крім того, кожен келих був зроблений зі скла іншого кольору, і кольори добиралися, вочевидь, ретельно: пурпуровий, фіалковий, смарагдовий, жовтий, рожевий і помаранчевий.

Незугарні келихи стали доказом того, що коли кількість потворного переповнює чашу терпіння, то ця кількість перетворюється на якість -- якість зовсім нову. Різнобарвні комічні келихи несподівано починають подобатися. Їхня потворність настільки прозоро-чиста, що їй починаєш вірити.

Читати Лімонова -- це майже, як пити з таких келихів. Перше, що помічаєш -- гігантських розмірів закоханість у себе, нескінченну самовпевненість, переконаність у власній геніальності, винятковості, правоті, зневагу та зверхність до інших, особливо ж якщо ці інші -- всесвітньо відомі, визнані та популярні, як-от: Йосиф Бродський, Вєнічка Єрофєєв, Енді Ворхол, The Beatles. Лімонов будь-кому вміє винести вирок. Може будь-чому поставити власну, як правило, катастрофічно низьку оцінку. Тоді як у собі не сумнівається ні на мить. І починаєш думати: може, це й правильно. Адже любов до себе -- це, мабуть, єдино можлива справжня любов на світі.

Звісно, багато в чому він має рацію. В міркуваннях про знаменитостей, наприклад, бо не всім вони мусять подобатися, не всі ними повинні захоплюватися. Знаменитості також нікчемні й нещасні, часто нікчемніші й нещасніші за звичайних людей. Зрештою, і переконання у власній талановитості небезпідставні. Проза Лімонова жива, гаряча й енергетична, відверта, пряма і щира. Вона викликає багато бажань і багато почуттів. Лімонов уміє впливати на читача. Вміє затягувати, захоплювати, дратувати, смішити, зачаровувати. Від його книжок виникає відчуття тілесності. Стільки жіночої плоті -- всі ці високі довгоногі блондинки, їхні крихітні груди, їхня кістлявість, примхливість, їхні запахи, тепло, шкіра, зовсім молоденькі дівчатка (впродовж цілого життя, аж дотепер, цілі зграї молоденьких дівчаток бігають за ним, переслідують, обожнюють, пропонують себе, дарують -- ось як він впливає на них своєю прозою). Брутальність, сила й жага до життя навіть у часи безвиході, бідності, безнадії -- цим Лімонов дещо схожий на Генрі Міллера: мало хто може спромогтися на справжнє життя, застрягнувши на дні болота, де єдиними сусідами є напівмертві витрішкуваті рибини, цілковито підкорені своїй невтішній долі; мало хто може випірнути звідти, щоб ковтнути свіжого повітря, а, випірнувши, майже ніхто не зважиться пірнути в наступну прірву.

Лімонов стверджує, що для нього найважливішими є дві речі: війни і жінки. Від жінок він втікає на війни, на війнах демонструє свою мужність. Однак істину він приховує: всюди, куди б він не йшов, все, що б не робив, кожен крок -- це пісня про власну велич, важливість і вищість. Ніби всередині нього ховається єдина жінка, задля якої він здатен на все, та, з якою він воює, і від якої біжить до інших. Бо інакше не зрозуміло, навіщо людині постійно, щомиті повторювати собі: я геніальний, я найкращий, я неперевершений. Ніхто зі сторонніх у це не повірить, таке самозвеличування викликає лише сміх і жаль. І відразу стає очевидно: за цією самодостатністю ховається багатий букет різноманітних комплексів, страхів і сумнівів.

І Лімонов цього не заперечує. В романі "Історія його слуги" він навіть повторює загальновідому істину: комплекси штовхають людину до дій, вони, як двигун в машині, дають їй поштовх жити й чогось прагнути. Чого саме -- залежить від кожного конкретного комплексу.

Історія хвороби Лімонова починає яскраво проступати вже в першому романі "Це я -- Едічка". Тут він ще нестрашний, тут він вразливий, чутливий, нещасний, невпевнений, часами нікчемний, людяний, сентиментальний. Едічка -- побитий голодний пес, який голим жере щі на балконі обшарпаного готелю для "велферівських" євреїв в Нью-Йорку. Він поет, і його не хочуть визнавати, не хочуть розуміти. Його поезія не потрібна нікому, хоча Едічка й починає переконувати себе, що вона геніальна, а геніїв переслідують і ображають. Він утік з батьківщини, де нікому не був потрібен, і прибув до Америки, де потрібен ще менше. Єдина розрада -- дружина Єлєна, до якої Едічка кипить бурхливою, тваринною пристрастю, замішаною на болісній глибокій ніжності -- зраджує його і покидає. Зраджує, як колись зрадила його рідна мама, вдруге віддавши санітарам, коли він утік з психлікарні. І він блукає Нью-Йорком, гинучи від страждань за Єлєною, поринаючи в тривалі мазохістські спогади про її тіло, про її голос, про її білизну; ненавидячи її й кохаючи все більше, ненавидячи багатіїв, які її вкрали, й прагнучи стати одним із них. Колись це був вуличний підліток Савенко з Харкова (зараз повториться ще раз), грабіжник, монтажник-висотник, будівельник, сталевар, кравець, одне слово, з певних причин неспокійна й непостійна особа, в душі якої дивовижно народилося прагнення дряпатися догори, до різноманітних красот. Тепер, у Нью-Йорку, Едічка Лімонов, ледь не вмираючи з голоду, одягається у вишукані костюми і мріє про тонких жінок, породистих, як арабські скакуни.

Його любов до Єлєни прекрасна, як любов тварини. Наївна, всеосяжна, шалена. Некероване явище природи. До зради вона була для нього змістом життя, мотивацією, натхненням. Таких ідеальних почуттів не буває навіть у казках. Сльози, ридання, виття на місяць, марення, божевільні ідеї, бажання тепла та близькості, пошуки тіла іншої тварини, до якої можна притулитись і відчути себе в безпеці, десятки жінок, в яких він шукає зраджену любов, кілька чоловіків, в яких намагається знайти любов нову...

Роман Лімонова "Це я -- Едічка" -- вагомий доказ корисності комплексів, страждань та болю.

Зазвичай, лікарі намагаються лікувати їх, згладжувати, виправляти. Але, якби молодий і нікому не потрібний поет, убогий грабіжник в минулому, не зустрів розкішну породисту Єлєну, а потім не втратив її, на нього не накотило б із вдесятеро більшою силою переконання у власній нікчемності, в тому, що він лише сталевар, лише п'яничка, лише монтажник-висотник. Чи, скажімо, якби внаслідок вміло проведеної психотерапії йому вдалося безболісно пережити втрату і не зіслизнути в тяжкі думи про власну мізерність -- живої, болісної пісні про покинутого й зраненого звіра не існувало б.

Але пісня сама -- що природно і не раз доведено психотерапевтами -- стала ліками. Едічка вилікувався, Едічка почав карколомно перебирати жінками, Едічка переконав сам себе у власній винятковості й геніальності, Едічка вирішив, що він мусить вершити важливі світові справи. Його хвороба перейшла в інший вимір -- тепер він цинічний, безжалісний і ніби сліпий на одне око. Але щемка пісня тварини про прекрасну любов закінчилася. Лімонов більше не вразливий. Бо любов якраз і захована у вразливості звірів.


Якщо ж поглянути на це з боку корисності для людини -- то Лімонов, звісно, вибрав правильний шлях. Коли переконуєш себе, що ти -- найкращий, найдостойніший, найцікавіший, що ти геніальний і богоподібний, коли починаєш в це вірити, всі інші починають здаватися тільки комашками, маленькими заздрісними комашками, на дурне порпання яких зважати не варто. Що з того, що комашки насміхаються з тебе, що вони не бачать твоєї винятковості -- це тільки тому, що вони надто дрібні, їм не вистачає розуму й духу її побачити. Ось і все. Правда на твоєму боці. Світ такий, яким ти його собі робиш. І якщо тобі добре живеться в ньому -- то можеш бути задоволеним. Ти зробив щасливою єдину людину, яку любиш, -- себе.

Невідомо, чи Лімонову вдасться розплющити око й повноцінно поглянути на світ. Невідомо, чи існує бодай одна людина, яка дивиться обома очима. Ми просто канатохідці. Й хоча не бачимо линви, якою йдемо, -- вона тут, під нашими ногами, тремтить і здригається, але не відпускає.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Бунякову будову призупинено 
  ·  Любомир БУНЯК: Я вклав би у Високий Замок 10 тисяч гривень 
  ·  Лондонське пекло 
  ·  Напад на телеведучу 
  ·  Суд пошкодував Кравціва 
  ·  Поговорили і роз'їхалися 
Погляд
  ·  Федоришин хоче в мери 
  ·  Клініка для дітей і молоді 
  ·  Буца -- депутат Верховної Ради України 
  ·  Волинь "будується", проте незаконно 
  ·  Міліція -- з народом 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Вибухівка в "Арсені" 
  ·  Півмільйона гривень пішло "наліво" 
  ·  У Львові буде приймальня Ющенка 
  ·  Плівки Федоришина -- на аналіз 
Поступ у Львові
  ·  Вісім тисяч "пішли в народ" 
  ·  Підірвали викладача Інфізу 
  ·  Підприємці, об'єднуйтеся! 
  ·  Приватні перевізники страйкуватимуть? 
  ·  Презентація "Партії правозахисту" 
  ·  Горіла сірка, палала 
  ·  Росія -- "відстійник" кучмізму 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Через три години -- студент 
  ·  Литовці просять про допомогу 
Поступ з краю
  ·  "Поступ" радить Президентові України, як і навіщо позбутися політреформи 
  ·  Її величність Партія 
  ·  Верховна Рада змінила граблі 
  ·  Нам сподобалося 
  ·  "Пора" тисне на Президента 
  ·  Українські журналісти мало знають про НАТО 
  ·  Словаків цікавить рівненський бурштин 
Поступ у світі
  ·  Спецкомісія "Яд Вашем" гальмує надання Шептицькому звання праведника 
  ·  Тюремне життя олігарха 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Кіно як джерело ідей грабіжників 
  ·  Африці загрожує голодна смерть 
  ·  У ЄС буде власна розвідслужба 
  ·  Беззахисний Хусейн 
Спорт-Поступ
  ·  Віктор Чукарін. Про те, що довкола перемог 
  ·  Захоплення його величності 
  ·  Суперпротистояння у Суперкубку 
  ·  Зміни в програмі Олімпіади-2012 
  ·  До бою готові 
  ·  Слизький поворот 
  ·  Синдром чвертьфінального бар'єра 
  ·  Турнір узяв старт 
Економіка у Поступі
  ·  Закон піратам не указ 
  ·  Голос бізнесу 
Самопоміч у Поступі
  ·  У Брюховичах -- війна? 
Стиль
  ·  "Палаючий годинник" і привід для знайомства 
  ·  БРОШКИ У СТИЛІ РЕТРО 
  ·  Засмага 
ПопАрт-Поступ
  ·  Олесь БУЗИНА: Ваш мер не дбає про сексуальну культуру 
  ·  Вулична Америка і Львів 
  ·  Карколомний український Вудсток -- "ШЕШОРИ'2005" 
  ·  Японські журавлі 
Літературний Поступ
  ·  Любов на линві 
Історія у Поступі
  ·  Святої Анни -- Казимирівська -- Чапаєва 
Бренд
  ·  Автомат Калашнікова 
Пост-Faktum
  ·  День народження прємьєра 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Королівство помідорів