BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Репортаж у Поступі.    Медицина у Поступі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Постать у Поступі.    ПопАрт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
7 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-05-2017 -   На Львівщині готують інвентаризацію усіх замків  
  16:21 23-05-2017 -   Переповнені смітники у Львові посипатимуть хімікатами  
  15:28 23-05-2017 -   У Львові 34-річна жінка випала з балкону дев’ятого поверху  
  14:16 23-05-2017 -   Польські художники надали фінансову допомогу для 15 дітей з важкою формою інвалідності  
  13:40 23-05-2017 -   У неділю на Львівщині відзначать Свято Героїв  
Україна
  16:30 23-05-2017 -   Каналам дали 16 місяців для переходу на українську  
  16:19 23-05-2017 -   РНБО просять заблокувати доступ до сепаратистських сайтів  
  15:31 23-05-2017 -   У Запоріжжі затримали чиновників, які відправляли пенсії на територію ДНР  
  13:21 23-05-2017 -   На Закарпатті знесли угорські стели  
  12:24 23-05-2017 -   Рада ввела 75% квоти української мови на телебаченні  
Світ
  16:33 23-05-2017 -   У Сенаті Нідерландів розпочалися дебати щодо асоціації Україна-ЄС  
  15:30 23-05-2017 -   В Європу хочуть потрапити майже сім мільйонів біженців  
  13:23 23-05-2017 -   У Лондоні евакуювали залізничний вокзал  
  12:14 23-05-2017 -   «ІД» взяла на себе відповідальність за теракт в Манчестері  
  10:29 23-05-2017 -   В Японії через спеку госпіталізовано майже тисячу осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Спорт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Ім'я Віктора Чукаріна – серед скарбів історії
Розмовляла Олена САДОВНИК
 
"Я не покажу Вам жодної книжки про Віктора Чукаріна, тому що там дуже багато помилок. Я Вам розповім його історію, усе так, як було, – із запалом почала розмову Клавдія Іванівна, вдова Віктора Чукаріна. – Я щоразу розповідаю про життя Віктора журналістам, але вони все одно чомусь пишуть те, що у книжках. З тими самими помилками. Мені дуже хочеться, щоб про людину-легенду знали правду. Будь ласка, зробіть так, щоб усе було правдиво". Небагато людей – лише рідні Віктора Чукаріна – зуміють із тисячі легенд виділити слова правди. Кожна медаль, яких на почесній червоній стрічці та в маленьких коробочках – десятки, а може, й сотні, має свою історію. Кожна грамота і пожовтілі від часу конверти, музична скринька із секретом зможуть розповісти про події далеких років, які сьогодні ми сприймаємо, наче казку. Невеликий брелочок у вигляді позолоченої підошви черевика з клаптиками крокодилячої шкіри і такий самий невеликий швейцарський годинничок, які є такими пам'ятними для родини Чукаріних, що це? Безцінний скарб? Так, якщо знати, що їх подарував Віктору спринтер Джессі Оуенс, "чорна пантера", у день, коли Чукарін обійшов американську легенду за кількістю золотих олімпійських нагород. Прислухаймось же до голосу історії, яка серед фоліантів легенд здатна відшукати істину.

– Дуже багато книжок та статей написано про Віктора Чукаріна. Що саме у тих історіях є неправдою?

– Батька Віктора Івановича 1937 року було репресовано. За те, що він написав листа до знайомих у Румунію. В ті часи була проблема з продуктами харчування, і він попросив друзів допомогти. Після цього його забрали. Тому Віктор був сином "ворога народу". Так ось, у всіх цих книгах написано, що він закінчив металургійний технікум (народився ж він у Донецькій області – в селі Красноармійському, поблизу Маріуполя). З родиною переїхав до Маріуполя, там його батько працював експедитором. Усе б наче сходиться. Але сина "ворога народу" до металургійного технікуму не зарахували б, навіть якби він дуже цього захотів. А у книгах писали так, щоб якось виправдати, реабілітувати його та несправедливі дії радянської влади в очах громадськості. Навіть у книжці, яку написав сам Віктор Чукарін – "Шлях до вершин", редактори не посоромилися де-не-де переписати його біографію. Реабілітацію ж за батька Віктор одержав лише 1963 року: батька реабілітували посмертно.

Насправді Віктор вступив до технікуму фізичної культури в Києві, який закінчив 1941 року. І відразу ж його забрали на фронт. Під Полтавою він разом з армією генерала Кривоноса потрапив у полон. Більшість часу свого полону Чукарін провів у Донбостоні, північній частині Німеччини біля кордону з Голландією. Полонених розподілили на ферми для господарських робіт до різних власників, наші їх називали "бюргерами". Вікторовіповезло, він жив у хороших людей. На початку за браком досвіду навіть зламав щось, але йому це вибачили. Німці дали хлопцеві словник, і він дуже швидко вивчив німецьку мову, вільно спілкувався з власниками ферми та навіть у подальшому, коли потрібно було, під час промов на гімнастичних змаганнях. Фермери ставилися до нього, як до "свого": навіть їли з ним за одним столом.

Коли Радянська армія вже підступала до Німеччини, нацисти зібрали всіх полонених, посадили на заміновану баржу і пустили в море. Щасливий випадок, тобто англійський вартовий катер врятував полонених. Так Віктор Іванович залишився серед живих.

Жодного дня без гімнастики

Як приїхав додому, Віктор майже щодня ходив до паспортного столу: у нього не було документів. А щоб вчитися, вступати у навчальний заклад, потрібен був паспорт. Щодня він ходив, і щодня йому відмовляли. А причина все та сама – син "ворога народу", окрім того, військовополонений. Одного разу начальник паспортного столу пожалів Віктора. Попросив допомогти великий сейф пересунути до вікна. А наступного дня виписав йому паспорт. Це було на початку вересня: прийом до навчальних закладів закінчено. Але все ж спробував ще раз випробувати долю, поїхав до Львова вступати в Інститут фізичної культури. Піднімаючись сходами інституту, Віктор зустрів Абрама Ліпмана, викладача, який знав Віктора, ще коли той навчався у київському технікумі. Чукарін розповів, що дуже хотів би вчитися. Ліпман взяв Віктора за руку та повів до ректора. Ліпман та декан Сосін за нього поручилися, і ректор зробив виняток – зарахував Чукаріна до студентів.

– Віктора Чукаріна знають як фанатичного спортсмена, який навіть у полоні кожну вільну хвилину присвячував гімнастиці...

– Так, Віктор був надзвичайним фанатом гімнастики, – продовжив розмову Микола Чаплінський, зять Чукаріних. – Навіть у полоні в Німеччині, на фермі у бюргерів, він зробив перекладину, де щодня знаходив час позайматися. При найдрібнішій можливості Віктор завжди намагався підтримувати форму.

Я глибоко переконаний, що якщо би не гімнастика, а якийсь інший вид спорту чи навіть інший рід діяльності, він все одно був би видатним, тому що був з породи трудоголиків. Чукарін багато працював і від цього мав задоволення. Ще один видатний гімнаст Борис Шахлін, одного разу відвідавши Кубок Чукаріна, сказав, що кумиром для нього був Віктор Чукарін. Так сказала людина, яка разом із ним виступала. Якщо такі слова каже твій суперник, то щось це і означає.

– Ще до війни Віктор виконав норматив майстра спорту зі спортивної гімнастики, – зауважила Клавдія Іванівна, – це ще один нюанс. У багатьох книгах написано, що майстром він став по завершенні війни. Коли Віктор повернувся в Україну, то мати ледь його впізнала – по шрамику на голові – таким він був виснаженим. Але навіть за таких умов останні сили віддавав гімнастиці. Як тільки повернувся додому, відразу ж почав тренуватися. 1946 року він уже брав участь у змаганнях. Тоді ж під час одних із перших повоєнних змагань його помітили. Все тому, що його суперники тренувались тричі на тиждень. А він крім того, що кожного дня приходив на тренування, то ще й інтенсивно займався гімнастикою двічі на день. У нього ранкова гімнастика за величиною навантаження була як половина тренування.

Без Чукаріна перемогти складно

– У воєнні часи, облаштовуючи перекладину, він тільки насолоджувався досконалістю рухів та тілобудови людини чи мріяв колись зійти на п'єдестал?

– По війні повернувшись до гімнастики, Віктор не думав про перемоги. Перші кроки до вершини були дуже важкими. Але до своєї справи він ставився серйозно: кожен хороший солдат хоче стати генералом. Тому перемоги не забарились. У Радянському Союзі Віктор дуже швидко завоював славу. Вже 1948 року Чукарін увійшов до збірної Союзу: випадково зачепився за перекладину, я на власні очі бачила цей виступ, і посів четверте місце. Але, незважаючи на авторитет, на міжнародні змагання його ще не допускали. У 1949 році в Будапешті відбувалися Всесвітні студентські ігри. Його знову не взяли. Віктор тоді казав: "Ну не взяли, і хай. Я потренуюсь, попрацюю з елементами, підкоректую вільні вправи". Але вже наступного дня до обкому партії надійшла телеграма: "Терміново відрядити Чукаріна до Будапешта". Все просто: коли керівники делегації приїхали до Будапешта і побачили команди суперників, то зрозуміли, що перемогти без Чукаріна їм буде складно. Коли він приїхав до Угорщини, його попередили: парад уже минув, і тебе можуть запитати, чому не брав участі в параді. Тоді було суворе правило: якщо не береш участі в параді, то до змагань не допускають. Він повинен був сказати, що занедужав і тому змушений був залишитись у номері. А на змаганнях в абсолютній першості Чукарін посів друге місце. Обійшов його лише вірменин Грант Шагінян – найкращий його друг у збірній ще на довгі роки. Були нагороди й на окремих приладах. Москвичів успіхи Віктора брали за живе: як так, хлопець із периферії, а все виграє.

З різних куточків Союзу приходили листи, де на конвертах було вказано лише "Львів. Чукаріну"


Популярність Віктора Чукаріна була величезною, хоча в ті часи не було телебачення, яке сьогодні популяризує спортсменів на всю країну і світ. Проте з його зображенням випускали листівки, марки, конверти. Його знали. І з різних куточків Союзу приходили листи – величезна кількість, де на конвертах було вказано лише "Львів. Чукаріну".

Були прихильними до Віктора і представники вищого керівництва. Якийсь час КДБ очолював Семичастний. На одному з банкетів у Москві Чукаріна познайомили з Семичастним, оскільки той був палким прихильником Віктора. Одного разу в розмові з головою КДБ Чукарін попросив знайти місце, де було поховано його батька. І ось навіть із такими повноваженнями керівника виконати це було неможливо. Своєї обіцянки Семичастний дотриматись не зумів. Знаєте, як робили в ті часи? Братські могили засипали. І ніхто не міг вже сказати, кого де поховано.

Чек на чесність

Але незважаючи на величезну популярність та славу, на легенди, які складали про нього ще за життя, Віктор Чукарін був скромною, навіть надмірно скромною людиною. І кришталево чесною. Розкажу ось таку бувальщину. Після мюнхенської Олімпіади, коли слава радянської гімнастики ширилась усім світом, коли у всіх на устах були прізвища Корбут, Турищевої та інших, радянських гімнасток запросили в турне Америкою для показових виступів. Вони потрапили навіть на прийом до президента Річарда Ніксона. І в ці поїздки возив дівчат Віктор Чукарін. Після США поїхали до Канади. І знову великий успіх, значні прибутки, слава. Організаторам настільки сподобались показові, що вони попросили, окрім запланованих виступів, провести ще кілька позапланових. Канадці щедро заплатили за ці концерти, та про ті гроші ніхто не знав: їх же не було враховано. Але Чукарін як тільки приїхав до Москви, відразу здав ці гроші до каси. А сума була чимала: понад 3 тисячі доларів. Чи кожен вчинив би так? У нас у родині досі зберігається той чек, який свідчить про виняткову чесність.

У 1972 році, коли Віктор Іванович був тренером збірної Радянського Союзу, команда виїхала на чемпіонат Європи. У ній (збірній) тоді виступали титуловані Шахлін, Титов. І троє членів команди захворіло: епідемія грипу. Вони вийшли на поміст із температурою 39 градусів і, звичайно, виступили невдало. Тоді керівники апарату Спорткомітету усунули Чукаріна від тренування збірної. Це був лише привід: дехто з керівництва проводив фінансові махінації: спортсменам грошей на харчування не додавали тощо. А Чукарін цього просто терпіти не міг. Так от, коли його "попросили" зі збірної, він протягом 12 років до Москви – ні ногою.


У сарайчику, де він жив, німці створили музей Віктора Чукаріна

У 1970-х роках змінилось керівництво Федерації гімнастики СРСР. Якраз тоді розпочали безпосередньо готуватись до Ігор Олімпіад 1972 року. Незадовго до Ігор спортсмени поїхали до Мюнхена на передолімпійський тиждень: аби ознайомитись із приладами, місцем проведення змагань. Чукарін доволі часто тоді їздив до Німеччини. Повернувшись з однієї поїздки додому, він одержав великий жовтий пакет. Заглянувши туди, просто на очах зблід. Це були листи від тих фермерів-бюргерів, у яких він відбував полон. З тих пір, як його ім'я з'явилось у пресі, вони з фотографій у газетах впізнали свого колишнього працівника. А в тому сарайчику, де він жив, створили музей Віктора Чукаріна. Це ж лише 70 км від Мюнхена! Чукарін підійшов до нового голови федерації Юрія Титова, який разом із ним виступав на помості, і попросив дозволу відповісти на запрошення німців – приїхати в гості. "В жодному разі!" - такою була відповідь Титова. І по-своєму він мав рацію. При делегації були аґенти КДБ, які б відстежили Чукаріна. Тоді б усі залишились без роботи. Так він і не зміг побувати у знайомих. Але через одного західнонімецького гімнаста передав листа. Його колишні хазяїни та великі прихильники гімнастичного таланту постійно надсилали Вікторові листи й листівки з привітаннями, на всі свята. Звичним прямим шляхом листи би не дійшли, тому надсилали через дружню Союзу НДР. Але з часом Віктор припинив листування: він пригадав історію батька і побоявся.

Продовження – в "Поступі" за суботу









» 
Проблеми помаранчевої збірної
У вересні на українських баскетболістів чекає фінал Euro-2005
Оксана ПАВЛЮК
 
Трохи більше як два місяці залишилося до старту чоловічого чемпіонату Європи з баскетболу, який відбудеться у Сербії та Чорногорії. Серед його 16-ти учасників буде і національна збірна України.
Детальніше>>
» 
Влучили у перемогу
Якоб НЕНАДОВГО
 
На Міжнародних іграх юніорів країн СНД, Балтії та Китаю львівські спортсмени неодноразово доводили свою перевагу.
Детальніше>>
» 
Островська знову найкраща
Тамара ЛЕВЧИЧОВА
 
У французькому Шамоні відбувся традиційний легкоатлетичний "Марафон де Монблан".

Учасники взяли старт біля підніжжя гори Монблан на висоті 1000 м над рівнем моря. Невтомні марафонці звивистими гірськими стежками проходили класичну дистанцію 42 км 195 м, фінішувавши у надскладних для людського організму умовах на висоті близько 2000 м.
Детальніше>>
» 
Українки уже знають своїх суперниць
Іван ДУПНАК
 
У Санкт-Петербурзі, де з 5 до 24 грудня нинішнього року пройде жіночий чемпіонат світу з гандболу, відбулося жеребкування першого групового турніру. Збірна України, яка путівку до північної столиці Росії виборола у матчах плей-оф із білорусками, зіграє в групі D, де її суперницями будуть команди Франції, Камеруну, Румунії, Македонії та Аргентини.
Детальніше>>
» 
Блавацький у Львові програв
Футболісти "Карпат" продовжують підготовку до нового сезону
Іван ДУПНАК
 
Львівські "Карпати", які готуються до сезону 2005/06 року, в першому контрольному поєдинку обіграли київську "Оболонь" (1:0), яка за підсумками останнього чемпіонату України розпрощалася з елітним дивізіоном.

Звичайно, фахівців та вболівальників, які минулого вівторка прийшли на стадіон "Україна", насамперед цікавили кадрові зміни у складі "Карпат". Ще перед грою головний тренер "зелено-білих" Юрій Дячук-Ставицький повідомив представникам ЗМІ, що головну команду Львівщини покинули Бровченко, Іванський, Сахно та Чабан, а білоруського легіонера Сучкова виставлено на трансфер.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Митницю ''потрясуть'' за хабарі 
  ·  Олімпіаду-2012 зустрічатиме Лондон 
  ·  Другий день парламентських боїв 
  ·  КОРОТКО 
  ·  У Львові переслідують журналістів 
Погляд
  ·  Голові ВО "Батьківщина" Ю. В. Тимошенко 
  ·  Велика зрада 
  ·  За Замок взялися серйозно 
  ·  Обдаровану молодь обділили 
  ·  Нові керівники залізниці 
  ·  Освіта об'єднує Церкви 
Поступ у Львові
  ·  Полігон хабарів не бере 
  ·  Нова ініціатива греко-католиків -- охрестити дітей із сиротинця 
  ·  Банк руйнує будинок 
  ·  Вшанують Каменяра 
  ·  "Танет" може потонути в суді 
  ·  Покарають земельного чиновника 
  ·  Міські депутати проти сумісництва 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Плівки Мельниченка: сповзання у фарс 
  ·  Юрій БОЙКО: Ціна на нафту визначатиме вартість будь-якого товару 
  ·  Головатий демократизовуватиме Україну 
  ·  Покайтеся, грішники 
  ·  Держбюджет-2005 змінено 
Поступ у світі
  ·  Новий люстраційний скандал в Польщі 
  ·  Британці образилися на Ширака 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Грузія у темряві 
  ·  Молдовські поїзди підуть в обхід Придністров'я 
Спорт-Поступ
  ·  Ім'я Віктора Чукаріна – серед скарбів історії 
  ·  Проблеми помаранчевої збірної 
  ·  Влучили у перемогу 
  ·  Островська знову найкраща 
  ·  Українки уже знають своїх суперниць 
  ·  Блавацький у Львові програв 
Економіка у Поступі
  ·  Голос бізнесу 
Репортаж у Поступі
  ·  Там, де в небі Божа Мати 
  ·  На Івана, на Купала, дівча нічку чарувало... 
Медицина у Поступі
  ·  Війна з ліками 
  ·  Леді та джентльмени, не куріть! 
  ·  36 мільярдів -- за зайві кілограми 
  ·  У Львові є молодіжна клініка 
Тема Поступу
  ·  Куди податися "дітям асфальту"? 
Львівські обсервації
  ·  Художній свист соціалістів 
Постать у Поступі
  ·  Життя і смерть Рудольфа Дизеля 
ПопАрт-Поступ
  ·  Павло ЧУЧКА: Ми словоблудимо два дні на рік 
  ·  Запрошуємо на Співоче поле 
  ·  Знову стіна 
  ·  Катя ЧІЛІ: Навчилася бачити 
  ·  "Код да Вінчі" не пускають у церкви 
  ·  "Війна світів" без війни світів 
post-Поступ
  ·  ЦИРК ЗАДУРНО ВІД ВАР'ЯТІВ 
Пост-Faktum
  ·  Рінго -- улюбленець жінок 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  25 великих невідомих науки