BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Стиль.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    Поступ на канапі.    Історія у Поступі.    Бренд.    Читацькі обсер.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
2 липня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
  13:12 24-03-2017 -   З понеділка у Львові запускають студентські автобуси, вартістю 2 гривні за проїзд  
  12:43 24-03-2017 -   У Львові плита впала на будівельників, один загинув  
  12:39 24-03-2017 -   У Львові вагітна жінка випала з маршрутки під час руху  
Україна
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
  15:0 24-03-2017 -   На Рівненщині у водія маршрутки за кермом стався інфаркт  
  15:0 24-03-2017 -   У Києві СБУ ліквідувала дві підпільні зброярні  
  13:14 24-03-2017 -   В «Укрзалізниці» затвердили новий порядок щодо постільної білизни  
Світ
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  
  11:34 24-03-2017 -   Понад 200 мігрантів ймовірно потонули біля берегів Лівії  
  18:17 23-03-2017 -   У Бельгії запобігли теракту за британським сценарієм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Чи пишуть ще картини художники?
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Те, що з художниками завжди є спокуса "залізти" в нетрі дрімучої філософії, -- ні для кого не є несподіванкою. Однак скільки технічно бездоганно виконаних несподіванок і неймовірно цікавих ідей живуть у роботах сучасних авторів рівня Костянтина Калиновича, Олега Денисенка, Олега Дергачова, Сергія Іванова чи Володимира Пінігіна. Про створене цими авторами вже так багато сказано, але чи говорили ті, хто "щось вирішує" в цій державі. Українська культура, як не банально це прозвучить, кинута державою напризволяще. Італійського Відродження в бідній країні не буває, але ж у цивілізованому світі держава дотує мистецтво. Вислідів для України може бути кілька: Україна не цивілізований світ, Україна не держава, наша держава не дотує мистецтво (бо нецивілізовані люди не розуміють, що таке мистецтво і для чого воно їм потрібне). Даруйте, зникає натхнення продовжувати. Проте цими думками хотілося спровокувати читача звернути увагу на те, що відбувається у Львівській галереї мистецтв і що відбувається в сучасному мистецтві. Прийти в галерею (що на вул. Стефаника, 3)і подивитися на роботи художників із 55 країн світу.

Сподівання на те, що розмова виявиться значно цікавішою, ніж малює уява талановитих художників, справдилося. Олеж Андрейв (Олег Андрєєв), Володимир Струтинський та Ігор Біликівський -- художники, які мешкають у Львові й пишуть картини для нас із вами (і, певно, для міста, яке виглядає по-справжньому прекрасним, живим і потрібним своїм лемберґійцям Лемберґом, зазвичай, на полотнах художників). Художники відкриті до спілкування з публікою не лише через власні картини, але й тоді, коли відвідувач тої чи іншої виставки вміє знайти контакт із автором хоч б у книзі відгуків.

-- Що Вам, пане Ігорю, наболіло так, що навіть як художнику складно висловити?

I. Біликівський: Усе, що боліло -- не лише як художникові -- вже переболіло, і я відчуваю, що дивлюся на всіх і на все ніби... крізь пальці. Я в захваті від Олега Андрєєва, який має відвагу організовувати масштабні виставки, такі, яка зараз відбувається у Львівській галереї мистецтв. А потім ця виставка попрямує до Коктебеля, Києва... Я б не відважився зробити те, що робить Олег. Мабуть, уже заспокоївся. Знаєте скільки в звичайному житті буває гарного і приємного?

-- І що таке гарне і приємне Ви знаєте, пане художнику?

-- Велосипед. Я завжди на велосипеді, який мене рятує, бо працюю експедитором...

-- Ваші картини -- це робота, яка оплачується?

-- Ви хочете знати, чи продаються мої картини? Так, вряди-годи. Та я не живу з продажу своїх картин -- і в тому нічого дивного немає. Хоча художник, аби малювати що хоче і як хоче, має бути забезпеченою людиною.

-- Але в податковому законодавстві нашої країни так багато дивного, що це нагадує країну ідіотів, де не тільки художники ніколи не будуть забезпеченими людьми. Тобто хто винен і що робити?

В. Струтинський: Така повчальна історія. Початок 90-х рр. Прийшов до мого знайомого художника, який живе в Мукачевому, податківець і каже: "Я знаю, що Ви продаєте свої картини". "По-перше, я не продаю свої роботи, а дарую друзям. А друзі на знак подяки обдаровують мене необхідними матеріалами (фарби, полотно тощо), щоб я міг писати картини. А по-друге, якщо Ви переконані, що я продаю свої роботи, приведіть до мене людину, яка купить одну з моїх картин у Вашій присутності. До речі, 20% від вартості проданої картини можете забрати собі". Посиділи трохи податківець із художником, побалакали й на тому розійшлися. Через півроку податківець прийшов до нього із жінкою, яка купила картину. Відтоді пан із податкової постійно приводив в майстерню художника людей, які купували картини... Одного разу художник не витримав: "А що ж робити з фактом продажу моїх картин? Податкова декларація..." "Яка податкова декларація? Ти що... дурень?" (Сміється. -- Авт.)

-- Зачекайте, а санепідемстанція після Помаранчевої революції на комерційні виставки приходить?

(Усі весело сміються, тож ніякої ради на те нема: приходять і, мабуть, недаремно. -- Авт.)

В. Струтинський: З іншого боку, мистецтво існує незалежно від революції. Мені більше до вподоби, коли мистецтво відокремлюють від політики. Художники завжди працювали і працюватимуть у найскладніші для рідної держави часи. Можливо, більше залежить від загальної культури й освіченості громадян, від того, як ті ж українці сприймають мистецтво. Розумієте, коли репродукції відомих картин помістити в рамку і продавати за вищою ціною, ніж коштує оригінальна якісна робота нехай не великого, зате ж талановитого художника, -- а таке у Львові є -- то що тут додати?

-- Львівські митці вже звикли, що їхній художній талант цінують за кордоном, але не в Україні і не у Львові, хіба не так?

І. Біликівський: Коли мені з Кракова надсилають запрошення на виставку, яка експонуватиметься в Києві, а Київ про неї мовчить...

В. Струтинській: У Мальбурзькому замку (Польща), де раз на два роки проводять бієнале, що важливо, цього літа І премію отримав український художник Костянтин Калинович.

-- "Поступ" про це не писав, а чи інші писали -- невідомо. В нас сурмлять про "Євробачення", а немасова культура, як завжди, за бортом. Панове художники, Вас отаке ставлення держави до масової культури не дратує?

І. Біликівський: Ні. Мені здається, що визнання тих ж українських художників у світі тільки тим художникам і потрібне. Це щось таке, як моя особиста потреба їздити на велосипеді й пробігати щоранку десять кілометрів. Коли я свого часу здобував головні нагороди в Китаї, Литві чи інших на міжнародних мистецьких конкурсах, то це передусім цікавило мене, але інших, цікавих до моїх перемог, насправді не було.

-- Олег, Ви плануєте організовувати міжнародні комерційні виставки у Львові та інших містах на кшталт цьогорічної галереї "Олеж" щороку?

Олеж Андрейв: За власні кошти? В мене немає таких можливостей. Понад то мене хвилює інше: невже нікому, крім самих художників, такі галереї не потрібні? Бо жодної підтримки ні від Міністерства культури, ні від будь-яких державних структур, які б мали опікуватися схожими заходами, я так і не дочекався. Та й не чекатиму. Тож мені довелося вкладати у свій проект власні кошти. Шкода, що великі державні гроші йдуть на невідь-що, а визнані митці й ті, які тільки починають отримувати визнання, -- залишаються поза увагою. І поза увагою того ж відвідувача, який зрідка та й відвідує якусь виставку. Я наголошую на тому, що в нас нема ні культури відвідування схожих виставок, ні культури відгуків на побачене там... Немодно.

Чому на 40 секунд святкового феєрверку завжди знайдуть гроші, до того ж немалі, а на розвиток художнього мистецтва -- зась? Хоча опускати руки й не робити взагалі нічого ми не можемо собі дозволити. Так, мені довелося витратитися, проте вдалося заручитися підтримкою й участю у виставці художників із 55 країн світу. І якщо принаймні хтось із відвідувачів оцінив мої зусилля і як художника, і як організатора, -- вже це не може не тішити.

-- Скажіть, Олеж, чому Ваша картина "Дуель ангелів" коштує такі "символічні" 1 000 000 доларів? Як журналістові, наприклад, особливо цікаво було спостерігати за реакцією колег по перу на таку ціну після відкриття галереї. Хочу пересвідчитися, що то не якась "піарна витівка".

-- Так, журналісти звернули увагу на вартість "Дуелі ангелів". Але чомусь не звернули уваги на саму картину, якою я намагався відхилити завісу у світ невидимого й нематеріального. Всі звикли вважати, що ангели -- непідвладні людині істоти. Проте є ще один підтекст: невже між ангелами взагалі можлива дуель? Символічна ціна -- мільйон доларів може свідчити і про ціну дуелі поміж ангелами. В нашому світі є люди, які можуть позбавити іншу людину життя через якісь копійки. Ви ж запитували про символізм? Рекламний час на ТБ теж повітря, проте яких великих грошей вартує? Зрештою, картину можна розгадувати до безконечності.

В. Струтинський: Те, що нині робота якогось художника не коштує мільйон доларів... ще не означає, що якась робота певного художника не коштувала мільйонів після смерті свого автора. Чомусь українське суспільство не звикло думати, що гроші, вкладені в мистецтво, з часом повернуться сторицею. На Заході давно зрозуміли, що це вигідний бізнес. Можливо, і в Україні колись з'являться люди, які це зрозуміють...









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна може відмовитися від Euro-2012? 
  ·  Андрій ШКІЛЬ: У нас немає одіозних фігур 
  ·  Буняк дає воду 
  ·  Країна реформується 
  ·  Дитячий бунт 
  ·  Дайте газу! 
  ·  Забаганки "Карпат" 
Погляд
  ·  Зарплати зростатимуть 
  ·  Невідомий да Вінчі 
  ·  Космічні човники знову літатимуть 
  ·  Чи повернуться заповідники 
  ·  Підприємства-енергодавці: хто кого? 
  ·  Подання Петра Олійника відхилено 
  ·  У "Львівводоканалі" виявили злочинців 
  ·  Японське мистецтво у Львові 
  ·  Парки атракціонів: наскільки це безпечно? 
Поступ у Львові
  ·  Маленьке і беззахисне життя 
  ·  Брюховичі збираються на віче 
  ·  Нас поменшало 
  ·  Житло у червні подорожчало 
  ·  Розважальний центр "Порохова вежа" 
  ·  Дорога смерті 
  ·  Зарплата -- річ мінлива 
  ·  Військові вже "не вчаться" 
  ·  Люди, будуть жнива! 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  НСНУ чекає відповідей 
  ·  Євросоюз дасть ще 100 мільйонів 
  ·  Стретович пересяде в прокурорське крісло? 
  ·  НТКУ купить акції EuroNews 
  ·  Мороз хоче вето 
Поступ у світі
  ·  Пиву в політиці не місце 
  ·  Президент-розбишака 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Німецькі безробітні стануть мішенню 
  ·  Шрьодер отримав недовіру 
  ·  Євроскептик головуватиме в ЄС 
Спорт-Поступ
  ·  Володимир КАЛЮЖНИЙ: За Олімпіаду реабілітуємося на чемпіонаті світу 
  ·  Чемпіони на гачку спецслужб 
  ·  Шанс повернути титул 
  ·  Піренейський іспит робінгудів 
  ·  Бронзовий сюрприз 
  ·  ПФЛ назвала найкращих 
  ·  Старт Le Tour de France 
Стиль
  ·  Дорослі діти -- "Миші" 
Арт-Поступ
  ·  Чи пишуть ще картини художники? 
Поступ реляксу
  ·  Лазні всього світу 
Поступ на канапі
  ·  ЯК МИХАЙЛО З ДУХАМИ РОЗМОВЛЯВ 
Історія у Поступі
  ·  Вулиця Бема -- Ярослава Мудрого 
Бренд
  ·  Годинники класу люкс 
Читацькі обсер
  ·  Ой вже та цьотка 
Пост-Faktum
  ·  Віктор ПРОСКУРЯКОВ: Сам Бог є архітектором 
  ·  Люблю я медок, бо солоденький... 
  ·  КАЛЕНДАР